Ухвала

від 20.11.2014 по справі 821/2127/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2127/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Промальп-Строй" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промальп-Строй" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Промальп-Строй" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0005912200 від 06 серпня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52 084 грн. за порушення ст. 3, ст. 4, пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- №0005922200 від 06 серпня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 65 104 грн. за порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "АВ-Групп" є помилковим і необґрунтованим, так як правочин повністю підтверджений первинними документами, а відповідачем не доведено, що укладені правочини не були спрямовані на настання реальних наслідків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ТОВ "Промальп-Строй" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

17 листопада 2014 року до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника ТОВ "Промальп-Строй" про перенесення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, але ніяких доказів цього до клопотання не надано, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що у період з 17 липня 2012 року по 19 липня 2012 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "АВ-Групп" за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №1484/22-6/31917712 від 26 липня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення п.5.1 ст. 5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Також, встановлено порушення ст. 3, ст. 4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2 п.7.4 ст. 7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в сумі 41 667 грн., в т.ч. за період: червень 2010 року в сумі 41 667 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0005922200 від 06 серпня 2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 65 104 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 52 083 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 12 021 грн.

Також, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0005912200 від 06 серпня 2013 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 52 084 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 41 667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 10 417 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарської операції позивача з контрагентом є підтвердженим, у зв'язку з чим відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, а відтак вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ "Промальп-Строй" щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "АВ-Групп" за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2012 року, якою встановлено порушення п.5.1 ст. 5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 3, ст. 4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2 п.7.4 ст. 7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.5.1, п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

У перевіряємий період, ТОВ "Промальп-Строй" було укладено договір про виконання робіт та послуг №0000002 від 05 листопада 2009 року з ТОВ "АВ-Групп".

В підтвердження виконання вказаного договору підприємством надано податкові накладні (№24 від 25 червня 2010 року, №25 від 29 червня 2010 року), картку рахунку №361 за період з 05 листопада 2009 року - 30 червня 2010 року, акти здачі-прийняття робіт (№1-0000000 від 25 червня 2010 року, №1-00000003 від 29 червня 2010 року).

При цьому, фіктивність фінансових операцій позивача, що зумовили донарахування зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість підтверджена вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року по справі №1/1005/138/2012, яким Зус Ю.М. визнано винним у створенні фіктивного підприємства ТОВ "АВ-Групп" та підтверджено що ТОВ "АВ-Групп" було створено з метою здійснення незаконної діяльності.

Окрім цього, постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2011 року припинено юридичну особу ТОВ "АВ-Групп" з моменту його державної реєстрації та визнано установчі документи ТОВ "АВ-Групп" недійсними з моменту державної реєстрації 25 травня 2010 року.

Згідно з ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, з урахуванням факту фіктивності господарської діяльності ТОВ "АВ-Групп" згідно з вироком суду, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені цим вироком обставини є свідченням відсутності реального характеру договірних відносин між ТОВ "АВ-Групп" та апелянтом, у зв'язку з чим первинні документи, які виписані для оформлення господарських операцій ТОВ "Промальп-Строй" з цим контрагентом не мають юридичної сили первинних документів та не можуть підтверджувати правомірність формування даних податкового обліку підприємства.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції, що визначення апелянту податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі спірних податкових повідомлень-рішень здійснено податковим органом правомірно, а вимоги що їх скасування не підлягають задоволенню є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промальп-Строй" залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: В.О. Алєксєєв

Суддя: М.М. Милосердний

Суддя: І.Г. Ступакова