Постанова

від 22.09.2014 по справі 910/5201/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р. Справа№ 910/5201/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Котягін А.С., за довіреністю;

відповідача 1:Шинкарук М.М., за довіреністю;

відповідача 2:Шинкарук М.М., за довіреністю;

третя особа 1:не з'явився;

третя особа 2:не з'явився;

третя особа 3:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Перевесло"

на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014

у справі № 910/5201/14 (суддя: Бондарчук В.В.)

за позовом Приватної агрофірми "Дністер"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Цінні папери"

2) Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Перевесло"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_3

2) ОСОБА_4

3)ОСОБА_5

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі № 910/5201/14 позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 11/5966 від 15.12.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Цінні папери" та Приватною агрофірмою "Дністер".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Цінні папери" Приватної агрофірми "Дністер" 1218 грн. 00 коп. - судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами "Перевесло" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі № 910/5201/14 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Перевесло" передано на розгляд колегії судді у складі головуючого судді - Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Шевченка Е.О.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 № 910/5201/14 у справі № 910/5201/14 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Верховець А.А., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до провадження справу № 910/5201/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 22.09.2014.

18.09.2014 учасником Приватної агрофірми «Дністер» ОСОБА_4 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення по справі.

19.09.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 № 910/5201/14 у справі № 910/5201/14 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

22.09.2014 представник відповідача 2 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

22.09.2014 представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу відповідача 2 і просив суд її задовольнити.

22.09.2014 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі № 910/5201/14 залишити без змін.

22.09.2013 третя особа 1, третя особа 2, третя особа 3 в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи третя особа 1, третя особа 2, третя особа 3 повідомлені належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 3.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2, колегія суддів встановила наступне.

15.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Цінні папери" в особі директора Кадушкевича В.Є., який діє на підставі статуту, як комісіонер на підставі замовлення №07 від 15.12.2011 р. до договору на брокерське обслуговування №Б 11/4466; УН/180-У від 13.01.2011 р., що діє від свого імені, в інтересах і за рахунок Венчурного пайового інвестиційного фонду "Українська нерухомість" недиверсифікованого виду закритого типу (продавець) та Приватною агрофірмою "Дністер" в особі директора ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 11/5966 від 15.12.2011 р. (покупець), умовами якого передбачено, що відповідач-1 зобов'язався забезпечити передачу у власність позивача, а позивач зобов'язався оплатити вказані в цьому пункті цінні папери на умовах, передбачених договором: іменні процентні звичайні облігації, що вільно обертаються серії К, код ISIN - UA4000022446, номінальна вартість 1 000,00 грн., загальна кількість ЦП - 3 458 шт., загальною вартістю 5 810 857,78 грн.

Також, між Приватним акціонерним товариством "Компанія з управління активами "Перевесло", що є компанією з управління активами Венчурного пайового інвестиційного фонду "Українська нерухомість" недиверсифікованого виду закритого типу в особі голови правління Кулія Т.В. та Приватною агрофірмою "Дністер" в особі директора ОСОБА_7 підписано акт виконаних зобов'язань до договору №Б 11/5966 від 15.12.2011 р., яким встановлено, що відповідач-2 передав, а позивач 15.03.2012 р. прийняв цінні папери, що є предметом договору купівлі-продажу цінних паперів №Б 11/5966 від 15.12.2011 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що директор Приватної агрофірми "Дністер", підписував договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 11/5966 від 15.12.2011 р. з перевищенням наданих повноважень, визначених статутом відповідача (п.6.6 та п. 6.12 статуту), тому такий договір підлягає визнанню недійсним з моменту його вчинення.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до п. 6.12 статуту позивача, виконавчим органом агрофірми є дирекція агрофірми. Дирекція здійснює керівництво поточної діяльності агрофірми. На чолі дирекції стоїть директор агрофірми.

Директор має право, зокрема, укладати угоди та чинити юридичні дії від імені агрофірми, давати доручення, стосовно господарської діяльності на суму, що не перевищує 50 % статутного капітал агрофірми.

При цьому, в п. 6.6. статуту позивача передбачено, що до компетенції найвищого органу агрофірми входить, зокрема, прийняття рішення про укладення правочинів (стосовно нерухомості, активів, залучення коштів, надання гарантій, позик, поруки, оренди, безоплатної передачі майна, або відчуження іншим шляхом та прийняття рішення про укладення правочинів стосовно господарської діяльності на суму, що перевищує 50 статутного капіталу агрофірми.

Отже, згідно із положеннями статуту Приватної агрофірми "Дністер", директор товариства має право укладати угоди на суму, що не перевищує 121000,00 грн., а будь-які угоди на суму, більшу від вказаної, лише за наявності відповідного рішення загальних зборів учасників Приватної агрофірми "Дністер".

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі провадження у справі відповідач-1 надав суду примірник рішення загальних зборів учасників Приватної агрофірми "Дністер", датований 13.11.2011 р., яким було надано повноваження директору Приватної агрофірми "Дністер" ОСОБА_7 на укладення договору купівлі-продажу цінних паперів на суму 5 810 857,78 грн. 66% голосів учасників. З протоколу вбачається, що присутніми були: ОСОБА_9 - 10% голосів; ОСОБА_10 - 18,66% голосів, ОСОБА_11 - 18,67 % голосів, ОСОБА_12 - 18,67% голосів. Було встановлено, що на загальних зборах учасників присутні 4 учасника ПАТ "Дністер", які в сукупності володіють 66% голосів. Загальні збори учасників є повноважними.

Проте, рішенням господарського суду міста Києва від 21.08.2014 у справі №914/2149/14 рішення загальних зборів учасників Приватної агрофірми "Дністер" оформленого протоколом № 13-11/13 від 13.11.2011 р. визнано недійсним.

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору, тобто наявність та участь тих самих сторін, що й у справі, яка розглядається.

Оскільки, рішення загальних зборів учасників Приватної агрофірми "Дністер" оформленого протоколом № 13-11/13 від 13.11.2011 р. визнано недійсним, то договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 11/5966 від 15.12.2011 р. укладений директором Приватної агрофірми "Дністер" ОСОБА_7 є укладений останнім з перевищенням повноважень.

Відповідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Проте, наявний в матеріалах справи акт виконаних зобов'язань до договору №Б 11/5966 від 15.12.2011 р., яким встановлено, що відповідач-2 передав, а позивач 15.03.2012 р. прийняв цінні папери, що є предметом договору купівлі-продажу цінних паперів №Б 11/5966 від 15.12.2011 р. не є належним доказом наступного схвалення товариством спірного договору, оскільки такий акт було підписано директором позивача, який не мав повноважень на укладення спірного договору.

До того ж, представниками сторін в судовому засіданні було підтверджено лише передачу цінних паперів, але не сплату позивачем їх вартості, що не може вважатися наступним схваленням правочину.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі № 910/5201/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Перевесло" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі № 910/5201/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/5201/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко