Ухвала

від 18.09.2014 по справі 826/4335/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4335/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.14р. у справі №826/4335/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат УА» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.11.13р. №86526552207 та 86626552207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.11р. по 31.12.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.11р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 28.10.13р. №569/26-55-22-07/36844859.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 13.11.13р.:

№86526552207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 353 678 грн., в т.ч. основний платіж - 282 942 грн., штрафні (фінансові) санкції - 70 736 грн.;

№86626552207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 733 664 грн., в т.ч. основний платіж - 633 664 грн., штрафні (фінансові) санкції - 101 856 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п.п.135.5.5. п.135.5 ст.135, п.138.8 ст.138, п.138.10.3, п.138.10 ст.138,пп.139.1.9. п.139.1 ст.139, п. 187.1 ст.187, п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, з покликанням на порушення п.п.135.5.5. п.135.5 ст.135 Податкового кодексу, податковий орган вказує на те, що позивачем фактично отримано послуг на суму більшу ніж відображено по рахунку 3771 та у договорі комісії №05/11/К від 18.10.10 з ТОВ «ВКП ВВД», що призвело до заниження доходу на загальну суму 249 500 грн.

Окрім того, податковий орган вважає, що позивачем невірно відображено у податковому обліку результати по взаємовідносинах з ПП «ОСОБА_2», ПП «СК Логістика», фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_7, оскільки окрім актів виконаних робіт позивачем не надано жодних документів щодо підтвердження транспортування товарів та їх зберігання; надані документи містять недоліки.

Окрім того, відносно контрагента позивача ТОВ «Компанія ТВМ» ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 14.10.13р. №1304 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Компанія ТВМ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за липень-вересень 2012р.», згідно з яким ТОВ «Компанія ТВМ» не надало підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №311, 361, 70, 641, 643, 681, податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам Закону та свідчать про реальне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку, судом апеляційної інстанції були витребувані від сторін докази на підтвердження їх правової позиції.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, податковим органом надано акт перевірки позивача та акт ДПІ Шевченківського району м. Києва ДПС від 14.10.13р. №1304/22-071/30972388 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компанія «ТВМ» щодо взаємовідносин з ТОВ «Загреб Україна» за період з 01.04.12р. по 30.06.12р., ТОВ «Айсіпі» за період з 01.07.12р. по 31.07.12р., ТОВ «Вергун» за період з 01.08.12р. по 30.09.12р., ТОВ «Кілт фоллс» за період з 01.04.13р. по 30.04.13р., ТОВ «Перла-інформ», ТОВ «Аделард» за період з 01.02.123р. по 28.02.13р.».

У свою чергу, позивачем надано до суду апеляційної інстанції ряд первинних документів за взаємовідносинами у перевіряємий період з ТОВ «ВКП ВВД», ПП «ОСОБА_2», ПП «СК Логістика», фізичними особами підприємцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ «Компанія ТВМ».

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Таким чином, право на витрати та податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ «ВКП ВВД», ПП «ОСОБА_2», ПП «СК Логістика», ТОВ «Компанія ТВМ», фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Так, між позивачем та ПП «ОСОБА_2» було укладено договір експедирування №01/04/11-1 від 01.04.11р., за умовами якого експедитор приймає на себе зобов'язання за плату та за рахунок клієнта здійснити виконання цим договором транспортно-експедиційних послуг по організації перевезення матеріальних цінностей та інших предметів автомобільним транспортом, на підставі замовлення, що надається уповноваженою особою клієнта з оформленням товарно-транспортної накладеної для кожного перевезення.

Окрім того, у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ПП «СК Логістика» з придбання комплексних логістичних послуг на підставі договору №110512 від 01.05.12р.

Також, між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені договори про надання послуг з дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, згідно умов яких замовник доручає, а виконавці приймають на себе зобов'язання надавати консультаційні послуги з проведення досліджень кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки з метою поліпшення збуту продукції замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.

Також, у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Компанія ТВМ» з придбання конвертів.

В підтвердження придбання товару та послуг матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти надання послуг, акти приймання-передачі на відповідальне зберігання та звіти про надання комплексних логістичних послуг, звіти про проведення дослідження кон'юнктури ринку споживачів канцтоварів, офісного паперу та супутніх товарів, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій в цілях господарської діяльності позивача, та які складені і підписані уповноваженими на здійснення господарської діяльності особами.

Вказані документи бухгалтерського обліку надавались позивачем до перевірки, про що свідчить акт перевірки та не спростовується податковим органом.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, а тому доводи податкового органу з цього приводу не заслуговують на увагу.

Також є необґрунтованими покликання податкового органу на акт ДПІ Шевченківського району м. Києва ДПС від 14.10.13р. №1304/22-071/30972388 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компанія «ТВМ» щодо взаємовідносин з ТОВ «Загреб Україна» за період з 01.04.12р. по 30.06.12р., ТОВ «Айсіпі» за період з 01.07.12р. по 31.07.12р., ТОВ «Вергун» за період з 01.08.12р. по 30.09.12р., ТОВ «Кілт фоллс» за період з 01.04.13р. по 30.04.13р., ТОВ «Перла-інформ», ТОВ «Аделард» за період з 01.02.123р. по 28.02.13р.», з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини що господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія «ТВМ» податковим органом реально не встановлювались.

На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Окрім того, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для такого контрагента, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Також, між позивачем та ТОВ «ВКП ВВД» було укладено договір комісії від 18.10.10р. №05/11/К, згідно умов якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується від свого імені, за рахунок і на користь комітента організовувати та здійснювати придбання різноманітного офісного паперу у кількості, асортименті та у строки вказані сторонами у замовленнях.

Водночас, сторони домовились про зміну умов визначення розміру комісійної винагороди (п.4.1. Договору комісії), а саме: перейти на фіксовану суму винагороди в розмірі 600 грн. (в т.ч. ПДВ) за кожну поставку, що підтверджується листами від 10.01.2011р. та 17.01.2011р. У подальшому, між позивачем та ТОВ «ВКП ВВД» було укладено додаткову угоду №6 від 07.09.12р., у якій сторони погодили ціну винагороди комісіонера у розмір 600 грн.

Позивачем надавались до перевірки листи та додаткова угода, які підтверджували зміну розміру винагороди, що апелянтом не спростовано. Більше того, податковим органом встановлено, що позивачем відображено дані по рахунку 3771 саме з виплаченої винагороди комісіонера у сумі 600 грн., а не у розмірі 2% від сукупної суми витрат комісіонера, що також безпідставно не враховано податковим органом.

Отже, покликання апелянта на порушення позивачем вимог пп.135.5.5 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, який у свою чергу регулює віднесення до складу доходів сум поворотної фінансової допомоги - необґрунтоване. Вказані суми ніяк не можуть вважатись поворотною фінансовою допомогою у розумінні Податкового кодексу України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оспорюваних податкових повідомлень - рішень.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.14р. у справі №826/4335/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.14р. у справі №826/4335/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.