Ухвала

від 18.09.2014 по справі 2а-5791/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5791/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіатім" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіатім" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Макротренд" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіатім" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Макротренд" про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2012 року № 0000012340.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіатім" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіатім» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Макротренд» за лютий місяць 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 596/1-23-40-33936255 від 23 грудня 2011 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість у розмірі 75 153,00 грн., в тому числі за лютий місяць 2011 року на суму 66 748,00 грн. та за березень місяць 2011 року в сумі 8 405,00 грн.

На підставі встановлених порушень, 10 січня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 75 154,00 грн., в тому числі з основного платежу у розмірі 75 153,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2011 року між ТОВ «Макротренд» (Виконавець) та ТОВ «Медіатім» (Замовник) було укладено Договір № 20/01-МЕ про надання послуг, відповідно до якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику послуги згідно умов даного Договору, а Замовник зобов'язався належним чином оплатити ці послуги згідно з умовами даного договору. Відповідно до п.1.2 всі послуги вказані в актах виконаних робіт (наданих послуг).

Судом встановлено, що сторонами підписано ряд додатків до договору № 20/01 МЕ від 20 січня 2011 року, а саме: додаток № 1 від 09 лютого 2011 року, згідно якого Виконавець зобов'язувався надати послуги з проведення міні-виставкових заходів у період з 10 по 26 лютого 2011 року вартістю 158 415,50 грн.; додаток № 2 від 10 лютого 2011 року, згідно якого Виконавець зобов'язувався надати послуги з проведення виставкового заходу 12 лютого 2011 року на території клубу «D'lux» в місті Києві вартістю 178 080,00 грн.; додаток № 3 від 14 лютого 2011 року, згідно якого Виконавець зобов'язувався надати послуги з проведення виставкового заходу 18 лютого 2011 року на території клубу «Ліца» в місті Донецьку вартістю 47 600,00 грн.; додаток № 4 від 18 лютого 2011 року, згідно якого послуги Виконавець зобов'язувався надати послуги з проведення виставкового заходу 20 лютого 2011 року на території клубу «D'lux» в місті Києві вартістю 66 820,00 грн.

Сторонами було складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звіти до актів здачі-прийняття робіт.

На підтвердження виконання вказаних договорів, позивач надав суду податкові накладні та платіжні доручення.

Матеріали справи свідчать, що на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Макротренд», позивачем включено суми ПДВ до складу податкового кредиту у розмірі 75 153,00 грн. в лютому та березні місяцях 2011 року.

Зі змісту актів виконаних робіт та звітів про проведені роботи, складених між позивачем та ТОВ «Маркотренд» на виконання Договору № 20/01-МЕ від 20 січня 2011 року вбачається, що їх предметом було надання послуг з проведення чотирьох виставкових заходів, які проводились у різних містах України - Києві та Донецьку - протягом короткого проміжку часу: міні-виставкові заходи у період з 10 по 26 лютого 2011 року, виставкові заходи 12 лютого 2011 року на території клубу «D'lux» в місті Києві, виставкові заходи 18 лютого 2011 року на території клубу «Ліца» в місті Донецьку, виставкові заходи 20 лютого 2011 року на території клубу «D'lux» в місті Києві.

Водночас, згідно звітів про надані послуги, виконавцем надавались різнопланові послуги: консультування споживачів, розробка відео та фото контенту, забезпечення наявності необхідного технічного устаткування (декорацій, стендів, конструкцій), мультимедійного, світлового, звукового та відео і фото обладнання, забезпечення наявності необхідних матеріалів (інформаційних листівок, банерів, тощо) для проведення спеціалізованих виставкових заходів.

Тобто, виконання вказаних послуг вимагало від виконавця наявності управлінського та технічного персоналу, матеріально-технічних ресурсів (спеціального обладнання, устаткування, транспортних засобів, складських приміщень, тощо).

Так, з метою з'ясування обставин щодо реальності господарських операцій з надання рекламних послуг судом першої інстанції було витребувано у контрагента позивача - ТОВ «Макротренд» докази фактичного виконання Договору № 20/01-МЕ від 20 січня 2011 року.

Разом з тим, ТОВ «Макротренд» не було надано всіх витребуваних судом документів, зокрема, банківських виписок про зняття готівки з банківського рахунку підприємства, касову книгу за 2011 рік, якими б підтверджувалась фактична виплата коштів на користь фізичних осіб, договорів з культурно-розважальними закладами «D'lux» (м. Київ), «Ліца» (м. Донецьк), на території яких мали проводитись відповідні заходи.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу на невідповідність умов додатків до договору № 20/01-МЕ інформації, викладеній в актах виконаних робіт щодо дати надання послуг, зокрема: згідно з додатком № 1 до договору, спеціалізовані міні-заходи повинні були проходити з 10 по 26 лютого 2011 року, у той час як вже 25 лютого 2011 року підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та складено звіт до акту; згідно з додатком № 2 до договору спеціальний виставковий захід повинен був проводитись 12 лютого 2011 року, у той час 11 лютого 2011 року було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та складено звіт до акту; згідно з додатком № 4 до договору спеціальний виставковий захід повинен був проводитись 20 лютого 2011 року, однак 18 лютого 2011 року вже підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та складено звіт до акту.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача з ТОВ «Макротренд» здійснювались без мети настання реальних наслідків.

Як вбачається з наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт, складених на виконання Договору про надання послуг № 20/01-МЕ від 20 січня 2011 року, виконавцем були надані послуги з проведення виставкових заходів.

Разом з тим, зазначені акти наданих послуг не містять інформації про обсяг господарських операцій, а лише відображають найменування робіт, посилання на договір та вартість послуг.

Водночас вказані акти не містять будь-якого розрахунку щодо змісту і обсягу щодо кожної окремо взятої господарської операції, і в них не вказано, які конкретно надані послуги (які виставкові заходи були здійснені), хто їх надавав, в який період часу, місце надання послуг, загальна кількість годин, витрачених виконавцем.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних первинних документів, у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік», які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій по наданню послуг.

Таким чином, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіатім» відсутнє право на відображення у податковому обліку господарської операції з отримання послуг у ТОВ «Макротренд», колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2012 року № 0000012340 прийнято відповідачем правомірно.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіатім» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіатім" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.