Рішення

від 23.09.2014 по справі 909/930/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 р. Справа № 909/930/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В. розглянувши у відкритому судову засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Добош",

с. Косівська Поляна, буд.376, Рахівський район, Закарпатська область, 90621,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

вул.Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021,

в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз",

вул. Незалежності, 48, м. Івано-Франківськ,76018,

про стягнення 61 319,19грн. інфляційних втрат, 53 579,88грн. - 3% річних,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Яцишин І.В. - провідний юрисконсульт, (довіреність №1313 від 13.12.13);

встановив: Приватне підприємство "Добош" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" про стягнення 61 319,19грн. інфляційних втрат, 53 579,88грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 09.09.14 оголошено перерву до 23.09.14.

Представник позивача в засідання суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про оголошення перерви від 09.09.14, яке знаходиться в матеріалах справи. В судовому засіданні 09.09.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримував, свої обґрунтування виклав у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, свої обґрунтування виклав у відзиві на позовну заяву №2764/06-02 від 09.09.14 (вх.№13789/14 від 09.09.14). Крім того, в засіданні суду 23.09.14 надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи (вх.№14692/14 від 23.09.14) розрахунку річних в розмірі 10 258,77грн. та інфляційних втрат, що становлять 64 734,04грн. (за період з 01.11.13 по 02.06.14).

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.05 у справі № 10/139-6/156 задоволено позов МП "Добош" до відповідача ДК "Укратрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" про стягнення 595 532,00грн. заборгованості.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.05 зазначене вище рішення залишено без змін.

На виконання рішення суду видано наказ № 5600 від 17.05.2006р. (про стягнення з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" на користь МП "Добош" 595 532,00рн. заборгованості, 1 700грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

30.05.06 Відділом примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо наказу №5600 від 17.05.14. Відповідно до зазначеної вище постанови божнику надано термін для добровільного виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.05 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.05 у справі № 10/139-6/156 до 06.06.2006 року.

Проте, боржник заборгованість не сплатив.

Однак, постановою Відділу примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області від 08.02.11 зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу суду №5600 від 17.05.06, оскільки боржник 28.11.05 внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, як такий, що бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 13.06.12 №360-р реорганізовано Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом перетворення в публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Ухвалою суду від 14.05.13 замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 5600 від 17.05.06 - Дочірню компанію "Укратрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код 30019801) в особі філії Управління магістральних газопроводів (ідентифікаційний код 00153133).

Ухвалою суду від 28.05.13 заяву № 3919/13 від 16.05.13р., ПАТ "Укратрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2005р. - задоволено частково . Розстрочено виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2005р. терміном на 4 місяці , з червня 2013р. по вересень 2013р., рівними частинами, із щомісячним стягненням: по 148 883,00грн. - основної заборгованості, по 425,00грн. - відшкодування державного мита, по 29,50грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Однак, в подальшому відповідач борг не погасив.

Ухвалами суду від 14.02.14:

- заяву приватного підприємства "Добош" б/н від 29.08.13 (вх.№13934/13 від 02.09.13) про виправлення описки в рішенні суду від 26.10.05 по справі № 10/139-6/156 задоволено; найменування позивача по тексту рішення вказано в наступній редакції: Приватне підприємство "Добош" ( ідентифікаційний код 19103731);

- заяву приватного підприємства "Добош" б/н від 03.09.13 (вх.№14038/13 від 03.09.13) про виправлення помилки в наказі господарського суду Івано-Франківської області №5600 від 17.05.06 у справі №10/139-6/156 задоволено; виправлено помилку в наказі господарського суду Івано-Франківської області №5600 від 17.05.06 у справі №10/139-6/156, а саме: найменування позивача вказано - Приватне підприємство "Добош"; ідентифікаційний код Приватного підприємства "Добош" - 19103731; дата прийняття рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі №10/139-6/156 - 26.10.05.

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.14 ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.14 залишено без змін.

Ухвалою суду від 23.05.14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" про визнання наказу №5600 від 17.05.06 таким, що не підлягає частковому виконанню та про зупинення виконавчого провадження №2062918 по виконанню вказаного наказу суду №1023/06-02 від 08.04.14 (вх.№4987/14 від 08.04.14).

На виконання наказу суду № 5600 від 17.05.2006р. відділом примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області стягнуто з відповідача та перераховано на рахунок позивача заборгованість за виконані позивачем роботи згідно контракту № 017-01 від 17.08.1995р. на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.14, а саме:

- 180 636,16грн. - 30.05.14;

- 416 713,85грн. - 13.06.14.

Даний факт підтверджується виписками Філії Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк" від 30.05.06 та 13.06.14, які знаходяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 13.06.14 боржником погашено заборгованість перед позивачем згідно рішення суду від 26.10.05.

Позивач направив відповідачу претензію №17-06 від 17.06.14, в якій просить сплатити інфляційні нарахування на прострочену суму заборгованості в сумі 61 319,19 грн. та 3% річних, що становлять 53 579,88 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію №2164/06-02 від 16.07.14 в якій зазначає, що претензія не підлягає розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст.6 ГПК України, а саме: немає номеру претензії та доданого розрахунку суми заборгованості.

Як наслідок, позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" про стягнення 61 319,19грн. інфляційних втрат та 53 579,88грн. - 3% річних (за порушення грошового зобов'язання).

Беручи до уваги викладене вище, суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.05 у справі № 10/139-6/156 задоволено позов МП "Добош" до відповідача ДК "Укратрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" про стягнення 595 532,00грн. заборгованості.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.05 зазначене вище рішення залишено без змін.

Частиною 2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тобто, вказана частина статті вказує на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер (обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ). Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

При дослідженні судом матеріалів справи встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" виконало рішення суду від 26.10.05 в повному обсязі 13.06.14.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 61 319,19 грн. інфляційних втрат та 53 579,88 грн. - 3% річних.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, вказано, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання

грошового зобов'язання.

Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Наведене стосується й випадків здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника (стаття 121 ГПК), оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС «Законодавство». Позивачем вірно проведено арифметичний розрахунок інфляційних втрат, що становлять 61 319,19грн. та 3% річних, що становлять 53 579,88грн. (за період з 13.06.11 по 13.06.14).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3 % річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав), не звільняє його від відповідальності.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.509,526,599,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,35,43,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Добош" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" про стягнення 61 319,19грн. інфляційних втрат, 53 579,88грн. - 3% річних - задоволити.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вул.Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" (вул. Незалежності, 48, м. Івано-Франківськ,76000, код ЄДРПОУ 00153133) на користь позивача Приватного підприємства "Добош" (с.Косівська Поляна, буд.376, Рахівський район, Закарпатська область, 90621, код ЄДРПОУ 19103731) 61 319,19грн. (шістдесят одна тисяча триста дев'ятнадцять гривень 19коп.) інфляційних втрат, 53 579,88грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 88коп.) 3% річних та 2 297,98грн. (дві тисячі двісті дев'яносто сім гривень 98коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.14

Суддя Булка В. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 26.09.14