Постанова

від 16.09.2014 по справі 813/3682/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року № 813/3682/14

17 год. 12 хв. зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Петрика Р.І.,

за участю:

представників позивача Бортник М.Є., Ляхвацького В.О.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едемс» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Едемс» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2014 р. №0001442201, від 12.05.2014 р. №0001452201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта ДПІ у Сихівському районі м.Львова, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що податковим органом безпідставно зменшено нараховану суму податку на прибуток за 2013 р. на суму сплаченого внеску в розмірі 26910,00 грн. з урахуванням уточнюючої декларації за 2012 р., поданої 15.03.2014 р. Також зазначив, що податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених у акті перевірки щодо надання безоплатних послуг з доставки товарів покупцям. Згідно умов укладених договорів доставка товару здійснювалась силами постачальника, а ціна на товар включає і вартість доставки.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву в якому зазначає, що при проведенні перевірки встановлено, що у видаткових накладних на реалізацію товарів покупцям відсутня вартість послуг з доставки товарів, у зв'язку з чим зроблено висновок про заниження позивачем доходів при поставці послуг транспортування товару. Окрім того, внаслідок подання уточнюючої декларації з податку на прибуток об'єкт оподаткування з усіх видів діяльності відображено з від'ємними значенням, а в Розрахунку авансового внеску з податку на прибуток рядок 34 відображено "0". Уточнююча декларація до декларації з податку на прибуток за 2013 рік не подана, а сума у рядку 13 в розмірі 26910 грн. призвела до нереальної переплати в особовій картці платника.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях, просили позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у запереченні на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку - ТОВ "Едемс" (ЄДРПОУ - 32181543) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 18.04.2014 р. №363-13-50-22-01-17/32181543.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 185.1 ст. 185, п.14.1.13, п. 14.1.185 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, що призвело до заниження ПДВ на суму 105819,00 грн.

2. пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп. 168.1.15 п.168.1 ст. 168, п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 1500,00 грн.

3. в порушення п.57.1 ст.57, п.152.1 ст.152, п.4.2 п. 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що ТОВ «Едемс» безпідставно зменшено нараховану суму податку на прибуток за 2013 р. на суму сплаченого внеску в розмірі 26910,00 грн. з урахуванням уточнюючої декларації за 2012 р., поданої 15.03.2014 р.

Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки, позивач подав заперечення від 25.04.2014 року, яке податковим органом 06.05.2014 року було залишено без задоволення.

На підставі акта перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 12.05.2014 року № 0001452201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 158729, 00 грн., у т.ч. 105819 грн. за основним платежем і 52910 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 12.05.2014 року № 0001442201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем авансові платежі з податку на прибуток в розмірі 40365 грн., у т.ч. 26910 грн. за основним платежем і 13455 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Між позивачем та ТОВ «ТМ «Барвінок» укладено договір поставки № ТП-128. Згідно п.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця зазначений цим Договором товар. Згідно п. 2.1, доставка товару здійснюється силами постачальника та за його рахунок на умовах DDP (поставка з оплатою мита).

До даного договору укладено додаткові угоди №2, № 3 від 01.01.2012 р. Згідно додатку №1 до договору № ТП-128 визначено специфікацію (перелік) товарів.

Позивачем було укладено договір поставки, зокрема: з ТОВ «Рітейл Україна» від 22.01.2013 р. №22/01/13-01. Згідно п. 1.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товари, а покупець приймає у власність товари згідно специфікації і оплачує їх вартість за ціною, що зазначається у специфікації. У п. 4.1. договору, поставка здійснюється силами постачальника та за його рахунок.

Позивачем було укладено договір з ТВК «Львівхолод» від 02.01.2012 р. №298. Згідно п. 1.1, постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товари, а покупець приймає у власність товари згідно накладної, в термін передбачений цим договором. Згідно п. 2.4, поставка товару може здійснюватись за рахунок і силами постачальника або покупця за взаємною домовленістю сторін. Відповідно до п.6.1договору ціна товару встановлюється у гривнях, на підставі діючої специфікації і включає вартість упаковки, маркування та доставки товару Постачальником.

Позивачем було укладено договір з ТОВ «Пакко Холдинг» від 21.02.2012 р. №220212/01/1п. Згідно п. 1.1 постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товари покупцю партіями у відповідності до замовлень покупця. Згідно п. 4.1.1, поставка товару на умовах DDP (Інкотермс 2010). Між сторонами договору від 21.02.2012 р. погоджено протокол розбіжностей від 22.02.2012 р.

В підтвердження виконання зобов'язань за вказаними договорами, позивач надав такі докази видаткові накладні (а.с.59-80, т.1), договори найму транспортних засобів від 14.09.2012р., від 05.09.2012р., від 17.09.2012р., виписки по особовому рахунку ПАТ «Укрсоцбанк» про сплату авансових внесків, договір складських приміщень №10/С/13 від 01.01.2013р., договір оренди №10/О/13 нежитлових приміщень від 01.01.2013р., протоколи про зарахування однорідних зустрічних вимог, акти здачі-прийняття виконаних робіт, розрахунок собівартості продукції за січень 2013р., товарно-транспортні накладні (а.с.1-14, т.2), шляхові листи, видаткові накладні, податкові накладні.

Суд встановив, що вказані податкові накладні відповідають вимогам податкового законодавства. Зауважень щодо їх оформлення та оформлення первинних бухгалтерських документів щодо здійсненої операції в акті перевірки немає, відтак всі документи оформлені належним чином.

Таким чином, суд дійшов висновку, що представлені позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Рітейл Україна», ТОВ «ТМ «Барвінок», ТВК «Львівхолод» та ТОВ «Пакко Холдинг».

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами наведених вище договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, чи визнання його недійсним в судовому порядку, відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 158729, 00 грн., у т.ч. 105819 грн. за основним платежем і 52910 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправним та підлягає скасуванню. Суд не бере до уваги висновок податкового органу про те, що позивач надавав безоплатно послуги з доставки товарів покупцям, оскільки згідно умов укладених договорів до ціни товару включено вартість його доставки покупцям, а такий висновок відповідача не підтверджений первинними документами.

Щодо нарахування податковим органом податку на прибуток, суд встановив таке.

У акті перевірки зазначено, що ТОВ «Едемс» згідно поданої декларації за 2012 р. здійснено нарахування авансових внесків з податку на прибуток та відповідно сплачених протягом 2013 р. в сумі 26910 грн. Проте, 15.03.2014р. ТОВ «Едемс» подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2012 р. №9087783129, в якій об'єкт оподаткування всіх видів діяльності відображено з від'ємним значенням -232978, а в розрахунку авансового внеску з податку на прибуток, ряд.34 «Авансовий внесок» відображено в сумі 0.

У зв'язку із тим, що до декларації за 2013р. уточнююча декларація не подана, сума у рядку 13 «зменшення нарахованої суми податку» в розмірі 26910,00 грн. призвела на думку податкового органу до нереальної переплати в сумі 26910 грн. в особовій картці платника. Тобто платником двічі, декларацією за 2013р. від 27.02.2014р., та другий раз уточнюючою декларацією за 2012 р. від 15.03.2014 р. знято нарахування та сплату авансових внесків, що призвело до нереальної переплати.

Позивач вважає, що не допускав жодних порушень, які призвели до ненадходження податкових зобов'язань, відтак у податкового органу були відсутні підстави для донарахування основного податкового зобов'язання на суму 26910 грн.

З приводу цих обставин суд зазначає таке.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно абз. 2 п.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період , протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Як встановлено судом, 15.03.2014 р. за №9087783129 ТОВ «Едемс» подано уточнюючу податкову декларацію за 2012 р., де у рядку 34 (авансовий внесок) відображено показник - 0.

У зв'язку із цим, суд дійшов висновку, що сума рядка 13 «зменшення нарахованої суми податку» в розмірі 26910,00 грн., призвела до нереальної переплати в сумі 26910,00 грн. в особовій картці платника.

У зв'язку із цим суд погоджується із висновком податкового органу, що відображення платником в рядку 13.7 декларації від 27.02.2014р. показника 26910 замість нульового значення спричинило заниження податкових зобов'язань такого платника податку по сплаті податку на прибуток в сумі 26910 грн.

Нарахування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України є наслідком того, що контролюючий орган самостійно визначив платнику суму грошового зобов'язання на підставі п. 54.3.2 ст. 54 ПК України. Оскільки відповідач правомірно визначив ТОВ «Едемс» суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на підставі п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, то нарахування штрафних (фінансових) санкцій також є обґрунтованим. Слід зазначити, що в даному випадку до позивача застосовано штраф у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки це нарахування контролюючого органу є повторним відносно даного платника протягом 1095 днів.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 12.05.2014 року № 0001442201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем авансові платежі з податку на прибуток в розмірі 40365 грн., у т.ч. 26910 грн. за основним платежем і 13455 за штрафними (фінансовими) санкціями є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Узагальнюючи викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно з платіжним дорученням № 1135 від 20.05.2014 року, при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Таким чином, за наслідками розгляду справи з позивача належить стягнути решту суми судового збору відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме: 1208 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 12.05.2014 року № 0001452201.

3.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едемс» (ЄДРПОУ - 32181543) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1208 грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 22.09.2014 року.

Суддя Братичак У.В.