Постанова

від 25.01.2007 по справі 6/274-06-6749

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/274-06-6749

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 січня 2007 р.                                                                                   № 6/274-06-6749  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддісуддівКозир Т.П.Кота О.В.Владимиренко С.В.

розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року у справі                                   №6/274-06-6749

за позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації  (далі - ВАТ)"Одесагаз"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ГЕРЦ"

ПроРозірвання договору та стягнення 416 363,17 грн.

за участю представників:

позивача – Бацуєва В.В.;

відповідача – Черкеза Д.Є.,          

встановив:

           Рішенням господарського суду Одеської області від 21 серпня 2006 року (суддя Демешин О.А.) в позові ВАТ "Одесагаз" відмовлено повністю.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року (судді Разюк Г.П., Колоколов С.І., Петров М.С.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

ВАТ "Одесагаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки ними невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення.

Як встановлено господарськими судами, 24 листопада 2000 року між ТОВ „ГЕРЦ” (Виконавець) та ВАТ „Одесагаз” (Замовник) укладено договір № 02-001-24/1 про надання послуг, згідно умов якого Виконавець надає Замовнику послуги автоматизованої системи обліку комунальних платежів (АСОКП) по організації приймання та обліку платежів населення в пунктах розрахунку АСОКП за надані Замовником послуги.

Строк дії договору встановлено до 31 грудня 2003 року (п. 6.1). В подальшому термін дії продовжується на 5 років, якщо ні одна із сторін в строк не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії цього договору не заявить письмово про свій намір розірвати його. Оскільки до 30 листопада 2003 року позивачем не заявлено вимогу про розірвання договору, господарські суди обґрунтовано прийшли до висновку про дію договору до 31 грудня 2008 року.

Пунктом 2.2.1 договору встановлений обов'язок Виконавця надавати платнику інформацію про заборгованість і нарахування попереднього місяця за послуги, надані Замовником, а також надавати замовнику, у відповідності з Регламентом, дані про суми платежів, які надійшли на адресу Замовника у вигляді електронних реєстрів з розшифруванням по лицевих рахунках видів послуг (п. 2.2.3).

Господарськими судами встановлено, що за період з січня по червень 2006 року відповідачем отримано коштів за надані послуги згідно умов п. 3.1 договору на суму 412 039,78 грн.

Пункт 6.3 договору передбачає розірвання його за взаємною згодою сторін або в судовому порядку.

В листопаді 2005 року позивач звертався до відповідача з листом про розірвання договору № 02-0011-24/1 від 24.11.2000 р. в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, у зв'язку з порушенням останнім умов п.п. 2.2.1, 2.2.3 цього договору, що призвело до виникнення великої кількості нез'ясованих платежів за спожитий природній газ та зарахування таких платежів на інші особисті рахунки.

Відповідач відмовився від розірвання договору та запропонував переглянути деякі його пункти шляхом укладення додаткової угоди до договору для усунення розбіжностей між сторонами та недоліків в роботі АСОКП.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Господарськими судами встановлена недоведеність позивачем вказаних порушень, зокрема, сторони не передбачили такої підстави для розірвання договору, як рівень помилок операторів, що забезпечують функціонування АСОКП.

Крім того, господарськими судами обґрунтовано відхилено вимоги скаржника щодо розірвання договору у зв'язку з закінченням строку його дії, оскільки згідно з п. 6.1 дія договору пролонговано на п'ятирічний термін з 30 листопада 2003 року,  тобто до 31 грудня 2008 року.  

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і підставно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської  області від 21 серпня 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року у справі № 6/274-06-6749 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Одесагаз" –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                       Т. Козир

                       судді                                                                      С. Владимиренко

                                                                                                    О. Кот