Постанова

від 17.09.2014 по справі 8805/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 вересня 2014 р. № 2а-8805/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Звягіні Я.І.,

за участі представника позивача - Ковкіна О.В.,

представника відповідача - Наконечного А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

Українсько-Болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана" (далі по тексту - позивач, УБ ТОВ «Пірана») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області (далі по тексту - відповідач, Основ'янська ОДПІ), яка є правонаступником Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - Основ'янська МДПІ (див. ухвала суду від 17.09.2014 р. а.с. 175-176 т. 6), в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення №0000881702, №0000790221, №0000800221 від 27.06.2012 року.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 13.02.2014 року № К/9991/80941/11 у справі касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задоволено частково, скасовано Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р.; у позові про скасування податкового повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 27.06.2012 року № 0000881702 - відмовлено.

Зазначеною постановою Вищого адміністративного суду України справу в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень- рішень Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 27.06.2012 року № 0000790221 та № 0000800221 направлено на новий розгляд суду першої інстанції.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були прийняті на підставі акта перевірки №1220/233/22699101 від 18.05.2012 року, висновки якого про порушення з боку позивача ст. 203, ч.1 ст. 207, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених УБ ТОВ "Пірана" з постачальниками ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс", ТОВ "Віп Союз", ТОВ "Фарма Трейдімпекс"; п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 135.5.4, п. 135.5 ст.135, п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України; п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вважає безпідставними та необгрунтованими, а відтак винесені податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, на думку позивача, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами повністю підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а акти перевірок та акти про неможливість проведення зустрічних звірок його контрагентів іншими податковими органами і викладені в них висновки не можуть бути належними та допустимими доказами неправомірності віднесення ним сум до валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам із такими контрагентами в розумінні ст. 70 КАС України, оскільки такі акти не є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідачем надано до суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що в ході перевірки перевіряючими правомірно зроблено висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства України, оскільки при здійсненні перевірки позивача у податкового органу в користування були акти ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» № 9/23-02-05/37092055 від 13.09.2011 р., акт звірки ТОВ «Промтехноопт» від 21.10.2011 р. № 111/23-02-05/37092055, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» № 324/23-02-05/37092055 від 14.12.2011 р., акт зустрічної звірки ПП «БС - Сервіс» по взаємовідносинам із ТОВ «Промтехноопт» від 03.01.2012 р. № 6/2305/32029853, акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес Консалтинг Плюс» від 13.12.2011 р. № 250/23-03-05/37093546, акт перевірки ТОВ «Фарма Трейдімпекс» від ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 28.03.2011 р. № 416/18-015/37091349, акт від ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віп Союз» від 29.02.2012 р. № 1062/23-4/37240791, згідно яких встановлена неможливість зазначеними підприємствами здійснювати реальну господарську діяльність направлену на настання правових наслідків через відсутність необхідних умов, трудових ресурсів, технічного персоналу, складських приміщень, транспортних засобів, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, а тому не підтверджено реальність здійснення господарських відносин УБ ТОВ «Пірана» із контрагентами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав та мотивів зазначених в письмових запереченнях.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Українсько-Болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана" є юридичною особою, що підтверджується копією статуту, зареєстрованого в новій редакції 18.03.2010 р. (а.с. 114 - 120 т.1), зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.10.1994 року, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №074068, реєстраційний №14801200000027517 (а.с. 125 т.1), зареєстроване в ЄДРПОУ, що підтверджується копією довідки № 4698 від 22.05.2007 р. Головного управління статистики у Харківській області (а.с. 124 т.1), включено до ЄДР ЮО та ФОП про що свідчить копія виписки серії ААА № 297250 від 20.12.2010 р. (а.с. 126 т.1), перебуває на податковому обліку в органах ДПС з 02.11.1994 року за № 870, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с. 128 т.1) та є платником ПДВ на підставі копії свідоцтва № 200023175 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.02.2012 р. (а.с. 130 т.1).

Відповідно до копії довідки № 4698 від 22.05.2007 р. Головного управління статистики у Харківській області (а.с. 124 т.1) позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 24.52.0 виробництво парфумерних та косметичних засобів; 24.51.0 виробництво мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування; 51.45.0 оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами; 51.47.9 оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших угрупувань; 52.33.0 роздрібна торгівля косметичними та парфумерними товарами.

Позивач власну господарську діяльність здійснює у приміщеннях, які знаходяться за адресою: м. Харків, пров. Естакадний б. № 3/а, що належать йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 23.11.1999 р. № 777 та свідоцтва про право власності від 17.06.2002 р., а саме: адміністративне приміщення, загальною площею 207, 8 кв. м.; техкорпус, загальною площею 650, 2 кв. м.; матеріальний склад, площею 1938, 2 кв.м.; виробничі площі, загальною площею 5550, 8 кв.м.

З використанням нерухомого майна УБ ТОВ «Пірана» веде власну господарську діяльність. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.

Відповідно до ч. 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

При судовому розгляді справи встановлено, що з 30.03.2012 року по 11.05.2012 року Основ'янською МДПІ була проведена перевірка УБ ТОВ "Пірана" за результатами якої було складено акт перевірки №1220/233/22699101 від 18.05.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки Українсько-Болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана", код ЄДРПОУ 22699101 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11.» (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 15-87 т.1).

За наслідками перевірки, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- ст. 203, ч.1 ст. 207, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених УБ ТОВ "Пірана" з постачальниками ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" (код ЄДРПОУ 37093546), ТОВ "Віп Союз" (код ЄДРПОУ 37240791), ТОВ "Фарма Трейдімпекс" (код ЄДРПОУ 37091349);

- п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону країни "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 135.5.4, п.135.5 ст.135, п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1391938 грн., у тому числі по періодах: ІV квартал 2010 року - 326510 грн., І квартал 2011 року - 4029 грн., ІІ квартал 2011 року - 278615 грн., ІІІ квартал 2011 року - 692400 грн., ІV квартал 2011 року - 90384 грн.;

- п. п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 889263 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2010 року у розмірі 124769 грн., за листопад 2010 року у розмірі 130339 грн., за грудень 2010 року у розмірі 133776 грн., за січень 2011 року у розмірі 42832 грн., за лютий 2011 року у розмірі 3223 грн., за березень 2011 року у розмірі 136063 грн., за квітень 2011 року у розмірі 53895 грн., за травень 2011 року у розмірі 101562 грн., за жовтень 2011 року у розмірі 20343 грн., за листопад 2011 року у розмірі 71282 грн., за грудень 2011 року у розмірі 71178 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 0000790221 про збільшення УБ ТОВ "Пірана" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1473565, 50 грн., в тому числі 1391938, 00 грн. за основним платежем та 81627, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000800221 про збільшення УБ ТОВ "Пірана" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1027185, 75 грн., в тому числі 889263, 00 грн. за основним платежем та 137922, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 13, 14 т.1).

Як вбачається з акта перевірки та підтверджується матеріалами страви УБ ТОВ "Пірана" у перевіряємому податковим органом періоді мав господарські взаємовідносини із ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс", ТОВ "Фарма Трейдімпекс", ТОВ "Промтехноопт", ПП "Агентство маркетингових досліджень", ТОВ "Харопторг Ексім-ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма Стайл Груп".

Під час судового розгляду судом встановлено, що між УБ ТОВ "Пірана" (покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (продавець), яке зареєстроване юридичною особою 14.07.2010 р. (а.с. 187-188 т.5) та на час здійснення господарських операцій із позивачем було платником ПДВ відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100296388 від 06.08.2010 р. (а.с. 111 т. 4), був укладений договір № 36 від 15.03.2011 року, предметом якого, згідно п. 1. 1. є те, що продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити сировину та матеріали для парфумовано-косметичної продукції за замовленням покупця, за цінами, узгодженими з покупцем (можливо в усній формі).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна сума договору визначається як наростаюча сума за всіма поставками, здійсненим відповідно оформлених накладних.

Договір набуває сили з моменту його підписання сторонами та дії до 31.12.2011 р. (п. 9.3 Договору).

Факт здійснення господарських операцій за зазначеним договором підтверджується копіями: рахунків - фактур, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, генеральної довіреності № 78 від 15.03.2011 р. на отримання ТМЦ, подорожніх листів службового легкового автомобіля (а.с. 18-110, 112-156 т. 4), свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 15 - 17 т. 4), наказу № 2/в від 02.01.2010 про закріплення водіїв (а.с. 137 т.1), штатного розкладу (а.с. 143 т.1), наказів № 75 від 09.09.2008 р. та № 87 від 19.08.2004 р. про прийняття на роботу водіїв (а.с. 185 - 186 т. 5), відомостей операцій по рахунку № 685 та 631 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року (а.с. 175 - 182 т. 3), відомостями вибуття ТМЦ за 2010 - 2011 р. (а.с. 178-184 т. 5).

Отриманий товар був оприбуткований позивачем на склад, що підтверджується картками складського обліку за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 р. (а.с. 159-174 т.3), карткою складського обліку за період з 01.10.2011 по 27.11.2011 (а.с. 177 т. 5).

Як встановлено в ході перевірки до складу валових витрат УБ ТОВ "Пірана" включило суму витрат у ІІ-IV кварталах 2011 р. в сумі 2024200, 00 грн. УБ ТОВ "Пірана" самостійно відкоригувало суми податкового кредиту шляхом надання уточнюючих розрахунків 23.02.2011 р., реєстраційний №9007790152 за червень 2011 року на суму 137542, 00 грн., № 9007790070 за липень 2011 року на суму 176839, 00 грн., № 9007790284 за вересень 2011 року на суму 255744, 00 грн., № 9007790010 за жовтень 2011 року на суму 39298, 00 грн.

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Промтехноопт» позивачем були включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 133 т. 1, а.с. 196-250 т. 5, а.с. 1 - 72 т. 6), а суми ПДВ за ними включені до додатку 5 податкових декларацій з податку на додану вартість відповідних звітних податкових періодів (а.с. 144 - 250 т.1, а.с. 1 - 39 т.2).

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується копіями звітів виробництва (випуск) та копією схеми використання бета-каротину у виробництві (а.с. 183 - 214 т. 3).

Крім того, суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 р. у справі № 2-а- 16723/11/2070 (суддя Архіпова С.В.), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року, було, зокрема, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за результатами якої складено акт від 13.09.11 р. № 9/23-02/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ВАТ СПКТБ заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти „Потенціал" (код за ЄДРПОУ 00216852), ТОВ „БУД МА СХІД" (код ЄДРПОУ 33412895) їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 р.; визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), за результатами якої складено акт від 21.10.11р. за № 111/23-03-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295) та ТОВ "Торговий Дім-Антон" (код ЄДРПОУ 36698743) за період липень 2011 року, ТОВ „Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" (код ЄДРПОУ 34951612) за період серпень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку (а.с. 158 - 160 т. 5).

При судовому розгляді справи встановлено, що між УБ ТОВ "Пірана"(замовник) та ТОВ "Бізнес Консалтінг Плюс" (виконавець), яке зареєстроване юридичною особою 03.06.2010 р. (а.с. 193-194 т.5) та на час здійснення господарських операцій був платником ПДВ згідно копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100291948 від 08.07.2010 р. (а.с. 195 т.5), були укладені договори №126 від 05.09.2011 року, №134 від 08.09.2011 року, №128 від 05.09.2011 року, №127 від 05.09.2011 року предметом яких, згідно п. 1.1. договору №126 є те, що замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе обов'язки виконати наступні роботи та послуги по:

- мийці, очистці, дезінфекції баків для відстоювання та накоплення рідин (шампунів, миючих засобів) професійним прибиральним обладнанням із застосуванням очищуючих та дезінфікуючих розчинів. Кількість баків - 160 штук (п.п. 1.1.1 договору);

- мийка, очистка, дезінфекція баків для підготовки рідин професійним прибиральним обладнанням із застосуванням очищуючих та дезінфікуючих розчинів. Кількість баків - 4 штуки (п.п. 1.1.2 договору);

- професійному прибиранню приміщень замовник загальною площею 1960 кв. м., а саме - офісні приміщення замовника та дільниці розливу продукції, виготовлення напівфабрикатів, виготовлення зубної пасти, фасування зубної пасти, фасування очищуючих засобів, лабораторії та роздягалки для працівників (п.п. 1.1.3 договору);

- поточному ремонту та обслуговуванню кондиціонерів (спліт-систем) замовника в кількості 22 штук (п.п. 1.1.4 договору) (а.с. 157 т. 4).

Відповідно до п. 1.2 Договору зазначені роботи проводяться виконавцем на території замовника за адресою: м. Харків, Естакадний в'їзд, 3-а, виробничі та офісні приміщення.

Згідно п. 1.1. договору № 127 від 05.09.2011 року замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе обов'язки виконати наступні роботи та послуги по:

- технічному обслуговуванню електроштабелерів та електровізків замовника в кількості 7 штук (п.п. 1.1.1 договору);

- технічному обслуговуванню холодильних агрегатів та установок охолодження пресформ в кількості 4 установок (п.п. 1.1.2 договору);

- технічному обслуговуванню компресорних установок в кількості 4 штук (п.п. 1.1.3 договору) (а.с. 162 т. 4).

Відповідно до п. 1.2 Договору зазначені роботи проводяться виконавцем на території замовника за адресою: м. Харків, Естакадний в'їзд, 3-а, виробничі приміщення.

Пунктом 1.1. договору №128 від 05.09.2011 року передбачено, що замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе обов'язки виконати наступні роботи та послуги по наданню технічного та профілактичного обслуговування автоматичних ліній розливу замовника, а саме - перевірка працездатності всіх вузлів та агрегатів, провести заміну зношених деталей та вузлів, провести повне очищення механізмів, їх смазку, налагодження та пуск обладнання після обслуговування та профілактики, замінити в разі необхідності зношені вузли, механізми тощо, а також провести профілактичне та технічне обслуговування обладнання для зубних паст, а саме - профілактику та обслуговування двох гомогенізаторів, тубонабивної машини, насосів для перекачування зубних паст та сировини для зубних паст (а.с. 166 т. 4).

Відповідно до п. 1.2 Договору зазначені роботи проводяться виконавцем на території замовника за адресою: м. Харків, Естакадний в'їзд, 3-а, виробничі приміщення.

Предметом договору №134 від 08.09.2011 року є те, що замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе обов'язки виконати наступні роботи та послуги по:

1.1.1. технічному обслуговуванню вентиляційних установок у виробничих приміщеннях в кількості 15 штук;

1.1.2. технічному обслуговуванню станків замовника (токарний, колошліфувальний, фрезерний, свердлильний, плоскошліфувальний);

1.1.3. технічному обслуговуванню апарата для змішування чистящих засобів;

1.1.4. заміні 28 стойок на стелажах для зберігання продукції на складах готової продукції (надломані стійки в результаті експлуатації) (а.с. 170 т. 4).

Відповідно до п. 1.2 Договору зазначені роботи проводяться виконавцем на території замовника за адресою: м. Харків, Естакадний в'їзд, 3-а, виробничі та складські приміщення.

Проведення господарських операцій за зазначеними договорами підтверджується копіями: протоколу погодження договірної ціни по договору №126 від 05.09.2011 року, технічного завдання до договору №126 від 05.09.2011 року, кошторису до договору №126 від 05.09.2011 року, акта прийому-передачі №1 до договору №126 від 025.09.2011 року, акта прийому передачі №1 до договору №126 від 05.09.2011 року; договору погодження договірної ціни до договору №127 від 05.09.2011 року, технічного завдання до договору №127 від 05.09.2011 року, кошторису до договору №127 від 05.09.2011 року, акта прийому передачі №1 до договору №127 від 05.09.2012 року; протоколу погодження договірної ціни до договору №128 від 05.09.2011 року, технічного завдання до договору №128 від 05.09.2011 року, кошторису до договору №128 від 05.09.2011 року, акта прийому передачі №1 до договору №128 від 05.09.2011 року; протоколу погодження договірної ціни до договору №134 від 08.09.2011 року, технічного завдання до договору № 134 від 08.09.2011 року, кошторису до договору №134 від 08.09.2011 року, акта прийому-передачі №1 до договору №134 від 08.09.2011 року, копіями податкових накладних, платіжних доручень (а.с. 157-183 т. 4), відомостей операцій по рахунку № 685 та 631 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року (а.с. 175 - 182 т. 3).

Як встановлено в ході перевірки до складу валових витрат УБ ТОВ "Пірана" включило суму витрат у ІІI кварталі 2011 р. в сумі 531690, 00 грн.

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Бізнес Консалтінг Плюс» позивачем були включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 132 т. 1, а.с. 196-250 т. 5, а.с. 1 - 72 т. 6), а суми ПДВ за ними в розмірі 106338, 00 грн. включені до додатку 5 податкових декларацій з податку на додану вартість відповідних звітних податкових періодів (а.с. 144 - 250 т.1, а.с. 1 - 39 т.2).

Також суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 р. у справі № 2а- 16733/11/2070 (суддя Сліденко А.В.), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року, було, зокрема, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічних звірок, результати яких оформлені актом № 250 /23-03-05/37093546 від 13.12.2011 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес консалтінг-плюс", код за ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платником податків та зборів ТОВ "Агросинергетика", код за ЄДРПОУ 36457295 їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень 2011р." (а.с. 161-163 т. 5).

При судовому розгляді справи встановлено, що між УБ ТОВ "Пірана" (покупець) та ТОВ "Фарма Трейдімпекс" (продавець), яке зареєстроване юридичною особою 02.07.2010 р. (а.с. 191-192 т.5) та платником ПДВ на час здійснення господарських операцій (а.с. 195 т.5), був укладений договір купівлі-продажу № 12 від 12.08.2010 року, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сировину та матеріали по замовленню покупця, за цінами, погодженими з покупцем (можливо в усній формі) (а.с. 184 т. 4).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна сума договору визначається як наростаюча сума за всіма поставками, здійсненим відповідно оформлених накладних.

Факт реального вчинення господарських операцій із вказаним контрагентом відповідно до вищезазначеного договору підтверджується копіями: податкових накладних, видаткових накладних, подорожніх листів службового легкового автомобіля, платіжних доручень, генеральної довіреності на отримання ТМЦ (а.с. 185-210 т. 4), свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 15 - 17 т. 4), наказу № 2/в від 02.01.2010 про закріплення водіїв (а.с. 137 т.1), штатного розкладу (а.с. 143 т.1), наказів № 75 від 09.09.2008 р. та № 87 від 19.08.2004 р. про прийняття на роботу водіїв (а.с. 185 - 186 т. 5), відомостей операцій по рахунку № 685 та 631 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року (а.с. 175 - 182 т. 3), відомостями вибуття ТМЦ за 2010 - 2011 р. (а.с. 178-184 т. 5).

Отриманий товар був оприбуткований позивачем на склад, що підтверджується картками складського обліку за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 р. (а.с. 159-174 т.3), карткою складського обліку за період з 01.10.2010 по 30.11.2010 (а.с. 176 т. 5).

Як встановлено в ході перевірки до складу валових витрат УБ ТОВ "Пірана" включило суму витрат у IV кварталі 2010 р. в сумі 1306040, 64 грн. Податкові накладні, отримані від ТОВ "Фарма Трейдімпекс" були включені до реєстру отриманих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 136 т. 1, а.с. 196-250 т. 5, а.с. 1 - 72 т.6), а суми ПДВ за ними включені до додатку 5 податкових декларацій з податку на додану вартість звітних податкових періодів (а.с. 144 - 250 т.1, а.с. 1 - 39 т.2).

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується копіями звітів виробництва (випуск) та копією схеми використання бета-каротину у виробництві (а.с. 183 - 214 т. 3).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 20.06.2011 року у справі № 5023/4035/11 (суддя Прохоров С.А.) за позовом УБ ТОВ «Пірана» до ТОВ "Фарма Трейдімпекс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 12 від 12.08.2010 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі (а.с. 219-223 т. 3).

Господарським судом у зазначеному рішенні, зокрема, встановлено, що договір був підписаний сторонами в силу вільного волевиявлення учасників відповідно до ст. 627 ЦК України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору, договори виконувались сторонами згідно з його умовами, зокрема, сторонами були підписані податкові та видаткові накладні від 01.10.2010 р. № 246, від 13.10.2010 р. № 277, від 25.10.2010 р. № 301, від 03.11.2010 р. № 326, від 17.11.2010 р. № 370, від 29.11.2010 р. №431.

При цьому в судовому рішенні встановлено, що позивач всупереч вимогам ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України не доведено обставин, з якими закон пов'язує нікчемність правочину внаслідок порушення публічного порядку - спрямованість правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, та відповідно, вини відповідача.

У ч. 1 ст. 72 КАС України встановлено, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року по справі № 2а - 5322/11/2070, залишеною без змін у вказаній нижче частині постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 р., визнано нечинним з моменту прийняття рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова у формі наказу № 292 від 14.03.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фарма Трейдімпекс"; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фарма Трейдімпекс", за наслідками якої було складено довідку від 28.03.2011 року №416/18-015/37091349 (а.с. 238-248 т. 3).

При судовому розгляді справи також встановлено, що між УБ ТОВ "Пірана" (замовник) та ПП "Агентство маркетингових досліджень" (виконавець), яке зареєстровано юридичною особою 31.08.2010 р. (а.с. 189-190 т. 5) та 20.12.2010 р. - платником податку на додану вартість (а.с. 195 т. 5), був укладений договір № 124 від 02.01.2011 року про надання послуг, у п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надати замовникові послуги, а замовник зобов'язався прийняти належно надані виконавцем послуги і сплатити їх на умовах в порядку вказаних в цьому договорі (а.с. 1 - 2 т. 3).

Пунктом 3.3. зазначеного договору сума оплати встановлюється з розрахунку вартості послуг, зазначеній в таблиці №1 (а.с. 2 звор. стор. т. 3)., яка є невід'ємною частиною цього договору.

Строк дії договору встановлений пунктом 8.3, згідно якого цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом 12 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи виконавцем позивачу були надані маркетингові послуги, що підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку, а саме копіями: звітів визначення обсягів продажу продукції за січень 2011 року, звіту проведення моніторингу по визначенню кількості фейсів товарної позиції в розрізі торгівельних точок за січень 2011 року, звіту визначення обсягів продажу продукції за лютий 2011 року, звіту визначення залишків продукції ТМ «Пірана» в торгівельних точках мережі «АТБ - Маркет» за лютий 2011 р., звіту визначення обсягів продажу продукції за березень 2011 року, звіту визначення відносної динаміки продажів продукції, звітів визначення обсягів продажу продукції за квітень 2011 року, звіту визначення обсягів продажу продукції за травень 2011 року, звіту визначення відносної динаміки продажу продукції ТМ «Пірана» в торгівельних точках мережі «АТБ - Маркет» за травень 2011 року, звіту визначення обсягів продажу продукції за червень 2011 року, звіту визначення відносної динаміки продажу продукції ТМ «Пірана» в торгівельних точках мережі «АТБ - Маркет» за червень 2011 року, акта здачі-прийняття виконаних робіт №003057 від 31.01.2011 року, акта здачі-прийняття виконаних робіт № 015029 від 28.02.2011 року, акта здачі-прийняття виконаних робіт №025031 від 31.03.2011 року, акта здачі-прийняття виконаних робіт №042034 від 30.04.2011 року, акта здачі-прийняття виконаних робіт №049032 від 31.05.2011 року, акта здачі-прийняття виконаних робіт № 060036 від 30.06.2011 року, податкових накладних, копією звіту про виконані дослідження, складеного у червні 2011 року, платіжних доручень, рахунків на оплату (т. 3 а.с. 1-93), відомостей операцій по рахунку № 685 та 631 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року (а.с. 175 - 182 т. 3).

Як встановлено в ході перевірки згідно наданого реєстру обліку валових витрат встановлено, що УБ ТОВ "Пірана" враховано до складу валових витрат витрати з придбання маркетингових послуг та відображено у деклараціях по податку на прибуток: за 1 квартал 2011 року у сумі 16116, 67 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 32441, 67 грн.

Податкові накладні, отримані від ПП "Агентство маркетингових досліджень" були включені до реєстру отриманих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 131 т. 1, а.с. 196-250 т. 5, а.с. 1 - 72 т.6), а суми ПДВ за ними в розмірі 9711 грн. включені до додатку 5 податкових декларацій з податку на додану вартість звітних податкових періодів (а.с. 144 - 250 т.1, а.с. 1 - 39 т.2).

Також при судовому розгляді справи встановлено, що між УБ ТОВ "Пірана" (покупець) та ТОВ "Харопторг Ексім-ЛТД" (продавець) укладено договір №16/10 від 01.12.2010 року, згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сировину та матеріали по замовленню покупця, за цінами погодженими з покупцем (можливо в усній формі) (а.с. 94 т. 3).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна сума договору визначається як наростаюча сума за всіма поставками, здійсненим відповідно оформлених накладних.

Факт реального вчинення господарських операцій із вказаним контрагентом відповідно до вищезазначеного договору підтверджується копіями: податкових накладних, видаткових накладних, подорожніх листів службового легкового автомобіля, платіжних доручень, генеральної довіреності на отримання ТМЦ (а.с. 95-132 т. 3), свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 15 - 17 т. 4), наказу № 2/в від 02.01.2010 про закріплення водіїв (а.с. 137 т.1), штатного розкладу (а.с. 143 т.1), наказів № 75 від 09.09.2008 р. та № 87 від 19.08.2004 р. про прийняття на роботу водіїв (а.с. 185 - 186 т. 5), відомостей операцій по рахунку № 685 та 631 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року (а.с. 175 - 182 т. 3), відомостями вибуття ТМЦ за 2010 - 2011 р. (а.с. 178-184 т. 5).

Отриманий товар був оприбуткований позивачем на склад, що підтверджується картками складського обліку за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 р. (а.с. 159-174 т.3)

Податкові накладні, отримані від ТОВ "Харопторг Ексім-ЛТД" були включені до реєстру отриманих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 131 т. 1, а.с. 196-250 т. 5, а.с. 1 - 72 т.6), а суми ПДВ за ними включені до додатку 5 податкових декларацій з податку на додану вартість звітних податкових періодів (а.с. 144 - 250 т.1, а.с. 1 - 39 т.2).

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується копіями звітів виробництва (випуск) та копією схеми використання бета-каротину у виробництві (а.с. 183 - 214 т. 3).

Крім того, як встановлено при судовому розгляді справи між УБ ТОВ "Пірана" (покупець) та ТОВ "Комерційна фірма Стайл Груп" (продавець) був укладений договір №52/10 від 18.10.2011 року, у п. 1.1. якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити сировину і матеріали, у подальшому поіменоване - товар, за замовленням покупця, за цінами, погодженими з покупцем (можливо в усній формі) (а.с. 133 т.3).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна сума договору визначається як наростаюча сума за всіма поставками, здійсненим відповідно оформлених накладних.

Факт реального здійснення господарських операцій за договором підтверджується копіями: податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, генеральної довіреності на отримання ТМЦ, подорожніх листів, рахунком-фактури (а.с. 134-158 т.3), свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 15 - 17 т. 4), наказу № 2/в від 02.01.2010 про закріплення водіїв (а.с. 137 т.1), штатного розкладу (а.с. 143 т.1), наказів № 75 від 09.09.2008 р. та № 87 від 19.08.2004 р. про прийняття на роботу водіїв (а.с. 185 - 186 т. 5), відомостей операцій по рахунку № 685 та 631 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року (а.с. 175 - 182 т. 3), відомостями вибуття ТМЦ за 2010 - 2011 р. (а.с. 178-184 т. 5).

Отриманий товар був оприбуткований позивачем на склад, що підтверджується картками складського обліку за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 р. (а.с. 159-174 т.3)

Податкові накладні, отримані від ТОВ "Комерційна фірма Стайл Груп" були включені до реєстру отриманих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 134 т. 1, а.с. 196-250 т. 5, а.с. 1 - 72 т. 6), а суми ПДВ за ними включені до додатку 5 податкових декларацій з податку на додану вартість звітних податкових періодів (а.с. 144 - 250 т.1, а.с. 1 - 39 т.2).

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується копіями звітів виробництва (випуск) та копією схеми використання бета-каротину у виробництві (а.с. 183 - 214 т. 3).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Віп Союз» склалися взаємовідносини щодо надання транспортних послуг.

Так, в підтвердження договірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Віп Союз» УБ ТОВ "Пірана" було надано копії рахунка-фактури від 30.08.2011 р. № 36, податкової накладної від 30.08.2011 р. № 137, акта здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ - 0000049 від 30.08.2011 р., платіжного доручення № 2665 від 20.09.2011 р., видаткову накладну № РсН2438 від 29.08.2011 року виписану на покупця товару позивача - ПП «Гудвіл» м. Луганськ, товарно-транспортної накладної № РсН 2438 від 29.08.2011 р. (а.с. 152 - 157 т. 5).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

А тому, суд дійшов висновку про те, що сторонами був укладений договір перевезення у спрощений спосіб.

Суд зазначає, що відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договори із контрагентами позивачем було складено з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача на з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Отже, висновки відповідача про порушення УБ ТОВ «Пірана» п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону країни "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 135.5.4, п.135.5 ст.135, п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1391938 грн., у тому числі по періодах: ІV квартал 2010 року - 326510 грн., І квартал 2011 року - 4029 грн., ІІ квартал 2011 року - 278615 грн., ІІІ квартал 2011 року - 692400 грн., ІV квартал 2011 року - 90384 грн. є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Також суд зазначає, що виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Так, формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної, оформленої саме до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавець визначив умови набуття права платника ПДВ на податковий кредит, зокрема, це - наявність факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також, необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг є наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Тому, на підставі викладеного вище суд робить висновок про те, що позивачем вірно включено суму податку на додану вартість по взаємовідносинах із контрагентами до складу податкового кредиту.

Крім того, як встановлено судом, контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та платниками податку на додану вартість, що не заперечується . Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акт перевірки іншого податкового органу, який не є первинним документом.

Дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок інших податкових органів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Щодо висновків відповідача в акті перевірки № 1220/233/22699101 від 18.05.2012 р. про порушення, що пов'язані з придбанням у ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «КФ «Стайл Груп», ТОВ «Фарма Трейдімпекс», ТОВ «Хароптторг Ексім-лтд» товарів за цінами, що перевищують звичайні суд зазначає наступне.

Згідно абз. 3 п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім статті 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Пунктом 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі по тексту - Закон № 334).

Судом встановлено, що УБ ТОВ «Пірана» здійснювало придбання продукції (бета-каротину) у зазначених контрагентів для використання у власній господарській діяльності при виготовленні продукції власного виробництва. Як вбачається з акта перевірки, за рівень звичайних цін при встановленні порушень по операціям з придбання товару, була взята вартість товару у мережі Інтернет у травня 2012 року, в той час, коли придбання позивачем товару здійснювалося у 2010-2011 роках.

Суд вважає, що такі висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах Закону з огляду на наступне.

Відповідно приписів п.п. 1.20.1. п. 1.20 ст. 1 Закону 334, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Згідно п.п. 1.20.2. п. 1.20 ст. 1 Закону 334 для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно п.п 1.20.8. п. 1.20 ст. 1 Закону 334 обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

У п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998, № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" визначено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскільки доказів використання інформації для визначення звичайної ціни у співставних умовах у порядку та у спосіб, що визначені п.п. 1.20.2. п. 1.20 ст. 1 Закону 334, доказів посилання на відповідні статистичні дані органів статистики відповідачем не надано, відсутність законодавчо закріпленої норми, яка би встановлювала що ціни в мережі Інтернет є звичайними цінами, то висновок ДПІ про порушення з боку УБ ТОВ «Пірана» є безпідставним та необгрунтованим.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум до валових витрат та суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту по господарським операціям із контрагентами.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень - рішень від 27.06.2012 року № 0000790221 № 0000800221 та як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько - болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити..

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 0000790221 про збільшення Українсько - болгарському товариству з обмеженою відповідальністю "Пірана" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1473565, 50 грн. (один мільйон чотириста сімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень 50 копійок), в тому числі 1391938, 00 грн. (один мільйон триста дев'яносто одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім гривень) за основним платежем та 81627, 50 грн. (вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять сім гривень 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 0000800221 про збільшення Українсько - болгарському товариству з обмеженою відповідальністю "Пірана" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1027185, 75 грн. (один мільйон двадцять сім тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 75 копійок), в тому числі 889263, 00 грн. (вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят три гривні) за основним платежем та 137922, 75 грн. (сто тридцять сім тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні 75 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.