Рішення

від 17.09.2014 по справі 916/2147/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2014 р.Справа № 916/2147/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО"

до відповідача: Уманського національного університету садівництва в особі відокремленого структурного підрозділу Ананьївського аграрно-економічного коледжу Уманського національного університету садівництва

про стягнення 27 811,20 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Бєлих О.В. - довіреність від 04.04.2014р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Уманського національного університету садівництва в особі відокремленого структурного підрозділу Ананьївського аграрно-економічного коледжу Уманського національного університету садівництва, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.112-113), просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 23 928 грн., 3% річних у сумі 515,27 грн., пеню у сумі 1 551,06 грн., інфляційні витрати у сумі 1 816,87 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.09.2013 року між Ананьївським державним аграрно-економічним технікумом (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО" (постачальник) було укладено Договір № 63, відповідно до якого постачальник продає, а покупець купує Рем. комплект до котла КТо 6,63, регулятор температури, вентилятор - 4 шт. на суму 23 928 грн.

Як вказує позивач, ТОВ "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, поставивши покупцю товар на загальну суму 23 928 грн., однак покупець за товар не розрахувався, що і зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом.

При цьому, у позовній заяві позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.05.2013р. №298 "Про реорганізацію Ананьївського державного аграрно-економічного технікуму" вказаний навчальний заклад реорганізовано у відокремлений структурний підрозділ Ананьївський аграрно-економічний технікум Уманського національного університету садівництва, який є правонаступником майнових прав та обов'язків Ананьївського державного аграрно-економічного технікуму.

Ухвалою суду від 10.06.2014р. суддею Цісельським О.В. було порушено провадження у справі № 916/2147/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

25.06.2014р. Уманським національним університетом садівництва до суду подано відзив на позовну заяву (а.с.41), в якому відповідач просив суд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО" про стягнення суми основного боргу у розмірі 23 928 грн. задовольнити, а позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 515,27 грн., пені у сумі 1 551,06 грн., інфляційних витрат у сумі 1 816,87 грн. та судового збору задовольнити за рахунок держави Україна.

В обґрунтування вказаного відзиву відповідач зазначає про відсутність його вини у невиконанні зобов'язання, оскільки ним неодноразово направлялись до управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі платіжні доручення на сплату товару, однак оплата проведена не була.

Таким чином, на думку відповідача, оскільки суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, здійснених позивачем, виникла з вини управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі, то відповідно до чинного законодавства сама держава повинна їх відшкодовувати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2014р. справу №916/2147/14, на підставі ст.17 Господарського процесуального кодексу України, передано за підсудністю до господарського суду Черкаської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2014р. ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2014р. про передачу позовної заяви за підсудністю скасовано, матеріали справи №916/2147/14 передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 28.07.2014р. суддею Цісельським О.В. розгляд справи призначено на 07.08.2014р.

07.08.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО" подано до суду клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем погашено заборгованість у сумі 23 928 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.128-130).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2014р. суддею Цісельським О.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №916/2147/14 .

Розпорядженням заступника керівника апарату суду від 08.08.2014р., приймаючи до уваги ухвалу господарського суду Одеської області від 07.08.2014р. про самовідвід судді Цісельського О.В., по справі №916/2147/14 призначено повторний автоматичний розподіл, за результатами якого вказану справу розподілено судді Щавинській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2014р. суддею Щавинською Ю.М. справу №916/2147/14 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 17.09.14р.

У судовому засіданні 17.09.2014р. представник позивача підтримав клопотання, в якому наголошував про необхідність припинення провадження по справі в частині основного боргу, натомість підтримав в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 515,27 грн., пені у сумі 1 551,06 грн., інфляційних витрат у сумі 1 816,87 грн., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн., просив суд задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (а.с.137, 138), про причини нез'явлення суд не повідомив.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2014р. провадження у справі № 916/2147/14 в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 23 928 грн. припинено.

Враховуючи зазначене, судом розглядаються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО" про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 515,27 грн., пені у сумі 1 551,06 грн., інфляційних витрат у сумі 1 816,87 грн., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.. на стягненні яких наполягає позивач.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2013р. між ТОВ "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО" (Постачальник) та Ананьївським державним аграрно-економічним технікумом, правонаступником якого є Уманський національний університет садівництва в особі відокремленого структурного підрозділу Ананьївського аграрно-економічного коледжу Уманського національного університету садівництва (Покупець), укладено договір №63 (а.с.12-13), відповідно до якого Постачальник продає, а Покупець купує Рем. комплект до котла КТо 6,63, регулятор температури, вентилятор - 4 шт. на суму 23 928 грн. і надає накладну. Договір набирає сили з моменту його підписання і дійсний до 31.12.2013р. (п.5.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору оплата здійснюється за фактично отримані цінності, в десятиденний термін зі спеціального рахунку №35226002003314 технікуму, що обслуговується ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, свої зобов'язання за договором ТОВ "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО" виконало в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 23 928 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-63 від 04.09.2013р. (а.с.14). Однак, у передбачений договором десятиденний термін, відповідачем оплата товару здійснена не була.

Натомість повністю за поставлений товар відповідач розрахувався лише після звернення позивача до суду, що підтверджується платіжними дорученнями №33 від 08.07.2014р. (а.с.129) та №33 від 09.07.2014р. (а.с.130), у зв'язку з чим судом було припинено провадження у справі у відповідній частині.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 515,27 грн., інфляційних витрат у сумі 1 816,87 грн., суд вказує наступне.

Згідно частини 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що заборгованість у сумі 23 928 грн. виникла не з його вини, а з вини управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі, оскільки останнім не було проведено оплату.

При цьому, на думку відповідача, приймаючи до уваги вину управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі, 3% річних, інфляційні нарахування та пеня мають бути відшкодовані за рахунок Держави Україна.

Однак, вказані доводи відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки позивачем вимоги до жодних державних органів не заявлені. Крім того, у разі понесення збитків, відповідач в будь-якому разі, не позбавлений можливості звернутися до них в порядку регресу.

Судом також не можуть бути прийняті твердження відповідача про необхідність звільнення його від відповідальності у зв'язку з відсутністю вини. Так, у відповідності до п.1.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів або на відсутність вини .

Разом з тим, судом при перевірці розрахунку 3% річних та інфляційних витрат, встановлено його помилковість з огляду на неправильне визначення початку їх нарахування.

Так, як встановлено судом, згідно п. 2.1. договору оплата за товар здійснюється в десятиденний термін після його отримання.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок.

Оскільки товар поставлено відповідачу 04.09.2013р., то останній день сплати припадає на 14.09.2014р., тобто на суботу.

Разом з тим, приймаючи до уваги положення п. 5 ст.254 Цивільного кодексу України, відповідно до якого у разі якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, останнім днем сплати є 16.09.2014р., а отже початковою датою нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань є 17.09.2014р.

З огляду на зазначене, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", в межах наведеного позивачем строку, здійснено власний розрахунок 3% річних, який складає 511,34 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 23928 17.09.2013 - 03.06.2014 260 3 % 511.34

Судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", в межах наведеного позивачем строку, здійснено також власний розрахунок інфляційних витрат.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 17.09.2013 - 03.06.2014 23928 1.117 2795.18 26723.18 Таким чином, загальна сума інфляційних витрат за договором складає 2 795,18 грн.

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у заявленому позивачем розмірі - 1 816,87 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 1 551,06 грн., суд вказує наступне.

У відповідності до п.4.1. договору за невиконання чи неповне виконання своїх договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно законодавства України,

У відповідності до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недотримання якої тягне нікчемність правочину.

Враховуючи, що укладений між сторонами договір не містить положень щодо відповідальності сторін, а отже не містить доказів вчинення у належній формі правочину щодо забезпечення зобов'язання у вигляді неустойки (пені), у суду відсутні підстави для задоволення вказаних вимог позивача.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням того, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Уманського національного університету садівництва (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Інститутська, буд.1, код ЄДРПОУ 00493787) в особі відокремленого структурного підрозділу Ананьївського аграрно-економічного коледжу Уманського національного університету садівництва (66400, Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Пушкіна, буд. 62, код ЄДРПОУ 38955361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО" (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Шабо, вул. Фрунзе, 2, код ЄДРПОУ 00411921) 3 % річних у сумі 511 /п'ятсот одинадцять/ грн. 34 коп., інфляційні витрати у сумі 1 816 /одна тисяча вісімсот шістнадцять/ грн. 87 коп., а також витати по сплати судового збору у сумі 1 724 /одна тисяча сімсот двадцять чотири/ грн. 85 коп.

3 . В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.09.2014 р.

Суддя Ю.М. Щавинська