ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" вересня 2014 р. м. Київ К/800/7559/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська кухня реклами" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська кухня реклами" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська кухня реклами" (далі - ТОВ "Українська кухня реклами") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року позов ТОВ "Українська кухня реклами" задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові задоволено. Скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено ТОВ "Українська кухня реклами" у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Українська кухня реклами" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Українська кухня реклами" з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ з ТОВ "АМКР-СК" за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року та з питань достовірності, повноти нарахування податку на прибуток у деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди. За результатами перевірки складено акт №1386/22/34654018 від 14 червня 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Українська кухня реклами" вимог пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на 34961, 00 грн.; п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 33283, 00 грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року: №0003332200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 43701, 00 грн., у т.ч. за основним платежем 34961, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8740, 00 грн.; та №0003342200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 41605, 00 грн. у т.ч. за основним платежем 33283, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8322, 00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Українська кухня реклами" та ТОВ "АМКР-СК" укладено договір №2105/1 від 21 травня 2012 року про виконання робіт на суму 40554, 82 грн., ПДВ 8110, 96 грн. з додатковою угодою до нього від 20 липня 2012 року; та договір №0207/1 від 02 липня 2012 року про виконання робіт на суму 30050, 18 грн., ПДВ 6010, 03 грн. з додатковою угодою до нього від 20 липня 2012 року.
Згідно актів ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №42/225/35985571 від 11 січня 2013 року та №186/221/35985571 від 29 січня 2013 року про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання ТОВ "АМКР-СК" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за вересень 2012 року, за жовтень 2012 року, у ТОВ "АМКР-СК" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості.
ТОВ "Українська кухня реклами" надано на підтвердження фактів подальшої реалізації придбаного товару контрагентам TOB "Монтаж-Енергобуд", TOB "Столичний медичний альянс", Військова частина А 3838, ГО "Соціальний центр "Борщагівка", ПАТ "Базис", ПАТ "Славянские обои КФТБ", ПАТ "САН. Інбев Україна".
Судом апеляційної інстанції зазначено, документи по взаємовідносинам з ПАТ "САН. Інбев Україна" складені до отримання ТОВ "Українська кухня реклами" ТМЦ від TOB "АМКР-СК", податкові накладні №5 та №6 від 02 жовтня 2012 року (покупець ГО "Соціальний центр "Борщагівка"), однак ТМЦ вже були отримані 27 серпня 2012 року, податкова накладна №13 від 09 липня 2012 року (покупець Військова частина А 3838), в порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, не містить податковий номер покупців, податкова накладна №33 від 19 червня 2012 року (покупець ПАТ "Славянские обои КФТБ") та податкова накладна №12 від 07 червня 2012 року (покупець TOB "Столичний медичний альянс") виписані до моменту отримання ТМЦ від TOB "АМКР-СК" (товарно-транспортна накладна від 21 червня 2013 року та акт надання послуг №58 від 21 червня 2012 pоку). Також всі надані документи на підтвердження використання отриманих від TOB "АМКР-СК" ТМЦ в господарській діяльності ТОВ "Українська кухня реклами" не містять індивідуальних ознак, які дозволяють зробити висновки про ідентичність отриманих та проданих ТМЦ.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "Українська кухня реклами" не надано для перевірки дорожнього листа, надані товарно-транспортні накладні не містять інформації про відстань між пунктом навантаження та пунктом розвантаження, час прибуття та час вибуття та інші відомості про вантажно-розвантажувавальні операції; товарно-транспортна накладна від 01 червня 2012 року виписана на перевезення продукції згідно рахунку №34 від 02 травня 2012 року, однак рахунок до перевірки не наданий та не в ходить в перевіряємий період; документів, що підтверджують перевезення товарів згідно акта надання послуг М 50 від 26 вересня 2012 року (податкова накладна №50 від 26 вересня 2012 року) до перевірки не надано.
Згідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних, на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів, послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку виповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний період.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки надані ТОВ "Українська кухня реклами" реєстри отриманих та виданих податкових накладних не підтверджують використання в господарській діяльності отриманих від TOB "АМКР-СК" товарів, оскільки не дають змоги їх ідентифікувати за індивідуальним ознаками, та правомірність формування податкового кредиту не підтверджена належними первинними документами, то ДПІ у м. Чернігові правомірно винесені податкові повідомлення-рішення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Українська кухня реклами".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська кухня реклами" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2014 |
Оприлюднено | 01.10.2014 |
Номер документу | 40664620 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Острович С.Е.
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Острович С.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні