Ухвала

від 23.09.2014 по справі 821/349/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/349/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року, у справі за позовом Багатогалузевого приватного підприємства "Бонус" до Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Херсонської області, про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000222300 від 25.07.2012 року на суму 347 342, 00 грн.; визнано протиправними та частково скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.07.2012 року: № 0000202300 на суму 733 230,25 грн., з яких 698 196, 00 грн. - за основним платежем та 35 034,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000192300 на суму 48 642, 00 грн., з яких 46 050, 00 грн. - за основним платежем та 2 592, 00 грн. - за штрафними санкціями;

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як податковим органом, в ході проведення перевірки, встановлено порушення п.138.2 ст.138, п.198.6 ст.198, 201.4 ст.201 ПК України, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті в бюджет, за вказаний період, на суму 48642 грн., та на 698196 грн., відповідно, і встановлено завищення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування за попередній період, а тому податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Факт порушення ґрунтується на тому, що позивачем у 2010-2011 роках сформовано податковий кредит та витрати по безтоварним операціям з ПП "Таврійські нафтові регіони" та ПП ВКП "Атон". Дані контрагенти задокументували придбання товарів, поставлених позивачеві, у суб'єктів господарювання, які фактично не могли здійснити такі господарські операції. Крім того, правомірним є рішенням про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2012 року, на 347 342,00 грн., так як позивачем, під час складання декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року, неправомірно не враховано висновки податкового органу викладені в акті перевірки № 46/23-1/24104612 від 26.03.2012р. щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду на 347 342,00 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.07.2010р. по 31.03.2012р., за наслідком якої складено акт № 262/22-0/24104612 від 06.07.2012р., в ході якої встановлено порушення п.138.2 ст.138, п.198.6 ст.198, 201.4 ст.201 ПК України, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Факт порушення ґрунтується на тому, що позивачем протиправно включено до податкового кредиту, валових витрат та витрат за перевірені податкові періоди, господарські операції з ПП "Таврійські нафтові регіони" та ПП ВКП "Атон", так як операції цих постачальників з придбання товарів у ТОВ "Нафтосинтез", ТОВ "КФ Сервіс Комплект", ТОВ "Транс Групп", ТОВ "Югресурспостач", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Старкад-пром", ТОВ "Світ Імпекс", ТОВ "Альпарі - Холдінг, ЛТД" визнано податковими органами безтоварними, такими, що мають ознаки нікчемності, та є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, яким є позивач. Такі правочини не спричиняють реального настання наслідків, що обумовлені статтями 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За результатами нікчемного (безтоварного) правочину не можуть бути складені бухгалтерські та податкові документи, оскільки вони не відображають реально здійснену господарську операцію. У зв'язку з цим, відповідач, посилаючись наподаткове законодавство, вважає недійсними бухгалтерські та податкові накладні, які складені за результатами правочинів з придбання товарів позивачем у ПП "Таврійські нафтові регіони" та ПП ВКП "Атон" і придбання товарів цими постачальниками у ТОВ "Нафтосинтез", ТОВ "КФ Сервіс Комплект", ТОВ "Транс Групп", ТОВ "Югресурспостач", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Старкад-пром", ТОВ "Світ Імпекс", ТОВ "Альпарі - Холдінг, ЛТД".

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що контрагенти постачальника позивача не знаходяться за юридичною адресою, не надають податковим органам документальних підтверджень господарських операцій, не декларують власних трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для безпосередньої їхньої участі в постачальницьких господарських операціях.

Також, зменшення від'ємного значення з податку на прибуток пов'язане з тим, що позивач при складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року не врахував висновку акта перевірки № 46/23-1/24104612 від 26.03.2012р., який став підставою для зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду на 347 342,00 грн.

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.07.2012 року №0000222300, № 0000202300 № 0000192300.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо правомірності формування податкових зобов'язань, так як операції позивача з ПП "Таврійські нафтові регіони" та ПП ВКП "Атон" носять реальний характер, а декларація з податку на прибуток за І квартал 2012 року складено у відповідності до вимог законодавства, так як висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 46/23-1/24104612 від 26.03.2012р., є неузгодженими, з наступних підстав.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», яка за своєю суттю кореспондується у ст.138 ПК України, до складу валових витрат та витрат відносяться документально підтверджені витрати платника податку на прибуток у зв'язку з придбанням товарів (робіт послуг), які використані таким платником податку для отримання оподатковуваного прибутку.

Формування податкового кредиту врегульовано наступним, а саме пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судовою колегією встановлено, що на формування валових витрат та податкового кредиту вплинули господарські операції позивача з ПП "Таврійські нафтові регіони" та ПП ВКП "Атон", предметом яких є поставка нафтопродуктів.

На виконання умов договору судом зібрано наступні докази: податкові та видаткові накладні; платіжні доручення на оплату товару; товарно-транспортні накладні щодо перевезення; змінні звіти АЗС; реєстри виданих та отриманих податкових накладних; товарно-касові звіти та інші.

За наслідком господарських операцій суми податку на додану вартість внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

В подальшому придбане пальне використано позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, факт придбання товарів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства, та вказують на товарність проведеної операції, а саме наявність операції та передачу товару (надання послуг), яка узгоджується з метою діяльності товариства.

В даному випадку при проведенні перевірки податковим органом не виявлено будь-яких порушень податкового законодавства або іншого законодавства з питань оподаткування зі сторони позивача, а фактично встановлено порушення з боку контрагентів постачальника.

Такі порушення грнтуються на неможливості здійснення податковим органом перевірок контрагентів постачальника та наявність інших порушень в ланцюгах постачання, що є не достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Колегія погоджується з доводами суду першої інстанції щодо оцінки висновку податкового органу про нікчемність укладених позивачем з ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП ВКП "Атон" господарських угод, на підставі ст.ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, з обставин викладених вище, а також відсутності судових рішень щодо визнання нікчемним правочинів.

Відносно правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000222300 від 25.07.2012 року судова колегія зазначає.

Згідно пп. 54.3.2. п. 54.3. ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 ПК України, у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Вимогами п. 56.1 ст. 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Також, п. 56.18 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судовою колегіє встановлено, що підставою для прийняття зазначеного рішення є зменшення товариством від'ємного значення з податку на прибуток у зв'язку з тим, що позивачем при складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року не врахував висновку акта перевірки № 46/23-1/24104612 від 26.03.2012р.

В даному випадку позивач скористався наданим йому правом, у відповідності до вищезазначених норм, оскарження дій та рішень відповідача в судовому порядку, що підтверджується зібраними у справі доказами та не заперечується самим відповідачем.

Тому, акт перевірки № 46/23-1/24104612 від 26.03.2012р. та прийняті на його підставі податкові повідомлення - рішення, до моменту узгодження податкового зобов'язання, не можуть бути підставою для коригування податкових зобов'язань наступних періодів.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло