Постанова

від 18.06.2013 по справі 2а-7612/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 червня 2013 року Справа № 2а-7612/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Катрич и Ко", вул. Ліскова, 26, м.Миколаїв,54002

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Г.Петрової, 2-А, м.Миколаїв,54029

провизнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення № 0000230231 від 01.09.2011р., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 01.09.11р. №0000230231 про збільшення сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 01.09.11р. №0000230231 винесено з порушенням цивільного та податкового законодавства. Висновки акту перевірки є необґрунтованими, не доводять умислу, наміру на укладення господарського договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або ухилення від сплати податків.

Відповідач в письмових запереченнях просить відмовити в задоволенні позову, вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, вважає доведеним факт відсутності фактичного виконання господарських договорів, тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 01.09.11р. №0000230231 -прийняте правомірно.

Суд вивчив правову позицію сторін, дослідив наявні в матеріалах справи докази та дійшов висновку про необґрунтованість позову з огляду на наступне.

Перевіркою Приватного підприємства „Катріч і Ко" (код за ЄДРПОУ 33367916), за наслідками якої складено акт від 15.08.2011 року №2649/23-100/33367916, встановлено порушення: пп.7.4.1. п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2453 грн., у тому числі жовтень 2010 року - 1165 грн., грудень 2010 року - 1288 грн.

01.09.11 року на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000230231 на загальну суму 3066,26 грн., у т.ч. основний платіж 2453 грн., штрафні санкції - 631,25 грн.

В акті перевірки ТОВ «Де-Лонга» (акт від 25.05.2011 № 692/23-420/36622606) зазначено, що «В результаті проведених заходів встановлено, що підприємство ТОВ „Де-Лонга" згідно наданої податкової звітності декларує відсутність операцій з закупівлі товарів (робіт, послуг) в жовтні, листопаді 2010 року, таким чином операції з поставок товару (послуг, робіт) контрагентам- покупцям мають сумнівний характер та є недійсними. Також встановлено що: згідно наявної оперативної інформації та офіційних даних, наведених в декларації з податку на прибуток, підприємство ТОВ «Де-Лонга» не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників. Згідно додатку К1/1 до рядку 07 Декларацій по податку на прибуток у підприємства відсутні основні засоби.

Згідно акту перевірки ТОВ «Ликиф-Агрострой» від 25.03.11 №362/23-300/36954759 щодо підтвердження господарських відносин за грудень 2010 року операції з поставки товарів, робіт (послуг) в адресу «Ликиф-Агрострой» є «безтоварними», оскільки не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операції з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не мають найманих працівників для здійснення відповідної діяльності.

Податкова звітність (форма 1-ДФ, розрахунки комунального податку), до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва підприємством не надавалась. Тому враховуючи загальний обсяг декларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ «Ликиф-Агрострой» не мало здійснювати такий об'єм робіт.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податковій звітності не встановлено наявність у ТОВ «Ликиф-Агрострой» власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Судом було встановлено, що послуги, які мали надавати позивачеві ТОВ «Де-Лонга» та ТОВ «Ликиф-Агрострой» 23.12.2010 року мали надаватись на території ПАТ "ЧСЗ"у вересні-грудні 2010 року.

Згідно листа ПАТ "ЧСЗ" (а.с.113) на території підприємства діє пропускний режим, який передбачає наявність у особи перепустки для можливості входу на територію підприємства. Перепустки видаються за заявками керівників підрозділів підприємства та підрядних організацій, з якими ПАТ "ЧСЗ" має діючі договірні відносини. Згідно даних бюроперепусток, заявок щодо видачі перепусток для входу на територію 23.12.2010 року, надходила заявка на видачу разової перепустки представнику ТОВ "Лікіф-Агрострой" Мавроді В.Ф., як особі, що супроводжувала поставку устаткування ПАТ "ЧСЗ", жодних інших заявок на видачу перепусток у період вересня-грудня 2010 року працівникам ТОВ «Де-Лонга» та ТОВ «Ликиф-Агрострой» не надходило.

Таким чином, працівники ТОВ «Де-Лонга» та ТОВ «Ликиф-Агрострой» не мали фізичної можливості здійснити надання послуг ПП «Катрич і Ко».

Правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально виконані господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використаний з оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення документів чи рух коштів на поточному рахунку платника податків. При встановленні правомірнеє формування ПП «Катрич і Ко» податкового кредиту з ПДВ за жовтень, грудень 2010 ри-зу досліджено усі обставини, що могли б підтвердити реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких ПП «Катрич і Ко» включено відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також використання або ж призначення для використання результатів здійснення таких операцій з оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Зазначене підтверджує, що перевіркою правомірно встановлено безпідставне формування податкового кредиту ПП «Катрич і Ко» за жовтень, грудень 2010 року в зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі накладних, отриманих від ТОВ Лонга» за жовтень 2010. року, ТОВ «Ликиф-Агрострой» за грудень 2010 року.

Таким чином ПП «Катрич і Ко» порушено п.п.7.4.1 п.7.4., п. 7.7 ст.7 Закону України зід 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сформованих на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Де-Лонга» та ТОВ «Ликиф-Агрострой» на загальну суму 2453 грн., у тому числі жовтень 2010 року - 1165 грн., грудень 2010 року - 1288 грн., тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник