Постанова

від 16.09.2014 по справі 909/489/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа № 909/489/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т.Б.

судді Давид Л.Л.

Якімець Г.Г.

при секретарі Борщ І.О.

за участю сторін:

від позивача (апелянта): з'явився.

від відповідача : не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, № 562/01-09/01в від 16.07.2014 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області, від 08.07.2014 року (головуючий суддя Кобрин О.М.)

по справі № 909/489/14

за позовом Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м Івано-Франківськ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка", м. Івано-Франківськ,

про стягнення пені в сумі 59 267,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області, від 08.07.2014 року по справі № 909/489/14 у задоволенні позову Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка", м. Івано-Франківськ, про стягнення пені в сумі 59 267,58 грн. - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка" на користь Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем спростовано позовні вимоги та доведено той факт, що ним суми авансового платежу в розмірі 2 940 271,20 грн. було витрачено на придбання матеріалів для виконання робіт за договором №261/12 від 05.10.12 у трьохмісячний термін, про що свідчать платіжні доручення та видаткові накладні, датовані у період з 08.10.12 по 27.12.12 та з 03.01.13 по 26.03.13. Відповідно права і охоронювані законом інтереси позивача не були порушені.

В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати і прийняти нове, яким позов задоволити повністю мотивуючи це тим, що накладні, взяті до уваги судом, не містять посилання на укладений між сторонами договір. Крім того, відповідачем всупереч норм чинного законодавства України протягом трьох місяців не був освоєний отриманий аванс, за що передбачено відповідальність у формі пені.

В судове засідання представник відповідача не з'явився з невідомих суду причин, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Приписами ст. ст. 22, 28 ГПК України зазначено, що брати участь у судових засіданнях є правом сторони, а не її обов'язком, та коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується. Судом явка представника відповідача не визнавалася обов'язковою.

Зважаючи на наведене та враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, заслухавши думку присутнього представника позивача, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.10.12 між Департаментом комунального господарства, транспорту і зв"язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка" (надалі - ІБК «Ніка») (підрядник) за результатами тендеру укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №261/12 (том 1, а.с.15-17).

Відповідно до умов цього договору ТОВ "ІБК "Ніка" зобов'язана виконати роботи - ДБН Д.1.1-1-2000 капітальний ремонт (роботи з капітального ремонту вул. Т.Шевченка в м.Івано-Франківську), а замовник прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п.4.2 договору замовник після підписання договору надає підряднику аванс у розмірі 30% від вартості робіт договору.

Відповідно до умов договору замовник після підписання договору перерахував підряднику аванс у розмірі 30 % від вартості робіт у сумі 2 940 271,20 грн. Сума авансу перераховувалася частинами, останнє перерахування в сумі 271,20 грн. було здійснено 28.12.2012 року. Даний факт підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (том 1 а.с.24-26).

Сума авансу розділяється на весь термін виконання робіт та зараховується в пропорційних частках при оплаті виконаних підрядних робіт та фактично використаних матеріалів. Замовник має право контролювати використання наданих підряднику сум авансу (п.. 4.2. Договору).

Проте позивач вважає, що підрядник повинен був використати отриманий аванс протягом трьох місяців згідно Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.01 №1764, згідно якого замовник перераховує підряднику аванс, який підрядник зобов"язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. Позивач вважає, що оскільки остання сума авансу була перерахована позивачем 28.12.12, то її слід було використати до 27.03.13. Оскільки відповідачем не було надано звіту та доказів щодо використання авансових платежів протягом трьох місяців, то позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення у період з 18.02.13 по 27.03.13.

Як вбачається із розрахунку пені (том 1, а.с.32), позивачем було нараховано відповідачу пеню за прострочення зобов'язання за договором №261/12 від 05.10.12 у розмірі 59 267,58 грн. на частину суми авансового платежу в розмірі 1 567 675,20 грн., без урахування сум авансового платежу в розмірі 1372 596,0 грн., витрати яких підтверджуються копіям Довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

В матеріалах справи містяться довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за лютий 2013 року (том 1, а.с.18-21). Тобто за трьохмісячний термін згідно вказаних довідок було освоєно 1 372 596,00 грн. авансового платежу, що не заперечується сторонами.

Також, в матеріалах справи містяться копії платіжних доручень (том 2, а.с.6-111), за якими відповідачем здійснено платежі у період з 08.10.12 по 27.12.12 та з 03.01.13 по 26.03.13 на загальну суму 3 213 865,45 грн.

Слід також зазначити, що в Акті Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції №810-21/16 від 29.11.13 за період з 01.07.2011 року по 30.06.2013 року зазначено, що Департаментом комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не вжито заходів щодо повернення невикористаних протягом трьох місяців ТОВ «ІБК «Ніка», одержаних авансів в сумі в сумі 1567675,20 грн. та не нараховано пеню. В ході ревізії ТОВ «ІБК «Ніка» нараховано пеню за несвоєчасне повернення коштів в сумі 59267,58 грн.

08.05.2014 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені в тій же сумі, що була нарахована у вищезазначеному Акті ревізії.

Слід зазначити, що позивач після проведення ревізії неодноразово звертався до відповідача із листами (вих.№.1317/01-0-/03в від 09.12.13, вих.№17/01-09/01в від 09.01.14, вих.№62/01-09/01-в від 22.01.14, том 1, а.с.22-23) із вимогою про сплату пені. Однак, відповідач відповіді на претензії не надав, пеню на сплатив.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Приписи статті 610 ЦК України встановлюють, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Розділом Х «Відповідальність сторін» укладеного Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 10.1. Договору). У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт за державні кошти підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення зобов'язання від суми коштів, що складають вартість невиконаних робіт або несвоєчасного виконання зобов'язань (п. 10.2 Договору).

Положеннями частини 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності за порушення зобов'язань у правовідносинах, що склалися між сторонами.

Отже, в даному випадку сторони погодили настання відповідальності за невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором.

Пунктом. 6.3.1. Договору передбачено, що підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.

Згідно п. 5.1. Договору строк виконання робіт: жовтень 2011 року - грудень 2013 року.

У судовому засіданні в апеляційній інстанції присутній представник позивача пояснив, що строк дії договору, укладеного між сторонами, продовжувався.

З укладеного договору вбачається, що сума авансу розділяється на весь термін виконання робіт та зараховується в пропорційних частках при оплаті виконаних підрядних робіт та фактично використаних матеріалів (п. 4.2. Договору).

Тобто у відповідача відсутнє зобов'язання за Договором стосовно використання отриманого авансу протягом тримісячного строку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження визнання п. 4.2. Договору недійсним.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На момент укладення Договору Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений Постановою КМУ від 27.12.01 №1764, на який покликається позивач, був чинний та доведений до відома громадськості.

Відповідно до п.19 Постанови КМУ від 27.12.01 №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Однак сторонами в укладеному Договорі врегулювали відносини на свій розсуд, погодивши у п. 4.2. Договору, що сума авансу розділяється на весь термін виконання робіт та не обмежили використання авансу жодними строками. В матеріалах справи відсутні докази про внесення змін до Договору щодо строку використання отриманого авансу.

Крім того, слід зазначити, що Акт ревізії не є належним доказом порушення відповідачем договірних зобов'язань, такий не змінює договірних відносин між сторонами.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Суд першої інстанції, враховуючи неправильні дії відповідача, що призвели до виникнення спору, зокрема, ненадання відповідей на листи - вимоги щодо сплати пені та ненадання звіту замовнику про витрачені суми авансового платежу, поклав судовий збір на відповідача.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області, від 08.07.2014 року по справі № 909/489/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, № 562/01-09/01в від 16.07.2014 року - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 19.09.2014 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Судді Давид Л.Л.

Якімець Г.Г