Постанова

від 16.09.2014 по справі 826/2999/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2014 року 15:10 № 826/2999/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до третя особаМіжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферко» провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, за участю:

представника позивача - Нестеров - Сурменко О.П., Рибій М.І.

представника відповідача - Варченко А.О.

представника третьої особи - Андрійко А.Л.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферко» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.12.2013р. №0000654050, №0000664050, №0000674050, №0000634050, №0000644050.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

Представник третьої особи просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» за результатами якої 05.12.2013р. складено акт №1444/40-50/30307207 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ферко» (код ЄДРПОУ 31681342) за період з 01.01.2012р. по 31.07.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення:

- п.135.1 п.135.2 ст.135, п.137.1 ст. 137, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1512775,00 грн. в тому числі за III квартал 2012 року на суму 752334,00 грн., за IV квартал 2012 року на суму 760441,00 грн.;

- п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2346346,00 грн., в тому числі за І квартал 2012 року на суму 627074,00 грн., за II квартал 2012 року на суму 11719272,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 198.3 ст.198, п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 582448,00 грн. в тому числі за червень 2012 року на суму ПДВ 135500,00 грн., за січень 2013 року на суму 16010,00грн. та за лютий 2013 року на суму ПДВ 430938,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198, п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 558128,00 грн., у тому числі за лютий 2012 року на суму ПДВ у розмірі 12168,00 грн., за березень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 113247,00 грн., за квітень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 131600,00 грн., за серпень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 161417,00грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 56211,00 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 83485,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198, п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21340,00 грн., у тому числі за липень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 5318,00 грн., за квітень 2013 року на суму ПДВ у розмірі 16022,00 грн.;

- пп.14,1.18 п.14.1 ст.14, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 633457,00 грн., у тому числі за березень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 12168,00 грн., за квітень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 113247,00 грн., за травень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 208354,00 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 161417,00 грн., за жовтень 2012 року, на суму ПДВ у розмірі 56211,00 грн., за листопад 1032 року на суму ПДВ у розмірі 82060,00 грн.;

- пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.3, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 21340,00 грн., у тому числі за серпень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 5318,00 грн., за травень 2013 року на суму ПДВ у розмірі 16022,00 грн.

на підставі встановлених порушень відповідачем 19.12.2013р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0000634050, яким за порушення п.135.1 п.135.2 ст.135, п.137.1 ст. 137, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2 269 163грн., в тому числі основний платіж - 1 512 775грн. та штрафні санкції - 756 388грн.; №0000644050, яким за порушення п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 346 346грн. за півріччя 2012 року; №0000674050, яким за порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 21 340грн., у тому числі за серпень 2012 року - 5 318грн. та травень 2012 року - 16 022грн.; №0000664050, яким за порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 633 457грн. у тому числі штрафні санкції - 316 730грн.; №0000654050, яким за порушення п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 198.3 ст.198, п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 873 672грн., в тому числі основний платіж - 582 448грн. та штрафні санкції - 291 224грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17.07.2012р. між позивачем (зберігач) та ТОВ «Ферко» (Поклажодавець) укладено договір №59 відповідального зберігання, відповідно до якого Зберігач зобов'язується за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію (зернові та олійні культури), яка йому передається Поклажодавцем, надавати послуги з доведення отримання на зберігання продукції до показників згідно вимог нормативних документів та контрактів як експортних так і тих, що діють в Україні стандартів та інструкцій зазначеної в п. 2.4 Договору для забезпечення її зберігання та повернути Поклажодавцеві продукцію в строки і на умовах, передбачених цим Договором. На відповідальне зберігання передається пшениця 1000тон та ячмінь 1000тон врожаю 2012 року, кукурудза. Ріпак приймається на зберігання при наявності заключення акредитованої лабораторії в даній галузі на ерукову кислоту, глюкозинолатні, олійність і кислотне число, соняшник при наявності заключення акредитованої лабораторії в даній галузі на олійність і кислотне число.

Продукція зберігається за адресою: с. Рахни Лісові, вул. Миру, 40.

На виконання умов вказаного договору позивачем виписані податкові накладні: №53 від 19.07.2012р. сума ПДВ 465,61грн., №75 від 24.07.2012р. на суму ПДВ 3424,29грн., №96 від 26.07.2012р. на суму ПДВ 602,18грн., №97 від 26.07.2012р. на суму ПДВ 730,57грн., №98 від 26.07.2012р. на суму ПДВ 95,73грн. та №60 від 16.10.2012р. на суму ПДВ 1425,12грн., всього за липень 2012 року - 31910,28грн., в тому числі ПДВ 5318,38грн., а також позивачем виписані акти виконаних робіт №Рз-0000426 від 19.07.2012р., №Рз-0000449 від 24.07.2012р., №Рз-0000470 від 26.07.2012р., №Рз-0000471 від 26.07.2012р., №Рз-0000472 від 26.07.2012р. та №Рз-0001078 від 16.10.2012р.

Крім того, в перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ «Ферко» (Продавець) укладено ряд договорів про купівлю - продаж пшениці, гороху, ячмінь, соя, кукурудза, а саме: №К1202-0969 від 08.02.2012р.; №К1202-0980 від 09.02.2012р.; №К1202-1059 від 23.02.2012р.; №К1202-1084 від 24.02.2012р.; №К1202-1121 від 28.02.2012р.; №К1202-1129 від 29.02.2012р.; №К1203-0947 від 01.03.2012р.; №К1203-1008 від 07.03.2012р.; №К1203-1023 від 12.03.2012р.; №К1203-1063 від 15.03.2012р.; №К1203-1119 від 21.03.2012р.; №К1203-1230 від 28.03.2012р.; №К1203-1247 від 29.03.2012р.; №К1203-1248 від 29.03.2012р.; №К1203-1258 від 29.03.2012р.; №К1204-0941 від 02.04.2012р.; №К1204-0956 від 03.04.2012р.; №К1204-1013 від 06.04.2012р.; №К1204-1019 від 09.04.2012р.; №К1204-1026 від 10.04.2012р.; №К1204-1033 від 11.04.2012р.; №К1204-1054 від 18.04.2012р.; №К1205-0969 від 04.05.2012р.; №К1205-0993 від 08.05.2012р.; №К1205-1060 від 11.05.2012р.; №К1205-1103 від 15.05.2012р.; №К1205-1168 від 18.05.2012р.; №К1205-1225 від 26.05.2012р.; №К1205-1239 від 25.05.2012р.; №К1205-1287 від 28.05.2012р.; №К1206-0975 від 05.06.2012р.; №К1206-1078 від 13.06.2012р.; №К1206-1209 від 29.06.2012р.; №К1207-1285 від 17.07.2012р.; №К1207-1328 від 18.07.2012р.; №К1207-1329 від 18.07.2012р.; №К1207-1368 від 19.07.2012р.; №К1207-1369 від 19.07.2012р.; №К1207-0344 від 19.07.2012р.; №К1207-1410 від 19.07.2012р.; №К1207-0361 від 24.07.2012р.; №К1207-4304 від 25.07.2012р.; №К1207-0379 від 26.07.2012р.; №К1207-0378 від 26.07.2012р.; №К1207-0380 від 26.07.2012р.; №К1208-1295 від 10.08.2012р.; №К1208-1300 від 13.08.2012р.; №К1208-1325 від 14.08.2012р.; №К1208-1375 від 16.08.2012р.; №К1208-1546 від 17.08.2012р.; №К1208-1442 від 20.08.2012р.; №К1208-5815 від 23.08.2012р.; №К1208-1558 від 23.08.2012р.; №К1208-5776 від 27.08.2012р.; №К1208-5847 від 29.08.2012р.; №К1208-5795 від 28.08.2012р.; №К1209-1352 від 11.09.2012р.; №К1209-1600 від 11.09.2012р.; №К1209-1513 від 14.09.2012р.; №К1209-1553 від 14.09.2012р.; №К1209-5868 від 19.09.2012р.; №К1209-5973 від 21.09.2012р.; №К1210-0971 від 03.10.2012р.; №К1210-1194 від 08.10.2012р.; №К1210-0344 від 16.10.2012р.; №К1210-1525 від 16.10.2012р.; №К1210-1528 від 17.10.2012р.; №К1210-1529 від 17.10.2012р.; №К1210-1597 від 18.10.2012р.; №К1210-5878 від 23.10.2012р.; №К1210-6073 від 25.10.2012р.; №К1210-5965 від 25.10.2012р.; №К1211-0022 від 02.11.2012р.; №К1211-0045 від 12.11.2012р.; №К1211-1299 від 13.11.2012р.; №К1211-1300 від 13.11.2012р.; №К1211-1427 від 15.11.2012р.; №К1211-1623 від 26.11.2012р.; №К1211-5960 від 28.11.2012р.; №К1212-0961 від 04.12.2012р.; №К1212-0993 від 06.12.2012р.; №К1206-1070 від 12.06.2012р.; №К1212-0022 від 06.12.2012р.; №К1212-1025 від 07.12.2012р.; №К1212-1615 від 18.12.2012р.; №К1212-1101 від 21.12.2012р.; №К1212-1118 від 26.12.2012р.; №К1111-0930 від 01.11.2011р.; №К1111-0953 від 03.11.2011р.; №К1111-4307 від 07.11.2011р.; №К1111-0980 від 09.11.2011р.; №К1111-3627 від 10.11.2011р.; №К1111-3628 від 10.11.2011р.; №К1111-1067 від 28.11.2011р.; №К1112-3606 від 06.12.2011р.; №К1112-1031 від 15.12.2011р.; №К1112-1032 від 15.12.2011р.; №К1112-1144 від 27.12.2011р.; №К1301-0927 від 11.01.2013р.; №К1301-0946 від 21.01.2013р.; №К1301-0936 від 05.02.2013р.; №К1301-0949 від 08.02.2013р.; №К1302-0953 від 12.02.2013р.; №К1302-0960 від 15.02.2013р.; №К1302-0966 від 20.02.2013р.; №К1302-0967 від 21.02.2013р.; №К1302-0970 від 22.02.2013р.; №К1303-0918 від 01.03.2013р.; №К1303-0933 від 06.03.2013р.; №К1303-0943 від 07.03.2013р.; №К1303-0947 від 11.03.2013р.; №К1303-0954 від 12.03.2013р.; №К1303-0961 від 13.03.2013р.; №К1303-0982 від 22.03.2013р.; №К1303-0989 від 28.03.2013р.; №К1304-0917 від 09.04.2013р.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Ферко» виписані податкові накладні: №19 від 08.02.2012р., №24 від 09.02.2012р., №69 від 23.02.2012р., №75 від 24.02.2012р., №84 від 29.02.2012р., №89 від 29.02.2012р., №14 від 02.03.2012р., №33 від 11.03.2012р., №40 від 12.03.2012р., №61 від 16.03.2012р., №84 від 21.03.2012р., №121 від 28.03.2012р., №126 від 29.03.2012р., №127 від 29.03.2012р., №128 від 29.03.2012р., №3 від 02.04.2012р., №7 від 03.04.2012р., №26 від 06.04.2012р., №35 від 09.04.2012р., №42 від 10.04.2012р., №50 від 11.04.2012р., №73 від 18.04.2012р., №1 від 04.05.2012р., №10 від 09.05.2012р., №22 від 12.05.2012р., №31 від 15.05.2012р., №53 від 18.05.2012р., №91 від 26.05.2012р., №85 від 27.05.2012р., №96 від 28.05.2012р., №16 від 05.06.2012р., №33 від 12.06.2012р., №39 від 13.06.2012р., №72 від 29.06.2012р., №92 від 17.07.2012р., №93 від 19.07.2012р., №94 від 19.07.2012р., №99 від 20.07.2012р., №100 від 20.07.2012р., №123 від 22.07.2012р., №136 від 25.07.2012р., №97 від 19.07.2012р., №124 від 24.07.2012р., №143 від 26.07.2012р., №144 від 26.07.2012р., №145 від 26.07.2012р., №80 від 12.08.2012р., №87 від 13.08.2012р., №91 від 14.08.2012р., №107 від 16.08.2012р., №157 від 17.08.2012р., №130 від 20.08.2012р., №189 від 23.08.2012р., №184 від 24.08.2012р., №181 від 27.08.2012р., №190 від 28.08.2012р., №194 від 29.08.2012р., №51 від 12.09.2012р., №74 від 14.09.2012р., №72 від 16.09.2012р., №92 від 17.09.2012р., №104 від 19.09.2012р., №137 від 21.09.2012р., №12 від 02.10.2012р., №49 від 08.10.2012р., №109 від 16.10.2012р., №100 від 16.10.2012р., №120 від 17.10.2012р., №121 від 17.10.2012р., №146 від 19.10.2012р., №176 від 24.10.2012р., №213 від 25.10.2012р., №191 від 26.10.2012р., №10 від 02.11.2012р., №63 від 13.11.2012р., №50 від 13.11.2012р., №60 від 13.11.2012р., №73 від 16.11.2012р., №174 від 27.11.2012р., №186 від 28.11.2012р., №18 від 05.12.2012р., №40 від 06.12.2012р., №37 від 06.12.2012р., №55 від 09.12.2012р., №115 від 19.12.2012р., №140 від 23.12.2012р., №179 від 26.12.2012р., №22 від 12.01.2013р., №88 від 21.01.2013р., №22 від 05.02.2013р., №52 від 09.02.2013р., №76 від 12.02.2013р., №125 від 17.02.2013р., №153 від 20.02.2013р., №161 від 21.02.2013р., №169 від 24.02.2013р., №4 від 03.03.2013р., №29 від 06.03.2013р., №43 від 10.03.2013р., №62 від 11.03.2013р., №74 від 12.03.2013р., №86 від 13.03.2013р., №208 від 22.03.2013р., №301 від 30.03.2013р., №87 від 09.04.2013р., всього на суму 25 200 858,31грн., в тому числі ПДВ - 3 392 397,57грн., а також виписані видаткові накладні.

Товар був придбаний на елеваторі та в порту (СРТ).

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Обсяг поставки від ТОВ «Ферко» до позивача за перевіряємий період склав 21 808 460,74грн., в тому числі за І квартал 2012 року - 1 701 480,83грн., за ІІ квартал 2012 року - 2 114 819,74грн., ІІІ квартал 2012 року - 3 638 792,81грн., 4 квартал 2012 року - 1 701 480,83грн., І квартал 2013 року - 10 063 239,73грн., ІІ квартал 2013 року - 78 052грн.

Судом встановлено, що позивач не є кінцевим споживачем товару.

Надалі товар придбаний у ТОВ «Ферко» був частково експортований відповідно до угод та вантажно - митних декларацій до країн Швейцарії, Гонконг, Нідерланди, Пакистан, Сінгапур.

Також товар (горох) придбаний у січні 2013 року був реалізований ТОВ «Торговий дім «Агровіта» (код ЄДРПОУ 23991246), відповідно до податкової накладної від 21.02.2013р. №24 на суму 100327,50грн., у тому числі ПДВ 16721,25грн., від 25.02.2013р. №40 на загальну суму 29250грн., у тому числі ПДВ 4875грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що до відповідача від Центрального офісу надійшов акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ферко» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Атрія Стар» (код ЄДРПОУ 38388752) та ТОВ «Афродіта Фінанс» (код ЄДРПОУ 38387811) за період лютий 2013 року від 30.05.2013р. №1624/22-30/31681342; акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ферко» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «К-В-С» (код ЄДРПОУ 37810726) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «К-В-С» товарно - матеріальних цінностей за період з 01.11.2012р. по 31.07.2013р.; з ТОВ «Вернон Шиппінг» (код ЄДРПОУ 35179042) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Вернон Шиппінг» товарно - матеріальних цінностей за період з 01.01.2012р. по 31.07.2013р. від 13.09.2013р. №950/22.8-15/31681342 та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ферко» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012р. по 30.09.2013р. від 13.11.2013р. №1854/26-59-22-01/31681342.

На підставі вищевказаних актів перевірок ТОВ «Ферко», відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Ферко» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому позивачем завищено валові витрати у зв'язку з придбанням товарів (сої та гороху), які проведено на підставі нікчемного правочину на загальну суму 7 237 408грн., крім того завищено валовий дохід та завищено валові витрати у зв'язку з продажем/придбанням товарів, що призвело до заниження ПДВ на суму 1 512 775грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 346 346грн.; завищення податкових зобов'язань за перевіряємий період на суму 44361грн.

В перевіряємому періоді позивачем задекларовано податковий кредит з ПДВ в сумі 137 214 567грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення у сумі 1 238 927грн.

Проте, з даними висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- виключено;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В ході судового розгляду справи відповідачем не наведено належних доказів, які дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, відповідач не звертався до суду з позовом про визнання вказаних вище договорів недійсними.

Таким чином, позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "ФЕРКО", що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Крім того, суд зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат та про протиправність збільшення позивачу суми податку на додану вартість та податку на прибуток; про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того, судом в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору було залучено ТОВ «Ферко», в судовому засіданні яким було підтверджено реальність укладених з позивачем договорів купівлі - продажу.

Разом з тим, ухвалою суду від 29.04.2014р. у справі призначено судово - економічну експертизу.

Висновком експертів від 29.07.2014р. №5925/5926/14-45: висновки акту перевірки Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 05.12.2013р. №1444/40-50/30307207 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ферко» (код ЄДРПОУ 31681342) за період з 01.01.2012р. по 31.07.2013р. стосовно встановлених порушень:

1) п. 135.1, п. 135.2, ст. 135, п. 137.1, ст. 137, п. 138.2, ст. 138, п.п. 139.1.9, ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 p. №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 512 775,00 грн. в тому числі за III квартал 2012 року на суму 752 334,00 грн., за IV квартал 2012 року на суму 760 441,00 грн.;

2) п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 346 346,00 грн., в тому числі за І квартал 2012 року на суму 627 074,00 грн., за II квартал 2012 року на суму 1 719 272,00 грн.;

3) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198, п.200.1. ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI (iз змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді ,що перевірявся, на загальну суму 582 448,00 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму ПДВ 135 500,00 грн., за січень 2013 року на суму 16 010,00 грн., та за лютий 2013 року на суму ПДВ 430 938,00 грн.;

4) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198, п.200.1. ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді , що перевірявся, на загальну суму 558 128,00 грн., у тому числі за лютий 2012 року на суму ПДВ у розмірі 12 168,00 грн., за березень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 113 247,00 грн., за квітень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 131 600,00 грн., за серпень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 161 417,00 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 56 211,00 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 83 485,00 грн.

5) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198, п.200.1. ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI (iз змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від в результаті чого занижено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся , на загальну суму 21 340,00 грн., у тому числі за липень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 5 318,00 грн., за квітень 2013 року на суму ПДВ у розмірі 16 022, 00 грн.

6) пп. 14.1.18, п.14.1 ст. 14, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 633 457,00 грн., у тому числі за березень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 12 168,00 грн., за квітень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 113 247,00 грн., за травень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 208 354,00 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 161 417,00 грн., жовтень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 56 211, 00 грн., за листопад 2012 року на суму ПДВ у розмірі 82 060,00 грн.

7) пп. 14.1.18 п.14.1 ст. 14, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ у розмірі 21 340, грн.., у тому числі за серпень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 5 318, 00 грн., за травень 2013 року на суму ПДВ у розмірі 16 022, грн. документально не підтверджуються.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення 19.12.2013р. №0000654050, №0000664050, №0000674050, №0000634050, №0000644050 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.12.2013р. №0000654050, №0000664050, №0000674050, №0000634050, №0000644050.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 23.09.2014р.

Суддя В.В. Амельохін