Рішення

від 23.09.2014 по справі 926/1256/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2014 р. Справа № 926/1256/14

За позовом Прокурора Сокирянського району Чернівецької області в особі позивача в інтересах держави

до відповідачів 1) Сербичанської сільської ради

2) Фермерського господарства "Тимко"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Держземагенства у Сокирянському районі Чернівецької області

про визнання незаконним і скасування рішення сесії Сербичанської сільської ради від 03.09.2009 р. №20/21-09, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади. Ціна позову 716945,27 грн.

Суддя Желік Б.Є.

Представники:

від позивача - Коцюба Т.С., прокурор

від відповідача: 1) - не прибув

2) - Тимко А.М., Лягу Ю.М.

Від третьої соби - не прибув

СУТЬ СПОРУ: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 15 серпня 2014 року (Желік Б.Є.) за позовною заявою прокурора Сокирянського району Чернівецької області в інтересах держави, який виступає в якості позивача у даній справі на підставі частини 2 ст. 29 ГПК України.

Позов заявлений до Сербичанської сільської ради село Сербичани Сокирянського району Чернівецької області та Фермерського господарства (ФГ) "Тимко" село Сербичани Сокирянського району Чернівецкої області з наступними позовними вимогами:

- Визнати незаконним і скасувати рішення Сербичанської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області від 03.09.2009 р. № 20-21-09 "Про надання в оренду земельних ділянок";

- Визнати недійсним договір оренди землі від 05.11.2009 р., укладений між Сербичанською сільською радою Сокирянського району та Фермерським господарством "Тимко";

- Зобов'язати Фермерське господарство "Тимко" (ідентифікаційний номер 35891782) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована в урочищі "Старий сад" с. Сербичани Сокирянського району вартістю 716945,27 грн., кадастровий номер 73240890000:001:0215, повернути у власність територіальної громади с. Сербичани Сокирянського району Чернівецької області.

У позовній заяві, прокурором вказаний Відділ Держземагенства у Сокирянському районі Чернівецької області у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача як установа, яка у відповідності до чинного земельного законодавства вирішує питання земельних ресурсів в галузі земельних відносин у Сокирянському районі Чернівецької області.

Поряд з наведеним, прокурор просить господарський суд поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Обгрунтовуючи позовні вимоги у справі прокурор посилається у тому числі на наступні обставини і докази.

Рішенням №20/21-09 від 03.09.2009 р. сесія Сербичанської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області скасувала попереднє рішення №07/18-09 від 06.03.2009 р., щодо надання земельної ділянки ФГ "Тимко" та пунктом 2 затвердила матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 25,2256 га. і згідно з пунктом 3 вирішила надати ФГ "Тимко" (відповідач 2) зазначену вище земельну ділянку площею 25,2256 га. в оренду на 25 років.

У відповідності до наведеного рішення, між Сербичанською сільською радою і ФГ "Тимко" 05.11.2009 р. укладено договір оренди земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства площею 25,2256 га. в урочищі "Старий Сад" Сербичанської сільської ради строком на 25 років з орендною платою в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7 169,45 грн.

Наведене рішення Сербичанської сільської ради про надання в оренду земельної ділянки прокурор вважає незаконним, а договір оренди недійсним, мотивуючи наступним:

- порушенням чинного земельного законодавства, межі оспорюваної земельної ділянки під час прийняття рішення не були встановлені в натурі, адже землі даної земельної ділянки в минулому перебували в складі земель резерву Сербичанської сільської ради, сформованого у тому числі за рахунок земель товарного сільськогосподарського виробництва;

- оспорюване рішення прийняте без відповідного розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, тобто фактично її передано у орендне користування на підставі технічної документації із землеустрою, тоді як у відповідності до постанови КМ України від 26.05.2004 р. №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" підставою для прийняття сільською радою такого рішення мав бути проект землеустрою щодо відведення спірної у справі земельної ділянки, оформлений у встановленому порядку, погоджений із замовником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, правоохоронними та іншими органами, передбаченими Порядком розроблення проектів землеустрою;

- такий проект також підлягає державній експертизі.

Поряд з наведеним, продовжує прокурор, Сербичанською сільською радою, при вирішенні питання про надання в оренду спірної земельної ділянки, не дотримано вимог частин 1,2 ст. 124 Земельного кодексу України, у відповідності до яких передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, так як такі торги відносно спірної у справі земельної ділянки, стверджує позивач, не проводилися; відповідачем 1 не вирішене питання щодо призначення подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням земельної ділянки, яка знаходиться в резервному фонді земель державної і комунальної власності, що є порушенням ч. 10 ст. 25 Земельного кодексу України.

Від Сербичанської сільської ради (відповідач 1) 21.08.2014 р. надійшло клопотання в якому, сільська рада позовні вимоги у справі визнає у повному обсязі, одночасно просить суд вирішити спір за відсутності її представника, участь якого вона не може забезпечити у зв'язку із обмеженим фінансуванням.(а.с. 54,55)

Відповідач 2 ФГ "Тимко" , проти позовних вимог у справі заперечує, вважає їх безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають, у тому числі з наступних підстав:

- даний вид спорів у відповідності до частини 2 статті 17 КАС України віднесено до виключної юрисдикції адміністративних судів;

- позивачем пропущено строк позовної давності, а підстави для його зупинення або переривання у позовній заяві не наведені;

- прокурор звернувся з позовом як позивач в порядку ст. 29 ГПК України з посиланням на відсутність органу, який уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, тоді як у відповідності до статті 1 та частини 2 статті 10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що інтереси територіальних громад сіл представляють районні та обласні ради, які й повинні захищати право територіальної громади на земельну ділянку (а.с. 56).

Від Відділу Держземагенства у Сокирянському районі, що виступає в спорі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет позовних вимог у справі на стороні позивача, 26.08.2014 р. надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду 3920) у якому Відділ Держземагенства у повному обсязі підтримує позовні вимоги прокурора з підстав, наведених у відзиві; одночасно просить суд розглянути справу за відсутності його представника (а. с. 58,59).

Ухвалою від 02.09.2014 р. розгляд справи судом відкладено на 23.09.2014 р. з підстав наведених в ухвалі (а.с. 67,68).

Представники Сербичанської сільської ради (відповідач 1) і третьої особи у справі в судове засідання на 23.09.2014 р. не прибули; з урахуванням клопотань ( а.с. 55,62) спір вирішується без їх участі.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, прийнявших участь в розгляді справи, дослідивши матеріали і обставини, надавши їм належну правову оцінку, суд встановив.

Прокурором Сокирянського району Чернівецької області як позивачем подано до господарського суду позовну заяву в інтересах держави.

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена кожна особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав чи інтересів.

Відповідно до ст.36-1 ЗУ "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23 березня 2012 року N 7 передбачено: "Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Згідно з частиною другою статті 29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.".

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23 березня 2012 року N 7: "Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Однак у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті 2, частина друга статті 29 ГПК), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 ГПК."

З огляду на наведені позивачем приписи чинного законодавства та пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», заперечення ФГ «Тимко» (відповідач 2) щодо статусу прокурора у даній справі як позивача з підстав наведених у відзиві на позов, судом не беруться до уваги як такі, що не засновані на чинному законодавстві.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.201 року виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181,324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. З положень статей 13,14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11., 16, 167,169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48,133,148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Таким чином , справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК України, підвідомчі господарським судам.

Отже, даний спір підвідомчий господарському суду.

Рішенням №20/21-09 від 03.09.2009 р. «Про надання в оренду земельних ділянок XXI сесії 5 скликання Сербичанської сільської ради (а.с. 17) затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 25,2256 га. (пункт 2) та надано Фермерському господарству «Тимко» в оренду земельну ділянку в урочищі «Старий сад» площею 25,2256 га. для ведення фермерського господарства терміном на 25 років (п.3).

05.09.2009 р. між Сербичанською сільською радою, орендодавцем, (відповідач 1), і ФГ «Тимко», орендарем (відповідач 2) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого відповідачу передано у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у селі Сербичани урочище «Старий сад» Сокирянського району.

Оспорюючи законність наведеного вище рішення, прокурор посилається на порушення Сербичанською сільською радою вимог статей 123, (частини 6,7), 124 (частини 1,2) та статті 25 (частини 10) Земельного кодексу України.

У відповідності з п. 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч.1пункту).

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі (частина 2):

- зміни цільового призначення земельних ділянок;

- надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості);

Надання в користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (частина 3 пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Акту встановлення (відновлення) меж та прийому-передачі земельної ділянки від 06.2009 р. (а.с.23) межі спірної у справі земельної ділянки були встановлені, а тому виходячи з вимог вищевикладеної частини 3 пункту 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання її (спірної земельної ділянки) в користування здійснюється на підставі технічної документації.

Наведену вимогу статті 123 Земельного кодексу Сербичанською сільською радою не було дотримано, так як технічне завдання на розробку технічної документації затверджено 12.10.2009 р., тобто вже після прийняття відповідачем 1 безпосереньо рішення (а.с. 18). Станом на день розгляду справи технічна документація для надання у користування спірної земельної ділянки відповідачами також не була надана до суду.

Як передбачено пунктом 2 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частинами 2 і 3 статті 134 Земельного кодексу України не передбачено випадки щодо передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів. З матеріалів справи вбачається, що надання спірної у справі земельної ділянки в оренду здійснено Сербичанською сільською радою без проведення земельних торгів, про що свідчать рішення Сербичанської сільської ради №43-1-16-08 від 02.12.2008 р. про виготовлення проекту відведення на земельну ділянку і надання її в оренду шляхом аукціону (а.с. 15) та « 27/18-09 від 16.03.2009 р. про його (рішення №43-1-16-08) відміну (а.с. 16).

Наведене, яке підтверджується матеріалами справи, свідчить про недотримання Сербичанською сільською радою вимог п. 2 ст. 124 Земельного кодексу України щодо порядку надання державних та комунальних земель в оренду.

Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення сторонами (стороною) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, у тому числі зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті).

З огляду на наведені приписи статей 203, 2015 Кодексу та враховуючи встановлені судом і підтверджені матеріалами справи порушення Земельного кодексу України, припущені Сербичанською сільською радою при прийнятті нею рішення №20-21-09 від 03.09.2009 р., суд визнає дане рішення таким, що суперечить чинному земельному законодавству і отже є недійсним (незаконним), а тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги прокурора про скасування оскаржуваного рішення, то вона задоволенню не підлягає як така, що не передбачена чинним законодавством як спосіб захисту цивільних прав та інтересів. (ст. 16 ЦК України, інші акти цивільного законодавства)

У відповідності з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю

Передбачені наведеною нормою правові наслідки недійсності правочину, з врахуванням судом недійсності рішення Сербичанської сільської ради від 03.09.2009 р. №20-21-09 «Про надання в оренду земельних ділянок», роблять також недійсним договір оренди землі від 05.11.2009 р., укладений між Сербичанською сільською радою і Фермерським господарством «Тимко» про надання останньому в оренду на 25 років земельної ділянки площею 25,2256 га. в урочищі «Старий сад» в селі Сербичани Сокирянського району.

Згідно з п. 2 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі, все, що вона одержала на виконання цього договору.

З огляду на наведені приписи ст. 216ЦК України і у зв'язку із недійсністю договору оренди землі №20-21-09 від 03.09.2009 р., земельна ділянка площею 25,2256 га, розташована в урочищі «Старий сад» село Сербичани Сокирянського району Чернівецької області, підлягає поверненню власнику - Сербичанській сільській раді.

Щодо клопотання прокурора про поновлення строку позовної давності, то судом встановлено наступне.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Факти порушення Сербичанською сільською радою земельного законодавства, які стали підставою для звернення прокурора до суду,, були встановлені прокурором під час проведення перевірки з питань дотримання законності при наданні в оренду землі в Сокирянському районі Чернівецької області від 01.04.2014 р. (а.с. 14), у зв'язку з чим початок перебігу строку позовної давності у даній справі починається від дня, коли прокурор дізнався про порушення, тобто не раніше, ніж з 01.04.2014 р.

За таких обставин, перебіг строку для звернення прокурора з позовними вимогами на день їх порушення до суду не закінчився, а тому у господарського суду відсутні підстави для вирішення питання щодо його поновлення.

Судовий збір в сумі 16774,90 грн. з урахуванням ступеня вини кожного відповідача у виникненні спору, суд вважає за необхідне стягнути наступним чином: за визнання недійсним рішення судовий збір в сумі 1218 грн. стягнути з Сербичанської сільської ради, а за вимоги про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки судовий збір в сумі 15556,90 грн. стягнути з відповідачів рівними частинами% по 7778,45 грн. з кожного.

Грунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись статтями 44,49,82-85,115-118 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов прокурора задовольнити у повному об'ємі.

2.Визнати незаконним рішення Сербичанської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області від 03.09.2009 р. № 20-21-09 "Про надання в оренду земельних ділянок";

3.Визнати недійсним договір оренди землі від 05.11.2009 р., укладений між Сербичанською сільською радою Сокирянського району та Фермерським господарством "Тимко";

4.Зобов'язати Фермерське господарство "Тимко" (ідентифікаційний номер 35891782) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована в урочищі "Старий сад" с. Сербичани Сокирянського району вартістю 716945,27 грн., кадастровий номер 73240890000:001:0215, повернути у власність територіальної громади с. Сербичани Сокирянського району Чернівецької області.

5.Стягнути до державного бюджету України з Сербичанської сільської ради (код 04411821, село Сербичани Сокирянського району Чернівецької області 8996,45 грн. судового збору;

- з Фермерського господарства «Тимко» (код 35891782, село Сербичани, вул. Добровольського, будинок 17, Сокирянського району, Чернівецької області) 7778,45 грн. судового збору.

Повне рішення складено 26.09.2014 р.

Суддя Желік Б.Є.