Постанова

від 20.11.2014 по справі 922/1405/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 922/1405/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В. суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Реал-Банк" на рішення від та на постанову відгосподарського суду Харківської області 24.06.2014 Харківського апеляційного господарського суду 16.09.2014 у справі господарського суду№ 922/1405/14 Харківської області за позовомПриватного підприємства "Світ знань" доПублічного акціонерного товариства "Реал-Банк" прозобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - Мартян О.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.06.2014 у справі № 922/1405/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2014, задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Світ знань" (Позивач), зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Реал-банк" (Відповідач) перерахувати грошові кошти з рахунку Приватного підприємства "Світ знань" № р/р 2600530126143, відкритого в ПАТ "Реал Банк", в сумі 69 871,86 грн. на рахунок Приватного підприємства "Світ знань" № р/р 26003497659800 в Публічному акціонерному товаристві "УкрСиббанк" , МФО 351005 та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Реал-банк" закрити рахунок Приватного підприємства "Світ знань" № р/р 2600530126143, відкритого в ПАТ "Реал Банк". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Реал-банк" на користь Приватного підприємства "Світ знань" судового збору в розмірі 1 218,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Реал-Банк" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2014, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів". Відповідач зазначає, що він знаходиться у процедурі ліквідації, у зв'язку з чим припинено здійснення банківських операцій, Позивач має право отримати грошові кошти виключно в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідно до встановленого порядку.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 14.06.2010 між Приватним підприємством "Світ знань" (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Реал Банк" (Банк) укладено договір банківських рахунків суб'єкта господарювання № 3713/08-4/6Т, відповідно до якого Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунки, відкриті Клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за рахунками.

Відповідно до пунктів 2.2., 2.4 договору Банк зобов'язується надавати Клієнту комплекс банківських послуг протягом операційного часу. Банк зобов'язаний своєчасно та правильно проводити операції за рахунок Клієнта відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 2.6. договору Банк зобов'язується протягом операційного часу передавати розрахункові документи (у т.ч. в електронному вигляді), що підтверджують списання коштів з рахунків і зарахування коштів на рахунки Клієнта, а також підтверджувати прийняття документів на інкасо.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що Клієнт вправі розірвати договір достроково, у будь-який час, якщо він не має перед Банком невиконаних зобов'язань.

04.03.2014 Приватне підприємство "Світ знань" звернулося до Публічного акціонерного товариства "Реал-Банк" із заявою, в якій просило закрити свій поточний рахунок та перерахувати залишок коштів на рахунок № 26003497659800, відкритий в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків. До заяви надано платіжне доручення № 30 від 04.03.2014 на суму 69 762,10 грн.

Публічне акціонерне товариство "Реал-Банк", відмовляючи ПП "Світ знань" у задоволенні вищезазначеної заяви, вказало на постанову Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 109 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Реал-банк" до категорії неплатоспроможних", відповідно до якої з 03.03.2014 в ПАТ "Реал Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію, ПП "Світ Знань", як юридична особа є кредитором ПАТ "Реал Банк".

Приватне підприємство "Світ знань" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просило зобов'язати ПАТ "Реал-Банк" перерахувати грошові кошти з рахунку ПП "Світ знань", відкритого в ПАТ "Реал Банк" в сумі 69 871,86 грн. на рахунок ПП "Світ знань" в ПАТ "УкрСиббанк", а також зобов'язати ПАТ "Реал-Банк" закрити рахунок Приватного підприємства "Світ знань", відкритий в ПАТ "Реал Банк".

Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Світ знань". Рішення судів мотивовані нормами статей 525, 526, 1074, 1075 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 8.1. статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою правління НБУ від 12.11.2003 № 492, зареєстрованої в Мінюсті України 17.12.2003 № 1172/8493 передбачено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Суди попередніх інстанцій вказують на те, що для розірвання договору за ініціативою клієнта, достатньо подання клієнтом банку відповідної заяви. При цьому згода банку на розірвання договору не вимагається, оскільки чинними законодавством та даним договором визначено лише дії банку, які він повинен вчинити за наслідками подання клієнтом заяви про розірвання договору та закриття рахунку.

Частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 статті 36 статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що обмеження виплат банком під час провадження тимчасової адміністрації не поширюється на виконання зобов'язань банком за договором банківського рахунку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 109 віднесено Публічне акціонерне товариство "Реал Банк" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 № 10 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" розпочато процедуру виведення ПАТ "Реал Банк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 02.06.2014.

Постановою Національного банку України від 21.05.2014 № 295 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Реал Банк" 21.05.2014.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.05.2014 № 34 розпочато ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" з відшкодування з боку Фонду коштів за вкладами з 21.05.2014.

Відповідно до частин 5, 6 статті 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 1, 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 36 вищезазначеного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників (пункт 1 частини 6 вказаної статті).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таке ж визначення міститься у пункті 2.1 статті 2 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку".

Відтак, на Приватне підприємство "Світ знань" розповсюджується обмеження, встановлені пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статі 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; складає реєстр вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно - правовими актами Фонду.

Частиною 6 вказаної статті уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Таким чином, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що у процесі ліквідаційної процедури визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість задоволення вимог кредиторів: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за судординованим боргом.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Таким чином, задоволення вимог кредиторів здійснюється у порядку, строки та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, під час ліквідації банку не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що ПАТ "Реал Банк" не мав правових підстав для задоволення кредиторських вимог ПП "Світ знань" поза процедурою ліквідації, в іншій, ніж передбачено законом черговості, оскільки Позивач має право отримати грошові кошти виключно у порядку та на умовах передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.

Відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У порушення вимог статей 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України попередні судові інстанції не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

Частина 2 статті 111-9 даного Кодексу надає право суду касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2014, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 у справі № 922/1405/14 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Світ знань".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Реал-Банк" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 у справі № 922/1405/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити Приватному підприємству "Світ знань" у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Приватного підприємства "Світ знань" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 31-А, код ЄДРПОУ 31555441) до спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211254700007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код за ЄДРПОУ 38004897, код класифікації доходів бюджету 22030004, код банку отримувача 820019) 852,60 грн. судового збору за подання до Вищого господарського суду України касаційної скарги.

Доручити господарського суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий суддя О. Кот

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк