Постанова

від 22.09.2014 по справі 903/387/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р. Справа № 903/387/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р. ,

судді Бучинська Г.Б.

при секретарі Карпець О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Чумак В. О.

відповідача - Борисов О. С.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на рішення господарського суду Волинської області від 28.05.14 р. у справі № 903/387/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксюніан", м.Луцьк

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", м.Київ

про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, стягнення 1 127 869,87грн. неустойки

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.05.2014 р. у справі №903/387/14 (суддя Гончар М.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксюніан" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням про стягнення 1 127 869,87грн. неустойки задоволено повністю.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 28.05.2014 р. у справі №903/387/14 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" усунути перешкоди, які чиняться для Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксюніан", в користуванні нежитловим приміщенням (приміщення з №69-1 по 69-3 /літер А-5/) загальною площею 93,5 кв. м. яке розташоване в АДРЕСА_1 (надалі - Нежитлове приміщення), шляхом демонтування вивіски та рекламного щита Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк", шляхом демонтування та звільнення приміщення від банкомату Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" - припинити провадження у справі.

В частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Ксюніан" 1 127 869, 87 грн. неустойки за порушення зобов'язання за договором оренди за період з 26 жовтня 2012 року по квітень 2014 року рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити. Стягнути з ТОВ "Ксюніан" на користь ПАТ ВіЕйБі Банк" суму сплаченого судового збору за подання апеляції у розмірі 11 278 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" посилається на ту обставину, що господарський суд Волинської області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема скаржник зазначає, що 03 листопада 2006 року в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №102/06Р між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки №47/06Р/1. Предметом зазначеного договору іпотеки є нежитлове приміщення (приміщення з №69-1 по 69-3 /літер А-5/) загальною площею 93,5 кв. м. яке розташоване в АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20 грудня 2011 року у справі №5004/2385/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 18 червня 2012 року, було задоволено позовні вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк". В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №102/06Р від 03 листопада 2006 року, укладеним між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_4 звернуто стягнення на приміщення оціночною вартістю 1 355 876 грн. 00 коп. (з ПДВ), яке є предметом договору іпотеки №47/06Р/1 від 03 листопада 2006 року , шляхом набуття ПАТ "ВіЕйБі Банк" права власності на нього.

Проте, 10 вересня 2013 року державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення за ПАТ "ВіЕйБі Банк" було відмовлено з посиланням на положення ст. 24 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Одночасно з цим, на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29 грудня 2010 року №906-1 ТОВ "Ксюніан" було видано свідоцтво про право власності від 04 січня 2011 року на нежитлове приміщення (приміщення з №69-1 по 69-3/літер А-5) загальною площею 93, 5 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1. Указане рішення виконкому прийнято у зв'язку зі зверненням ТОВ «Ксюніан» відповідно до протоколу №2 Установчих зборів товариства, яким до складу товариства включена ОСОБА_4 та передано до статутного фонду товариства приміщення, яке на той час перебувало в іпотеці ПАТ «ВіЕйБі Банк»

Державна реєстрація права власності за позивачем на вказане приміщення здійснена 14 січня 2011 року.

За позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі №2а/0370/3859/12, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі №876/7483/14, рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29 грудня 2010 року №906-1 "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 визнано протиправним та скасовано.

Визнано протиправним рішення КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 14 січня 2011 року про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, розташоване у АДРЕСА_1 за ТОВ "Ксюніан".

Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Ксюніан" на нежитлове приміщення (приміщення з №69-1 по 69-3літер А-5) загальною площею 93,5 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1.

Зазначене рішення набрало законної сили 14 квітня 2014 року.

Враховуючи зазначене, на сьогоднішній день ТОВ "Ксюніан" вже не є власником нежитлового приміщення, а державна реєстрація на зазначене майно за позивачем здійсненна незаконно .

Оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 14 лютого 2014 року визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 10 вересня 2013 року про відмову у державній реєстрації права власності на приміщення, 05 червня 2014 року до реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції відповідачем повторно направлено пакет документів для здійснення реєстрації права власності на нежитлове приміщення (приміщення з №69-1 по 69-3/літер А-5) загальною площею 93, 5 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1 за ПАТ "ВіЕіБі Банк".

Враховуючи наведене, скаржник зазначає, що єдиним законним власником нежитлового приміщення, відповідно рішення господарського суду Волинської області у справі №5004/2385/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2012 року та постановою Вищого господарського суду від 18 червня 2012 року є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк".

Крім того апелянт стверджує, що суд першої інстанції, вирішуючи спір та ухвалюючи рішення, допустив порушення ч. 1 ст. 80 ГПК України та не припинив провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання ПАТ "ВіЕйБі Банк" усунути перешкоди в користуванні нежитлового приміщення. Цей довод апелянта грунтується на тому ,що рішенням господарського суду Волинської області від 20 листопада 2012 року у справі №5004/1353/12, залишеним в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 березня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 03 липня 2013 року зобов'язано ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 93, 5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" передати ТОВ "Ксюніан" по акту приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 93, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, маючи в матеріалах справи всі необхідні докази, а саме, рішення господарського суду Волинської області від 20 листопада 2012 року у справі №5004/1353/12 та лист ТОВ "Ксюніан" від 21 травня 2014 року щодо звернення до Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції з заявою про примусове виконання даного рішення, у порушення ч. 1 ст. 80 ГПК України, не припинив провадження у справі в частині позовних вимог про усунення ПАТ "ВіЕйБі Банк" перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ПАТ "ВіЕйБі Банк" усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі.

Крім того апелянт стверджує, що за правилами територіальної підсудності, позовні вимоги ТОВ "Ксюніан" щодо стягнення грошової суми (неустойки) повинні були розглядатись за місцезнаходження відповідача, а саме у господарському суді м. Києва.

Відтак, скаржник вважає, що суд першої інстанції, постановляючи рішення про стягнення з ПАТ "ВіЕйБі Банк" неустойки у розмірі 1 127 869, 87 грн., допустив грубе порушення правил територіальної підсудності, що є також підставою для скасування рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 р. у справі № 903/387/14 призначено проведення огляду речових доказів (вивіски та рекламного щита ПАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк", банкомату банку) в місці їх знаходження на 21.08.2014 та відкладено розгляд справи на 08.09.2014 року.

21 серпня 2014 року колегією суддів проведено огляд речових доказів у місці їх знаходження за адресою АДРЕСА_1, що оформлено протоколом огляду речових доказів від 21.08.2014 р. у справі № 903/387/14. Колегією суддів встановлено наявність на фасаді приміщення металевої вивіски з написом "VAB Фінансовий центр", рекламного щита, а також наявності в приміщенні банкомата банку. Даний факт зафіксовано за допомогою цифрової фотокамери Canon SX30IS; фотознімки виготовлені у формі фототаблиць та долучені до протоколу огляду речових доказів.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 р. у справі №903/387/14 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.

У судовому засіданні представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Борисов О.С. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 28.05.14 р. у справі №903/387/14 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" усунути перешкоди, які чиняться для Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксюніан", в користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 93,5 кв.м, яке розташоване в АДРЕСА_1, шляхом демонтування вивіски та рекламного щита ПАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк", шляхом демонтування та звільнення приміщення від банкомату ПАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк" - припинити провадження, а в частині стягнення з ПАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк" на користь ТзОВ "Ксюніан" 1 127 869, 87 грн. неустойки за порушення зобов'язання за договором оренди за період з 26 жовтня 2012 року по квітень 2014 року рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксюніан" Чумак В.О. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 28.05.14 р. у справі №903/387/14 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2006 р. між приватним підприємцем ОСОБА_4 (Орендодавець по договору) та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний банк" (Орендар по договору), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний банк", в особі директора Волинської філії, укладено договір оренди нерухомого майна (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, 2.1) позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 93, 5 кв. м по АДРЕСА_1 для розміщення відділення банку.

Відповідно до п.5.6.3. договору письмова пропозиція щодо зміни розміру орендної плати надсилається стороною ініціатором таких змін за 30 календарних днів до ймовірної дати введення в дію зміненої орендної плати іншій стороні на поштову адресу , зазначену в п.16 цього договору, рекомендованим листом.

У відповідності до п. 6.3.7. в разі припинення дії даного договору оренди, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю приміщення в належному стані за актом прийому-передачі.

В пункті 12.3.1 вказано, що договір оренди припиняється, в тому числі і у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п.11.1. повернення орендодавцю приміщення повинно бути здійснено орендарем протягом п'яти календарних днів з моменту закінчення строку оренди або з моменту дострокового припинення дії цього договору оренди.

Пунктом 11.2. договору встановлено, що протягом терміну, зазначеного в п. 11.1. цього договору оренди, орендар зобов'язаний звільнити приміщення та підготувати його до передачі орендодавцю.

Згідно п. 11.4. передбачено, що приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання орендованого приміщення.

Відповідно до п.п. 14.1.-14.3. договір підписується сторонами, скріплюється печатками, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту державної реєстрації і діє протягом п'яти років.

У відповідності п.15.1. договору у разі переходу права власності на приміщення до інших осіб цей договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Договір від 03.11.06р. посвідчено нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 8674.

03.11.2006 р. між сторонами було підписано акт прийому-передачі орендованого приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 93, 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Під час дії даного договору, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.2010р. №906-1 було видано ТзОВ "Ксюніан" свідоцтво про право власності від 04.01.2011 на нежитлове приміщення (приміщення з №69-1 по 69-3/літер А-5) загальною площею 93, 5 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1.

Державна реєстрація права власності ТзОВ "Ксюніан" на вказане приміщення здійснена 14.01.2011р.

Відповідно до ч. 1 с. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Аналогічні положення сторони передбачили і умовами договору оренди від 03.11.2006р.

Зокрема, в п.15.1 зазначено, що у разі переходу права власності на приміщення до інших осіб цей договір зберігає чинність для нового власника.

У зв'язку з тим, що ПАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк" не виконував своїх обов'язків по договору оренди, ТОВ "Ксюніан" звернулось до суду з вимогами сплатити орендну плату, неустойку по поверненню приміщення за актом приймання передачі.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.11.2012р. у справі №5004/1353/12 вирішено стягнути з ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в користь ТзОВ "Ксюніан" 288 318, 19 грн. заборгованості по орендній платі, 689 598, 26 грн. неустойки за порушення зобов'язання повернути предмет оренди, а також зобов'язано ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 93,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" передати ТзОВ "Ксюніан" по акту приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 93, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Вказане рішення набрало законної сили та залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією.

Вказаним рішенням зокрема встановлено факти невиконання договірних зобов'язань по сплаті орендної плати та передачі приміщення Вказаним рішенням обґрунтовано законність вимоги про стягнення неустойки за період до 26.10.2012р.

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, у зв'язку з тим, що Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" не усунуло перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, Товариство з обережною відповідальністю "Ксюніан" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом демонтування вивіски та рекламного щита ПАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк", шляхом демонтування та звільнення приміщення від банкомату банку та стягнення 1 127 869,87 грн. неустойки з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.05.2014 р.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції , дослідивши матеріали справи та доводи скаржника, суд апеляційної інстанції прийшов до наступних висновків.

Орендні відносини, об'єктом яких є нерухоме майно, зокрема будівлі і споруди урегульовано положеннями ЦК України, ГК України, законодавством про оренду майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

За статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що відповідач належним чином не передав спірне приміщення, як того вимагає договір оренди укладений між ним та позивачем, колегія суддів вважає, що відповідач здійснював користування вказаним приміщенням, що в силу ч. 2 ст. 785 ЦК України є підставою для нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення та задоволення позову в частині стягнення такої неустойки. Суд, перевіривши розрахунок позивача по сплаті вказаної неустойки за період з 26.10.2012 року по 01.05.2014 року у сумі 1 127 869,87 грн., вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Власник майна, у відповідності до положень ст.15, 391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Докази повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі у матеріалах справи відсутні.

Крім того, колегією суддів при проведенні огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що на фасаді приміщення розташована металева вивіска з написом "VAB Фінансовий центр", рекламний щит, а всередині приміщення знаходиться банкомат.

Факт продовження користування відповідачем нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 підтверджено матеріалами справи (протоколом огляду приміщення і фотографіями), відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога позивача зобов'язати ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" усунути перешкоди, які чиняться ТзОВ "Ксюніан", в користуванні даним приміщенням шляхом демонтування вивіски та рекламного щита ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", шляхом демонтування та звільнення приміщення від банкомату банку, обґрунтована і підлягає задоволенню.

Посилання апелянта стосовно того, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. у справі №2а/0370/3859/12, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2014 року у справі №876/7483/14, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.2010 р. №906-1 "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1, а також визнано протиправним рішення КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 14.01.2011 року про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, розташоване у АДРЕСА_1 за ТОВ "Ксюніан" колегія суддів відхиляє, оскільки спір між сторонами стосується передусім орендних відносин, опосередковано пов'язаних з питанням про право власності на предмет оренди. Приймається до уваги, що підстави, з яких виникає право власності позивача на об'єкт оренди, а саме правочин щодо внесення нерухомого майна у якості внеску до статутного фонду товариства є дійсним.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, щодо порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності враховуючи наступне.

Виключна підсудність господарських справ визначається за положеннями статті 16 ГПК України, частиною 2 якої передбачено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

У п. 20.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

Місцезнаходження майна має бути підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження, підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 ГПК.

В матеріалах справи міститься договір оренди нерухомого майна, якій свідчить про місцезнаходження майна: АДРЕСА_1.

Таким чином, оскільки нерухоме майно знаходиться у місті Луцьку, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не порушено правил територіальної підсудністі і справа розглянута господарським судом Волинської області без порушення процесуальних норм.

Відтак з урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на рішення господарського суду Волинської області від 28.05.2014 р. у справі № 903/387/14 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №903/387/14 повернути до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.