Рішення

від 23.09.2014 по справі 916/3559/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2014 р.Справа № 916/3559/13

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецкодсервіс"

Відповідач: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління державної казначейської служби України у м.Одесі;

Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області

За участю заступника прокурора м.Одеси

Про стягнення збитків

Головуючий суддя Рога Н.В.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суддя Малярчук І.А.

Представники:

Від позивача: Мозгальов В.Ю.- згідно довіреності №17 від 02.08.2013р., Шкуліпа П.А.- директор, Бєлєнький В.П.- згідно довіреності від 18.09.2014р.

Від відповідача: Фомічова О.Г.- згідно довіреності №40/108 від 28.01.2014р., Панчошак О.Д.- згідно довіреності №40/556 від 06.05.2014р.

Від третьої особи : Кривогуз С.Ю.- згідно довіреності №13-30/1 від 14.01.2014р.

Від третьої особи: не з'явився.

Від прокуратури : Щербань Г.Д.- згідно посвідчення, Незовибатько О.В.- згідно посвідчення , Доброжан Н.І. - згідно посвідчення.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Мозгальов В.Ю.- згідно довіреності №17 від 02.08.2013р., Шкуліпа П.А.- директор , Бєлєнький В.П.- згідно довіреності від 18.09.2014р.

Від відповідача: Фомічова О.Г.- згідно довіреності №40/108 від 28.01.2014р.

Від третьої особи : не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився.

Від прокуратури : Незовибатько О.В.- згідно посвідчення.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) "Спецкодсервіс", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участю третьої особи на стороні відповідача- Управління державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області , про стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області майнової шкоди у розмірі 694 966 грн. 73 коп., з яких 340 988 грн. 74 коп. - сума понесених реальних збитків, 353 977 грн. 99 коп.- сума упущеної вигоди.

11 липня 2014р. до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області майнову шкоду у розмірі 614 392 грн. 31 коп. , з яких 376 645 грн. 65 коп. - сума понесених реальних збитків, 237 746 грн. 66 коп. - сума упущеної вигоди.

Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів,викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.01.2014р. визначено процесуальний статус Управління державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області як третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Зазначена третя особа у поясненнях, що надійшли до суду 23.01.2014р. зазначає, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області знаходиться на обслуговуванні в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, яке і буде виконувати рішення суду у даній справі у випадку задоволення позову. Крім того, зазначена третя особа проти позову заперечує з мотивів, викладених у поясненнях по справі.

Ухвалою суду від 11.02.2014р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області. Зазначена третя особа проти задоволення позову заперечує з мотивів, викладених у поясненнях, що надійшли до суду 04.03.2014р.

Згідно заяви від 08.02.2014р. за №1795вих.14, що надійшла до суду 10.02.2014р., у справу вступив заступник прокурора м.Одеси. Представники прокуратури повністю підтримують заперечення на позов, надані Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області. Представники прокуратури повністю підтримують заперечення на позов, надані відповідачем у справі.

18 лютого 2014р. до господарського суду Одеської області відповідачем було надано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження №42013170000000443 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України за фактом винесення 17.09.2013р. суддею Приморського районного суду м.Одеси Дерусом А.В. за відомо неправосудної ухвали, якою визнано незаконною діяльність слідчого щодо утримання майна ТОВ "Спецкодсервіс".

Зазначене клопотання судом залишено без задоволення, адже, відповідно до ст..79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником. зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Отже, законодавством не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі як наявність кримінального провадження , яке пов'язане зі справою, що розглядається господарським судом.

Ухвалою суду від 04.06.2014р. справу №916/3559/13 призначено до колегіального розгляду. Розпорядженням керівника апарату від 04.06.2014р. визначено склад колегії суддів для колегіального розгляду справи у складі: головуючий суддя - Рога Н.В., суддя Демешин О.А., суддя Никифорчук М.І. Ухвалою суду від 05.06.2014р. справу прийнято до колегіального розгляду.

Розпорядженням заступника керівника апарату суду від 31.07.2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3559/13 для внесення змін до складу колегії судді, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Рога Н.В., суддя Зайцев Ю.О., суддя Малярчук І.А. Ухвалою суду від 31.07.2014р. справу прийнято до розгляду у такому складі суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури , суд встановив:

ТОВ „Спецкодсервіс" згідно статуту є юридичною особою, що зареєстрована 05.02.2010р. виконавчим комітетом Одеської міської ради , та створено з метою отримання прибутку.

Згідно Довідки АА №726889 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 14.11.2012р. Головним управлінням статистики в Одеській області , основними видами діяльності ТОВ „Спецкодсервіс" за КВЕД -2010 є діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем ; видання іншого програмного забезпечення; комп'ютерне програмування; консультації з питань інформатизації; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; рекламні агентства.

01 червня 2013р. в приміщенні офісу ТОВ „Спецкодсервіс" за адресою: АДРЕСА_1, слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області Андрусь А.А. було проведено обшук, під час якого було вилучено всю комп'ютерну техніку, яку товариство використовувало для здійснення господарської діяльності, а саме: 52 системних блока, 3 ноутбука, 14 жорстких дисків, 60 моніторів.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 17.09.2013р. у справі №522/23612/13-к (провадження №1-кс/522/8976/13) визнано незаконною діяльність слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області Андрусь А.А. щодо безпідставного утримання майна ТОВ „Спецкодсервіс" та зобов'язано слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області Андрусь А.А. повернути ТОВ „Спецкодсервіс" комп'ютерну техніку, вилучену з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 під час обшуку 01.06.2013р. згідно переліку.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 30.09.2013р. у справі №522/13724/13-к (провадження №1-кс/522/9552/13) скасовано арешт , накладений ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 23.09.2013р. в рамках кримінального провадження №12013170110001090 від 06.06.2013р. на майно, яке вилучено 01.06.2013р. в ході проведення обшуку за адресою: м.Одеса, вул..13-а Лінія (вул..13-а Суворовська), буд..12, згідно переліку.

14 жовтня 2013р. слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області Андрусь А.А. повернуто ТОВ „Спецкодсервіс" частину комп'ютерної техніки, вилученої з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 під час обшуку 01.06.2013р., а саме: 52 системних блока, 3 ноутбука, 14 жорстких дисків. Станом на дату подачі даного позову до суду (23.12.2013р.) не було повернуто 60 моніторів, у зв'язку з чим позивач не мав можливості приступити до здійснення своєї господарської діяльності.

З метою отримання залишку вилученої в ході обшуку комп'ютерної техніки позивач неодноразово звертався до слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області Андрусь А.А. з клопотаннями щодо її повернення , але , лише 12.02.2014р. ( в ході розгляду справи) керівник ТОВ „Спецкодсервіс" отримав від представника ТОВ „КИТ ПЛЮС", у якого комп'ютерна техніка знаходилась на відповідальному зберіганні, ще 59 моніторів. За даними позивача, деякі з них є пошкодженими та не підлягають відновленню. Один монітор не повернуто взагалі.

Позивач зазначає, що дії щодо незаконного вилучення в результаті оперативно слідчих дій (обшуку) у приміщенні офісу ТОВ „Спецкодсервіс" комп'ютерної техніки , призвели до зупинення роботи (простою) ТОВ „Спецкодсервіс" з 03.06.2013р. у зв'язку із відсутністю технічних умов які є необхідними для здійснення товариством власної господарської діяльності та, відповідно, для виконання працівниками товариства своїх трудових обов'язків. У зв'язку з цим, 03.06.2013р. директором ТОВ „Спецкодсервіс" було прийнято наказ №С/К-000018 „Про оголошення простою" , яким оголошено простій в роботі товариства з 03.06.2013р.; установлено, що на час простою оплата праці працівників товариства проводиться відповідно до вимог ч.1 ст.113 КЗпП України. За розрахунком позивача, в результаті простою за період з 03.06.2013р. по 30.11.2013р. працівникам товариства було сплачено заробітної плати на суму 315 325 грн. 65 коп. ( з урахуванням відповідних нарахувань на заробітну плату) .

Крім того, позивач зазначив ,що з метою здійснення господарської діяльності 04 січня 2012р. він уклав з ОСОБА_1 Договір оренди приміщення №01-А, згідно якого ТОВ „Спецкодсервіс" є орендарем частини приміщень , загальною площею 339 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.2.1 цього Договору за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендну плату в розмірі 29 грн. за 1 кв..м орендованої площі щомісячно. На виконання умов цього Договору за період з 03.06.2013р. по 30.11.2013р. ТОВ „Спецкодсервіс" сплатило орендну плату у сумі 58 986 грн.

Позивач також зазначає, що 17.01.2013р. між ТОВ Науково-виробниче підприємство „ТЕНЕТ" та ТОВ „Спецкодсервіс" (Замовник) був укладений Договір №134275 про надання телекомунікаційних послуг, згідно якого з моменту підписання акту приймання виконаних робіт з підключення Замовником , ТЕНЕТ відповідно до даного Договору, Регламенту і відповідних додатків, здійснює надання телекомунікаційних послуг, а Замовник в свою чергу сплачує їх вартість. Відповідно до розділу 3 Договору оплата послуг Замовником здійснюється відповідно до прейскуранта абонентських тарифів на відповідні послуги ТЕНЕТ і відповідно до чинного законодавства України. При цьому оплата послуг Замовником , у вигляді абонентської платні здійснюється незалежно від того користувався замовник (за винятком випадків не надання послуг з вини ТЕНЕТ) послугами ТЕНЕТ за розрахунковий період або ні. Вартість наданих послуг розраховує ТЕНЕТ , використовуючи власні засоби , один раз на добу відповідно до прейскуранта абонентських тарифів. Результат розрахунку надається Замовнику у вигляді звіту за поточний календарний місяць починаючи з 1 числа. Оплата послуг здійснюється в національній валюті України - гривнях (п.3.10 Договору).

Відповідно до Додатку №1L до Договору ТЕНЕТ надає Замовникові телекомунікаційні послуги , а саме: доступ до мережі Інтернет, доступ до послуг проекту „ТЕНЕТ-ТV", послуга SIP-телефонія, а Замовник зобов'язується оплачувати ці послуги , на умовах та в порядку, передбаченому Договором та додатком. Відповідно до п.1.4 додатку №1L ТЕНЕТ забезпечує Замовникові підключення і доступ до мережі Інтернет за адресою: АДРЕСА_1

Позивач зазначає, що за період з 03.06.2013р. по 30.11.2013р. на виконання своїх зобов'язань за цим Договором, з метою збереження своєї господарської діяльності , він сплатив за телекомунікаційні послуги 2 334 грн.

Позивач також зазначає, що у зв'язку із відсутністю комп'ютерної техніки у повній комплектації , у період з моменту вилучення техніки і до моменту її повернення , він не міг здійснювати господарську (підприємницьку) діяльність , зокрема, не міг виконувати власні господарські зобов'язання по Договору надання інформаційних послуг №1003 від 01.03.2010р. (нова редакція Договору від 30.12.2011р.) , укладеному між Компанією VETTOR CORPORATION (Замовник) та ТОВ „Спецкодсервіс" (Виконавець), згідно якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику інформаційні послуги , а саме: проведення рекламних компаній для Замовника, зокрема, за допомогою телефонного зв'язку та мережі Інтернет; рекламувати діяльність Замовника в мережі Інтернет; розробляти та обслуговувати програмне забезпечення для Інтернет сайтів Замовника. Відповідно до розділу 3 зазначеного Договору ( редакції Додатку №4 від 01.04.2013р.) вартість робіт за Договором вираховується на підставі погодинної оплати. Вартість одного робочого часу по проведенню рекламної діяльності складає 1,08 доларів США за годину ; вартість одного робочого часу по розробці та обслуговуванню програмного забезпечення складає 1, 25 доларів США за годину. При цьому, відповідно до додаткової угоди №2 від 01.04.2013р. Виконавець гарантував Замовнику , що мінімальний обсяг інформаційних послуг , які будуть ним надаватися Замовнику кожного місяця , становить: 700 робочих годин по проведенню за допомогою телефонного зв'язку та всесвітньої мережі Інтернет рекламних компаній для Замовника, рекламування діяльності Замовника у всесвітній мережі Інтернет; -5300 годин - по розробці програмного забезпечення для інтернет-сайтів Замовника та обслуговування інтернет-сайтів Замовника.

У період з 24.06 2013р. по 03 02.2014р. ТОВ „Спецкодсервіс" було отримано 5 претензій від Компанії VETTOR CORPORATION щодо належного виконання своїх зобов'язань по Договору надання інформаційних послуг №1003 від 01.03.2010р. та термінового поновлення надання визначених Договором послуг. Додатковою угодою №4 від 13.03.2014р. Договір про надання інформаційних послуг №1003 від 01.03.2010р. було розірвано за вимогою Замовника з 13.03.2014р. у зв'язку із невиконанням Виконавцем - ТОВ „Спецкодсервіс" , своїх зобов'язань за цим Договором.

За таких обставин, за розрахунком позивача його недоотриманий дохід (упущена вигода) за період з 03.06.2013р. по 30.11.2013р. становить 237 746 грн. 66 коп.

Позивач зазначає, що згідно ч.6 ст.1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За приписами ст..1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

При цьому, позивач вважає, що норма ст..1173 цього Кодексу допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів , тобто, за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення : протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, збитків та їх розміру , причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками. Отже, наявність вини для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади не є обов'язковою. За таких обставин, позивач вважає необхідним залучення до участі у справі органів Державної казначейської служби України , які , у випадку задоволення позову, здійснюють виконання рішення суду щодо стягнення коштів з Державного бюджету.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст..22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). За приписами ст..1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

За таких обставин, виходячи з зазначеного, позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області майнову шкоду у розмірі 614 392 грн. 31 коп. , з яких 376 645 грн. 65 коп. - сума понесених реальних збитків, 237 746 грн. 66 коп. - сума упущеної вигоди.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що дії слідчого щодо вилучення в ході обшуку офісу ТОВ „Спецкодсервіс" комп'ютерної техніки узгоджувались з процесуальним керівником прокуратури та проводились в рамках кримінального провадження, на підставі рішень суду , що підтверджується ухвалами Приморського районного суду м.Одеси від 01.06.2013р. та від 15.08.2013р.

Згідно розписки від 14.10.2013р. керівник ТОВ „Спецкодсервіс" отримав від слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області 52 системні блоки, 14 жорстких дисків та 3 ноутбуки, вилучені під час обшуку 01.06.2013р. Згідно розписки від 12.02.2014р. . керівник ТОВ „Спецкодсервіс" отримав від представника ТОВ „КИТ ПЛЮС", у якого комп'ютерна техніка знаходилась на відповідальному зберіганні, ще 59 моніторів.

Відповідач також зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази , які б підтверджували виникнення у позивача заборгованості за оренду приміщення саме у стягуваному розмірі, а також її сплату. На думку відповідача, позивачем не доведено наявності причинного зв'язку між діями або бездіяльністю слідчого і заподіянням позивачу шкоди у розмірі 614 392 грн. 31 коп.

Зокрема, відповідач зазначив, що за результатами виїзної позапланової перевірки Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, оформленими актом від 15.04.2014р. за №1005/15-54-22-01/36920075, за період з 01.06.2012р. по 31.12.2013р. позивачем задекларовано загальну суму доходу в розмірі 1 641 856 грн. 64 коп., що , на думку відповідача, свідчить про здіснення позивачем господарської діяльності у зазначений у позовній заяві період. Крім того, у період з червня по грудень 2013р. ТОВ „Спецкодсервіс" щомісячно конвертувало валюту, а також оплатило за комп'ютерне обладнання суму 210 865 грн. 80 коп.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення : протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів , вжитих стороною для одержання такої вигоди. Відповідач вважає, що з урахуванням наявних у справі ухвал суду та повернення вилученого в ході обшуку майна вини в його діях не вбачається та не вбачається наявності причинного зв'язку між діями або бездіяльністю слідчого СУ ГУ МВС України в Одеській області і заподіянням ТОВ „Спецкодсервіс" шкоди саме у розмірі 614 392 грн. 31 коп.

Крім того, відповідач зазначив, зо відповідно до ч.4 ст.623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем не доведено, що він міг і повинен був отримати доход у визначеному у позові розмірі і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною , яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Стосовно стягнення збитків у вигляді плати за телекомунікаційні послуги у розмірі 2 334 грн. відповідач зазначає, що згідно договору надання цих послуг може бути зупинено на строк до 6 місяців . Крім того, позивач не надав до матеріалів справи доказів зменшення трафіку, що свідчить про використання відповідних телекомунікаційних потужностей.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно , майновою шкодою, що підлягає відшкодуванню за правилами Цивільного кодексу України, є зменшення або знищення майнових благ, що охороняються законом.

Відповідач також вважає, що відповідачем у даній справі має також бути Державна казначейська служба України, адже, стягнення шкоди , завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, провадиться Державною казначейською службою України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 (із змінами та доповненнями) , якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників , до меж компетенції управління казначейства, як органу казначейства, тобто безпосередньо до управління Казначейства, відноситься виконання рішення суду щодо безспірного списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам ( п.41 Порядку) : внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування; органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності. Пункт 35 Порядку передбачає, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1). шкоди заподіяної громадянинові незаконним рішенням , діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування , органу прокуратури або суду; 2). шкоди, заподіяної фізичним або юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади , їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3). шкоди , заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4). різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою , встановленою у судовому рішенні; 5). шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Крім того, третя особа зазначає, що безспірне списання коштів державного бюджету , здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень , передбачених у Державному бюджеті України на зазначену мету . При цьому, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області знаходиться на обслуговуванні в Головному управлінні Державної казначейської служби в Одеській області.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управлінні Державної казначейської служби в Одеській області проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що у своїй діяльності щодо здійснення безспірного списання коштів Управління керується Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 (із змінами та доповненнями) , п.24 якого передбачено, що стягувачі , на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу казначейства ., в якому обслуговується боржник , документи, визначені Порядком. Але, при цьому, необхідно враховувати , що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. На думку третьої особи, у даному випадку не підтверджено факту заподіяння позивачу матеріальної шкоди у заявленому розмірі, не доведено, що саме діями відповідача спричинено таку шкоду та не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між матеріальною шкодою та діями заподіювача.

Крім того, третя особа вважає, що з урахуванням того, на думку позивача шкоду йому завдано Головним управлінням МВС України в Одеській області , саме за рахунок коштів цього Управління має відшкодовуватися спричинена шкода, тобто, за рахунок бюджету, передбаченого для цього органу, а останній зобов'язаний вжити всіх заходів щодо забезпечення відповідних асигнувань. Зазначене відповідає ст..3 Закону України „Про державні гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати ,яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з тексту позовної заяви та матеріалів справи реальними збитками у сумі 376 645 грн. 65 коп. позивач вважає витрати, що були понесені ним на оплату орендної плати за договором оренди №01-А від 04.01.2012р. у сумі 58 986 грн., витрати на оплату послуг по Договору №134275 про надання телекомунікаційних послуг від 17.01.2013р. у сумі 2 334 грн., витрати по оплаті заробітної плати працівникам товариства у розмірі 2/3 від встановленого штатним розкладом окладу у сумі 315 325 грн. 65 коп. Але, зазначені витрати товариства, на думку колегії суддів, не є збитками підприємства, понесеними в наслідок неправомірних дій слідчого, адже, зазначені витрати не є витратами , які ТОВ „Спецкодсервіс" зробило для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) . Зазначені витрати зроблені у зв'язку із здійсненням господарської діяльності підприємства і були б зроблені у будь-якому випадку , за наявності або відсутності дій слідчого щодо проведення обшуку та вилучення обладнання.

Крім того, відсутній причинний зв'язок між діями слідчого та витратами ТОВ „Спецкодсервіс" на оплату орендної плати за договором оренди №01-А від 04.01.2012р. , на оплату послуг по Договору №134275 про надання телекомунікаційних послуг від 17.01.2013р. та сплатою заробітної плати працівникам товариства.

За таких обставин, у частині стягнення реальних збитків у загальній сумі 376 645 грн. 65 коп. слід відмовити.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення упущеної вигоди у сумі 237 746 грн. 66 коп., то з цього приводу слід зазначити таке:

Дійсно, відповідно до ст..1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Згідно ст.. 1174 цього кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як вже зазначалося вище, законодавець визначив, що упущена вигода - це не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною , або неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести , що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі правомірної поведінки відповідача та не вчинення ним певних дій або бездіяльності. Позивач повинен також довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами виїзної позапланової перевірки Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, оформленими актом від 15.04.2014р. за №1005/15-54-22-01/36920075, за період з 01.06.2012р. по 31.12.2013р. позивачем задекларовано загальну суму доходу в розмірі 1 641 856 грн. 64 коп., що , на думку колегії суддів , свідчить про здіснення позивачем господарської діяльності у зазначений у позовній заяві період. Крім того, у період з червня по грудень 2013р. ТОВ „Спецкодсервіс" щомісячно конвертувало валюту, а також оплатило за комп'ютерне обладнання суму 210 865 грн. 80 коп.

За таких обставин, на думку колегії суддів, позивачем не доведено , що здійснюючи господарську діяльність у період з червня по грудень 2013р. ( можливо і не в менших об'ємах) ТОВ „Спецкодсервіс" не могло надавати Замовнику за Договором надання інформаційних послуг №1003 інформаційні послуги, а також не доведено, що зазначене підприємство могло і повинно було отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток, адже, сама по собі наявність укладеного договору ще не свідчить про можливість отримання доходів за цим договором .

Отже, на думку суду, вимога позивача щодо стягнення упущеної вигоди у сумі 237 746 грн. 66 коп. також не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку колегії суддів позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів у підтвердження заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим позов ТОВ „Спецкодсервіс" задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецкодсервіс"-відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29 вересня 2014р.

.

Головуючий суддя Н.В. Рога

Суддя Ю.О. Зайцев

Суддя І.А. Малярчук