Постанова

від 22.09.2014 по справі 821/2127/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2127/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Промальп-Строй" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Промальп - Строй" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2012 року №0005912200, №0005922200.

Адміністративний позов мотивований тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки в якому встановлено заниження податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість у зв'язку з формуванням витрат і податкового кредиту на підставі результатів здійснення господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «АВ - Груп». За твердженням податкового органу укладені між позивачем і даним підприємством правочини містять ознаки фіктивності, а господарські операції є безтоварними. Вважає висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом є помилковим і необґрунтованим, так як правочин повністю підтверджений первинними документами, відповідачем не доведено, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «АВ - Груп» не були спрямовані на настання реальних наслідків.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі. Крім того, подав письмові заперечення на адміністративний позов з яких вбачається, що проти позову заперечує з підстав викладених в таких запереченнях. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Так, представник відповідача зазначив, що до відповідача надійшли матеріали перевірки ТОВ «АВ - Груп», в яких встановлено фіктивність правочинів між даним підприємством і контрагентами. Крім того, виявлено, що у ТОВ «АВ - Групп» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 05 листопада 2009 року між позивачем та ТОВ «АВ-Групп» укладено договір про виконання робіт та послуг №0000002. Відповідно до умов зазначеного договору, ТОВ «АВ-Групп» зобов'язується виконати комплекс послуг відповідно до специфікації до договору (а.с. 55-60).

У якості доказу підтвердження виконання заначеного договору, суду надано податкові накладні №24 від 25.06.2010 року та №25 від 29.06.2010 року. За проведену роботу «Промальп - Строй» перерахував грошові кошти, що підтверджується карткою рахунку №361 за період 05.11.2009 р. - 30.06.2010 р.; Акт №1-00000002 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 25.06.2010 року та №1-00000003 від 29.06.2010 року. (а.с. 61-65).

Зазначений вище договір між ТОВ «АВ-Груп» та ТОВ «Промальп - Строй» було укладено на виконання іншого договору - Договору про виконання робіт (башти мобільного зв'язку» №05-11/09 від 05.11.2009 року, укладеного між ТОВ «Бісем Телеком» (Замовник) та ТОВ «Промальп - Строй» (Підрядник). (а.с.66-73).

Як доказ виконання умов даного договору, суду надано податкові накладні №31 від 09.11.2009 року, №38 від 26.11.2009 року;№39 від 30.11.2009 року, №41 від 03.12.2009 року, №43 від 15.12.2009 року.; акт виконаних робіт до договору про виконання робіт від 05.11.2009 року №05-11/09 за лютий 2010 року (а.с. 76-82).

На підтвердження оплати за даним договором суду надані банківські виписки. (а.с. 83-84).

Також, судом встановлено, що у період з 17.07.2012 року по 19.07.2012 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «АВ - Групп» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року». За результатами перевірки складено акт №1484/22-6/31917712 від 26.07.2012 року. ( а.с. 9-25).

З вищенаведеного акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.5.1. ст. 5. п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), підприємству донараховано податок на прибуток в загальній сумі 52083,00 грн., в т.ч. за період півріччя 2010 року в сумі 52083,00 грн.

Також, встановлено порушення ст.3, ст. 4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2. п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) в сумі 41667,00 грн., в т.ч. за період: червень 2010 року в сумі 41667,00 грн. (а.с. 21).

З наведеного акта вбачається, що таких висновків податковий орган дійшов з наступних обставин.

Згідно постанови слідчого СВ ПМ Бориспільської ОДІІІ Кольцова О.П. від 01 липня 2011 року у рамках кримінальної справи № 05-8340 проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «АВ-Групп» (код 37036692) з питань достовірності визначення показників податку на додану вартість за період з 25.05.10 р. по 22.11.10 р. та складено Акт перевірки від 18.02.11р. №130/23-2/37036692, за результатами якого податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «АВ-Групп» зменшено на - 0, правочини визнані нікчемними та носять фіктивний характер.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств - постачальників, що свідчить про те, що правочин між ТОВ «АВ-Групп» та підприємствами - постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до частини 1,2 статті 215, частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до постанови Київського окружного одміністративного суду № 2а-766/11/1070 від 13.03.2011 р. припинено юридичну особу ТОВ «АВ-Групп» з моменту його державної реєстрації 25.05.2010 р. та визнано установчі документи зазначеного суб'єкта господарської діяльності - Рішення засновників №1 та Статут Товариства недійсними з моменту державної реєстрації 25.05.2010 р.

Окрім того, дослідженням банківського рахунку ТОВ «АВ-Групп» встановлено відсутність обігових коштів по розрахунковому рахунку.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «АВ-Групп» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Досудовим слідством встановлено перелік контрагентів ТОВ «АВ-Груип», які використовуючи реквізити даного підприємства та відображаючи у документах податкової звітності вчинення фінансово-господарських операцій (купівлі товарів, послуг тощо) у ТОВ «АВ- Групп» сформували податковий кредит з ПДВ, серед яких є ТОВ «Промальп-Строй» (код 31917712, м. Херсон, Одеська площа, 6-«А»).

Згідно результатів Акту перевірки від 18.02.2011р. №130/23-2/37036692 встановлено:

Податкова звітність з податку на прибуток за 2010 рік ТОВ «АВ-Групп» в АІС «Податки» відсутня. Таким чином, за результатами перевірки документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у ТОВ «АВ-Групп» власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності.

Відповідно до АІС «Податки» основним видом діяльності ТОВ «АВ-Групп» є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

За результатами проведення перевірки даних податкової звітності ТОВ «АВ-Групп» відповідно до АІС «Податки» та АІС «Бест Звіт» не встановлено наявність у ТОВ «АВ-Групп» працівників.

Згідно службових записок ВПМ Бориспільської ОДНІ від 28.01.11, № 468/7/26-31 від 31.01.11 р. директором, та засновником ТОВ «АВ-Групп» - громадянином ОСОБА_2. подано звернення, у якому останній пояснює, що не має ніякого відношення до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства за весь період його існування. Ніяких документів бухгалтерського та податкового обліку від імені ТОВ «АВ-Групп» не складав та не підписував, нікого на це не уповноважував. Ніяких розрахунків від ТОВ «АВ-Групп» з іншими суб'єктами господарювання України не здійснював та нікого на це не уповноважував. Податкову звітність ТОВ «АВ-Групп» не складав та не підписував.

Встановлено, що ряд підприємств відображені як покупці в додатку 5 декларації з податку на додану вартість ТОВ «АВ-Групп», а саме: ТОВ «Промальп-Строй» (код 31917712, м. Херсон, Одеська площа, 6-«А»).

Службовою ВПМ Бориспільської ОДПІ №832/7/26-34 від 16.02.2011р. повідомлено, що відповідно до Висновку спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ майора міліції Лавірненко Л.М. від 15.02.2011 р. №29 підписи від імені ОСОБА_2 в представлених на дослідження документальних (декларація з податку на додану вартість за 2010 рік) виконанні не ОСОБА_2, а іншою особою.

Отже невідомими особами були створені умови ( підроблені підписи), при яких громадянин ОСОБА_2, можливо буде нести відповідальність за дії яких не скоював, що являється порушенням його прав як громадянина У країни.

Для відпрацювання ТОВ «АВ-Групп» з питань наявності ознак «фіктивності» співробітниками ВПМ Бориспільської ОДПІ здійснено виїзд за місцем реєстрації громадянина ОСОБА_2 (директор) для його опитування. Під час опитування останній повідомив, що фінансово-господарською діяльністю по ТОВ «АВ-Групп» він не займався так як не має для цього достатньо знань та коштів.

Таким чином, ВПМ Бориспільської ОДПІ було встановлено, що невстановлені особи використовуючи його ім'я для прикриття незаконної діяльності створили підприємство, до реєстрації та діяльності якого не мав відношення. Отже, створення даного підприємства було направлено на здійснення протиправної діяльності на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Чим саме займалося підприємство, в кого знаходиться печатка та бухгалтерська документація громадянина ОСОБА_2 невідомо. Отже, невідомими особами були створені умови, при яких він можливо буде нести відповідальність за дії яких не скоював, що являється порушенням його прав як громадянина України.

Зазначені операції ТОВ «АВ-Групп» та його контрагентів не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів (послуг). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект в результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «АВ-Групп» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту» на адресу контрагентів.

Також встановлено, що в ТОВ «АВ-Групп» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідна кількість технічного персоналу, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за адресою реєстрації.

Таким чином, встановлено, що договори укладені між ПП "ВМФ Комплекс" та покупцями в період грудень 2012 року мають нереальний характер, і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між ТОВ «АВ-Групп» та позивачем в період липень 2010 не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі Акта перевірки позивача відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0005922200 від 06.08.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 65104, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 52083, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 12021, 00 грн. (а.с. 22).

Також, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0005912200 від 06.08.2013 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 52084, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 41667, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 10417, 00 грн. ( а.с. 21).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як зазначалось судом, рішення про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість прийняті податковим органом у зв'язку з формуванням витрат і податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «АВ-Групп», які податковий орган вважає не реальними. Крім того, податковий орган вказує на те, що господарські операції з ТОВ «АВ-Групп» не спричиняють реального настання правових наслідків та є безтоварними.

Судом встановлено, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року по справі №1/1005/138/2012 ОСОБА_2 визнано винним і призначено покарання за ст..205 ч.1 КК України у виді стягнення штрафу в доход держави Україна в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З даного вироку вбачається, що невстановлені досудовим слідством особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства пов'язану з торгівлею товарами, наданням послуг та іншою діяльністю, зафіксованою в статутних документах ТОВ «АВ-Групп», з корисливих мотивів, в травні 2010 року запропонували ОСОБА_2, за матеріальну винагороду, стати засновником та директором ТОВ «АВ-Групп», нащо останній надав згоду, достовірно знаючи, що фактично діяльність підприємства буде здійснюватись іншими особами. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), 20.05.2010 року, без мети здійснення підприємницької, ОСОБА_2 підписав рішення №1 засновника ТОВ «АВ-Групп», згідно якого його призначено директором ТОВ, а 21.05.2010 року, в супроводі невстановлених досудовим слідством осіб, в офісі приватного нотаріуса, підписав попередньо підготовлений директором ПП «Юридичний консультант плюс». Статут ТОВ «АВ-Групп», згідно якого він виступає засновником зазначеного підприємства .

В подальшому ОСОБА_2, усвідомлюючи, що реєстрація на його ім'я суб'єкту підприємницької діяльності буде використовуватися для прикриття незаконної діяльності, діючи під керівництвом невстановлених досудовим слідством осіб, надав доручення на реєстрацію ТОВ «АВ-Групп», у виконавчому комітеті Бориспільської міської ради Київської області, за юридичною адресою Київська область, м. Бориспіль, вул.. З. Космодемянської, 17. 16.06.2010 року ОСОБА_2, на прохання невстановлених осіб, подав до КФ ПАТ «Південкомбанк» необхідний пакет документів та відкрив у банківський установі розрахунковий рахунок підприємства ТОВ «АВ - Групп» №26004006559001. Після чого, невстановлені досудовим слідством особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, після проведення повної реєстрації ТОВ «АВ-Групп». Відкриття розрахункового рахунку, отримали весь пакет реєстраційних, установчих документів для подальшого незаконного використання у веденні бухгалтерського обліку ТОВ «АВ - Групп», складанні та подачі звітних документів до Бориспільської ОДПІ Київської області. Далі, протягом травня- грудня 2010 року, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_2, легальну підприємницьку діяльність, як керівник ТОВ «АВ-Групп», не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, податкову звітність до ОДПІ не подавав, що дало змогу невстановленим досудовим слідством особам вести незаконну господарську діяльність, яка була прикрита з зовнішнього боку легальними діями ОСОБА_2 по створенню суб'єкта підприємницької діяльності.

Зазначені протиправні дії ОСОБА_2 та невстановлених досудовим слідством осіб, що проявились у створенні фіктивного підприємства ТОВ «АВ-Групп», призвели до того, що діяльність ТОВ «АВ-Групп» фактично незаконно здійснювалася невстановленими досудовим слідством особами від імені формально призначеного засновника та директора, тобто здійснювалась в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності. Підписи від імені ОСОБА_2 в податковій звітності підприємства, що подавалась до Бориспілької ОДПІ, виконувались не ОСОБА_2, а іншою невстановленою досудовим слідством особою.

Крім того, порушення допущенні в діяльності підприємства призвели до незаконного формування податкового кредиту.

Бориспільською ОДПІ Київської області проведено невиїзна документальну перевірку ТОВ «АВ-Групп», з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період з 25.05.2010 р. по 22.11.2010 р. та складено Акт перевірки від 18.02.11р. №130/23-2/37036692, за результатами якого податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «АВ-Групп» зменшено на - 0, правочини визнані нікчемними та носять фіктивний характер.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств - постачальників, що свідчить про те, що правочин між ТОВ «АВ-Групп» та підприємствами - постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

10.03.2011 року Київським окружним адміністративним судом припинено юридичну особу ТОВ «АВ-Групп» з моменту його реєстрації та визнано установчі документи ТОВ «АВ-Групп» недійсними з моменту державної реєстрації.

Підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному визнав повністю, повністю підтвердив обставини встановлені судом і викладені в обвинувальному висновку. (а.с. 96).

Суд вважає, що установленим обставинам справи належить надавати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.

Суд ураховує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Надаючи оцінку наявним у справі доказам суд виходить з того, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

При цьому суд вважає, що в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд бере до уваги, що обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

Однак, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту реальності господарської операції, за результатом здійснення якої податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, суд вважає, що у ТОВ «АВ-Групп» були відсутні технічні можливості та трудові ресурси для здійснення господарської операції з позивачем.

Крім цього, при прийнятті рішення у даній справі, суд враховує раніше зазначений вирок Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року по справі №1/1005/138/2012, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винним у створенні фіктивного підприємства ТОВ "АВ-Групп".

З огляду на викладене, суд вважає підтвердженим висновок податкового органу про те, що фактичного здійснення господарської операції не могло відбутися, відтак відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, збільшення відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток є правомірним і відповідає вимогам чинного законодавства.

Відносно твердження позивача щодо наявності у підприємства видаткових і податкових накладних, які є підставою для формування витрат і податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Пунктом 3.1.1 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:. поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, витрати і податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг і потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної видаткової і податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ст.. 5 п. 5.1. пп. 5.1.2 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Оцінюючи докази у їх взаємозв'язку, а також зважаючи на викладені обставини відсутності дійсного економічного змісту в договорі, укладеному між позивачем і ТОВ «АВ-Групп», суд дійшов висновку, що внаслідок укладення даного договору позивач отримав очевидну податкову вигоду у вигляді завищення витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до зменшення податку на прибуток і податку на додану вартість.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому задоволенню не підлягають.

Законом України від 19.09.2013 року 590-VІІ внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, зокрема і до Закону України "Про судовий збір". Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки, позивачем при подачі позовної заяви сплачено 234,38 грн. судового збору, а спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, і доказів понесення ним інших витрат пов'язаних з розглядом справи суду не надано, то з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору 2109, 38 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промальп - Строй» (код ЄДРПОУ 31917712) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 2109,38 грн. (Дві тисячі сто дев'ять гривень 38 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.1