Постанова

від 23.09.2014 по справі 825/2850/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 року Чернігів Справа № 825/2850/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Кондратенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом приватного підприємства "Агробудторг"

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін:

від позивача Биковця С.Д., довіреність від 01.07.2014 № 1,

від відповідача Гладченко Н.Л., довіреність від 15.08.2014 № 8113/9/25-26-10-00-10, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 01.09.2014 надійшов адміністративний позов приватного підприємства "Агробудторг" (далі - ПП "Агробудторг") до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ м. Чернігова № 0006642250 від 05.06.2014р.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на його безпідставність, оскільки позивачем суму ПДВ, що підлягає до бюджету сформовано на підставі та у відповідності до п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та повністю сплачено її до бюджету.

Представник позивача підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ПП "Агробудторг" у зв'язку з не заповненням рядку 25.1 податкової декларації було порушено підпункт 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міндоходів України №678 від 13.11.2013, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року у сумі 3913,0 грн.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.1999 ПП "Агробудторг" (код - 30294416) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.11.2013 року (а.с. 43-44), включено до ЄДРПОУ (а.с. 33), перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 05.03.1999 (Довідка про взяття на облік платника податків від 05.05.1999 № 28-117/2787, а.с. 34) та зареєстровано платником ПДВ з 12.07.2002 (а.с. 35).

Судом встановлено, що головним державним ревізор-інспектором відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у м. Чернігові Веселою В.П., на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2014 року з питання формування податкового кредиту та повноти задекларованої суми ПДВ до сплати в бюджет ПП "Агробудторг" (код за ЄДРПОУ 30294416), за результатами якої складено акт від 22.05.2014 № 674/22/30294416 (а.с. 6 - 7).

При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року (№ 9022397435 від 22.04.2014 року), подану засобами телекомунікаційного зв'язку та бази даних Міністерства доходів і зборів України.

Перевіркою встановлено порушення п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України та пп. 6 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 13.11.2013 № 678, а саме: платником не заповнене значення р. 25.1 в сумі 3913,0 грн., в зв'язку з чим дана сума не проведена до КОР платника. Вказана помилка на думку ДПІ у м. Чернігові призвела до збільшення суми, яка підлягала сплаті платником до бюджету на 3913,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 978,0 грн., відповідно до ст. 123.1 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки від 22.05.2014 № 674/22/30294416, ДПІ у м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року № 0006642250, яким збільшено суму податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 4891,0 грн. (у т.ч. за основним платежем - 3913,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 978,0 грн.) (а.с. 5).

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області. Проте останнє, рішенням про результати розгляду скарги від 25.07.14 № 2347/10/25-01-10-05-15, відмовило в її задоволенні.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Оподатковувана операція - операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість (підпункт 14.1.186 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Так, судом встановлено, що ПП "Агробудторг" є платником ПДВ. Декларацію з ПДВ за березень 2014 року № 9022397435 підприємством подано до ДПІ у м. Чернігові 22.04.2014 (а.с. 10-11,12).

В даній податковій звітності ПП "Агробудторг" заповнено значення рядка 25 в сумі 3913,0 грн., але не заповнено рядок 25.1 декларації.

При цьому суму ПДВ визначену у рядку 25 цієї декларації, позивачем в повній мірі сплачено до бюджету, що підтверджено платіжним дорученням від 29.04.2014 № 361 (а.с. 9).

Таким чином, суд зазначає, що форма декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. №678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 13.11.2013 № 678, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626.

Підпунктом 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом від 13.11.2013 № 678 передбачено, що в рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та:

- сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110;

- частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0140;

- спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства - рядок декларації 0121 - 0123;

- частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства - рядок декларації 0140;

- залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130.

Отже, відповідно до вищенаведеного сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками звітного періоду відображається в р. 25 декларації з ПДВ. При цьому сума ПДВ, яка підлягає сплати до бюджету, відображається в р. 25.1 (для коду декларації 0110).

Відтак, заповнення р. 25.1 є обов'язковим, адже в ньому відображається та сума ПДВ, яку платник ПДВ повинен сплатити до бюджету, а тому заповнення лише р. 25 не свідчить про належне декларування обов'язку сплати ПДВ, оскільки в р.25 зазначається сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, суд погоджується з позицією ДПІ у м. Чернігові, що ПП "Агробудторг" заповнивши в декларації з ПДВ за березень 2014 р. лише значення рядка 25 в сумі 3913,0 грн., не заповнивши при цьому рядок 25.1, порушено підпункт 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міндоходів України від 13.11.2013 № 678.

Але разом з цим, судом встановлено, що ПП "Агробудторг" (код ЄДРПОУ 30294416) 16.06.2014 року було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року № 9033933604.

У свою чергу, ДПІ у м. Чернігові дану податкову звітність (Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року № 9033933604 від 16.06.2014р., ПП "Агробудторг", за березень 2014 року) було визнано "не дійсним" на підставі того, що її було подано підприємством вже після проведення камеральної перевірки, чим порушено п.п.50.2 та 50.3 статті 50 Податкового кодексу України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 13.11.2013 № 678, що не заперечується сторонами.

Надаючи оцінку встановленому, суд зауважує, що відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

При цьому, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає всі підстави стверджувати, що платник податків зобов'язаний надіслати контролюючому органу уточнюючий розрахунок до раніше поданої податкової декларації у якій містяться помилки за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку у разі самостійного виявлення таких помилок у майбутніх податкових періодах (у тому числі за результатами електронної перевірки).

При цьому законодавцем встановленні обмеження щодо подання такого уточнюючого розрахунку, а саме: платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом крім випадків, встановлених статтею 177 цього Кодексу.

Крім того Податковий кодекс зокрема визначає, що у разі якщо платником податків все ж таки було подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, з огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що ПП "Агробудторг" було виконано обов'язок покладений на нього п. 50.1 Податкового кодексу України та подано до ДПІ у м. Чернігові уточнюючий розрахунок податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року № 9022397435 за результатами камеральної перевірки від 22.05.2014 № 674/22/30294416, у якому було виправлено встановлену перевіркою помилку.

Між тим суд наголошує, що проведена ДПІ у м. Чернігові перевірка була камеральною, а не документальною плановою чи позаплановою та ПП "Агробудторг" не подавало вищезазначеного уточнюючого розрахунку під час такої перевірки, а тому визнання ДПІ у м. Чернігові уточнюючого розрахунку недійсним на підставі того, що його було подано підприємством вже після проведення камеральної перевірки є протиправним, оскільки такі дії відповідача повністю суперечать п.п. 50.2 та 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 13.11.2013 № 678.

Крім того, ДПІ у м. Чернігові після подання вищезазначеного уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року № 9022397435 мала право на проведення позапланової перевірки ПП "Агробудторг" за відповідний період.

Суд наголошує, що встановлення зазначених обставин має вирішальне значення для правильного розв'язання цього спору, оскільки суд вважає, що міра відповідальності застосована ДПІ у м. Чернігові до платника податків не відповідає змісту вчиненого ПП "Агробудторг" порушення.

До такого висновку, суд прийшов тому, що ПП "Агробудторг" було розраховано згідно з пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3913,0 грн. та сплачено її до бюджету у встановлені законом строки, що не заперечується відповідачем, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність порушення з боку позивача п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що ПП "Агробудторг" дійсно було порушено пп. 6 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міндоходів України від 13.11.2013 № 678 у зв'язку з не заповненням рядку 25.1 декларації з ПДВ за березень 2014 року, проте встановлене камеральною перевіркою порушення, підприємством було виправлено шляхом подання до контролюючого органу відповідного уточнюючого розрахунку, який останній, як встановлено судом, протиправно визнав недійсним.

В контексті наведеного, суд зауважує, що пунктом 7 Розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міндоходів України від 13.11.2013 № 678 визначено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 26.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу передбачено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

У свою чергу п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу, який було застосовано до ПП "Агробудторг" визначає, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Наведені норми визначають різну міру відповідальності за вчинені порушення податкового законодавства і оскільки судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові було безпідставно визнано недійсним уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за березень 2014 року, то можна стверджувати, що такі протиправні дії контролюючого органу призвели до нарахування позивачу штрафних санкцій за заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів не на підставі пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Податкового кодексу України, а у значно більшому їх розмірі у відповідності до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу.

Встановлене дає підстави суду для висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 № 0006642250 прийняте ДПІ у м. Чернігові необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття цього рішення та непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів платника податків і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовні вимоги ПП "Агробудторг" підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 05.06.2014 № 0006642250 - скасуванню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ м. Чернігова № 0006642250 від 05.06.2014р.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О.Скалозуб