Постанова

від 24.09.2014 по справі 816/3324/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3324/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,

представника позивача - Красільнікова О.М.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Інженерний центр Енергоексперт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2014 року Приватне підприємство "Інженерний центр Енергоексперт" (далі - позивач, ПП "Інженерний центр Енергоексперт") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.08.2014 р. № 0003452203/1526.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність висновків акту перевірки, належним чином оформленими документами первинного обліку та податкової звітності повністю підтверджується виконання сторонами зобов'язань за договором поставки товарів, а результатом вчинення правочину є настання реальних наслідків у вигляді придбання продукції з послідуючою реалізацією.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В письмових запереченнях наполягав на обґрунтованості висновків, викладених у акті перевірки від 24.07.2014 р. № 1880/16-03-22-03-08/34792977.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що ПП "Інженерний центр Енергоексперт" (ідентифікаційний код 34792977) зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 05.12.2006 р., 06.12.2006 р. взято на облік платника податків у Кременчуцькій ОДПІ, зареєстроване платником податку на додану вартість 26.12.2006 р.

З 11.07.2014 р. по 17.07.2014 р. старшим державним ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ Рогізною Л.М., відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 10.07.2014 р. № 2147 та на підставі направлення від 11.07.2014 р. № 1936/1936/16-03-22-03, проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Інженерний центр Енергоексперт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ "Профсервіс-люкс" за березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 24.07.2014 р. № 1880/16-03-22-03-08/34792977.

У висновку вказаного акту перевірки старшим державним ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ Рогізною Л.М. відображено порушення ПП "Інженерний центр Енергоексперт" пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, за березень 2014 року на суму 6 067 грн.

На підставі акту перевірки від 24.07.2014 р. № 1880/16-03-22-03-08/34792977 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2014 р. № 0003452203/1526, яким платнику податків збільшено суму грошових зобов'язань за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 7583,34 грн., з них за основним платежем - 6066,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1516,67 грн.

ПП "Інженерний центр Енергоексперт" не погодилось із вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно акту перевірки податковий ревізор-інспектор дійшов до висновку про те, що ПП "Інженерний центр Енергоексперт" занижено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6067 грн. у податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року, внаслідок формування податкового кредиту за листопад 2013 року на суму 6067 грн. по фактично неіснуючих фінансово-господарських операціях із ТОВ "Профсервіс-люкс".

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Профсервіс-люкс" (Постачальник) укладено договір поставки № 28/05-ПЛ від 03.05.2013 р.

За умовами договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товар, асортимент, кількість та ціна якого визначаються у відповідних рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, зазначених в рахунках-фактурах.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав суду податкову накладну від 05.11.2013 р. № 981 на загальну суму 36400 грн., в тому числі ПДВ - 6066,67 грн., видаткову накладу від 05.11.2013 р. № ПЛ-05/11-1, рахунок-фактуру від 05.11.2013 р. № ПЛ-05/11-1, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суми ПДВ в розмірі 6066,67 грн. за податковою накладною від 05.11.2013 р. № 981 включена позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2013 року.

У акті перевірки від 24.07.2014 р. № 1880/16-03-22-03-08/34792977 ревізор-інспектор вказує на відсутність документів, які б підтверджували транспортування товару.

Разом з тим, на підтвердження перевезення придбаного товару позивачем надано суду копії товарно-транспортної накладної від 05.11.2013 р. № ПЛ 000345 та подорожного листа від 05.11.2013 р. № 245.

Матеріалами справи підтверджується та із пояснень представника позивача в судовому засіданні судом встановлено, що копії товарно-транспортної накладної від 05.11.2013 р. № ПЛ 000345 та подорожного листа від 05.11.2013 р. № 245 надсилались на адресу Кременчуцької ОДПІ 28.07.2014 р. вих. № 47 разом із запереченням на акт перевірки від 24.07.2014 р. № 1880/16-03-22-03-08/34792977, однак Кременчуцькою ОДПІ до уваги взяті не були.

Транспортування товару здійснювалось власним транспортом ПП "Інженерний центр Енергоексперт" Газ 330202, р.н. ВІ0376АО, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САО 028354 та товарно-транспортною накладною, копії яких містяться у матеріалах справи.

На підтвердження зберігання придбаного товару позивачем надано для приєднання до матеріалів справи договір зберігання від 01.08.2013 р. № 249/08-1, укладеного із ТОВ "Енергосервісне підприємство "Екоенерго", та акти приймання-передачі матеріальних цінностей та акти повернення зі зберігання, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Представником позивача в ході розгляду справи надані пояснення стосовно використання будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ "Профсервіс-люкс", у господарській діяльності позивача.

Так, придбаний у ТОВ "Профсервіс-люкс" товар використаний у господарській діяльності підприємства для подальшої реалізації ТОВ "Енергосервісне підприємство "Екоенерго", що підтверджується видатковою накладною від 28.11.2013 р. № РН-0000104.

На момент здійснення оспорюваних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та взятий на податковий облік як платник податків.

Судом досліджено первині бухгалтерські документи та встановлено, що такі документи підтверджують як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, так і використання, придбаних у ТОВ "Профсервіс-люкс" товарів у господарській діяльності позивача.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Профсервіс-люкс" підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використано у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаної ТОВ "Профсервіс-люкс" податкової накладної, отриманої в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що господарські операції позивача з вищевказаним контрагентом не суперечать актам цивільного законодавства, не встановлено фактів, які свідчили про проведення таких операцій без дійсних намірів сторін і, що спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Суду не надано належних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні та виконанні угоди взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею. У відповідності до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Доказів наявності такого вироку відповідачем не надано.

Доводи контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення спірних господарських операцій спростовуються матеріалами справи.

З наведеного суд не вбачає порушень ПП "Інженерний центр Енергоексперт" вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно, висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 6067 грн. є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення від 07.08.2014 р. № 0003452203/1526 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ПП "Інженерний центр Енергоексперт" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільняються від сплати судового збору.

Отже, з Державного бюджету України на користь ПП "Інженерний центр Енергоексперт" підлягають стягненню сплачені позивачем під час подання адміністративного позову 10 відсотків розміру ставки судового збору в сумі 182,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Інженерний центр Енергоексперт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.08.2014 р. № 0003452203/1526.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Інженерний центр Енергоексперт" (ідентифікаційний код 34792977) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2014 року.

Суддя А.Б. Головко