Ухвала

від 16.09.2014 по справі 807/257/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2014 р.                                                                                                                    Справа № 3761/14/876 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Качмара В.Я., суддів  – Гінди О.М., Рибачука А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року в справі за позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Баркасово», третя особа Мукачівське управління державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області, про стягнення заборгованості,                                                     В С Т А Н О В И В : 24.01.2014 Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - ОДПІ) звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Баркасово» (далі - СТОВ), у якому просила стягнути з відповідача загальну заборгованість у сумі 1517,52грн. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року провадження в справі №807/257/14 закрито. Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржила ОДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому апеляційний суд, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, спірні відносини носять приватно-господарський характер, а тому справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі  постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 №1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексних робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року» між відділенням Державного казначейства України у Мукачівському районі Закарпатської області та СТОВ 30.09.1997 укладено договір №9 про надання фінансової допомоги в сумі 3000грн для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року на умовах повернення до 01.10.1998 (а.с.15-16). Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1953 «Про забезпечення товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році» між відділенням Державного казначейства України у Мукачівському районі Закарпатської області та СТОВ 12.02.1999 укладено договір №11 про надання фінансової допомоги в сумі 1000грн для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1999 році на умовах повернення до 01.10.1999 (а.с.11-12). Відтак, враховуючи вказані обставини справи та зміст позовних вимог ОДПІ, спір між сторонам зводиться до стягнення коштів, отриманих СТОВ за договором про бюджетну позику, у зв`язку з невиконанням умов щодо її повернення. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України). Отже, з викладених правових норм вбачається, що обов'язковою ознакою публічно-правового спору, який підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції. При цьому, такі функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, в межах яких виник спір. Спірні ж правовідносини мають цивільно-правовий характер, так як вони засновані на юридичній рівності та майновій самостійності їх учасників, жоден з яких не уповноважений здійснювати управлінські адміністративні функції стосовно іншого в рамках укладеної цивільно-правової угоди, предметом якої є надання фінансової поворотної допомоги.     Тому, враховуючи наведене вище, даний спір не є публічно-правовим, а тому компетенція адміністративних судів щодо нього не поширюється.   Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 30 вересня 2009 року у справі №21-658во09. За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що предмет позову, заявлений у цій справі, не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стосується господарських відносин СТОВ з відповідним державним казначейством, внаслідок чого розгляд і вирішення таких вимог не належить до компетенції адміністративного суду. Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає. Керуючись ст.ст.195, 197, 199, 200, 205, 206, 254  КАС України, суд,                                                         У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року – без змін. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили. Головуючий  суддя                                                                      В.Я. Качмар Суддя                                                                                                 О.М. Гінда Суддя                                                                                              А.І.  Рибачук