Постанова

від 17.05.2013 по справі 2а-2598/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17 травня 2013 року Справа № 2а-2598/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М.

за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства компанії "Ніка Паллант", вул. Декабристів, 23-А, кв. 45, м.Миколаїв,54000

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24,Миколаїв,54030

провизнання нечинним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення № 0002722220 від 04.04.2012р. Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість ПП компанія «Ніка Паллант» в сумі 182511,00 грн. і застосованих штрафних санкцій в сумі 45627,75 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення № 0002722220 від 04.04.2012р. Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість ПП компанія «Ніка Паллант» в сумі 182511,00 грн. і застосованих штрафних санкцій в сумі 45627,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне підприємство компанія «Ніка Паллант» вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0002722220 від 04.04.2012р. є необгрунтованими, безпідставними та таким, що суперечить чинному законодавству.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважає висновки акту перевірки

обґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення № 0002722220 від 04.04.2012р.-законним.

Суд заслухав думку представників сторін, дослідив наявні в справі докази, допитав свідка, оцінив всі докази в їх сукупності та встановив наступне.

27.03.2012 року фахівцями відповідача складено акт№123/22-200/36700212 за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ПП КОМПАНІЯ «НІКА ПАЛЛАНТ» (код за ЄДРПОУ 36700212) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платником податків контрагентом постачальником TOB «ЗОЛОТЕ РУНО «М» (код ЄДРПОУ 36383951) за період грудень 2011 року.

Згідно висновків акту перевірки відповідач дійшов наступного: ПП КОМПАНІЯ «НІКА ПАЛЛАНТ» допущено порушення п.198.3, ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість по контрагенту-постачальнику ТОВ «ЗОЛОТЕ РУНО «М» (код ЄДРПОУ 36383951), що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 182 511 грн.

Ні підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено 04.04.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0002722220 від 04.04.2012р. про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 182511,00 грн. і застосованих штрафних санкцій в сумі 45627,75 грн.

Суд дійшов висновку про протиправність зазначеного рішення з огляду на таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

З системного аналізу положень Податкового кодексу України в тому числі тих, про порушення яких з боку ПП КОМПАНІЯ «НІКА ПАЛЛАНТ» зазначає відповідач в акті перевірки 27.03.2012 №123/22-200/36700212 та податковому повідомленні-рішенні № 0002722220 від 04.04.2012р., вбачається наступне.

Нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів».

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до ст. 198 ПК України: «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу. …»

Податковий кодекс України та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД -фізичних осіб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Як вбачається з акту перевірки договір експедирування, акти виконаних робіт, податкові накладні, товаро-транспортні накладні, були надані при перевірці та досліджені.

Судом в судовому засіданні досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус контрагента, що надавав послуги експедирування, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.

Так, позивачем було укладено договір транспортного експедирування № 43-12 від 91.12.2011 р., укладений із TOB «ЗОЛОТЕ РУНО «М». Відповідно до розділу 2 зазначеного договору вантажоперевізник TOB «Золоте Руно «М» зобов'язаний забезпечити подачу транспортних засобів відповідно до заявки замовника в зазначений пункт завантаження та здійснити перевезення вантажу в пункт вивантаження.

Після виконання робіт по перевезенню вінтажів відповідно до актів виконаних робіт ПП компанія «Ніка Паллант» здійснювало оплату послуг, а в свою чергу TOB «Золоте Руно «М» на виконання вимог ст.201 Податкового кодексу України надавало податкові накладні, які оформлені належним чином відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Підставою для твердження відповідача про порушення податкового законодавства з боку позивача було, те що TOB «Золоте Руно «М» взагалі не надавало будь-які послуги ПП компанія «Ніка Паллант», а саме транспортування кукурудзи TOB СП «Нібулон», оскільки відповідно до відповіді УДАІ УМВС України в Миколаївській області за TOB «Золоте Руно «М» не зареєстровано транспортних засобів.

Але факт відсутності зареєстрованих транспортних засобів за TOB «Золоте Руно «М» ні в якому разі не може бути підставою для невключения сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки підставою є наявність наданої платником ПДВ податкової накладної, що і було зроблено TOB «Золоте Руно «М». На кожне перевезення вантажу були виписані товаро-транспортні накладні, в яких зазначалися всі передбачені реквізити і в тому числі перевізник, оскільки TOB «Золоте Руно «М» мало правові (договорні) відносини з власниками транспортних засобів, які надавалися для перевезення.

Крім того, наслідком надання послуг по перевезенню сільськогосподарської продукції, а саме кукурудзи підтверджується і тим, що поставка продукції здійснювалась TOB СП «Нібулон» і вивантаження здійснювалося в порту, оскільки порт є режимним підприємством то при в'їзді в порт проводиться реєстрація транспортного засобу та робиться відмітка в товаро-транспортній накладній про в'їзд транспортного засобу в порт. На кожній наданій для перевірці товаро-транспортній накладній є відмітка про вивантаження в порту, але відповідач на це не звернув уваги.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Фактичне виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит по розрахункам між ПП компанія «Ніка Паллант» та TOB «Золоте Руно «М» підтверджені необхідними первинними документами (а.с. 39-199).

Реальність переміщення предмету договорів підтверджується товаро-транспортними накладними, поясненнями свідка ОСОБА_1

Виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між ПП компанія «Ніка Паллант» та TOB «Золоте Руно «М».

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і TOB «Золоте Руно «М», реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням наведених норм ПК, досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявності фактичного проведення господарських операцій з контрагентами, належного їх документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в складі податкового кредиту компанія ПП «Ніка Паллант» правомірно було сформовано податковий кредит.

Таким чином, оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи відповідача про безтоварність здійснених господарських операцій є бездоказовими.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002722220 від 04.04.2012р. Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість ПП компанія «Ніка Паллант» в сумі 182511,00 грн. і застосованих штрафних санкцій в сумі 45627,75 грн.

Присудити з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2188,00 грн. на користь приватного підприємства компанії "Ніка Паллант" і.к. 36700212.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник