КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/2850/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
Іменем України
28 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника відповідача Скепської О.В., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агробудторг" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, оскільки вважає, що постанова є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ,розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.1999 ПП "Агробудторг" (код - 30294416) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.11.2013 року (а.с. 43-44), включено до ЄДРПОУ (а.с. 33), перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 05.03.1999 (Довідка про взяття на облік платника податків від 05.05.1999 № 28-117/2787, а.с. 34) та зареєстровано платником ПДВ з 12.07.2002 (а.с. 35).
Судом встановлено, що головним державним ревізор-інспектором відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у м. Чернігові Веселою В.П., на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2014 року з питання формування податкового кредиту та повноти задекларованої суми ПДВ до сплати в бюджет ПП "Агробудторг" (код за ЄДРПОУ 30294416), за результатами якої складено акт від 22.05.2014 № 674/22/30294416 (а.с. 6 - 7).
При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року (№ 9022397435 від 22.04.2014 року), подану засобами телекомунікаційного зв'язку та бази даних Міністерства доходів і зборів України.
Перевіркою встановлено порушення п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України та пп. 6 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 13.11.2013 № 678, а саме: платником не заповнене значення р. 25.1 в сумі 3913,0 грн., в зв'язку з чим дана сума не проведена до КОР платника. Вказана помилка на думку ДПІ у м. Чернігові призвела до збільшення суми, яка підлягала сплаті платником до бюджету на 3913,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 978,0 грн., відповідно до ст. 123.1 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту перевірки від 22.05.2014 № 674/22/30294416, ДПІ у м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року № 0006642250, яким збільшено суму податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 4891,0 грн. (у т.ч. за основним платежем - 3913,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 978,0 грн.) (а.с. 5).
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення, позивач подав позов до суду.
Суд першої інстанції задовольнив позов, вказуючи на відсутність порушення з боку позивача п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Оподатковувана операція - операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість (підпункт 14.1.186 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).
Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно з матеріалами справи, ПП "Агробудторг" є платником ПДВ. Декларацію з ПДВ за березень 2014 року № 9022397435 підприємством подано до ДПІ у м. Чернігові 22.04.2014 (а.с. 10-11,12). Як вбачається з декларації, ПП "Агробудторг" заповнено значення рядка 25 в сумі 3913,0 грн., проте не заповнено рядок 25.1 декларації.
Разом з тим, судом встановлено, що суму ПДВ визначену у рядку 25 цієї декларації, позивачем в повній мірі сплачено до бюджету, що підтверджено платіжним дорученням від 29.04.2014 № 361.
Слід зауважити, що підпунктом 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міндоходів України від 13.11.2013 № 678 передбачено, що в рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та:
- сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110;
- частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0140;
- спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства - рядок декларації 0121 - 0123;
- частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства - рядок декларації 0140;
- залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130.
З огляду на наведені норми, ПП "Агробудторг" заповнивши в декларації з ПДВ за березень 2014 р. лише значення рядка 25 в сумі 3913,0 грн., не заповнивши при цьому рядок 25.1, порушено підпункт 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міндоходів України від 13.11.2013 № 678.
Водночас ПП "Агробудторг" (код ЄДРПОУ 30294416) 16.06.2014 року було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року № 9033933604.
Проте, ДПІ у м. Чернігові дану податкову звітність (Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року № 9033933604 від 16.06.2014р., ПП "Агробудторг", за березень 2014 року) визнано "недійсним" з тих підстав, що її було подано підприємством вже після проведення камеральної перевірки, чим порушено п.п.50.2 та 50.3 статті 50 Податкового кодексу України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 13.11.2013 № 678.
Щодо правомірності висновку податкового органу, суд апеляційної інстанції вказує наступне.
Згідно з п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
При цьому, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Водночас Податковим кодексом передбачено, що у разі якщо платником податків все ж таки було подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Між тим судом встановлено, що проведена ДПІ у м. Чернігові перевірка була камеральною, а не документальною плановою чи позаплановою. А тому слід зауважити, що ПП "Агробудторг" не подавало вищезазначеного уточнюючого розрахунку під час такої перевірки, і визнання ДПІ у м. Чернігові уточнюючого розрахунку недійсним на підставі того, що його було подано підприємством вже після проведення камеральної перевірки є протиправним, оскільки такі дії відповідача суперечать п.п. 50.2 та 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України.
Пунктом 7 Розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міндоходів України від 13.11.2013 № 678 визначено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 26.
Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу передбачено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Водночас п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу, який було застосовано до ПП "Агробудторг" визначає, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Оскільки судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові було безпідставно визнано недійсним уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за березень 2014 року, то нарахування позивачу штрафних санкцій за заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу є неправомірним.
З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 № 0006642250 прийняте ДПІ у м. Чернігові є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлений 29.10.2014 року.
.
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2014 |
Оприлюднено | 06.11.2014 |
Номер документу | 41188168 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Межевич М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні