ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2014 року м. Київ К/800/61666/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Цвіркун Ю. І. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Едісон - ХХI» на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі№ 826/6174/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Едісон - ХХI» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби проскасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013 року у справі № 826/6174/13-а, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 77, 78 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного суду України.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результати проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едісон-ХХІ» з питань достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Промелектро-75» за період з 01.01.2010 по 30.09.2012 року, складено акт № 154/22-609/35909731 від 12.03.2013 pоку, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 138 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток за 2010-2011 роки на загальну суму 18 803,00 грн.; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року на загальну суму 23 507,00 грн.
На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.03.2013 року № 0001602260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18 971,75 грн., з яких 18 803,00 грн. - за основним платежем та 168,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.; № 0001612260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35 125,50 грн., з яких 23 507,00 грн. - за основним платежем та 11 618,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з необґрунтованості доводів платника, наведених на підтвердження своїх вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів враховуючи наступне.
В позовній заяві товариство зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки податковим органом не дотримано вимоги п. 75.1 ст. 75, пп. 77.4 ст. 77, п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено посилання платника на те, що співробітники податкового органу не дотримались норм Податкового кодексу України, а саме не вручили під розписку та не направили рекомендованим листом із повідомленням про вручення ні наказ, ні направлення про проведення відповідної перевірки, оскільки в матеріалах справи містяться докази про направлення податковим органом позивачу запиту про надання інформації, наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едісон-ХХІ» від 26.02.2013 року та повідомлення № 2167/10/22-60 від 26.02.2013 року, а саме квитанції з пошти та списки згрупованих відправлень.
Інших доводів в обґрунтування наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2013 року № 0001602260 та № 0001612260 позивачем не наведено.
Крім того, з посиланням на п. п. 138.1, 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.8, 201.10 Податкового кодексу України та пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про неправомірність формування валових витрат та податкового кредиту за результатами господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Промелектро - 75» у зв'язку із відсутністю їх фактичного виконання.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Колегія суддів наголошує на тому, що реальність операцій позивачем суду не підтверджено документально.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Едісон - ХХI» відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі № 826/6174/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Ю. І. Цвіркун
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2014 |
Оприлюднено | 26.09.2014 |
Номер документу | 40622888 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Муравйов О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні