Постанова
від 11.12.2019 по справі 813/3682/14
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

Київ

справа №813/3682/14

адміністративне провадження №К/9901/8627/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДЕМС

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року (судді: Довгополов О.М. (головуючий), Гудим Л.Я., Святецький В.В.)

у справі № 813/3682/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДЕМС

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЕДЕМС (далі - ТОВ ЕДЕМС ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 травня 2014 року № 0001452201, № 0001442201.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2014 року адміністративний позов ТОВ ЕДЕМС задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року № 0001452201. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що представлені позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Рітейл Україна , ТОВ ТМ Барвінок , ТВК Львівхолод і ТОВ Пакко Холдинг , а доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договорів, укладених між позивачем та цими контрагентами, чи визнання їх недійсними в судовому порядку відповідач не надав. Суд відхилив доводи відповідача про те, що позивач надавав безоплатно послуги з доставки товарів покупцям, оскільки відповідно до умов укладених договорів до ціни товару включено вартість його доставки покупцям. Тому суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача від 12 травня 2014 року № 0001452201 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 158 729 грн. Водночас суд визнав правомірним податкове повідомлення-рішення відповідача від 12 травня 2014 року № 0001442201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання із авансових платежів з податку на прибуток на 40 365 грн, оскільки на порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 152.1 статті 152, підпункту 4.2 пункту 4 розділу ХХ Податкового кодексу України позивач відобразив у рядку 13.7 податкової декларації з податку на прибуток від 27 лютого 2014 року показник 26 910 грн замість нульового значення, що спричинило заниження податкових зобов`язань на вказану суму.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 01 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував у частині задоволених позовних вимог та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ ЕДЕМС , суд апеляційної інстанції зазначив, що жодним із договорів, укладених позивачем із контрагентами, чітко та однозначно не передбачено, що вартість доставки товару включається в його ціну і відповідно відшкодовується постачальнику. Суд погодився з контролюючим органом у тому, що позивач, здійснюючи в 2013 році поставку товарів контрагентам, фактично безоплатно надавав послуги з доставки товарів, внаслідок чого занизив доходи відповідних податкових періодів.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ ЕДЕМС звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також неправильну оцінку наявних у матеріалах справи доказів, просило скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ЕДЕМС .

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

24 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20 серпня 2018 року від відповідача надійшло клопотання, в якому він просив здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області її правонаступником - Галицькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

З огляду на положення статті 52 КАС України, колегія суддів вважає за можливе здійснити заміну відповідача його правонаступником - Галицькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу ТОВ ЕДЕМС слід задовольнити.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року до 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року до 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2014 року №363-13-50-22-01-17/32181543.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

- пункту 185.1 статті 185, підпунктів 14.1.13, 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 105 819 грн;

- підпунктів 168.1.2, 168.1.15 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 1500 грн;

- пункту 57.1 статті 57, пункту 152.1 статті 152, підпункту 4.2 пункту 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ ЕДЕМС безпідставно зменшено нараховану суму податку на прибуток за 2013 рік на суму сплаченого внеску в розмірі 26 910 грн із урахуванням уточнюючої декларації за 2012 рік, поданої 15 березня 2014 року.

12 травня 2014 року на підставі акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0001452201 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 158 729 грн, зокрема 105 819 грн - за основним платежем і 52 910 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001442201 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем авансові платежі з податку на прибуток у розмірі 40 365 грн, зокрема 26 910 грн - за основним платежем і 13 455 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, зокрема правомірності прийняття ДПІ у Сихівському районі м. Львова податкового повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року № 0001452201, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За положеннями пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг є, зокрема: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною) (пункт 14.1.185).

Безоплатно надані товари, роботи, послуги - це: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею (підпункт 14.1.13).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в укладених позивачем договорах із покупцями: ТОВ Рітейл Україна , ТОВ ТМ Барвінок , ТВК Львівхолод і ТОВ Пакко Холдинг передбачено, що поставка здійснюється силами постачальника (ТОВ ЕДЕМС ) та за його рахунок.

Так, згідно з пунктом 2.1 договору поставки від 01 січня 2012 року № ТП-128, укладеного між позивачем та ТОВ ТМ Барвінок , доставка товару здійснюється силами постачальника та за його рахунок на умовах DDP (поставка з оплатою мита).

Відповідно до пункту 4.1 договору поставки від 22 січня 2013 року № 22/01/13-01, укладеного позивачем із ТОВ Рітейл Україна , поставка здійснюється силами постачальника та за його рахунок.

За умовами пункту 2.4 договору поставки від 02 січня 2012 року № 298, укладеного позивачем із ТВК Львівхолод , поставка товару може здійснюватися за рахунок і силами постачальника або покупця за взаємною домовленістю сторін. Відповідно до пункту 6.1 договору ціна товару встановлюється у гривнях, на підставі діючої специфікації і включає вартість упаковки, маркування та доставки товару постачальником.

Згідно з пунктом 4.1.1 договору поставки від 21 лютого 2012 року №220212/01/1, укладеного позивачем із ТОВ Пакко Холдинг , поставка товару на умовах DDP (Інкотермс 2010).

Тобто висновок суду апеляційної інстанції про те, що вищевказаними договорами чітко та однозначно не передбачено, що вартість доставки товару включається в його ціну, є помилковим, оскільки спростовується змістом договорів поставки.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Здійснивши системний аналіз наявних у матеріалах справи доказів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про підтвердження факту виконання поставки товарів позивачем за вказаними договорами, що підтверджується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, шляховими листами, договорами найму транспортних засобів від 14.09.2012, 05.09.2012, 17.09.2012, виписками по особовому рахунку ПАТ Укрсоцбанк про сплату авансових внесків, договором оренди складських приміщень від 01.01.2013 № 10/С/13, договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2013 № 10/О/13, протоколами про зарахування однорідних зустрічних вимог, актами здачі-прийняття виконаних робіт, розрахунком собівартості продукції за січень 2013 року. Господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами наведених вище договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, чи визнання їх недійсними в судовому порядку відповідачем не надано. Як і не надано доказів того, що ціна товару позивачем була занижена.

За таких обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що контролюючим органом не доведено склад податкового правопорушення, який, на думку відповідача, полягає у безоплатному наданні ТОВ ЕДЕМС послуг із доставки товарів та, як наслідок, заниженні доходів відповідних податкових періодів. З огляду на це податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року № 0001452201 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 158 729 грн прийнято ДПІ у Сихівському районі м. Львова протиправно.

Згідно з частиною 1 статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДЕМС задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року скасувати та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення11.12.2019
Оприлюднено13.12.2019
Номер документу86305564
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —813/3682/14

Ухвала від 10.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 11.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 25.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 09.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Борисенко І.В.

Ухвала від 22.07.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Костенко М.І.

Ухвала від 07.10.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Степашко О.І.

Ухвала від 04.06.2014

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Братичак Уляна Володимирівна

Ухвала від 08.10.2014

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Довгополов О.М.

Постанова від 16.09.2014

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Братичак Уляна Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні