Постанова

від 16.09.2014 по справі 815/3661/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3661/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Гур`єва К.І.

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

представника відповідача - не з'явився

представника третьої особи - ОСОБА_2.(за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Овідіопольської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 про визнання протиправним та часткове скасування розпорядження від 15 грудня 2008 року №1772, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Овідіопольської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 15 грудня 2008 року №1772 «Про затвердження актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію індивідуальних житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами на території Авангардівської, Таїровської селищних та Сухолиманської сільської рад Овідіопольського району Одеської області» в частині затвердження акта та прийняття до експлуатації індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с. Мізікевича, а саме п. 1.2.10, за яким прийнято до експлуатації житловий будинок ОСОБА_4 (літ. А-2, А, А1, А2, а, а1) загальною площею 426, 30 кв. м, житловою - 86, 80 кв. м, корисною - 426, 30 кв. м, баня (літ. Б) - 41, 20 кв. м, тераса (літ. б) - 43, 40 кв. м, санблок (літ. В) - 9 кв. м, споруди (літ. №1-6, 1) по АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 15 грудня 2008 року №1772 протиправно затверджено акт прийняття до експлуатації індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с. Мізікевича, за яким прийнято до експлуатації житловий будинок ОСОБА_4 (літ. А-2, А, А1, А2, а, а1) загальною площею 426, 30 кв. м, житловою - 86, 80 кв. м, корисною - 426, 30 кв. м, баня (літ. Б) - 41, 20 кв. м, тераса (літ. б) - 43, 40 кв. м, санблок (літ. В) - 9 кв. м, споруди (літ. №1-6, 1) по АДРЕСА_1. Вказане розпорядження позивач вважає незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_3, оскільки відповідач, як орган виконавчої влади, що утворив державну приймальну комісію, яка склала акт про прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку ОСОБА_4, не перевірив відповідність зазначеного акту нормативним вимогам. Так, позивач зазначає, що паркан житлового будинку ОСОБА_4 збудований на території земельної ділянки НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 та з тильного боку ділянки збудована капітальна споруда - баня (літ. «Б») площею 41, 20 кв. м., однією зі стін якої є огорожа, чим порушені вимоги п. 3.25 ДБН 360-92 та права позивача, як власника земельної ділянки. Зазначені порушення, як вказує, позивач, не були виявлені та враховані відповідачем при винесенні спірного розпорядження від 15 грудня 2008 року №1772, що стало підставою звернення до суду з вимогами про скасування даного розпорядження, як протиправного.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Жодних клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності, а також заперечень на адміністративний позов ОСОБА_3 від нього не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4, у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що ОСОБА_4 придбав земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 у 2005 році у межах, які були встановлені між попереднім власником земельної ділянки та позивачем. З того часу межі між даними земельними ділянками не змінювались. Як зазначає представник третьої особи, на підставі отриманих у встановленому законом порядку дозвільних документів, ОСОБА_4 побудував на належній йому земельній ділянці житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який у 2008 році прийнятий до експлуатації відповідно до розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 15 грудня 2008 року №1772, отже, на думку представника третьої особи, підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №075483 від 30 липня 2004 року, позивач - ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0, 100 га, розташованої на території Таїровської селищної ради, АДРЕСА_2. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Кадастровий номер земельної ділянки - 5123755800:02:006:0129 (а.с. 13).

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №435492 від 02 листопада 2006 року, судом встановлено, що власником земельної ділянки площею 0, 1004 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки - 5123755800:02:006:0181 (а.с. 15).

Тобто, земельні ділянки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є сусідніми та межують по лінії точок «Б» - «В».

Судом встановлено, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, її власником ОСОБА_4 побудовано житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами.

На вказаний житловий будинок КП «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» складено технічний паспорт від 11 листопада 2008 року (а.с. 19).

Розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 15 грудня 2008 року №1772, затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію індивідуальних житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами на території Авангардівської, Таїровської селищних та Сухолиманської сільської рад Овідіопольського району Одеської області, серед яких, затверджено акт про прийняття до експлуатації індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_4 (літ. А-2, А, А1, А2, а, а1) загальною площею - 426, 30 кв. м, житловою - 86, 80 кв. м, корисною - 426, 30 кв. м, баня (літ. Б) - 41, 20 кв. м, тераса (літ. б) - 43, 40 кв. м, санблок (літ. В) - 9 кв. м, споруди (літ. №1-6, 1) по АДРЕСА_1 (а.с. 8).

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами від 17 грудня 2008 року (опис об'єкта: житловий будинок, літ. А-2, А, А1, А2, а, а1, - 426, 3 кв. м., у тому числі житловою - 86, 8 кв. м, всього корисною площею - 426, 3 кв. м, баня (літ. Б) - 41, 2 кв. м, тераса (літ. б) - 43, 4 кв. м, санблок (літ. В) - 9, 0 кв. м, споруди (літ. №1-6, 1) (а.с. 28).

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24500548, на підставі свідоцтва про право власності від 17 грудня 2008 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29).

Позивач із прийняттям в експлуатацію зазначеного об'єкту будівництва не погоджується, вважає, що вказане будівництво не відповідає державним стандартам, будівельним нормам та правилам, оскільки баня літ. «Б», разом з парканом збудовані на земельній ділянці ОСОБА_3, чим порушено його права, як власника земельної ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_2.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2014 року №1243 затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок № 1243), який визначав основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Пунктом 1 Порядку №1243, передбачалось, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Вимогами пункту 27 цього ж Порядку передбачалось, що за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Мінрегіонбудом. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Не допускається затвердження акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії.

Тобто, Порядком №1243 було встановлено безальтернативний обов'язок органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив державну приймальну комісію, затвердити у 15-денний строк акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, підписаного всіма членами держаної приймальної комісії та не передбачалось повноважень надання оцінки прийнятого державною приймальною комісією рішення (акта).

За таких обставин, враховуючи, що позивач не ставить під сумнів підписання акту державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, всіма членами комісії, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для відмови від затвердження акту про прийняття до експлуатації індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_4 (літ. А-2, А, А1, А2, а, а1) загальною площею 426, 30 кв. м, житловою - 86, 80 кв. м, корисною - 426, 30 кв. м, баня (літ. Б) - 41, 20 кв. м, тераса (літ. б) - 43, 40 кв. м, санблок (літ. В) - 9 кв. м, споруди (літ. №1-6, 1) по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Таким чином, оцінивши розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації від 15 грудня 2008 року №1772 «Про затвердження актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію індивідуальних житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами на території Авангардівської, Таїровської селищних та Сухолиманської сільської рад Овідіопольського району Одеської області» в частині затвердження акта та прийняття до експлуатації індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с. Мізікевича, а саме п. 1.2.10, за яким прийнято до експлуатації житловий будинок ОСОБА_4 (літ. А-2, А, А1, А2, а, а1) загальною площею 426, 30 кв. м, житловою - 86, 80 кв. м, корисною - 426, 30 кв. м, баня (літ. Б) - 41, 20 кв. м, тераса (літ. б) - 43, 40 кв. м, санблок (літ. В) - 9 кв. м, споруди (літ. №1-6, 1) по АДРЕСА_1 на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає, що оскільки затвердження акту державної приймальної комісії виключається лише у разі відсутності підписів окремих членів комісії, оскаржене розпорядження прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством України.

Також судом було досліджено акт від 22 липня 2013 року, на який посилався позивач, та встановлено, що 22 липня 2013 року директором колективного підприємства «Центр інженерних досліджень» ОСОБА_5, замовником - ОСОБА_3, інженером 1-ї категорії колективного підприємства «Центр інженерних досліджень» ОСОБА_6 складено та підписано акт про те, що 17 липня 2013 року ними було здійснено винесення в натуру меж земельної ділянки, площею 0, 1004 га, розташованої за адресою: Таїровська селищна рада, АДРЕСА_2, Овідіопольського району Одеської області та встановлено, що з усіх сторін земельної ділянки побудовано огорожу кам'яним парканом сусідніх ділянок. У результаті порівняння нових координат земельної ділянки з координатами Центру ДЗК вбачається зміщення меж земельної ділянки (а.с. 44).

На підставі схеми виносу земельної ділянки, судом встановлено, що має місце зміщення меж земельних ділянок як третьої особи - ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_3, так і інших суміжних землевласників. При цьому, третя особа не заперечує існування такого зміщення та пояснює це погрішністю геодезичного дослідження, яке допускається.

До того ж, межі земельної ділянки ОСОБА_3 в натурі також виступають за межі відведення земельної ділянки по державному акту.

Крім того, у судовому засіданні з'ясовано, що на даній місцевості повсюдно спостерігається незначне зміщення меж земельних ділянок, таким чином, що фактично їх розмір не зменшуються.

Водночас, суд зазначає, що при обраному позивачем способі захисту порушеного права, а саме шляхом скарження Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 15 грудня 2008 року №1772, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, судом перевірялось чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а не відповідність існуючої межі між земельними ділянками №18/8 та НОМЕР_1 по вул. Світлій, с. Мізікевича, Овідіопольський район, Одеська область.

У відповідності з ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, 11, 69, 71, 72, 86, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Овідіопольської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 про визнання протиправним та часткове скасування розпорядження від 15 грудня 2008 року №1772 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 16 вересня 2014 року.

Суддя О.В. Глуханчук

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Овідіопольської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 про визнання протиправним та часткове скасування розпорядження від 15 грудня 2008 року №1772 - відмовити у повному обсязі.

16 вересня 2014 року.