Ухвала

від 25.09.2014 по справі 826/7916/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7916/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхімпром» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхімпром» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового - повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового - повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Поліхімпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Армабуд-Тех» (код за ЄДРПОУ 38406268) за період з 01.01.2011 року по 21.12.2013 року.

За результатами перевірки позивача, ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено Акт від 12.05.2014 року № 1179/26-52-22-03-14/32913970, яким зафіксовані, виявлені під час перевірки, порушення позивачем норм податкового законодавства України, зокрема, п.198.1., п.198.2., п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 88066,00 грн., у тому числі за березень 2013 року в сумі 16908,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 116542,00 грн., за травень 2013 року в сумі 16283,00 грн., за червень 2013 року в сумі 12600,00 грн., за вересень 2013 року в сумі 25733,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Армабуд-Тех».

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки позивача від 12.05.2014 року № 1179/26-52-22-03-14/32913970, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.05.2014 року № 0001572203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 88066,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22016,50 грн.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України (Далі-Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Приписами п.201.4 ст.201 Кодексу, передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст.201 Кодексу затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року, тобто діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок № 1379).

Відповідно до п. 5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.6.3 Порядку №1379).

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4, п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З аналізу п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, вбачається, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини позивача з ТОВ «Армабуд-Тех» ґрунтувалися на договорі будівельного підряду від 01.03.2013 року № 03-13, за умовами якого Замовник (позивач) доручає, а Підрядник (ТОВ «Армабуд-Тех») зобов'язується на свій ризик, своїми силами провести роботи за завданням та за кошти Замовника, відповідно до проектно-кошторисної документації. Обсяг, перелік і зміст робіт визначаються у проектно-кошторисній документації, відповідно до Технічного завдання. Ціна Договору сформована на підставі проектно-кошторисної документації і оформлюється у вигляді Додатків до Договору і є його невід'ємною частиною. Передача-приймання робіт, у разі позитивного результату, оформляється актом, підписаним обома Сторонами.

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій, виконання умов вказаного договору, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за виконані контрагентом підрядні роботи, позивачем надані суду копії наступних первинних документів:

- податкових накладних на обслуговування електромереж на загальну суму 528 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 88066,67) від 11.03.2013 року № 82 на суму 51150.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8525.00 грн.), від 25.03.2013 року № 215 на суму 50300.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8383.33 грн.), від 29.04.2013 року № 267 на суму 50550.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8425.00 грн.), від 05.04.2013 року № 58 на суму 48700.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8116.67 грн.), від 30.05.2013 року № 331 на суму 51400.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8566.67 грн.), від 17.05.2013 року № 174 на суму 46300.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7716.67 грн.), від 26.06.2013 року № 312 на суму 30240.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5040.00 грн.), від 14.06.2013 року № 149 на суму 45360.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7560.00 грн.), від 09.09.2013 року № 102 на суму 51900.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8650.00 грн.), від 16.09.2013 року № 192 на суму 49350.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8225.00 грн.), від 30.09.2013 року № 395 суму 53150.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8858.33 грн.);

- виписки банку по особовому рахунку позивача, якими підтверджено оплату позивачем на користь контрагента суми 528400,00 грн.

Однак, позивачем не надані додатки до договору підряду від 01.03.2013 року № 03-13, в яких визначається ціна договору та які є його невід'ємною частиною, що позбавляє можливості встановити факт належного виконання умов відповідного договору та ставить під сумнів їх існування (складання) взагалі.

Крім того, позивачем не надано акти здачі-прийняття робіт, на які позивач посилається у своїх поясненнях, що позбавляє можливості встановити обсяг та вид виконаних робіт, їх вартість та факт належного виконання контрагентом робіт, за які позивачем перераховані грошові кошти, у т.ч. ПДВ, по якому позивачем сформований спірний податковий кредит.

Більше того, податкові накладні подані в якості доказу реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Армабуд-Тех» по договору будівельного підряду від 01.03.2013 року № 03-13, містять посилання на договір про виконання роботи від 01.03.2013 року № 03-13, що ставить під сумнів їх приналежність до договору будівельного підряду та реальність здійснення відповідних господарських операцій.

Також, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено наявність доказів, які б підтверджували наявність у його контрагента фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення тих чи інших дій (виконання робіт за договором будівельного підряду), що становлять зміст вищезазначених господарських операції, що додатково ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «Армабуд-Тех».

Враховуючи викладене вище, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомленням-рішенням від 30.05.2014 року №0001572203 винесено Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки не встановлено реальності здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхімпром» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2014 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.