Ухвала

від 22.09.2014 по справі 813/274/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 р. Справа № 876/5980/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача Барабаша В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з сільського господарства у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції з сільського господарства у Львівській області та головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з сільського господарства у Львівській області Дідуха Олександра Теодозійовича про визнання протиправними і скасування приписів,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 15.01.2014 року звернувся до суду з уточненими позовними вимогами до Державної інспекції з сільського господарства у Львівській області (Держсільгоспінспекція у Львівській області) та головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з сільського господарства у Львівській області Дідуха Олександра Теодозійовича щодо визнання неправомірними дії головного спеціаліста Дідуха О.Т., визнання незаконним та скасування приписів Державної інспекції з сільського господарства у Львівській області № 1217 від 23.10.2013 року та № 1491 від 11.12.2013 року, визнання незаконною та скасування постанови Державної інспекції з сільського господарства у Львівській області № 14 Д від 20.12.2013 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді 153 грн. штрафу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано приписи Державної інспекції з сільського господарства у Львівській області №1217 від 23.10.2013 року та №1491 від 11.12.2013 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Держсільгоспінспекція у Львівській області просить вищезазначену постанову скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 04 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до голови Бібщанської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2 га для ведення особистого сільського господарства в с. Бібщани, урочище «Біля Брощака» із земель, не наданих у власне користування.

Рішенням від 12.08.2013 року № 133 Бібщанська сільська рада надала ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки у власність площею 1,45 га в с. Бібщани (ур. «Біля Брощака») для ведення особистого сільського господарства і зобов'язала його надати цей проект на затвердження в Бібщанській сільську раду.

Отримавши дозвіл органу місцевого самоврядування гр. ОСОБА_1 замовив у ліцензованого підприємства «Геопроект-М» виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Такий проект було виготовлено і погоджено 14 жовтня 2013 року.

23 жовтня 2013 року головний спеціаліст Дідух О.Т. на підставі звернення голови Бібщанської сільської ради провів перевірку щодо додержання гр. ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, за наслідками якої складено акт від 23.10.2013 року, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 1,45 га в с. Бібщани, урочище «За Брощаком» шляхом розорювання та посіву озимих зернових культур (пшениці), чим порушено ст. 125, ст. 128 Земельного кодексу України. На даний час технічна документація виготовлена, але не проведено державної реєстрації прав на цю земельну ділянку. На підставі акта перевірки від 23.10.2013 року ОСОБА_1 вручено припис № 1217 від 23.10.2013 року, яким його зобов'язано в 30-денний строк усунути порушення вимог земельного законодавства, провести державну реєстрацію прав на земельну ділянку і зареєструвати документацію із землеустрою. Цим же приписом позивача зобов'язано у строк до 22.11.2013 року повідомити Державну інспекцію сільського господарства про виконання вимог припису та складено протокол про адміністративне правопорушення № 000436 від 23.10.2013 року, за наслідками розгляду якого прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як встановлено судом копію проекту землеустрою позивач подав сільській раді на затвердження ще до дати перевірки, однак було подано копію а не оригінал проекту землеустрою, а тому 25 жовтня 2013 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства у с. Бібщани (ур. «Біля Брощака»), виготовленого ПП «Генпроект-М» на надання у власність земельної ділянки площею 1,45 га (4621880800:01:007:0002).

Зазначене звернення ОСОБА_1 Бібщанська сільська рада розглянула на позачерговій сесії 22.11.2013 року, на якій прийнято рішення за № 146, яким відмовлено у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки ухвалу Бібщанської сільської ради № 133 від 12.08.2013 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою оскаржено до Золочівського районного суду.

11.12.2013 року державний інспектор Дідух О.Т. провів перевірку виконання вимог припису №1217, за результатами якої складено акт від 11.12.2013 року. Цим актом зафіксовано, що вимоги припису №1217 від 23.10.2013 року не виконані і виявлені порушення вимог земельного законодавства щодо самовільного захоплення земельної ділянки не усунуто. На підставі акта перевірки винесено припис від 11.12.2013 року № 1491, яким ОСОБА_1 зобов'язано в 30-денний строк звільнити самостійно зайняту земельну ділянку або провести державну реєстрацію права власності (користування) на земельну ділянку; про виконання припису повідомити в строк до 10.01.2014 року.

Окрім того, за наслідками перевірки 11.12.2013 року державний інспектор Дідух О.Т. склав протокол про адміністративне правопорушення від 11.12.2013 року №000816. За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення від 20.12.2013 року №14 Д. якою накладено штраф у розмірі 153 грн. у зв'язку із невиконанням позивачем вимог припису №1217 від 23.10.2013 року, після якого позивач не використовує земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до положень пунктів 6-10 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою, як зазначено в ст. 126 ЗК України, оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011 (далі - Указ № 459) Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Перевірку ОСОБА_1 на предмет додержання ним вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 1,45 га в ур. «Біля Брощака» в с. Бібщани проведено Держсільгоспінспекцією у Львівській області на підставі звернення голови Бібщанської сільської ради від 14.10.2013 року.

Суд встановив, що ОСОБА_1 отримав дозвіл Бібщанської сільської ради Золочівського району на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Такий проект на замовлення ОСОБА_1 виготовлено та погоджено у встановленому законом порядку, однак не з його вини не затверджено.

Відповідно до Земельного кодексу України погоджений проект землеустрою надалі в обов'язковому порядку передається на затвердження органу місцевого самоврядування. Окрім того, в силу вимог ст. 186-1 такий проект також потребує погодження з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, а державна реєстрація прав на земельну ділянку, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Як встановлено судом, ще до затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки, а також без рішення органу місцевого самоврядування про надання у власність цієї землі позивач згадану ділянку виорав та засіяв озимими культурами. Позивач не заперечує того факту, що станом на дату проведення перевірки у нього не було правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 1,45 га в с. Бібщани, він неодноразово звертався до органу місцевого самоврядування про затвердження розробленого ним проекту землеустрою, і в тому, що його звернення не було розглянуто, вини позивача немає.

Зокрема, з метою виконання вимог припису №1217 від 23.10.2013 року ОСОБА_1 25.10.2013 року звернувся до Бібщанської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення згаданої земельної ділянки. Про необхідність виконання вимог припису №1217 від 23.10.2013 року позивача зобов'язано повідомити до 22.11.2013 року. Цього ж дня ОСОБА_1 отримав відповідь від Бібщанської сільської ради про те, що його заява від 25.10.2013 року розглядатиметься лише після того, як буде вирішено судовий спір щодо правомірності ухвали, якою йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, який він подав на затвердження.

Оцінюючи правомірність оскаржених приписів № 1217 від 23.10.2013 року та № 1491 від 11.12.2013 року суд встановив, що державний інспектор зобов'язує позивача усунути виявлені порушення земельного законодавства, передбачає вчинення юридично значимих дій, які віднесено до компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, та фактично не можуть бути вчинені позивачем. ОСОБА_1 може лише звернутися до органу місцевого самоврядування, що ним і було зроблено, а при отриманні дозволу до органу державної реєстрації у встановленому законом порядку, однак вплинути на їх рішення, або ж в той чи інший спосіб пришвидшити процедуру набуття права на земельну ділянку він не може.

Суд встановив, що відповідно до акта, станом на дату проведення повторної перевірки 11.12.2013 року поле засіяно озимими культурами. ОСОБА_1 не загороджував земельну ділянку чи в будь-який інший спосіб не обмежував доступ до неї, а до моменту використання земельної ділянки вона не оброблялася, попри це відповідач зобов'язав звільнити земельну ділянку, яка не була захоплена а перебуває на узгодженні в органі місцевого самоврядування, який і надав право особі на розроблення проекту, а подальшому відмовився її затверджувати.

Колегія суддів дійшла висновку, що вимоги приписів № 1217 від 23.10.2013 року та № 1491 від 11.12.2013 року є спростованими обставинами справи, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування таких приписів є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відтак апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції було повно і правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а тому подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з сільського господарства у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 року у справі № 813/274/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2014 року