Постанова

від 08.09.2014 по справі 826/11702/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2014 року 09:22 № 826/11702/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представник позивача - Котенко В.О.,

представник відповідача - Рибак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт Діджитал» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт Діджитал» (надалі - ТОВ «Кіносвіт Діджитал», позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення №0005462208 від 24.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 443 731,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 721 866,00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0005452208 від 24.07.2014р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 703 613,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 351 807,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Кіносвіт Діджитал» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «Торговий Дім Мікотек» та ТОВ «Ейті Люкс» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до податкового кредиту та валових витрат відповідного періоду.

На думку позивача, перевіряючий орган неправомірно кваліфікував правочини між позивачем та зазначеними контрагентами як нікчемні, так як ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не надано жодного доказу наявності вини однієї зі сторін правочинів.

Позивач зазначає, що порушення податкового законодавства з боку контрагентів не впливають на результати діяльності ТОВ «Кіносвіт Діджитал» та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

ТОВ «Кіносвіт Діджитал» зареєстроване 01.03.2011р. в Солом'янській районній у м. Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію № 10731020000020397 від 01,03.2011р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 37553041.

ТОВ «Кіносвіт Діджитал» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02.03.2011р. за №32053, станом на день реєстрації акту перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.09.2011р. №200002470, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 375530426580, позивач зареєстрований платником ПДВ з 22.09.2011р.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на підставі направлення №722/26-58-22-08-09 від 18.06.2014р., згідно із пп. 78.1.1 пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 18.06.2014р. №1527, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кіносвіт Діджитал», код ЄДРПОУ 37553041, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім Мікотек» (код 38959764), ТОВ «Ейті Люкс» (код 38959764) з податку на додану вартість за період з 01.01.2013р. по 30.04.2014р. та з податку на прибуток за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

За результатами перевірки складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 02.07.2014р. №3016/26-58-22-08-17/37553041 (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків, наведених в Акті, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кіносвіт Діджитал»:

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 та п.9.1 ст.9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 1 443 731 грн., в т.ч. по періодам: за січень 2013 року на суму 57 354 грн., за лютий 2013 року на суму 247 744 грн., за березень 2013 року на суму 272 238 грн., за грудень 2013 року на суму 514 349 грн., за січень 2014 року на суму 352 046 грн.;

- пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 та ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 703 613 грн. в т. ч. по періодам: за 2013 рік на суму 703613 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що операції між позивачем та ТОВ «Торговий Дім Мікотек», ТОВ «Ейті Люкс» є нереальними, а укладені договори є нікчемним, а отже ТОВ «Кіносвіт Діджитал» протиправно віднесло до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства суми за операціями із зазначеними контрагентами.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0005462208 від 24.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 443 731,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 721 866,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0005452208 від 24.07.2014р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 703 613,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 351 807,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Кіносвіт Діджитал» (Покупець) та ТОВ «Торговий Дім Мікотек» (Постачальник) укладено ряд типових договорів, а саме; договори поставки №ДГ- 24 від 05.12.2013р. №ДГ- 32 від 20.12.2013р., №ДГ- 34 від 25.12.2013р., №ДГ- 38 від 15.01.2014р. №ДГ- 42 від 24.01.2014р.

Відповідно до предмету договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання (товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (цифровий кінопроектор, екрани в асортименті, інтегровані медіа сервери та ін. кінообладнання).

ТОВ «Торговий Дім Мікотек» виписано на адресу ТОВ «Кіносвіт Діджитал» видаткові накладні та податкові накладні.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Кіносвіт Діджитал» (Покупець) та ТОВ «Ейті Люкс» (Постачальник) укладено договір поставки №129.01 від 29.01.2013р.

Відповідно до предмету договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання (товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

ТОВ «Ейті Люкс» виписано на адресу ТОВ «Кіносвіт Діджитал» видаткові накладні та податкові накладні.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006р. правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Відповідно до пп. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно положень п.п. 139.1.9. п 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України 39.1. не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11. 2011 р. за № 1333/20071 (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Судом встановлено, що за звітний період згідно інформаційної бази даних «Податковий Блок» ТОВ «Кіносвіт Діджитал» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім Мікотек» та відображено в деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) суму у розмірі 866 395 грн. в т.ч. по періодам: за грудень 2013 року у сумі 519 441 грн., за січень 2014 року у сумі 346 954 грн.

ТОВ «Кіносвіт Діджитал» за рахунок ТОВ «Торговий Дім Мікотек» сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 957 693 грн., в т.ч по періодам: за 2013 рік у сумі 957 693 грн.

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Кіносвіт Діджитал» від ТОВ «Торговий Дім Мікотек» підписані ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Окрім того, відповідно до програми 1C «Податковий блок» ТОВ «Торговий Дім Мікотек» до ДПІ у Оболонському районі м. Києва подано декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року та січень 2014 року за підписом від імені директора - ОСОБА_3.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надійшла постанова слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції Вітер В.О. від 24.03.2014 про призначення документальної перевірки ТОВ «Кіносвіт Діджитал».

Із вказаної постанови вбачається, що в провадженні СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110000000037 від 06.02.2013р. за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) за попередньою змовою групою осіб суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно за ч.2 ст. 205 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що підприємство ТОВ «Торговий Дім Мікотек» має явні ознаки фіктивності.

Так, в ході допиту директора та засновника ТОВ «Торговий Дім Мікотек» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 останній повідомив, що не причетний до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Зокрема, згідно протоколу допиту ОСОБА_3 останній пояснив, що ТОВ «Торговий Дім Мікотек» він зареєстрував на прохання інших осіб за грошову винагороду. Мети здійснювати підприємницьку діяльність не мав та на протязі діяльності підприємства до фінансово - господарської діяльності не має жодного відношення, документи із веденням господарської діяльності не формував та не підписував, переговорів з контрагентами не вів, поставку товарів, виконання робіт та надання послуг не здійснював. Статутний фонд підприємства не формував, внески до нього не вносив. Печатку ТОВ «Торговий Дім Мікотек» не отримував. Де фактично зберігаються бухгалтерські документи, податкова звітність, печатка підприємства йому невідомо.

Проведеним аналізом податкової звітності підприємства ТОВ «Торговий Дім Мікотек» встановлено, що на протязі 2013- 2014 років останнє мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Кіносвіт Діджитал». Невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити, банківські рахунки, іншу документацію ТОВ «Торговий Дім Мікотек», діючи умисно, виготовили документи про нібито здійснення поставок товару на адресу ТОВ «Кіносвіт Діджитал».

Таким чином, податковий орган приходить до висновку, що взаємовідносини ТОВ «Торговий Дім Мікотек» з ТОВ «Кіносвіт Діджитал» здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та сприяння в ухиленні від сплати податків службовими особами ТОВ «Кіносвіт Діджитал», оскільки наслідком діяльності ТОВ «Торговий Дім Мікотек» є виключно формування податкового кредиту на адресу ТОВ «Кіносвіт Діджитал».

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із висновком податкового органу, що ТОВ «Торговий Дім Мікотек» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди ТОВ «Кіносвіт Діджитал».

Беручи до уваги вищезазначені норми закону та положення Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, суд вважає, що податкові накладні, підписані ОСОБА_3 не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Кіносвіт Діджитал» вказаних сум по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім Мікотек».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно інформаційної бази даних «Податковий Блок» ТОВ «Кіносвіт Діджитал» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Ейті Люкс» та відображено в деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) суму у розмірі 577 336 грн. в т.ч. по періодам: за січень 2013 року у сумі 78 150 грн., за лютий 2013 року у сумі 226 948 грн., за березень 2013 року у сумі 272 238 грн.

Також, ТОВ «Кіносвіт Діджитал» за рахунок ТОВ «Ейті Люкс» сформовано виграти, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 2 745 531 грн.. в т.ч по періодам: 2013 рік у сумі 2 745 531,00 грн.

Податкові накладні, отримані ТОВ «Кіносвіт Діджитал» від ТОВ «Ейті Люкс» підписані ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Згідно 1C «Податковий блок» ТОВ «Ейті Люкс» до ДПІ у Печорському районі м. Києва подано декларації з податку на додану вартість за січень - березень 2013р. за підписом від імені директора - ОСОБА_5.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва отримано постанову старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міидоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Цушко С.І. від 28.02.2014р. про призначення документальної перевірки ТОВ «Кіносвіт Діджитал».

Відповідно до зазначеної постанови, у СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міидоходів у м, Києві здійснюється досудове розслідування по матеріалах, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013110010000/75 від 06.09.2013р. відносно невстановлених слідством осіб, які з метою прикриття незаконної діяльності, створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності (ТОВ «Тріа Дістрібьюшн та ТОВ «Ейті Люкс») за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 cт. 205 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що директор та засновник ТОВ «Ейті Люкс» ОСОБА_5 не має ніякого відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності даних підприємств.

Зокрема, відповідно до протоколу допиту ОСОБА_5 від 08.10.2013р. останній він пояснив, що не реєстрував підприємство ТОВ «Ейті Люкс» та немає ніякого відношення до нього вперше чує що є посадовою особою, не підписував жодних реєстраційних документів не формував статутний фонд, не відкривав рахунки в банківських установах. Чим займається підприємство йому невідомо. Ніколи не підписував жодних договорів, не віддавав ніяких доручень.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із висновком податкового органу, що ТОВ «Ейті Люкс» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, зокрема, і ТОВ «Кіносвіт Діджитал».

Беручи до уваги вищезазначені норми закону та положення Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, суд вважає, що податкові накладні, підписані ОСОБА_5 не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Кіносвіт Діджитал» вказаних сум по взаємовідносинах з ТОВ «Ейті Люкс».

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про ненабуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Кіносвіт Діджитал» та ТОВ «Торговий Дім Мікотек», ТОВ «Ейті Люкс» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Ейті Люкс» та ТОВ «Торговий Дім Мікотек» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру ТОВ «Кіносвіт Діджитал» при укладенні договорів на створення правових наслідків. Тобто, такі угоди є нікчемними.

Таким чином, несплачений ТОВ «Кіносвіт Діджитал» податок на прибуток підприємств внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами та несплачений податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 443 731,00 грн. та нараховання штрафних санкцій у розмірі 721 866,00 грн., та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 703 613,00 грн. та нараховання штрафних санкцій у розмірі 351 807,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення №0005462208 від 24.07.2014р. та №0005452208 від 24.07.2014р. винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт Діджитал» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 15.09.2014р.

Суддя В.П. Шулежко