Постанова

від 23.09.2014 по справі 915/376/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р.Справа № 915/376/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №1351 від 26.06.2014р., змінений розпорядженнями голови суду №550 від 08.09.2014р., №601 від 22.09.2014р.)

при секретарі судового засідання Оксенюк О.М.

за участю представників сторін:

від ОСОБА_1 - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю;

від Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького - ОСОБА_9 - директор, ОСОБА_10 - за довіреністю; ОСОБА_11 - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04 червня 2014 року

по справі №915/376/14

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького

про стягнення 1179429,25 грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 22.07.2014р. та 09.09.2014р. оголошувались перерви згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 23 .09.2014 р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У березні 2014р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького (надалі - відповідач, Товариство), в якому просив суд стягнути з відповідача вартість частини майна Товариства на користь ОСОБА_1, яка дорівнює 1179429,25грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він був учасником Товариства ім. Богдана Хмельницького та його частка в статутному капіталі складала 2360грн., що дорівнює 20%. 22.02.2013р. позивач звернувся з заявою від 25.01.2013р. до відповідача про вихід зі складу учасників Товариства з 01.03.2013р., яку було розглянуто загальними зборами учасників Товариства ім.Б.Хмельницького 01.03.2013р. та прийнято рішення про виключення позивача зі складу учасників, яке оформлено протоколом №3. Пунктом 5 зазначеного Протоколу зафіксоване рішення Товариства виплатити позивачу частку згідно Статуту Товариства після затвердження балансу за січень та лютий місяці 2013 року, а на день розгляду заяви ОСОБА_1 (заява від 22 лютого 2013 року) заяву задовольнити частково, виділивши йому майно, автомобіль ВАЗ 21214 «НИВА», державний номер НОМЕР_1, та вирахувати його вартість із його частки при виплаті згідно Статуту товариства.

Позивачем було здійснено розрахунок вартості частини майна Товариства ім.Б.Хмельницького пропорційно його частці у статутному капіталі та встановлено, що вартість частини майна, яка належить до виплати, складає 2041400грн. Вартість частини майна Товариства пропорційна 20% частки позивача у статутному капіталі Товариства з урахуванням часткової виплати (у грошовому та майновому виразі) складає 1179429,25грн. Розрахунок здійснено за даними про вартість майна відповідача в балансі на 2 місяці 2013р. (січень, лютий).

Відповідно до ст.54 ЗУ «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

З урахуванням норм законодавства відповідач у строк до 12 місяців з дня виходу позивача, тобто до 01.03.2014р., повинен був виплатити належну позивачу вартість майна Товариства у повному обсязі, проте грошові кошти позивачу не виплачені.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.06.2014р. (суддя Фролов В.Д.) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Рішення суду вмотивовано тим, що подана позивачем заява від 25.01.2013 р. у простій письмовій формі є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з Товариства, проведення відповідних виплат та внесення змін до установчих документів. Заява ОСОБА_1 про вихід його зі складу учасників товариства була нотаріально засвідчена лише 13.06.2013р., а потім вручена відповідачу. Протоколом №7 від 13.06.2013р. загальних зборів учасників Товариства ім.Б.Хмельницького було розглянуто зазначену заяву та прийнято рішення про виключення позивача із складу учасників товариства. Оскільки підставою для звернення позивача до суду є заява від 25.01.2013р., яка не відповідає вимогам чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення вартості належної ОСОБА_1 частини майна товариства, яка дорівнює 1179429,25грн. за розрахунком позивача.

При ухваленні рішення суд першої інстанції застосував норми ч.2 ст.54, ст.7 ЗУ «Про господарські товариства», ч.3 ст.29 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.75 ЗУ «Про нотаріат», пункти 1,4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Не погодившись з рішенням суду , ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, наявним матеріалам, прийнято з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- відповідач не заперечує ані розгляд заяви позивача про вихід, ані про оформлення відповідного рішення протоколом №3 від 01.03.2013р. Крім того, в судових засіданнях суду першої інстанції директором та засновником відповідача було зазначено, що саме з 01.03.2014р. ОСОБА_1 було виключено зі складу засновників товариства та в подальшому на виконання цього рішення виплачувалась вартість частини майна, належна позивачу до виплати;

- подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства;

- рішення загальних зборів учасників Товариства ім.Б.Хмельницького, оформлене протоколом №3 від 01.03.2013р. щодо розгляду заяви позивача про вихід його зі складу учасників товариства та її задоволення, є дійсним, будь які рішення суду та/або компетентних органів про скасування та/або визнання його недійсним відсутні та відповідно саме ця дата є датою виходу позивача зі складу учасників відповідача;

- відповідачем не лише розглянуто заяву позивача, але вчинені дії, які свідчать про виключення його зі складу засновників товариства: прийнято протокол про виключення; на виконання вимог протоколу не лише складено відповідний баланс, але в рахунок розрахунку виплачено грошові кошти та передане майно. При цьому судом під час винесення оскаржуваного рішення не враховані зазначені факти та не надано належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи; не прийнято до уваги пояснення директора та засновника Товариства ім.Б.Хмельницького, які підтвердили розгляд заяви про виключення позивача зі складу учасників Товариства саме з 01.03.2014р., що оформлено відповідним протоколом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

18.07.2014р. Товариство ім.Б.Хмельницького подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що 15.05.2012р. Зборами учасників товариства затверджена нова редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ім.Богдана Хмельницького (протокол №2 від 15.05.2012р.).

ОСОБА_1 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ім.Богдана Хмельницького з часткою у статутному капіталі розміром 2360грн., що становить 20% статутного капіталу.

Позивач звернувся до ТОВ ім. Богдана Хмельницького із заявою про вихід зі складу учасників товариства з 01.03.2013 р. Дана заява датована позивачем 25.01.2013р. та зареєстрована у Товаристві 22.02.2013р.

01.03.2013р. були проведені загальні збори учасників ТОВ ім. Богдана Хмельницького, на яких, зокрема, була розглянута вищезазначена заява позивача та прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників. Рішення оформлено протоколом №3 від 01.03.2013р.

З питання 5 порядку денного («різне») учасниками Товариства прийняте рішення про виплату ОСОБА_1 частки згідно Статуту Товариства після затвердження балансу за січень та лютий місяці 2013р., а на день розгляду заяви ОСОБА_1 (від 22 лютого 2013 року) заяву задовольнити частково, виділивши йому майно, автомобіль ВАЗ 21214 «НИВА» державний номер НОМЕР_1 та вирахувати його вартість із його частки при виплаті згідно Статуту Товариства.

Відповідно до п.5.5 Статуту ТОВ ім. Богдана Хмельницького учасник товариства має право вийти з Товариства. Про своє рішення вийти зі складу учасників учасник повинен попередити Товариство не пізніше ніж за місяць до дня виходу. З цією метою необхідно подати до Товариства заяву про вихід зі складу учасників. Моментом виходу учасника вважається день ухвалення про це рішення загальними зборами. Учасник, який виходить з Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до дванадцяти місяців з дня виходу.

В протоколі зборів про вихід учасника зі складу Товариства зазначається дата, на яку має бути проведено розрахунок суми, належної до виплати учаснику, що вибув, форма оплати (грошова чи натуральна, вартість майна), строки виплати коштів та передачі майна.

Спосіб визначення суми виплати Учаснику, що вийшов зі складу Товариства, є розрахунком його частки в чистих активах Товариства на дату виходу. Баланс для розрахунку складається на день подачі заяви про вихід, навіть, якщо це відбувається посеред звітного періоду.

На вимогу Учасника та за згодою Товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі, при цьому натуральна форма повернення вкладу не повинна перевищувати 50% його розміру.

Якщо вклад до Статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

При виході Учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у Статутному капіталі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ч.1 ст.54 ЗУ «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Пунктом 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про господарські товариства» зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Частиною 3 ст.29 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Відповідно до ст.75 ЗУ «Про нотаріат» нотаріуси, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Пунктами 1, 4 глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ 22.02.2012 №296/5, встановлено тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.При вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України "Про нотаріат".

Тобто, для виготовлення нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, яка подається товариством для внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, необхідно оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, або учасник товариства повинен особисто підтвердити, що така заява підписана ним.

13.06.2013р. Приватним нотаріусом Доманівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6 було нотаріально засвідчено заяву ОСОБА_1 до компетентних органів про його намір вийти зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ім.Б.Хмельницького (реєстраційний номер 811).

13.06.2013р. відбулись загальні збори учасників ТОВ ім. Богдана Хмельницького, на яких була розглянута заява ОСОБА_1 від 13.06.2013р. про вихід зі складу учасників (засновників) Товариства (п.2 Порядку денного) та вирішено задовольнити заяву ОСОБА_1, вивести його зі складу учасників (засновників) товариства та виплатити йому частку в розмірі 20% активів товариства, в тому числі внесок в статутний капітал що складає 2360грн. (Протокол загальних зборів №6 від 23.04.2013р.)

Також загальними зборами учасників ТОВ ім.Богдана Хмельницького 13.06.2013р. був затверджений новий розподіл статутного фонду Товариства та внесено зміни до статуту ТОВ ім.Богдана Хмельницького, відповідно до яких учасниками Товариства є: ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10

17.06.2013р. державним реєстратором Доманівської районної державної адміністрації було проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ ім.Богдана Хмельницького, затвердженої зборами учасників Товариства 13.06.2013р. (Протокол №7) , що встановлено судом апеляційної інстанції з додаткових доказів, наданих відповідачем в процесі апеляційного перегляду справи.

Таким чином, датою виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ ім.Богдана Хмельницького є 13.06.2013р., тобто дата отримання відповідачем нотаріально посвідченої заяви позивача відповідного змісту.

Відповідно до п «в» ч.1 ст.10 ЗУ «Про господарські товариства» учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Саме нотаріально засвідчена заява від 13.06.2013р. згідно із чинним законодавством є підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з Товариства, проведення відповідних виплат та внесення змін до установчих документів, а подана ОСОБА_1 заява від 25.01.2013р. у простій формі є неналежно оформленою та спричинити будь-яких юридичних наслідків не може.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.03.2011р. по справі №12/198, а у відповідності до положень ст.111-28 ГПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України .

Оскільки заява ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників Товариства була нотаріально посвідчена лише 13.06.2013р. , то відлік 12 місячного строку, встановленого ч.1 ст.54 ЗУ «Про господарські товариства», розпочався саме з цієї дати, отже граничним строком проведення виплати позивачу вартості частини майна Товарситва, пропорційної його частці у статутному капіталі, є 13.06.2014р., після затвердження звіту за 2013р.

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом 24.03.2014р., тобто до спливу 12 місяців для виплати йому ТОВ ім.Б.Хмельницького вартості частини майна товариства у зв'язку із виходом його зі складу учасників 13.06.2013р., та до затвердження звіту ТОВ ім.Богдана Хмельницького за 2013 рік.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним нотаріусом Доманівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6 02.04.2013р. було нотаріально посвідчено заяву ОСОБА_1 компетентним органам, в якій останній зазначив про свій намір вийти з учасників ТОВ ім.Б.Хмельницького та припиняючи свою участь у складі учасників Товариства має намір відступити належну йому частку у статутному фонді (статутному капіталі) вказаного товариства у повному обсязі ОСОБА_8 (т.1 а.с.84).

Проте як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечувалось сторонами під час апеляційного перегляду справи, позивач не подавав вищезазначену заяву ані до ТОВ ім.Богдана Хмельницького, ані іншому компетентному органу.

Відповідно до ст.53 ЗУ «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства . Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Тобто у разі відступу своєї частки позивачем іншій особі у статутному капіталі ТОВ ім.Богдана Хмельницього у відповідача був би відсутній обов'язок виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці ОСОБА_1 у статутному капіталі.

На думку колегії суддів, ця обставина нівелює посилання позивача на подання 22.02.2013р. заяви про вихід зі складу учасників ТОВ ім. Богдана Хмельницького від 25.01.2013р. як юридичний факт, з яким законом та Статутом Товариства повязуються правові наслідки у вигляді прийняття загальними зборами рішення про вихід учасника із Товариства, проведення відповідних виплат та внесення змін до установчих документів.

Юридично неспроможними є вимоги ОСОБА_1 про виплату йому частини вартості майна Товариства пропорційно його частці у статутному капіталі, що ґрунтуються на ствердженнях про вихід із Товариства саме 01.03.2013р. за його заявою від 25.01.2013р. (одержаною Товариством 22.02.2013р.), оскільки усі пов'язані із виходом наслідки, визначені законом, настають саме у зв'язку із поданням нотаріально посвідченої заяви від 13.06.2013р.

Посилання скаржника на вчинення сторонами дій у напрямку проведення виплат ОСОБА_1 Товариством у добровільному порядку (грошовими коштами та майном) судова колегія відхиляє, позаяк вчинення таких дій тягне лише можливість вирахування вже проведених виплат при визначенні розміру вартості частини майна Товариства пропорційно частці ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом з Товариства згідно заяви від 13.06.2013р.

Чинність рішення загальних зборів учасників від 01.03.2013р. (протокол №3) також не є аргументом на користь позиції позивача, оскільки рішення загальних зборів від 13.06.2013р. (протокол №7) також є чинним, ґрунтується на належним чином оформленій заяві про вихід з Товариства та саме у зв'язку з його прийняттям 17.06.2013р. була проведена державні реєстрація нової редакції Статуту ТОВ ім.Богдана Хмельницького.

Колегія суддів вважає хибною позицію скаржника, за якою за заявою від 25.01.2013р. (одержаною Товариством 22.02.2013р.) відбувся вихід ОСОБА_1 з Товариства з 01.03.2013р. та мають бути проведені належні йому виплати, а за нотаріально посвідченою заявою від 13.06.2013р. настає решта юридичних наслідків - зміни до установчих документів Товариства та їх державна реєстрація.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 визнані помилковими в ході апеляційного перегляду справи та підставою для скасування оскаржуваного рішення слугувати неспроможні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області від 04.06.2014р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст.99,101-103,105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.06.2014р. у справі №915/376/14 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 29 .09.2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.