Постанова

від 24.09.2014 по справі 902/152/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 902/152/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

при секретарі Мухомеджанова Д.Ю.

від позивача: Горпинченко Л.В., Віталій Дворнік-Ласковські (керівник)

від відповідача: Лучко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" на рішення господарського суду Вінницької області від 01.07.14р. у справі № 902/152/14 (суддя Кожухар М.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗААТЕН - УНІОН УКРАЇНА"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна Аграрна компанія"

про стягнення в сумі 522 542 грн. 46 коп.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗААТЕН-УНІОН Україна» (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (том 1, а.с. 2-6) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопаливна аграрна компанія» (надалі - Відповідач), про стягнення з Відповідача заборгованості (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог; том 1, а.с. 41) в сумі 480 000 грн., 3 % річних в розмірі 11 362 грн. 19 коп. та пеню в розмірі 31 180 грн. 27 коп..

Рішенням господарського суду Вінницької області від 1 липня 2014 року (том 2, а.с. 59-64) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 480 000 грн., 11 342 грн. 46 коп. річних та 31 081 грн. 64 коп.. Також, покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 448 грн. 48 коп..

В частині стягнення 19 грн. 73 коп. річних та 98 грн. 63 коп. пені в позові відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 77-84) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Вінницької області від 1 липня 2014 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не повністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи при прийнятті рішення, тому оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, Відповідач як на підставу скасування рішення посилається на той факт, що відповідно до рекламацій, які були складені 16 серпня 2012 року та 13 серпня 2012 року в присутності представників Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т», агрономів та представника Державної інспекції захисту рослин Турійського району, Позивач в повному обсязі визнав, що поставлене ним насіння кукурудзи ЗУМ 0235 є некондиційним, заражене збудниками хвороби пухирчастої сажки. Що ж стосується посилань суду першої інстанції на Додаткову угоду від 14 березня 2013 року, то дане посилання на переконання апелянта є неприпустимим, оскільки Додаткова угода є недійсною, так як вона була підписана ОСОБА_5, котрий на час підписання не був наділений правом підписувати будь-які документи від імені Відповідача.

Ухвалою суду від 30 липня 2014 року (том 2, а.с. 76) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20 серпня 2014 року на 14 годину 50 хвилин.

В.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду, своїм розпорядженням від 19 серпня 2014 року (том 2, а.с. 96), з підстав вказаних у ньому, вніс зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, визначив колегію в складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л..

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 102-105), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду Вінницької області без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2014 року (том 2, а.с. 110), з підстав, висвітлених у даній ухвалі, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 24 вересня 2014 року на 14 годину 50 хвилин.

Представником Позивача 24 вересня 2014 року, через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду, було подано клопотання (том 2, а.с. 113) щодо направлення матеріалів даної господарської справи до правоохоронних органів в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України: якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містить ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Аналіз диспозиції даної норми, вказує на те, що винесення такого повідомлення є наслідком виявлення під час розгляду судом господарської справи ознак діяння, що містять в собі ознаки злочину, в діяльності працівників підприємств. Крім того, питання щодо винесення такого повідомлення, вирішується після розгляду справи і лише за результатами такого розгляду. При цьому, диспозиція частини 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України передбачає саме право суду виносити чи не виносити таке повідомлення і не надає сторонам право заявляти відповідні заяви чи клопотання з цього приводу.

Водночас, суд констатує, що Позивач не позбавлений можливості звернутися із самостійною заявою до правоохоронних органів з метою захисту своїх прав, на підставі котрої буде порушено кримінальне провадження, в процесу котрого будуть перевірятися, факти, визначені Позивачем в даному клопотанні.

З огляду на усе вищеописане колегія суду в нарадчій кімнаті прийшла до висновку про те, що подане клопотання слід відхилити.

В судовому засіданні від 24 вересня 2014 року представник Відповідача підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні від 24 вересня 2014 року представник Позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає доводи Відповідача необґрунтованими, рішення суду першої інстанції - правомірним та законним.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення господарського суду Вінницької області від 1 липня 2014 року по даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. При цьому, суд виходив з наступного.

27 лютого 2012 року між Позивачем (в особі генерального Директора Дворнік-Ласковскі Віталія) та Відповідача (в особі директора ОСОБА_5) укладено договір купівлі-продажу № 2012/02/27 (надалі - Договір; том 1, а.с. 11-13).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Позивач зобов'язується поставити та передати у власність Відповідача товар, а Відповідач прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

В силу дії пунктів 1.2, 1.3, 1.4. Договору, найменування товару: кукурудза ЗУМ 0235-700 пос.од., соняшник Манету - 200 пос. од.; обробка товару: потруєне; виготовлювач товару: Заатен-Уніон.

Пунктами 2.2, 2.4-2.5 Договору визначено, що: загальна кількість товару 900 пос. од.; претензії Відповідача по кількості та якості приймаються Позивачем протягом 14 (чотирнадцяти ) календарних днів з моменту поставки; Відповідач зобов'язаний протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання товару від Позивача, перевірити товар на дефекти; обов'язок Відповідача перевіряти товар Позивача залишається в тому випадку, якщо є ознаки дефектів на упаковці, який Відповідач придбав для перепродажі; Відповідач придбавши товар для подальшого перепродажу, протягом 3 (трьох) робочих днів після поставки, повинен повідомити Позивача у письмовому вигляді про видимі недоліки товару; про невидимі недоліки товару Відповідач також повинен негайно повідомити Позивача у письмовому вигляді протягом максимум 2 (двох) робочих днів після їх виявлення; вирішальною є дата надходження повідомлення Позивачу.

Згідно з пунктом 2.8 Договору: для пред'явлення рекламації з якості товару, Відповідач повинен провести аналіз з якості в сертифікованій лабораторії, яка має ліцензію на проведення; якщо у відношенні рекламації за якістю згода не досягнута, то вирішальним буде досвід обробітку, виконаний в цьому ж або наступному році за допомогою засвідченого зразка за правилами "ISTA" (Міжнародна асоціація тестування насіння) або однієї зі станцій "ISTA").

Як вбачається з пункту 2.9 Договору, Відповідач повинен вжити всі належні заходи, здатні зменшити шкоду. Якщо збиток можна було запобігти або зменшити, якщо на недолік можна було вказати відразу ж після його виявлення, то це також необхідно враховувати при визначенні розміру відшкодування збитків.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна товару: в розрахунку за 500 посівних одиниць, ціна однієї посівної гібриду ку кукурудзи ЗУМ 0235 становить 800 (вісімсот грн.. 00 коп.); в розрахунку за 200 посівних одиниць, ціна гібриду кукурудзи ЗУМ 0235 становить: 1 000 (одна тисяча грн. 00 коп.); гібриду соняшника Манету становить: 1 000 (одна тисяча грн. 00 коп.).

Умовами пункту 4.1 - 4.2 Договору визначено, що: Товар повинен бути повністю поставлений Відповідачу на умовах передплати 30 % (тридцять) від суми контракту за десять днів до поставки товару; Товар поставляється автотранспортом покупця на протязі 10 днів з моменту предоплати товару

Умовами пункту 5.1 Договору визначено, що: передача (приймання-передача) товару здійснюється на складі, в с. Розсішки, Христинівський р-н., Черкаськаї обл., Україна, 20356 - за видатковою накладною від Позивача.

Пунктами 6.1 - 6.3 Договору визначено, що: Відповідач оплачує Товар у розмірі 30 % (тридцять) від ціни товару шляхом передоплати, та решту 70 % (сімдесят) по 10 % (десять) кожного послідуючого місяця, починаючи з травня 2012 року; датою поставки Товару вважається дата прийняття Відповідачем товару за Актом приймання-передачі Товару; розрахунки за даним Договором здійснюються виключно у національній валюті України - гривнях.

В силу дії пунктів 8.5 Договору, за несвоєчасну і таку, що не відповідає умовам Договору, оплату Товару, оплату відсотків за користування товарним кредитом та оплату заборгованості по індексації, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, обрахованої від суми заборгованості з оплати Товару, суми заборгованості, з оплати відсотків за користування товарним кредитом та суми заборгованості по індексації за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 8.9 Договору, у разі поставки неякісного Товару або поставки Товару в меншій кількості, ніж передбачено цим Договором або відповідною Додатковою угодою до нього, або неповної передачі Відповідачу товаросупровідної документації, Відповідач вправі застосувати до Позивача санкцію у вигляді притримання оплати Товару до моменту усунення Позивачем відповідного порушення .

З пункту 8.11 Договору вбачається, що нарахування штрафних санкцій за прострочення поставки Товару та оплати Товару припиняється через дванадцять місяців від дати, коли Товар мав бути поставлений та/або оплата мала бути здійснена.

Пунктом 10.1 визначено, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 30 листопада 2012 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами їх обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2012 року між Позивачем та Відповідачем в особі ОСОБА_5 (директора) укладено договір застави транспортного засобу (а.с. 15-16).

Відповідно до пункту 1.1 Договору застави, цей Договір забезпечує вимоги Позивача, що випливають із Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, за умовами якого Позивач зобов'язується поставити та передати у власність Відповідача насіння кукурудзи "ЗУМ 0235" - 800 пос. од., та насіння соняшника "Манету" - 500 пос. од., а Відповідач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього 1 335 000 (один мільйон триста тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) в строки і порядку передбачених Договором.

Пунктом 1.2 Договору застави визначено, що в забезпечення виконання зобов'язань вказаних у пункті 1.1 Договору Заставодавець на умовах передбачених цим Договором, передає у заставу належний йому на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, АВТОМОБІЛЬ марки "Hyundai", модель "IX 35", випуску 2011 року, кузов № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України 5 жовтня 2011 року.

Колегія суду зауважує, що Позивачем до матеріалів справи подані первинні докази в підтвердження своїх позовних вимог, а саме: видаткова накладна № РН-0000020 від 28 березня 2012 року на загальну суму з ПДВ 200 000 грн. 00 коп. кукурудза гібрид ЗУМ 0235 в кількості 200 одиниць, видаткова накладна № РН-0000032 від 17 листопада 2012 року на загальну суму з ПДВ 400 000 грн. 00 коп. кукурудза гібрид ЗУМ 0235 в кількості 500 одиниць та видаткова накладна № РН-0000031 від 3 квітня 2012 року на загальну суму з ПДВ 200 000 грн. 00 коп. соняшник Манету в кількості 200 одиниць (том 1, а.с. 18-20).

Колегія суду звертає увагу на те, що, статтею 9 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу , яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на що, на виконання умов Договору, Позивач передав, а Відповідач через представника, що діяв на підставі довіреностей, отримав товар на загальну суму 800 000 грн..

Відповідач, що й не заперечується самим Позивачем, за отриманий товар соняшника Манету сплатив 200 000 грн. за 200 посівних одиниць.

Водночас, Позивачем, в обґрунтування своїх вимог, подано до суду Додаткову угоду № 1 від 14 березня 2013 року до Договору (надалі - Додаткова угода № 1; том 1, а.с. 14), підписану зі сторони Позивача в особі генерального директора Дворнік-Ласковскі Віталієм та зі сторони Відповідача, як зазначено на Додатковій угоді № 1, в особі директора ОСОБА_5.

В Додатковій угоді № 1 визначено наступне, згідно Договору Відповідач придбав у Позивача 500 посівних одиниць кукурудзи ЗУМ 0235 на суму 400 000 (Чотириста тисяч грн., 00 коп.), 200 посівних одиниць кукурудзи ЗУМ 0235 на суму 200 000 (Двісті тисяч грн., 00 коп.), таким чином ціна за 700 посівних одиниць кукурудзи ЗУМ 0235 становить 600 000 (Шістсот тисяч грн. 00 коп.) та 200 посівних одиниць соняшника Манету на суму 200 000 (Двісті тисяч грн., 00 коп). Розрахунок за 200 посівних одиниць соняшника Манету здійснено в повному обсязі, про що Сторони не заперечують. Також Сторони не заперечують та підтверджують тай факт, що поставлене насіння кукурудзи ЗУМ 0235 є некондеційним, не відповідає гібриду заявленого Позивачем та не відповідає вимогам ГОСТ 14192, що підтверджується актами обстежень посівів кукурудзи, які були складені Позивачем та кінцевим споживачем ТОВ "Контур - Т" від 3 жовтня 2012 року, 16 серпня 2012 року та 13 серпня 2012 року, а тому Сторони дійшли згоди, що ціна за 700 посівних одиниць кукурудзи ЗУМ 0235 яка становить 600 000 (Шістсот тисяч грн., 00 коп.) повинна бути зменшена на 20 %. Таким чином ціна за 700 посівних одиниць кукурудзи ЗУМ 0235 з урахуванням знижки становить 480 000 (Чотириста вісімдесят тисяч грн., 00 коп.). Сума боргу за 700 посівних одиниць кукурудзи ЗУМ 0235 буде сплачуватися наступним чином: 50 % від суми боргу буде сплачено в березні 2013 року та 50 % від суми боргу буде сплачено в квітні 2013 року.

Відповідач та гр. ОСОБА_5 заперечували проти підписання даної додаткової угоди, посилаючись на те, що: Відповідач додаткову угоду №1 від 14 березня 2013 року до договору купівлі-продажу № 2012/02/27 від 27 лютого 2012 року не підписував, а про її існування дізнався під час розгляду вказаної справи; гр. ОСОБА_5 в 2013 році не був ні керівником, ні представником за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія", а печаткою підприємства могла скористатись будь-яка інша особа.

В зв'язку з не проведення оплати заборгованості, згідно порядку, визначеному в Додатковій угоді № 1, Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення даної суми заборгованості з урахуванням пені та річних.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з Договору, між Позивачем та Відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно статті 674 Цивільного кодексу України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

В силу дії статті 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 678 Цивільного комітету України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Нормою статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості та покладає на постачальника обов'язок засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено у договорі.

Колегія суду дослідивши докази, наявні в матеріалах справи в сукупності з вищенаведеними нормами діючого законодавства в контексті Договору зазначає наступне.

Відповідач, згідно Договору отримав зокрема 700 посівних одиниць кукурудзи ЗУМ 0235, за які не розрахувався, посилаючись на притримання цього товару, як некондиційного.

Позивач пояснює, що з огляду на невідповідність цього товару обумовленим у договорі показникам, сторони уклали Додаткову угоду № 1, якою зменшили вартість товару та визначили графік його оплати.

Водночас, Відповідач в своїх письмових поясненнях (том 1, а.с. 35, а.с. 37, а.с 120-121), апеляційній скарзі (том 2, а.с. 80-81) та й безпосередньо в судому засіданні, заперечує факт підписання зазначеної Додаткової угоди № 1.

З огляду на що, ухвалою господарського суду Вінницької області від 8 квітня 2014 року (том 1, а.с. 231-232), в справі було призначено судову технічну експертизу документу та почеркознавчу експертизу підпису на Додатковій угоді № 1.

На розгляд судової експертизи поставлено наступні питання: 1) підпис на Договорі вчинено ОСОБА_5, чи іншою особою?; 2) підпис на Додатковій угоді № 1 вчинено ОСОБА_5, чи іншою особою?; 3) чи вчинено підпис на Договорі та Додатковій угоді № 1 однією і тією ж особою? 4) у якій послідовності виготовлялася Додаткова угода № 1, а саме: текст документу, підписи осіб під документом, відтиски печаток (Позивача та Відповідача)?

З висновку проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи № 675/676/677/14-21 від 29 травня 2014 року (том 2, а.с. 2-7) вбачається наступне.

Підписи, у графі "Директор" перед "ОСОБА_5." на Договорі та у графі "Директор" перед "ОСОБА_5." на Додатковій угоді № 1 - виконані рукописним способом, кульковими ручками, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

Підпис у графі "Директор" перед "ОСОБА_5." на Договорі купівлі - продажу виконаний - ОСОБА_5.

Вирішити питання, чи ОСОБА_5 виконаний підпис у графі "Директор" перед "ОСОБА_5." на Додатковій угоді №1 по причинам викладеним у дослідницькій частині - не вбачається за можливе.

Вирішити питання, чи одною особою виконані підпис у графі "Директор" перед "ОСОБА_5." на Договорі та підпис у графі "Директор" перед "ОСОБА_5." на Додатковій угоді № 1 по причинам викладеним у дослідницькій частині - не вбачається за можливе.

На Додатковій угоді № 1 у графі "Директор" "ОСОБА_5." встановлена наступна черговість виконання реквізитів документу: спочатку виконано текст документу, потім підпис, потім виконано відтиск печатки.

На Додатковій угоді № 1 у графі "Генеральний директор" "В.Дворнік-Ласковські" встановлена наступна черговість виконання реквізитів документу: спочатку виконано текст документу, потім відтиск печатки, потім підпис.

У дослідницькій частині висновку, зазначено, що підпис від імені ОСОБА_5 на Додатковій угоді № 1 має наступну транскрипцію та зв'язність: літера "И" крапка, літера "Г" - "о" + рядкові штрихи + розчерк". Підпис - простий, виконаний рухами високого ступеню виробленості у вище середнього темпі, розмір елементів - великій, штрихів середній і малий, нахил - від вертикального розміщення основних осей до правостороннього, натиск - диференційований, розстановка - широка, форма лінії основи підпису - ламана, за напрямком - така, що дещо піднімається.

При порівнянні досліджуваного підпису від імені ОСОБА_5 на Додатковій угоді № 1 із зразками підписі ОСОБА_5 поряд зі збіжністю загального вигляду підпису і загальних ознак за ступенем виробленості рухів, розміром елементів і штрихів, натиском, а також наступних окремих ознак почерку, відмічених в ілюстраціях.

Встановлені збіжні ознаки стійкі, але при наявності розбіжних ознак, встановлені збіжні ознаки не дають підстав не тільки для категоричного, але і для ймовірного висновку про тотожність, а тому вирішити питання чи ОСОБА_5 чи іншою особою, виконаний підпис від імені ОСОБА_5 на Додатковій угоді № 1 - не вбачається за можливе . Вияснити походження розбіжних ознак (чи є вони наслідком умисної зміни підозрюваним свого почерку, чи виконання даного підпису іншою особою) через простоту будови підпису і обмежену кількість почеркової інформації, що міститься у цьому підпису і придатної для дослідження з метою встановлення виконавця - експерт не зміг.

Отже, висновком експертизи підтверджено факт того, що Договір від імені Відповідача підписано директором ОСОБА_5 (справжність підпису ОСОБА_5 підтверджують і сторонни).

Що ж стосується, посилань Позивача на той факт, що при підписанні Договору зі сторони Відповідача ОСОБА_5, котрий на дату підписання (27 лютого 2012 року) не був уповноваженим на вчинення відповідної дії (підписання будь-яких документів) від імені Позивача, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 2, а.с. 106), то колегія суду зазначає наступне.

В матерілах справи містять первинні докази (видаткові накладні), що вказують на виконання Позивачем зобов'язань по Договору щодо поставки товару та копії квитанцій на суму 59 550 грн (том 1, а.с. 212-214) з призначенням платежу оплата згідно Договору, що засвідчує факт прийняття даного Договору та вчинення дій відповідачем щодо часткової оплати Товару по Договору.

Статтею 241 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, вчинений представником навіть з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

З огляду на що, колегія суду констатує, що навні в матеріалах справи первинні докази (видаткові накладні, квитанції) вказують на факт схвалення Відповідачем підписаного ОСОБА_5 правочину у вигляді Договору.

Що ж стосується Додаткової угоди № 1, підписаної від імені Відповідача ніби то ОСОБА_5, то колегія суду зазначає наступне.

З наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 1, а.с. 43) вбачається, що ОСОБА_8 з 9 листопада 2012 року є керівником Відповідача та підписантом.

Водночас, Додаткова угода № 1 датована 14 березня 2013 року, що вже само по собі викликає сумніви у колегії суддів відносно дійсності укладеної даної угоди

Поряд з тим, в матеріалах справи відсутні, а Позивачем в підтвердження дійсності укладення даної угоди не подано ані до місцевого господарського суду, ані до апеляційного господарського суду, жодного доказу в підтвердження виконання чи схвалення даної Додаткової угоди № 1, не тільки зі сторони Відповідача, але й з боку сторони Позивача.

Колегія суду, критично відносить до посилань Позивача на наявну в матеріалах справи електронну переписку, як на доказ прийняття та підписання Додаткової угоди № 1 зі сторони Відповідача, оскільки: по-перше, з даної переписки вбачається, що вона велася між Позивачем та ОСОБА_5, котрий на момент переписки (березень березень 2013 року) взагалі не був директором та підписантом Позивача; по-друге, з даної переписки взагалі не прослідковується надання Відповідачем будь-якої відповіді щодо підписання даної угоди, не маючи на увазі самої ж позитивної відповідді на підписання Додткової угоди № 1.

З огляду на зазначене та в сукупності з відсутністю будь-яких доказів, в розрізі статтей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, щодо схвалення та виконаня Додаткової угоди № 1, в контексті висновку почеркознавчої експертизи, колегія суду приходить до висновку про не укладення даної Додаткової угоди № 1.

При цьому, колегією суду береться до уваги, факт того, що недоліки товару, належним чином засвідчені актами рекламації (том 1, а.с. 82-83), актами обстеження посівів кукурудзи від 27 вересня 2012 року, актом від 16 серпня 2012 року, актом від 3 жовтня 2012 року, актом від 13 серпня 2012 року (том 1, а.с. 84-87), котрі складені за участю представника Позивача (тарасенка О.А.), Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» (комітент котрий і займався посівом кукурудзи) та представника Державної інспекції захисту рослин Турійського району.

Також, представники Відповідача та безпосередньо Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» зверталися до Позивача з вимогою про заміну товару, претензіями № 6547, № 2524 (том 1, а.с. 210-211; 215-217), компенсацію понесених витрат, а також з вимогою прибуття для відбору зразків на факт підтвердження неякісного товару. Однак жодних відповідей з боку Позиваче не було.

Відповідно до статті 34 закону України «Про насіння та садивний матеріал» насіння технічних і продовольчих культур (кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків), що мають особливу схему вирощування гібридного насіння за участю селекційних установ, елітних господарств і переробних підприємств, призначене безпосередньо для висіву, реалізуєть тільки після відповідної його обробки на сертифікованих підприємствах у спеціальних цехах і на обладнанні за умови обов'язкової відповідності нормативним документам.

Водночас, доказів відповідної обробки насіння, яке було поставлено Відповідачу згідно Договору, та яке було в подальшому висіяно Товариством з обмеженою відповідальністю «Контур-Т», на сертифікованих насіннєвих підприємствах у спеціальних цехах і на обладнанні за умови обов'язкової відповідності нормативним документам в матеріалах справи відсутні.

З даних доказів, вбачається, що Позивач (що й не заперечувалося ним в судовому засіданні) в повному обсязі визнав, що поставлене ним насіння кукурудзи ЗУМ 0235 є некондиційним, заражене збудниками хвороби пухирчастої сажки та не відповідає гібриду заявленого продавцем.

Відтак, Відповідачем з урахуванням даних доказів, котрі засвідчують факт неякісного Товару, підставно та обгрунтовано було застосовано пункт 8.9 Договору, котрий кореспондується з нормами діючого законодавства, що регулює відповідні відносини (стаття 678 Цивільного кодексу України, стаття 268 Господарського кодексу України).

З врахуванням того, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення основної суми заборгованості ґрунтуються саме на Додатковій угоді № 1, котра в даній судовій постанові, визнана неукладеною, колегія суду приходить до висновку що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 480 000 грн. є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ґрунтуються на угоді котра є неукладеною.

Що ж стосується, заявлених Позивачем до стягнення сум пені та річних, то колегія суду зауважує, з огляду на той фокт, що в задоволенні основної суми заборгованості, на котру нараховувалися Позивачем пені та річні, відмовлено, то колегя суду приходить до висновку що апріорі не підлягають до задоволення вимоги Позивача щодо стягнення пені та річних.

Рівненський апеляційний суд критично оцінює доводи Позивача щодо безпідставності заперечень Відповідача, висвітлених в апеляційній скарзі. Зокрема, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання Додаткової угоди № 1, що б підтверджувало її схвалення зі сторони Відповідача. Крім того, підписання Доадкової угоди № 1 заперечує як сам Відповідача так і сам підписант (ОСОБА_5), прізвище котрого зазначено на Додатковій угоді № 1. Матеріалами справи підстверджено, а Позивачем не спростовано факт поставки неякісного Товару.

Суд відхиляє заперечення Відповідача, висвітлені у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки вони не відповідають обставинам справи, спростовуються наявними у справі доказами, а також спростовані усім вищевказаним у даній судовій постанові.

Враховуючи усе вищевказане в даній судовій постанові Рівненський апеляційний господарський суд констатує неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків дійсним обставинам справи та як наслідок невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи. Дане, в свою чергу, в силу дії пунктів 1, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування даного судового рішення.

З урахуванням усього вищевказаного суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу Відповідача, скасовує судове рішення суду першої інстанції та приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог Позивача в повному обсязі.

Судові витрати, у відповідності до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд покладає на Позивача.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" - задоволити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 01 липня 2014 року в справі № 902/152/14 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗААТЕН - УНІОН УКРАЇНА" (вул. М.Раскової, 52 В, оф. 5, м. Київ, 02002; вул. Ю.Шумського, 1-Б, оф. 121 ТОВ "Ікспоінт", м. Київ, 02098, р/р 26007210099170 в Банку ЗАТ "ПроКредитБанк", МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" (вул. Черняховського, 2-А, с. Купченці, Іллінецький район., Вінницька область, код ЄДР 35041358, р/р 26001060315072 в філії ПАД КП "Приватбанку" м. Вінниця, МФО 302689) 5 224 грн. 24 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Вінницької області видати відповідний наказ.

6. Винестии ухвалу про повернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" (вул. Черняховського, 2-А, с. Купченці, Іллінецький район., Вінницька область, код ЄДР 35041358, р/р 26001060315072 в філії ПАД КП "Приватбанку" м. Вінниця, МФО 302689) зайвосплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 301 грн. 18 коп..

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

9. Справу № 902/152/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.