Ухвала

від 18.09.2014 по справі 813/7807/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 876/15635/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Попка Я.С., Клюби В.В.

за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Горпинюк І.С.

відповідача по справі: представника Холявка І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Євроелітбуд» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2013 року №0000562210 та від 01.08.2013 року №0000572210,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство «Євроелітбуд» (далі - ПП «Євроелітбуд») в жовтні 2013 року звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2013 року №0000562210 та від 01.08.2013 року №0000572210.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідачем безпідставно виставлені податкові повідомлення-рішення, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року в справі №813/7807/13а адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року в справі №813/7807/13а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт стверджує, що господарські зобов'язання між позивачем та його контрагентами виникли не з метою настання реальних правових наслідків, обумовлених угодами, а з метою безпідставного формування позивачем на підставі податкових накладних податкового кредиту з ПДВ та заниження бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ДПІ у Франківському районі м. Львова у період з 05.07.2013 року по 11.07.2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Євроелітбуд» з питань господарських взаємовідносин, зокрема, з ПП «Один Два Три», ТОВ «Будівельна компанія «АРС», ТОВ «Викуп, ТОВ «Лідерком» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року, про що складено акт від 18.07.2013року № 60/22-10/35383086.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 5.1. пп. 5.2.1. п. 5.2. пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. за № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, пп.139.1.9, п.139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144, п. 146.2 ст. 146 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 853 236,0 грн. за рахунок відображення операцій з ПП «Один Два Три», ТОВ «Будівельна компанія «АРС», ТОВ «Лідерком», ТОВ «Викуп».

- пп. 7.2.1. пп. 7.2.6. п. 7.2. п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5. п. 7.4. п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188 п. 198.1, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України ст. 139, п. 144.1 ст. 144, п. 146.2 ст. 146 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 725 116,02 грн. по операціях з ПП «Один Два Три», ТОВ «Будівельна компанія «АРС», ТОВ «Лідерком», ТОВ «Викуп».

На підставі акта перевірки від 18.07.2013р. №60/22-10/35583086, ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 01.08.2013 року №0000562210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 895 390,00 грн., в т.ч. 725 116,00 грн. основного платежу, 170 277,00 грн. штрафних санкцій та від 01.08.2013 року №0000572210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 869 784,00 грн., в т.ч. 853 236,00 грн. основного платежу, 16 548,00 грн. штрафних санкцій.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

А згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного закону не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку - особам.

Згідно пп.3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічно, поняття податкового кредиту і його формування із 01.01.2011 року врегульовано підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14, пунктом 198.3 статті 198 та статтею 200 Податкового кодексу України.

В той же час, за змістом вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формування податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року N 742/11/13-11 зазначено, що «з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1.Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2.Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3.Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 6 липня 1999 року № 996-Х1У визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брата участь у здійсненні господарської операції.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 визначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №8 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704 (надалі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України - господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України - під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст. 655 Цивільного Кодексу України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар, послуги) у власність другій стороні (покупцеві) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За ст. 662 Цивільного Кодексу України - продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи стверджується та встановлено судом першої інстанції, що між позивачем (підрядник) та Головним управлінням юстиції у Львівській області (замовник) було укладено договори підряду з поточного ремонту: б/н від 17.10.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту сходової клітки, фойє, коридорів Галицького ВДВС Львівського МУЮ, № 69 від 07.11.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту фасаду (заміна вікон) ВДВС Перемишлянського РУЮ в м. Перемишляни по вул. Привокзальна, 3, № 71 від 13.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту фасаду (заміна вікон), заміна дверей в коридорі Реєстраційної служби Трускавецького РУЮ у м.Трускавець по вул. Героїв УПА, 2, № 11/10 від 11.10.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту фойє Шевченківського відділу ДРАЦС у м. Львів по вул. Котлярська, 6, № 80 від 01.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту коридору ВДВС Буського РУЮ у м.Буськ, вул. Грушевського, 1, № 92 від 01.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту коридорів та санвузла ВДВС Трускавецького РУЮ за адресою м. Трускавець, вул. Стидницька, 72, № 95 від 01.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту фасаду (заміна вікон), коридору, архівів та санвузла ВДВС Мостиського РУЮ за адресою: м. Мостиська, вул. Галицька, 7, № 85 від 01.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту коридору, заміна дверей ВДВС Городоцького РУЮ за адресою: м. Городок, вул. Львівська, 1а, № 75 від 01.12.2011 року на виконання поточного ремонту приміщення мезоніну ГУЮ у Львівській області за адресою: м.Львів, пл. Шашкевича, 1, № 77 від 26.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту сходової клітки ГУЮ у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 75, № 93 від 15.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту приміщення, ремонт фасаду (заміна вікон) Реєстраційної служби Львівського МУЮ на вул. Липинського, 54 в м. Львові, № 21/09 від 21.09.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту даху ВДВС Стрийського МРУЮ у м.Стрий на вул. Болехівській, 27, № ДГ-Б/м28 від 03.10.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту даху Державної нотаріальної контори у м. Стрий на вул. Болехівській, 27, №81 від 20.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту даху та опалення ВДВС Радехівського РУЮ за адресою: м. Радехів, проспект Відродження, 7, № 82 від 02.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту даху Залізничного ВДВС Львівського МУЮ по вул.Городоцькій, 229, № 90 від 02.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту архіву, коридору, санвузла ВДВС Жидачівського РУЮ за адресою: м. Жидачів, вул. Б. Лепкого, 19, №88 від 01.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту коридору (заміна дверей), архіву та центрального входу ВДВС Сколівського РУЮ у м. Сколе, вул. Чайковського, 6, № 83 від 01.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту фасаду (заміна вікон), коридору, паливної, санвузла та опалення ВДВС Кам'янко-Бузького РУЮ у м. Кам'янка-Бузька, вул. Я.Мудрого 17Б, № 84 від 01.12.2011 року на виконання робіт з поточного ремонту фасаду ВДВС Старосамбірського РУЮ за адресою: м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 114, № 72/1 від 07.11.2011 року, № 108 від 07.11.2011 року на виконання робіт з капітального ремонту приміщення Реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції ГУЮ за адресою: м. Самбір, вул. Мазепи, 18.

Також між позивачем (підрядник) та Галицькою районною адміністрацією було укладено договір № 108 від 07.11.2011 р. на виконання робіт з поточного ремонту даху житлового будинку на вул. Ак. Архипенка, 26 у м. Львові. Окрім того, між позивачем (підрядник) та КЕВ м. Львова (замовник) було укладено договір № 5 від 26.09.2011 р. на виконання робіт з поточного ремонту танцювального залу 58-го будинку офіцерів в/м 55 у м. Львові на вул. Театральній, 22.

Вказані договори виконані з боку позивача, що підтверджено долученими до матеріалів справи Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2.

Для виконання будівельних робіт, позивач залучив в якості субпідрядників ТзОВ «Будівельна компанія «Арс», ТзОВ «Лідерком» та ПП «Один Два Три», що підтверджується долученими до матеріалів справи договорами про виконання будівельних робіт. Виконання робіт субпідрядниками підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2.

Згідно видаткових накладних № РН-7-01015 від 01 липня 2011 р., № РН-7-19003 від 19 липня 2011 року, № РН-7-27011 від 27 липня 2011 року, позивач придбавав у ТОВ «Викуп» товар - риштування будівельне. З видаткових накладних вбачається також придбання позивачем у ТОВ «Викуп» комп'ютерів (видаткові накладні № РН-7-11009 від 11.07.2011 р. та № РН-7-11010 від 11.07.2011 року) та друкарки (видаткова накладна № РН-7-19004 від 19.07.2011 р.).

ПП «Євроелітбуд» повністю розрахувалось за роботи, виконані ТОВ «Будівельна компанія «АРС», ТОВ Лідерком», ПП «Один Два Три» та за матеріальні цінності, поставлені ТОВ «Викуп». Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку позивача.

Факт відсутності заборгованості перед вказаними контрагентами встановлено також актом податкової перевірки від 18.07.2013 р. № 60/22-10/35383086.

На підтвердження правомірності віднесення податку на додану вартість до податкового кредиту позивачем надано податкові накладні, видані його контрагентами.

Твердження податкового органу про безтоварність господарських операцій базуються також на тому, що податковий орган був позбавлений можливості перевірити первинні документи господарської діяльності ТОВ «Будівельна компанія «АРС», ТОВ Лідерком», ТОВ «Викуп», ПП «Один Два Три». Однак, дана обставина не підтверджує того, що господарські операції ПП «Євроелітбуд» із згаданими контрагентами не відбувались.

Так, Верховний Суд України вже неодноразово висловлював правову позицію щодо правомірності формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операція з контрагентами.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у подібних правовідносинах Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Верховний Суд України вказав, що така правова позиція узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Будівельна компанія «АРС», ТОВ «Лідерком», ТОВ «Викуп», ПП «Один Два Три», а саме: договори, податкові, видаткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення, прибуткові накладні.

Результати робіт, виконані вказаними контрагентами, ПП «Євроелітбуд» використало у власній господарській діяльності та передало своїм замовникам - Головному управлінню юстиції у Львівській області, Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради, КЕВ м. Львова, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт.

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «АРС», ТОВ «Лідерком», ТОВ «Викуп», ПП «Один Два Три» чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що апеляційні вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова є неаргументованими, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року в справі №813/7807/13а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Я.С. Попко

В.В. Клюба