Постанова

від 18.09.2014 по справі 922/1405/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа № 922/1405/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

ПП "Світ знань" - Бевзюк О.О. (дов. від. 12.08.2014 року)

ПАТ "Реал-Банк" - Кабанова М.В. (дов. №63 від 19.06.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Реал-Банк" (вх. №1832 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року у справі №922/1405/14

за позовом Приватного підприємства "Світ знань", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Реал-Банк", м Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року у справі №922/1405/14 (суддя Аюпова Р.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Реал-банк" перерахувати грошові кошти з рахунку Приватного підприємства "Світ знань" № р/р 2600530126143, відкритого в ПАТ "Реал Банк", в сумі 69871,86 грн. на рахунок Приватного підприємства "Світ знань" № р/р 26003497659800 в Публічному акціонерному товаристві "УкрСиббанк" , МФО 351005. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Реал-банк" закрити рахунок Приватного підприємства "Світ знань" № р/р 2600530126143, відкритого в ПАТ "Реал Банк". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Реал-банк" на користь Приватного підприємства "Світ знань" суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1218,00 грн.

Відповідач з рішенням суду не погодився та, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року у справі №922/1405/14 повністю та прийняти нове рішення, яким у позові ПП "Світ знань" до ПАТ "Реал-Банк" про зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що знаходиться у процедурі ліквідації, у зв'язку з чим припинено здійснення банківських операцій (в т.ч. розрахункових, вчинити які просить позивач), та позивач має право отримати грошові кошти виключно в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідно до встановленого порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В., суддя Шутенко І.А.) від 14.07.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 12.08.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати №2 Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 року у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

12.08.2014 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6552).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 року відкладено розгляд справи на 16.09.2014 року.

16.09.2014 року від відповідача надійшли пояснення по справі (вх.№7810).

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року у справі №922/1405/14 - без змін.

Дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

14.06.2010 року між Приватним підприємством "Світ знань" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Реал Банк" (відповідач) укладено договір банківських рахунків суб'єкта господарювання № 3713/08-4/6Т (далі - договір).

За цим договором банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунки, відкриті клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за рахунками (п.1.1 договору)

Відповідно до п. 2.2. договору відповідач зобов'язався надавати позивачеві комплекс банківських послуг протягом операційного часу.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що банк зобов'язаний своєчасно та правильно проводити операції за рахунок клієнта відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно п.2.6. договору відповідач зобов'язався протягом операційного часу передавати розрахункові документи (у т.ч. в електронному вигляді), що підтверджують списання коштів з рахунків і зарахування коштів на рахунки позивача, а також підтверджувати прийняття документів на інкасо.

Відповідно до п.7.2. договору позивач вправі розірвати договір достроково, у будь-який час, якщо він не має перед банком невиконаних зобов'язань.

04.03.14 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив закрити свій поточний рахунок та перерахувати залишок коштів на рахунок №26003497659800, відкритий в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків. До заяви ним надано платіжне доручення № 30 від 04.03.14 року на суму 69762,10 грн.

Відповідач листом за вих. № 08-107/666 від 12.03.2014р. повідомив позивача, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014 року № 109 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Реал-банк" до категорії неплатоспроможних" з 03.03.2014 року в ПАТ "Реал Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію, та посилаючись на п. 1 ч. 5. ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зазначив, що ПП "Світ Знань", як юридична особа є кредитором ПАТ "Реал Банк", а тому останній не може виплатити позивачеві суму коштів, що знаходиться на банківському рахунку.

Таким чином, станом на день вирішення спору на рахунку позивача в ПАТ "Реал Банк" знаходяться кошти в сумі 69762,10 грн., що підтверджується банківською випискою.

Приватне підприємство "Світ знань" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просило зобов'язати ПАТ "Реал-Банк" перерахувати грошові кошти з рахунку ПП "Світ знань", відкритого в ПАТ "Реал Банк" в сумі 69871,86 грн. на рахунок ПП "Світ знань" в ПАТ "УкрСиббанк", а також зобов'язати ПАТ "Реал-Банк" закрити рахунок Приватного підприємства "Світ знань", відкритий в ПАТ "Реал Банк".

Місцевий господарський суд посилаючись на обґрунтованість позовних вимог задовольнив їх повністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до п. 1.37 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Пунктом 1.30. Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" визначено поняття платіжне доручення. Зокрема платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Датою валютування є зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи.

Згідно п. 8.1. ст. 8 вказаного Закону, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Аналогічні вимоги встановлені п. 2.2 укладеного між сторонами договору банківського рахунку, яким встановлено обов'язок банку виконувати належним чином розрахункові документи клієнта протягом операційного часу.

Частина 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язань на вимогу однієї із сторін допускається у випадках встановлених договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема: припинення зобов'язань внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку закривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Пунктом 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрованої в Мінюсті України 17.12.2003 р. за № 1172/8493 передбачено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Таким чином, для розірвання вказаного договору за ініціативою клієнта, достатньо подання клієнтом банку відповідної заяви. При цьому згода банку на розірвання договору не вимагається, оскільки чинними законодавством та даним договором визначено лише дії банку, які він повинен вчинити за наслідками подання клієнтом заяви про розірвання договору та закриття рахунку.

Щодо доводів апелянта про неможливість виконання вимог позивача у зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації, а в наступному і ліквідаційної процедури, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України, основу цивільного законодавства України складає Конституція України, Цивільний кодекс є основним актом цивільного законодавства, а інші закони України, котрі приймаються у відповідності з Конституцією України та цим Кодексом, є актами цивільного стану.

Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин було розпочато процедуру виведення банку (відповідача) з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 р. №10.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Тобто, обмеження виплат банком під час провадження тимчасової адміністрації не поширюється на виконання зобов'язань банком за договором банківського рахунку.

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", клієнт банку -будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку; кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час провадження тимчасової адміністрації у банку не було підстав відмовляти у задоволенні заяви про закриття рахунку, у зв'язку з чим обов'язок відповідача закрити банківський рахунок та повернення залишку коштів на ньому позивачу виник у відповідача після подання, 04.03.2014р. позивачем заяви про закриття банківського рахунку та платіжного доручення № 30 від 04.03.2014р. Крім того, повернення залишку на поточному рахунку, що закривається - є поточною операцією тимчасового адміністратора банку, та позивач в даних правовідносинах був не кредитором банку, а його клієнтом, а тому, на вказану вимогу про повернення залишку з даного рахунку, ніякі обмеження не поширюються.

Посилання апелянта на те, що на час винесення оскаржуваного судового рішення було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації банку, колегія суддів не може прийняти до уваги враховуючи, що під час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду щодо банку була запроваджена лише тимчасова адміністрація .

Виходячи зі змісту ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Реал-Банк" не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року у справі №922/1405/14 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Реал-Банк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2014 року у справі №922/1405/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складений 18.09.2014 року.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель