Постанова

від 18.06.2013 по справі 2а-4989/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12:40

18 червня 2013 року Справа № 2а-4989/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В.

представника позивача: Бевко О.А., довіреність № 111/2 , від 01.09.2012;

представника відповідача: Сугацький О.М., довіреність №931/9/10-00 , від 01.03.2013;

свідка: ОСОБА_3, водійське посвідчення НОМЕР_3 , від 07.06.2012;

розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ УКРЦВЕТМЕТ", пр. Жовтневий, 340, кв.88, м. Миколаїв, 54029

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

проскасування податкового повідомлення - рішення від 03.04.2012 № 0000570231, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання противоправним та скасувати повністю податкового повідомлення-рішення №0000570231 від 03.04.2012 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «ТД «УКРЦВЕТМЕТ» в розмірі 137085,75 грн., у тому числі 117770,00 грн. основного платежу та з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій штрафних (фінансових) санкцій 19315,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акт перевірки не містить жодного посилання відповідача щодо порушень Позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України. Посилання, на «фіктивність» контрагентів ТОВ «ТД «УКРЦВЕТМЕТ» не може свідчити про доведення фактів належним чином. Доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи. Позивач вважає, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва повинно було прийняти Податкове рішення тільки за умови вступу в законну силу вироку суду за вказаними кримінальними справами. Вирок може бути належним доказом нікчемності угод між ТОВ «ТД «УКРЦВЕТМЕТ» та ТОВ «Де-Лонга», ТОВ «АЛЬФА-К», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ», ТОВ «КПВ ГРАНИТ», що розглядаються. Оскільки належних доказів не має, спірне повідомлення-рішення №0000570231 від 03.04.2012 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «ТД «УКРЦВЕТМЕТ»-є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вважає факти порушення Позивачем норм п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України - доведеними, а податкове повідомлення-рішення №0000570231 від 03.04.2012 року-правомірним. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд заслухав думку представників сторін, дослідив наявні в справі докази, допитав свідка, оцінив всі докази в їх сукупності та встановив наступне.

19.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЦВЕТМЕТ» з питань взаємовідносин з ТОВ «Де-Лонга» (код за ЄДРПОУ 36622606) за червень-липень, вересень-листопад 2010 року та за січень 2011 року, з ТОВ «АЛЬФА-К» (код за ЄДРПОУ 35817379) за квітень 2011 року, з ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» (код за ЄДРПОУ 36502478) за липень 2011 року та ТОВ «КПВ ГРАНИТ» (код за ЄДРПОУ 36896205) за березень 2011 року». Результати перевірки відображено в акті №137/22-200/34707567 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЦВЕТМЕТ».

Згідно висновків акту перевірки підприємством ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЦВЕТМЕТ» були порушені вимоги п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями.

На підставі Акту перевірки від 19.03.2012 року №137/22-200/34707567, Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 року №0000570231. Відповідно до вказаного Податкового рішення Позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» (далі по тексту - з ПДВ) у розмірі 117770,00 грн., у зв'язку із чим Позивачу була донарахована сума в розмірі 137085,75 грн., у тому числі 117770,00 грн. основного платежу та 19315,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

03.04.2012 року, керівником підприємства ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЦВЕТМЕТ» отримано податкове рішення прийняте на підставі Акту перевірки та лист від 03.04.2012 року №903/10/22-216, в якому було зазначено, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було допущено технічну помилку у висновку Акта перевірки, в результаті чого виявлено додаткові порушення Позивачем податкового законодавства, а саме п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, із змінами та доповненнями.

Позивач оскаржував спірне рішення в адміністративному порядку, однак його скарги задоволені не були.

Суд дійшов висновку, що повідомлення-рішення №0000570231 від 03.04.2012 року винесено з порушенням вимог діючого законодавства, тому є протиправним і підлягає скасуванню на підставі наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

З системного аналізу положень Закону України „Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України в тому числі тих, про порушення яких з боку ТОВ «ТД «УКРЦВЕТМЕТ» зазначає відповідач в акті перевірки від 19.03.2012 року №137/22-200/34707567, та податковому повідомленні-рішенні №0000570231 від 03.04.2012 року, вбачається наступне.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом. Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

В підпункті 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" наводиться перелік позицій, які повинна містити податкова накладна при її заповненні.

Згідно до п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.7.2 п. 7.7 зазначеної статті, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Однак, стверджуючи про порушення вказаних приписів, відповідач не надав суду належних і достатніх доказів на їх підтвердження. Акт перевірки не містить викладу фактів допущених позивачем порушень, в акті не наведено зміст і опис порушень, відсутні жодні посилання на конкретні господарські операції, первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Крім цього, в акті не зазначено інших суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності позивача, які б мали відношення до порушення пп.пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Як вбачається з акту перевірки договір поставки, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, що свідчать про сплату Позивачем ПДВ в ціні товару, були надані при перевірці, чим спростовуються доводи відповідача про не надання даних документів.

Нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів».

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до ст. 198 ПК України: «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу. …»

Податковий кодекс України та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД -фізичних осіб.

Судом в судовому засіданні досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, фактичне виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування по розрахункам між ТОВ «Торговий дім «Укрцветмет» та його першими прямими контрагентами ТОВ «Де-Лонга», ТОВ «Альфа-К», ТОВ «КПВ ГРАНИТ», ТОВ «Гражданпромспецпроект» (поставка товарно -матеріальних цінностей) підтверджують договори поставки; податкові накладні; накладні та видаткові накладні; рахунки, рахунки -фактури.

Реальність переміщення предмету договорів підтверджується товаро-транспортними накладними, поясненнями свідка водія ОСОБА_3, який пояснив де завантажувався і розвантажувався, що перевозив и чим. Крім того, довідкою ПАТ Миколаївський суднобудівний завод «Океан» підтвердив факт здійснення реальної поставки в повному обсзі від ТОВ «ТД Укрцветмет» на підставі договору №30100/194 та додаткової угоди №1 від 04.06.2010 року, в тому числі водієм ОСОБА_3, на автомобілі НОМЕР_2.

Виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між між ТОВ «Торговий дім «Укрцветмет» та його першими прямими контрагентами ТОВ «Де-Лонга», ТОВ «Альфа-К», ТОВ «КПВ ГРАНИТ», ТОВ «Гражданпромспецпроект».

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Згідно пункту 1.3 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до п.10.2 ст.10 цього закону платники податку, визначені у підпунктах „а", „в", „г", „д" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного судом вбачається, що сама по собі несплата податку прямими контрагентами ТОВ «Торговий дім «Укрцветмет» або їх контрагентами за ланцюгом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарських операцій по поставці продукції, наданню послуг, проведенню розрахунків за них не впливає на формування податкового кредиту ТОВ «Торговий дім «Укрцветмет» та суму його бюджетного відшкодування.

Крім того, важливою обставиною є те, що кримінальні справи, порушена за фактом створення ніби-то «фіктивних» підприємств ТОВ «Де-Лонга» та ТОВ «Альфа-К», знаходяться на стадії досудового слідства.

Згідно з п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, «у разі, коли грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність».

На сьогоднішній час, не має вироку суду стосовно осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України, щодо перереєстрації та діяльності ніби-то «фіктивних» підприємств ТОВ «Де-Лонга» та ТОВ «Альфа-К».

Таким чином, підстави для винесення податкових повідомлень-рішень ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 03.04.2012р. №0000570231, до дня набрання законної сили вироком суду, - відсутні.

Таким чином, до винесення судом вироку, що вступив у законну силу, не можна однозначно стверджувати про доведеність вчинення тих чи інших дій, що призвели до порушення кримінальної справи за ст.205 КК України, так як кримінальна справа порушується за наявності ознак вчинення того чи іншого злочину, і лише вирок суду дає чітке визначення винуватості чи невинуватості особи, відносно якої порушено кримінальну справу.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням наведених норм ПК, досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявності фактичного проведення господарських операцій з контрагентами, належного їх документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в складі податкового кредиту ТОВ „Торговий дім Укрцветмет» правомірно було сформовано податковий кредит.

Таким чином, оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про безтоварність здійснених господарських операцій є бездоказовими.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.04.2012 № 0000570231 Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби у розмірі 137085,75 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 34034315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ УКРЦВЕТМЕТ" (ідентифікаційний код 34707567) судовий збір в сумі 1370,86 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник