Ухвала

від 30.10.2014 по справі 826/11702/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11702/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Котенко В.О.

пр-к відповідача Гамрецький Є.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт Діджитал» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт Діджитал» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт Діджитал» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення №0005462208 від 24.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 443 731,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 721 866,00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0005452208 від 24.07.2014 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 703 613,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 351 807,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кіносвіт Діджитал», код ЄДРПОУ 37553041, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім Мікотек» (код 38959764), ТОВ «Ейті Люкс» (код 38959764) з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 30.04.2014 року та з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 02.07.2014 року №3016/26-58-22-08-17/37553041.

В зазначеному акті зафіксовано порушення позивачем:

- п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 та п.9.1 ст.9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 1 443 731 грн., в т.ч. по періодам: за січень 2013 року на суму 57 354 грн., за лютий 2013 року на суму 247 744 грн., за березень 2013 року на суму 272 238 грн., за грудень 2013 року на суму 514 349 грн., за січень 2014 року на суму 352 046 грн.;

- пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 703 613 грн. в т. ч. по періодам: за 2013 рік на суму 703613 грн.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що операції між позивачем та ТОВ «Торговий Дім Мікотек», ТОВ «Ейті Люкс» є нереальними, а укладені договори є нікчемним, а отже ТОВ «Кіносвіт Діджитал» протиправно віднесло до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства суми за операціями із зазначеними контрагентами.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.07.2014 року:

- №0005462208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 443 731,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 721 866,00 грн.;

- №0005452208, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 703 613,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 351 807,00 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з правомірності рішень прийнятих податковим органом та обґрунтованості висновків останнього щодо нікчемності укладених угод.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Судом першої інстанції встановлено, що за звітний період згідно інформаційної бази даних «Податковий Блок» ТОВ «Кіносвіт Діджитал» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім Мікотек» та відображено в деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) суму у розмірі 866 395 грн. в т.ч. по періодам: за грудень 2013 року у сумі 519 441 грн., за січень 2014 року у сумі 346 954 грн. ТОВ «Кіносвіт Діджитал» за рахунок ТОВ «Торговий Дім Мікотек» сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 957 693 грн. за 2013 рік.

Крім того, згідно інформаційної бази даних «Податковий Блок» ТОВ «Кіносвіт Діджитал» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Ейті Люкс» та відображено в деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) суму у розмірі 577 336 грн. в т.ч. по періодам: за січень 2013 року у сумі 78 150 грн., за лютий 2013 року у сумі 226 948 грн., за березень 2013 року у сумі 272 238 грн. ТОВ «Кіносвіт Діджитал» за рахунок ТОВ «Ейті Люкс» сформовано виграти, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 2 745 531 грн.. в т.ч за 2013 рік у сумі 2 745 531,00 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Кіносвіт Діджитал» (Покупець) та ТОВ «Торговий Дім Мікотек» (Постачальник) укладено ряд типових договорів, а саме: договори поставки №ДГ- 24 від 05.12.2013 року, №ДГ- 32 від 20.12.2013 року, №ДГ- 34 від 25.12.2013 року, №ДГ- 38 від 15.01.2014 рокую, №ДГ- 42 від 24.01.2014 року.

Відповідно до умов зазначених Договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання, а Покупець в порядку та на умовах, визначених договорами, зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Товар вважається поставленим з моменту надходження його в місця встановлення (надалі «Пункт поставки», погоджене Сторонами додатково.

Покупець зобов'язаний забезпечити своєчасне і належне приймання товару, який був поставлений в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі та підписати всі необхідні документи, що засвідчують приймання.

При передачі товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю всю належним чином оформлену документацію на Обладнання.

Також, між ТОВ «Кіносвіт Діджитал» (Покупець) та ТОВ «Ейті Люкс» (Постачальник) укладено договір поставки № 129.01 від 29.01.2013 року.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умоваї, визначених цим договором, поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент), вартість та кількість якого вказані у рахунках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Поставка здійснюється на умовах франко-склад Постачальника.

ТОВ «Торговий Дім Мікотек» та ТОВ «Ейті Люкс» виписано на адресу ТОВ «Кіносвіт Діджитал» видаткові накладні та податкові накладні.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх зобов'язань за спірними правочинами (поставка товарів і відповідно оплата вартості таких товарів) за вказаними Договорами поставки позивачем були надані наступні первинні документи: податкові та видаткові накладні, рахунки, банківські виписки.

Разом з тим, аналіз наданих позивачем документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеним між позивачем та контрагентами, оскільки позивачем не надано доказів щодо фактичного здійснення постачання. Не надано і документів щодо підтвердження факту приймання-передачі та оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей по договірним правовідносинам, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання (наявність транспортних засобів, виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо).

Не надано позивачем документів бухгалтерського обліку щодо подальшого використання придбаного товару в господарській діяльності: взяття на баланс, продаж, списання тощо.

Отже, відсутність документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та контрагентами.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні, отримані ТОВ «Кіносвіт Діджитал» від ТОВ «Торговий Дім Мікотек» підписані ОСОБА_6.

Разом з тим, в провадженні СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110000000037 від 06.02.2013 року за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) за попередньою змовою групою осіб суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно за ч.2 ст. 205 КК України. В ході допиту директора та засновника ТОВ «Торговий Дім Мікотек» ОСОБА_6 останній повідомив, що не причетний до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві. Документи із веденням господарської діяльності не формував та не підписував, переговорів з контрагентами не вів, поставку товарів, виконання робіт та надання послуг не здійснював.

Крім того, податкові накладні, отримані ТОВ «Кіносвіт Діджитал» від ТОВ «Ейті Люкс» підписані ОСОБА_7.

Разом з тим, СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міидоходів у м, Києві здійснюється досудове розслідування по матеріалах, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013110010000/75 від 06.09.2013р. відносно невстановлених слідством осіб, які з метою прикриття незаконної діяльності, створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності (ТОВ «Тріа Дістрібьюшн та ТОВ «Ейті Люкс») за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 cт. 205 КК України.

В ході допиту директора та засновника ТОВ «Ейті Люкс» ОСОБА_7, встановлено, що останній не має ніякого відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності даних підприємств. Не реєстрував підприємство ТОВ «Ейті Люкс» та немає ніякого відношення до нього, не підписував жодних реєстраційних документів не формував статутний фонд, не відкривав рахунки в банківських установах.

За таких підстав, податкові накладні, підписані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не можуть вважатися належними первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Кіносвіт Діджитал» вказаних сум по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім Мікотек» та ТОВ «Ейті Люкс».

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами є обґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт Діджитал» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 31.10.14 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.