Постанова

від 16.12.2014 по справі 5004/726/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

16 грудня 2014 року Справа № 5004/726/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Демидюк О.О. ,

судді Коломис В.В.

за участю представників сторін:

позивача - пред-ка Сєтова М.О. (пост. дов. № б/н від 20.06.2014р.)

відповідача Волинського обласного благодійного фонду "Ліки" - не з'явився

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс" - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс" на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.09.2014 р. у справі № 5004/726/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету"

до Волинського обласного благодійного фонду "Ліки"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта Плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая

про визнання недійсними договору оренди пожертви від 10.05.2005р., визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.08.2006р., визнання права власності, витребування з чужого незаконного володіння майна, виселення

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.09.2014 р. у справі № 5004/726/12 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" у відновленні пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі. Відповідно до цієї ухвали заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта - Плюс" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 5004/726/12 не прийнято до розгляду і повернуто заявнику.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявник не обґрунтував поважність причин та наявність підстав, які б перешкоджали поданню заяви у визначений строк, оскільки вирок Луцького міськрайонного суду, на який він посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, набрав законної сили 14.03.2014 р. і встановлено, що Стеценко Г.С. був присутній у судовому засіданні, отже ознайомлений з результатом розгляду кримінальної справи. Тому, посилаючись на ст.53 ГПК України, господарський суд не визнав поважною причину пропуску встановленого законом строку і не відновив пропущений строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Волинської області від 26.09.2014 р. у справі № 5004/726/12 скасувати та передати дану справу на розгляд господарського суду Волинської області. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.

Пояснює, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було помилково зазначено, що датою встановлення нововиявлених обставин є 14.03.2014 р. - день набрання законної сили вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. у справі № 161/3862/13-к. Вважає, що з урахуванням роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, такою датою слід вважати 22.09.2014 р., тобто день коли товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" отримало за своєю заявою від 17.09.2014 р. копії вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. та ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. у справі № 161/3862/13-к. Таким чином, строк в один місяць на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не був пропущений. Окрім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" не було учасником кримінального провадження, не мало в ньому будь-якого процесуального статусу і не могло знати про його результати. Суд першої інстанції безпідставно керувався ч.1 ст.27 КПК України, оскільки саме на реалізацію цієї правової норми була подана до суду заява від 17.09.2014 р.

Також, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд не врахував, що Стеценко Г.С. брав участь в кримінальному провадженні в якості обвинуваченого як фізична особа, а не представника юридичної особи. Його участь у кримінальному процесі абсолютно не стосується і не впливає на правову обізнаність товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", оскільки інкриміноване обвинувачення ґрунтувалося на протиправних діях Стеценка Г.С. як керівника товариства з обмеженою відповідальнстю "ЛБІ МНТУ", не товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс". Окрім того, суд не врахував того, що присутність Стеценка Г.С. на судовому засіданні, на якому було ухвалено виправдальний вирок, могла свідчити виключно про його обізнаність із резолютивною частиною вироку, але не із мотиваційною частиною, яка підтверджує нововиявлені обставини. Таким чином, суд неправильно визначив початок перебігу строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та прийшов до неправильного висновку про пропуск заявником такого строку. Скаржник вважає, що суд фактично ухилився від розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по суті, повернувши її з формальних причин.

Також скаржник не погоджується з висновком суду в частині неповної оплати заявником суми судового збору. Вважає, що позивачем невірно було обчислено суми судового збору при зверненні до суду з позовом . Вказує, що при зверненні до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами має сплатити 1639,0 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "ЛБІ МНТУ" вказує, що господарський суд Волинської області в ухвалі від 26.09.2014 р. дійшов правомірного висновку, що заявником не обґрунтовано поважність причин та наявність підстав, які б перешкоджали поданню заяви у визначений строк, оскільки вирок Луцького міськрайонного суду, на який він посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, набрав законної сили 14.03.2014 р. Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців Стеценко Григорій Семенович є єдиним засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", а також керівником товариства. Господарським судом Волинської області з урахуванням змісту ухвали апеляційного суду від 14.03.2014 р. встановлено, що Стеценко Григорій Семенович був присутній у судовому засіданні, а отже - ознайомлений з результатом розгляду кримінальної справи. Будь-яких доказів на обґрунтування причин пропуску місячного строку на звернення із заявою за нововиявленими обставинами товариством "Освіта-Плюс" не надано. Також вказує, що 02.10.2013 р. товариство "Освіта-Плюс" зверталось до господарського суду Волинської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Волинської області від 03.08.2012 р. у справі № 5004/725/12 за участю тих самих сторін за нововиявленими обставинами. У задоволенні такої заяви заявнику було відмовлено.

Зазначає, крім того, що обставини, на які посилається відповідач, не мають істотного значення для справи.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2014 р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги і надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції від 26.09.2014 р. є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята згідно з нормами чинного законодавства.

Відповідачі товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта-Плюс», Волинський обласний благодійний фонд «Ліки» та третя особа Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая" не забезпечили явку своїх представників у судове засідання і про причини неявки не повідомляли, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення /т.4 а.с.207/.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта-Плюс» надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання 15.12.2014 р. через перебування представника Шестерніна В.Д. у відпустці.

Колегія суддів відхилила клопотання відповідача товариства "Освіта-Плюс" про відкладення розгляду справи як необґрунтоване, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства, представництво юридичних осіб забезпечується згідно зі ст.28 ГПК України, тому юридична особа не позбавлена можливості забезпечити свої інтереси шляхом участі в судовому засіданні іншого працівника/представника.

На час розгляду справи вручення рекомендованого поштового відправлення (ухвали суду) Волинському обласному благодійному фонду "Ліки" та третій особі приватному вищому навчальному закладу "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая" не відбулось, ухвали апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду, надіслані за наявною у матеріалах справи адресою третьої особи повернуті поштовим відділенням із відміткою про "закінчення терміну зберігання" та "за вказаною адресою не значиться" /т.4 а.с.204-206 /.

Третя особа Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая" повідомлялось про розгляд апеляційної скарги належним чином та за належною адресою - м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7 корпус 2, 04025 і така юридична адреса підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /т.2 а.с.41/. Крім того, адреса третьої особи підтверджена матеріалами справи - зазначена у статуті /т.3 а.с.12-35/.

Волинський обласний благодійний фонд "Ліки" також повідомлявся про розгляд апеляційної скарги належним чином та за належною адресою - м.Луцьк вул.Електроапаратна, 3, і така юридична адреса підтверджена витягом з Державного реєстру правочинів та про реєстрацію права власності на нерухоме майно /т.1 а.с.43-44/.

Відповідно до п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Враховуючи, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. У п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Отже, апеляційний суд повідомив сторони про час і дату розгляду апеляційної скарги за адресою, підтвердженою матеріалами справи та даними ЄДР, тому невручення процесуального документа, направленого судом стороні за належною адресою, та повернення рекомендованої кореспонденції поштою по закінченню терміну зберігання не свідчить про невиконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення процесуальних дій, оскільки матеріали справи містять докази вчинення судом необхідних дій, направлених на завчасне повідомлення сторін, зокрема, відповідача про час і місце розгляду справи.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", Волинського обласного благодійного фонду "Ліки" та третьої особи Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая" за наявними у справі матеріалами відповідно до норм ст.101 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено слідуюче.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегією суддів встановлено і матеріалами справи підтверджено, що рішенням господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" задоволений повністю, визнано недійсним договір пожертви від 10.05.2005 р., укладений товариством "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та Волинським обласним благодійним фондом "Ліки", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Дунаєвою Ю.О., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 665; визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 02.08.2006 р. Волинським обласним благодійним фондом "Ліки" та товариством з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою В.В., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3518; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" право власності на нежитлове приміщення площею 645,5 кв.м, розташоване за адресою: м.Луцьк, вул.Електроапаратна,3; витребувано з чужого незаконного володіння товариства "Освіта - Плюс" та виселено останнє з нежитлового приміщення площею 645,5 кв.м, розташоване за адресою: м.Луцьк, вул.Електроапаратна, 3; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" та Волинського обласного благодійного фонду "Ліки" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" по 6019,00 грн. з кожного витрат по сплаті судового збору.

Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 р. та Вищого господарського суду України від 05.02.2013 р. рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. у справі № 5004/726/12 залишено без змін /т.3 а.с.240, т.4 а.с.76-81/, отже, рішення набрало законної сили.

24.09.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта - Плюс» звернулось до господарського суду Волинської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 28.08.2012 р. у справі № 5004/726/12 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої просить відновити строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. у справі № 5004/726/12, скасувати рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю /т.4 а.с.148-152/.

Обгрунтовуючи таку заяву товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта - Плюс» пояснює, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. у справі № 161/3862/13-к, який набрав законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р., встановлені істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Нормами ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові. Що ж до обставин, зазначених у пунктах 2-5 частини другої названої статті, то день їх встановлення визначається у відповідності з приписами пунктів 2-4 частини другої статті 113 ГПК.

Зі змісту заяви про перегляд рішення господарського суду від 24.09.2014 р. у справі № 5004/726/12 за нововиявленими обставинами вбачається, що доказом, який підтверджує нововиявлені обставини, є вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. та ухвала апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. у справі № 161/3862/13-к, відповідно до яких виправдано Стеценка Г.С., оскільки суд зробив висновок про недоведеність вчинення Стеценком Г.С. перевищення службових повноважень. На думку заявника, така обставина має істотне значення для розгляду справи, оскільки спростовуються висновки суду, покладені в основу прийнятого рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р.

Датою встановлення нововиявлених обставин є 14.03.2014 р. - день набрання законної сили вироком Луцького міськрайонного суду.

Заявник доводить, що про нововиявлені обставини йому стало відомо 22.09.2014р., коли ним одержано копії вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. та ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. у справі № 161/3862/13-к, а раніше відомо про вирок не було, тому просить суд відновити пропущений строк на подання заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами.

Визначений статтею113 ГПК України строк є процесуальним.

Згідно зі ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Вищий господарський суд України у п.8.3 постанови Пленуму від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснив, що у разі подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском місячного строку, встановленого частиною першою статті 113 ГПК, без клопотання про його відновлення, господарський суд має повернути заяву згідно з пунктом 1 частини шостої статті 113 ГПК. За клопотанням заявника цей строк може бути відновлено відповідно до вимог статті 53 ГПК за наявності поважних причин його пропуску.

Отже, норма ст.113 ГПК України пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заява про відновлення процесуального строку обумовлює обґрунтування поважності причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК (п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"). Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення. Про наведене йдеться в постанові Верховного Суду України від 20.09.2008р. № 6/253, п.8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Заявник, звертаючись до суду, не обґрунтовав поважність причин та наявність підстав, які б перешкоджали поданню заяви у визначений строк до 15.04.2014 р., оскільки вирок Луцького міськрайонного суду, на який він посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, набрав законної сили 14.03.2014 р.

Відповідно до частини 1 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.

Тобто, будучи обізнаним про кримінального провадження, заявник не був об'єктивно позбавлений можливості дізнатись про набрання вироком законної сили.

Крім того, за змістом ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. вбачається, що розгляд матеріалів кримінального провадження відбувався у присутності як захисника, так і виправданого Стеценка Г.С., який заперечив скаргу та просив вирок залишити без змін.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.06.2012 р. та на 01.12.2014 р. засновником та керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", органом управління, уповноваженим представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, та особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності є Стеценко Григорій Семенович /т.4 а.с.195-196/. Згідно зі ст.92 ЦК України юридичні особи (в даному випадку - товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс") діють через свої органи відповідно до установчих документів та закону.

Отже, доказами у справі підтверджено поінформованість Стеценка Г.С., який є керівником/органом управління ТОВ "Освіта-Плюс", про набрання вироком законної сили 14.03.2014 р., що спростовує твердження заявника ТОВ "Освіта-Плюс" про те, що про набрання чинності вироком у справі № 161/3862/13-к товариство дізналось лише 22.09.2014 р., коли товариство "Освіта-Плюс" отримало копії вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. та ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р.

Можливість вчасного отримання вироку та ухвали, і, відповідно, звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в межах установленого строку, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку суд не вбачає.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника товариства "Освіта-Плюс" про відновлення пропущеного строку, оскільки є недоведеним наявність поважних причин пропуску строку для подання заяви. Враховуючи, що місячний строк на подання заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами пропущений і судом відхилено клопотання про його відновлення, заява про перегляд рішення господарського суду Волинської області до розгляду не приймається і повертається заявникові згідно з п.1 ч.6 ст.113 ГПК України.

Доводи скаржника щодо помилкового обрахування судом першої інстанції розміру судового збору колегія суддів вважає правильними частково. Так, товариством "Освіта-Плюс" до заяви долучена квитанція № ПН 699 від 24.09.2014р. про сплату 1639,00 грн. судового збору. Суд першої інстанції вважає, що необхідною до сплати є сума 6019,00 грн., тому, повертаючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, дійшов висновку про відсутність доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством, і застосував також норму п.3 ч.6 ст.113 ГПК України.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до норм пп.6 п.2 ч.2 ст.4, ст.6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мав бути сплачений у сумі 5700,00 грн., обрахованій за ставками на час звернення з такою заявою та враховуючи, що у справі об'єнано майнову і три немайнові вимоги, які об'єднані підставами виникнення.

Отже, заперечення скаржника в цій частині не мають значення, оскільки не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про відсутність доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав згідно зі ст.ст.104, 106 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали - ухвала господарського суду Волинської області від 26.09.2014 р. у справі № 5004/726/12 відповідає матеріалам справи та нормам процесуального права.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103-106 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта- Плюс" залишити без задовлення, ухвалу господарського суду Волинської області від 26.09.2014 р. у справі № 5004/726/14 залишити без змін.

Матеріали справи №5004/726/12 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Коломис В.В.