Ухвала

від 26.09.2014 по справі 5004/726/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" вересня 2014 р. Справа № 5004/726/12 Господарський суд Волинської області, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Освіта-Плюс» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 28.08.2012р.

по справі №5004/726/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету"

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс"

відповідача 2: Волинського обласного благодійного фонду "Ліки"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний науково-технічний університет імені Академіка Юрія Бугая"

про визнання недійсним договору пожертви від 10.05.2005р., визнання недійсним договору купівлі - продажу від 02.08.2006р., визнання права власності, витребування з чужого незаконного володіння майна, виселення

Встановив:

24.09.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта - Плюс" звернулось до господарського суду Волинської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 28.08.2012р. у справі №№ 5004/726/12 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої просить відновити строк подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. у справі № 5004/726/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" до товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", Волинського обласного благодійного фонду "Ліки" про визнання недійсним договору пожертви від 10.05.2005р., визнання недійсним договору купівлі - продажу від 02.08.2006р., визнання права власності, витребування з чужого незаконного володіння майна, виселення; скасувати рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. у справі № 5004/726/12 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування заяви посилається на наступне:

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. позов ТзОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" було задоволено повністю, визнано недійсним договір пожертви від 10.05.2005р. укладений між ТзОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та Волинським обласним благодійним фондом "Ліки", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 665; визнано недійсним договір купівлі - продажу від 02.08.2006р. укладений між Волинським обласним благодійним фондом "Ліки" та товариством з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3518; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" право власності на нежитлове приміщення, площею 645,5кв.м., розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3; витребувано з чужого незаконного володіння ТзОВ "Освіта - Плюс" та виселено останнє з нежитлового приміщення площею 645,5кв.м., розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" та Волинського обласного благодійного фонду "Ліки" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" по 6019,00грн, з кожного витрат по сплаті судового збору.

Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. та Вищого господарського суду України від 05.02.2013р. рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. у справі № 5004/726/12 залишено без змін.

Згідно доводів заявника мотивація судового рішення зводилась до того, що ОСОБА_4 фактично привласнив майно ТзОВ "ЛБІ МНТУ", при цьому суд брав до уваги в тому числі і таку обставину, як порушення кримінальної справи за фактами неправомірних дій ОСОБА_4

Луцький міськрайонний суд Волинської області, розглянувши вказане кримінальне провадження, ухвалив виправдальний вирок від 10.12.2013 р. у справі № 161/3862/13-к, який ухвалою апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. залишений без змін.

Доказом, який підтверджує нововиявлені обставини, заявник вважає вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. у справі № 161/3862/13-к, які, на його думку, мають істотне значення для розгляду справи, оскільки спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого рішення господарського суду Волинської області.

Датою встановлення нововиявлених обставин, з доводів заявника, є 14.03.2014 р. - день набрання законної сили вироком Луцького міськрайонного суду.

Однак, про нововиявлені обставини йому стало відомо 22.09.2014р., отримавши за своєю заявою від 17.09.2014 р. копії зазначених процесуальних документів.

Вивчивши зміст заяви та розглянувши додані до неї документи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви, виходячи із наступного:

Згідно із ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Пленум Вищого господарського суду України в п.4 постанови №17 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснив, що днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Як зазначає заявник у заяві, про нововиявлені обставини йому стало відомо 22.09.2014р., отримавши за своєю заявою від 17.09.2014 р. копії вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. та ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014р. у справі № 161/3862/13-к.

Згідно ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Вищий господарський суд України у п. 8.3 постанови пленуму від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» вказав, що у разі подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском місячного строку, встановленого частиною першою статті 113 ГПК, без клопотання про його відновлення, господарський суд має повернути заяву згідно з пунктом 1 частини шостої статті 113 ГПК. За клопотанням заявника цей строк може бути відновлено відповідно до вимог статті 53 ГПК за наявності поважних причин його пропуску.

Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК (п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»).

Водночас, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20.09.2008р. №6/253, п.8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008р. № 01-8/471.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Проте, заявник, звертаючись до суду, не обґрунтовує поважність причин та наявність підстав, які б перешкоджали поданню заяви у визначений строк, оскільки вирок Луцького міськрайонного суду, на який він посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, набрав законної сили 14.03.2014 р.

Відповідно до частини 1 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.

До того ж, із долученої ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. вбачається, що розгляд матеріалів кримінального провадження відбувався у присутності як захисника, так і виправданого ОСОБА_4, який заперечив скаргу та просив вирок залишити без змін.

Згідно із довіреністю на представника Шестерніна В Д. від 01.10.2013р. ОСОБА_4 є директором ТзОВ «Освіта-Плюс» і йому було достеменно відомо про виправдувальний вирок.

Можливість вчасного отримання вироку та ухвали, та, відповідно, звернення до суду в межах установленого строку, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку суд не вбачає.

Виходячи із зазначеного, судом не прийнято та відхилено клопотання заявника про відновлення пропущеного строку у зв'язку з не доведенням причин пропуску строку для подання заяви.

Крім того, у відповідності до ст. 113 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам та документ про сплату судового збору.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлена у розмірі - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з квитанції від 08.06.2012р. №1546 позивачем при зверненні з позовною заявою було сплачено 12 038,00грн. судового збору (Том І а.с. 52).

Заявником до заяви долучена квитанція №ПН 699 від 24.09.2014р. про сплату 1 639,00грн. судового збору при необхідних 6019,00грн.

Згідно п.п. 1, 3 ч.6 ст.113 ГПК України суддя повертає заяву про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами у разі у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом; відсутності доказів сплати судового збору у порядку і розмірі, встановлених законодавством.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", повертаючи заяву без розгляду, суд повертає заявнику сплачений судовий збір в сумі 1 639,00грн. згідно квитанції №ПН 699 від 24.09.2014р.

Господарський суд, керуючись п.п. 1, 3 ч.6 ст.113, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", -

у х в а л и в:

1. Відхилити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта - Плюс" про відновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №5004/726/12.

2. Не приймати до розгляду і повернути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта - Плюс" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №5004/726/12 з матеріалами на 18 аркушах, в т.ч. оригінал квитанції №ПН 699 від 24.09.2014р. про сплату 1 639,00грн. судового збору.

3. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" (43000, м. Луцьк, вул.. Кравчука, 2/9, код ЄДРПОУ 34310174) з державного бюджету міста Луцька згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір в сумі 1 639,00грн., сплачений по квитанції №ПН 699 від 24.09.2014р.

Суддя С. Т. Філатова