Ухвала

від 11.09.2014 по справі 825/406/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/37522/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючої Юрченко В.П., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Севен» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року

у справі № 825/406/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Севен»

до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Виробнича фірма «Севен» звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області по зменшенню товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Севен» податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року на загальну суму 761537,00 грн та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2013 року на загальну суму 761537,00 грн, зобов'язання поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничафірма «Севен» податкові зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року на загальну суму 761537,00 грн та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2013 року на загальну суму 761537,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06. 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВФ «Севен» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість у період з 01.05.2013 року по 30.06.2013 року, за результатами якої складено акт від 11.09.2013 року № 85/22/21397198.

На підставі зазначеного акту відповідачем внесено зміни до автоматизованої системи органів Міндоходів, якими товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Севен» зменшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року на загальну суму 761537,00 грн та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2013 року на загальну суму 761537,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність дій податкового органу, оскільки податковим законодавством України не передбачено права здійснення коригування податкової інформації без прийняття податкового повідомлення-рішення. Крім того, судом досліджено спірні господарські операції позивача з контрагентами: ПП «Северукрагро» та ПАТ «Будівельне управління № 813» та зазначено про реальне їх виконання, що підтверджується відповідними первинними документами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не підтверджено реальність придбання товарів у ПП «Северукрагро» у зв'язку з відсутністю умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, тому відповідно ТОВ «ВФ «Севен» не міг поставити товар на адресу контрагента-покупця ПАТ «Будівельне управління № 813», що свідчить про безпідставно сформовані податкові зобов'язання у червні 2013 року по накладним, податковим накладним, виписаним на продаж товарів (послуг) на адресу ПАТ «Будівельне управління № 813» на загальну суму 761537 грн., чим порушено вимоги п.185.1, ст. 185, п.187.1, ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) документів. Також судом встановлено, що перевіркою не встановлено документів, які посвідчують походження товарів, що реалізуються, що має важливе значення при формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що висновки суду апеляційної інстанції містять суперечливі та взаємовиключні висновки, а саме: констатуючи в мотивувальній частині про протиправність дій податкового органу щодо зменшення податкового зобов'язання та податкового кредиту, суд приходить до протилежного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо законності та обґрунтованості судових рішень, суд зазначає наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом перевірка проводилась відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, якою встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За результатами перевірки складається акт, якщо під час перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства. (п.п. 86.1 ст. 86).

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 встановлено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань визначено статтею 54 Податкового кодексу, та відповідно до п.п. 54.3.2 встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платник податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Аналізи приписів податкового законодавства свідчить, що за результатами перевірки податковий орган може визначати суму грошового зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Внесення коригування самостійно податковим органом в податкову звітність платника податку не передбачене діючим законодавством.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему „Податковий блок", що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Тобто, податковий орган не має права щодо коригування податкової звітності за наслідками проведення документальної перевірки, а її результати не підлягають відображенню в інформаційних базах податкового органу.

Враховуючи приписи частини 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань без дотримання приписів законів України є протиправними.

З таких підстав, суд першої інстанції вірно встановив всі фактичні обставини по справі та дав їм юридичну правильну оцінку.

Відповідно до статті 226 КАС України, - суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції повністю, та ухвалене рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями 220, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Севен» задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 у справі № 825/406/14 скасувати, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.П.Юрченко

Н.Є.Блажівська

М.В.Сірош