Ухвала

від 10.08.2016 по справі 821/2127/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 року м. Київ К/800/64641/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О . Костенка М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промальп-Строй»

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р.

у справі № 821/2127/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промальп-Строй»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промальп-Строй» (далі - позивач, ТОВ «Промальп-Строй») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2012 р. № 0005912200, № 0005922200.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р., у задоволенні позову відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Сторони в судове засідання 10.08.2016 р. не з'явились, про час та місце слухання справи належним чином були повідомлені, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 17.07.2012 р. по 19.07.2012 р., на підставі направлення від 13.07.2012 р. № 883/22-6, наказу від 12.07.2012 р. № 659, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та постанови слідчого СВ ПМ Бориспільської ОДПІ від 01.07.2011 р., посадовою особою ДПІ у м. Херсоні була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Промальп-Строй» щодо дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «АВ-Групп» за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт від 26.07.2012 р. № 148/22-6/31917712 та встановлено порушення позивачем вимог: - пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого донараховано податок на прибуток в загальній сумі 52 083 грн.; - статті 3, статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого донараховано податок на додану вартість в сумі 41 667 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 06.08.2012 р. винесено податкові повідомлення-рішення: № 0005912200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 52 084 грн., з яких 41 667 грн. - за основним платежем та 10 417 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0005922200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 65 104 грн., з яких 52 083 грн. - за основним платежем та 13 021 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з акту перевірки від 26.07.2012 р. № 148/22-6/31917712 підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючого про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АВ-Групп», оскільки, за твердженнями відповідача, правочин укладений позивачем з вказаним контрагентом не спричиняє реального настання правових наслідків обумовлених ним та вчинений удавано з метою ухилення від сплати податків.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимоги виходили з того, що висновки податкового органу викладені в акті податкової перевірки щодо порушення позивачем положень податкового законодавства є обґрунтованими, оскільки позивачем не підтверджено належними первинними документами реальність здійснення господарської операції на підставі якої ним були сформовані спірні суми витрат та податкового кредиту, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані протиправними та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів з огляду на наступне.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та формування витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та на формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, у перевіреному податковим органом періоді між ТОВ «Промальп-Строй» та ТОВ «АВ-Групп» було укладено договір № 0000002 від 05.11.2009 р. про виконання робіт та послуг.

Разом з тим, долучені до матеріалів справи копії документів бухгалтерського обліку, складені за результатами проведених господарських операцій за вказаним договором, не можуть підтверджувати виконання спірної господарської операції.

Так, вироком Бориспільського міськрайонного суду від 17.05.2012 р. у справі № 1/1005/138/2012 Зус Ю.М. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України - фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

За таких обставин, долучені до матеріалів справи первинні документи, складені за результатами проведених між позивачем та ТОВ «АВ-Групп» господарських операцій, не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704).

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено та позивачем не доведено реальності господарських операцій, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про безпідставне заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість.

Таким чином, податковим органом виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промальп-Строй» залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р. у справі № 821/2127/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко