Постанова

від 26.09.2014 по справі 920/391/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа № 920/391/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

ТОВ "Біовіта" -Тільга О.А. (дов. від 25.02.2014 року)

ТОВ "СІКХ" - Збукарєв І.В. (керівник)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка - Суми" (вх. №1425С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 14.04.2014 року у справі №920/391/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовіта", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка - Суми", м. Суми

про стягнення 183535,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Біовіта" звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з ТОВ "Медтехніка - Суми" на свою користь заборгованість у розмірі 183535,00 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.04.2014 року у справі №920/391/14 (суддя Рунова В.В.) у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено. Позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Медтехніка - Суми" на користь ТОВ "Біовіта" заборгованість за договором купівлі-продажу №71/12/2013 від 02.12.2013 року у розмірі 183535 грн., в тому числі: 177500 грн. основного боргу, 4615 грн. пені, 355 грн. інфляційних збитків, 1065 грн. трьох відсотків річних; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у сумі 3671 грн.

ТОВ "Медтехніка - Суми" з рішенням не погодилося та, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 14.04.2014 року у справі №920/391/14 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у процесі розгляду справи суд першої інстанції не забезпечив дотримання засад судочинства встановлених, зокрема ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, позбавивши його права змагальності та не створивши учасникам процесу необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.) від 10.06.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 17.07.2014 року.

16.07.2014 року від ТОВ "СІКХ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №5606), в якому зазначається про неможливість явки представника відповідача у зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні та неможливістю залучення іншого представника. Крім того, в клопотанні повідомляється, що з 11.04.2014 року ТОВ "Медтехніка - Суми" було перейменовано на ТОВ "СІКХ", в підтвердження чого надає копію Наказу №27-ВК про реєстрацію зміни найменування товариства від 11.04.2014 року.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. та судді Білоусової Я.О., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Хачатрян В.С., суддя Шевель О.В.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 року відкладено розгляд справи на 04.09.2014 року.

26.08.2014 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 6932), в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги, відкладено розгляд справи на 23.09.2014 року. Зобов'язано позивача не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду: належним чином засвідчені копії документів, копії яких додані до позовної заяви, а також їх оригінали (для огляду в судовому засіданні); письмові пояснення щодо зарахування у якості оплат за договором №71/12/2013 купівлі-продажу від 02.12.2013 р. та видатковою накладною №РН-0000169 від 02.12.2013 р. наступних платежів: 49380грн. за документом від 16.01.2014р. №4619; 40000 грн. за документом від 17.01.2014 р. №4623; 15260 грн. за документом від 20.01.2014 р. №4628. Зобов'язано відповідача не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду письмові пояснення щодо власної реорганізації (та/або зміни найменування) з підтверджуючими документами. Зобов'язано сторони надати витяг щодо себе з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час розгляду справи. Визнано явку сторін в судове засідання обов'язковою.

Також, 04.09.2014 року Харківським апеляційним господарським судом винесено окремі ухвали, які надіслані позивачу та відповідачу.

Розпорядженням секретаря судової палати №2 Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 року у зв'язку з хворобою судді Хачатрян В.С. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.,суддя Шевель О.В.

23.09.2014 року від відповідача факсом (вх.№305) надійшла заява про обґрунтування відсутності представника відповідача на судовому засіданні 04.09.2014 року (вх.№8155).

Також, 23.09.2014 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№8156).

Від відповідача надійшло повідомлення про вжиті заходи реагування щодо недоліків, про які зазначено в окремій ухвалі (вх. № 8168).

23.09.2014 року від відповідача на виконання вимог ухвали від 04.09.2014 року надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №8169).

Від позивача також 23.09.2014 року надійшли додаткові пояснення (вх.№8172).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 14.04.2014 року у справі №920/391/14 - без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

02 грудня 2013 року між ТОВ "Біовіта" (позивач) та ТОВ "Медтехника - Сими" (відповідач) укладено договір купівлі - продажу №71/12/2013 (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов'язався поставити покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплати відповідно до умов договору.

Асортимент, кількість та ціна товару визначається в специфікаціях, накладних, які підтверджуються підписами уповноважених на те сторонами осіб, скріплюються печатками сторін та є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору становить 322640 грн. (п. 2.1, п. 2.3 договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що поставка товару покупцю здійснюється автотранспортом продавця або альтернативним засобом за домовленістю сторін протягом 5 робочих днів. Поставка товару за даним договором обов'язково здійснюється на підставі замовлення покупця, що формується сторонами відповідно до потреб покупця у товарі.

Згідно п. 3.5 договору датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що робиться позначка у відповідній накладній.

Відповідно до розділу 4 договору купівлі-продажу №79/12/2013 "Умови оплати товару" оплата замовленого покупцем товару здійснюється останнім окремо за кожну замовлену партію товару в терміни, вказані у замовленні, але у всякому разі не пізніше ніж на 21 день після поставки товару. Про терміни оплати обов'язково робиться позначка в накладній та в замовленні. Оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів в загальній сумі відповідного замовлення товару на поточний рахунок продавця. Датою оплати товари вважається день зарахування грошових коштів в загальній сумі відповідного замовлення на поточний рахунок продавця.

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013 року. Якщо грошові розрахунки між сторонами за даним договором проведені не в повному обсязі, то строк його дії продовжується до моменту повних взаємних грошових розрахунків між сторонами.

Специфікація на товар визначена у додатку №1 до договору №71/12/2013 від 02.12.2013 року, відповідно до якої вартість всього обсягу закупівлі за договором становить 322640,00 грн. Зазначена специфікація підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Згідно матеріалів справи, а саме видаткової накладної № РН-0000169 від 02.12.2013 року та довіреності на отримання цінностей від 25.11.2013 року, на виконання умов договору №71/12/2013 позивачем було поставлено відповідачу товар (амінокислотна суміш МD мил ФКУ) на загальну суму 322640,00 грн.

Натомість, відповідач свої обов'язки щодо оплати отриманого товару за договором виконав частково, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути на свою користь заборгованість за договором у розмірі 177500,00 грн.

На підтвердження часткового погашення відповідачем заборгованості за договором, позивачем надано банківські виписки по рахунку, відповідно до яких 15.01.2014 року було проведено оплату за товари медичного призначення у розмірі 49380,00 грн. зг. накл. №170 від 02.12.2013 року; 16.01.2014 року проведено оплату за товари медичного призначення у розмірі 40000,00 грн. зг. накл. №170 від 02.12.2013 року; 17.01.2014 року проведено оплату за товари медичного призначення у розмірі 15260,00 грн. зг. накл. №186 від 02.12.2013 року; 20.01.2014 року проведено оплату за товари медичного призначення у розмірі 20000,00 грн. зг. накл. №169 від 02.12.2013 року; 22.01.2014 року проведено оплату за товари медичного призначення у розмірі 20000,00 грн. зг. накл. №169 від 02.12.2013 року; 18.02.2014 року проведено оплату за товари медичного призначення у розмірі 500,00 грн. зг. накл. №169 від 02.12.2013 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 177500,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що в наданих позивачем виписках по рахункам (від 15.01.2014 року, 16.01.2014 року, 17.01.2014 року) зазначені інші номери накладних, ніж тієї (№ РН-0000169 від 02.12.2013 року), за якою отримано товар та проводиться стягнення. Тобто, позивачем враховано проведені відповідачем оплати, які не стосуються спірної заборгованості за вказаною специфікацією та накладною № РН-0000169. Однак, враховуючи, що розмір заявлених позивачем до стягнення за спірним договором вимог є меншим, ніж він, враховуючи вищевказані обставини, мав би право до фактичного стягнення, то вказані обставини не впливають на правильність прийнятого судом рішення.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1 договору визначено, в разі порушення строків оплати товару, визначених п.4.1 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати товару. Розмір основної заборгованості підлягає збільшенню на індекс інфляції, встановлений Держкомстатом України, за період прострочення оплати товару.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4615 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, сторони у договорі купівлі-продажу №71/12/2013 погодили, що розмір основної заборгованості підлягає збільшенню на індекс інфляції, встановлений Держкомстатом України, за період прострочення оплати товару.

На підставі вказаних положень позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, які становлять 355 грн. - інфляційних збитків та 1065,00 грн. - 3% річних.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правомірний висновок щодо стягнення з відповідача на користь позивача 177500 грн. основного боргу, 4615 грн. пені, 355 грн. інфляційних збитків, 1065 грн. трьох відсотків річних.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт не висловлює заперечень проти наявності заборгованості за договором купівлі-продажу №71/12/2013 та правильності проведених позивачем розрахунків, а фактично його доводи зводяться до порушення, на його погляд, судом першої інстанції принципу змагальності, передбаченого ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 13.03.2014 року порушено провадження у справі №920/391/14. Копія зазначеної ухвали була надіслана, у тому числі, відповідачу, про що свідчить відповідний штамп про відправку документу на звороті у лівому нижньому куті оригіналу ухвали.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням ним копії позовної заяви та доданих до неї документів. Копії зазначеної ухвали також були направлені сторонам, що підтверджується відповідним штампом про відправку документу на звороті у лівому нижньому куті оригіналу ухвали.

Однак, 08.04.2014 року господарським судом Сумської області отримано, та долучено до матеріалів справи повернуту копію вищевказаного процесуального документу, а саме ухвали про відкладення розгляду справи, з позначкою поштового відділення - "за відмовою адресата від одержання".

У судове засідання, на якому прийнято оскаржуване рішення представник відповідача не з'явився, однак був обізнаний про нього, про що свідчить зміст клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.

Підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами та доповненнями господарським судам роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Однак, відповідач своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, а тому у колегії суддів відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи були порушені норми процесуального права, які полягали у незабезпеченні засад змагальності.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що господарське судочинство побудовано на принципах диспозитивності, а дотримання засад рівності та змагальності забезпечується не тільки судом, а й сторонами, за умови належного користування ними правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції дослідив належним чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо розрахунку у встановленому порядку та розмірі за договором купівлі-продажу за товар.

Крім того, апелянт зазначає, що з 11.04.2014 року ТОВ "Медтехніка - Суми" було перейменовано на ТОВ "СІКХ".

Колегія суддів, дослідивши вказані обставини, встановила наступне.

Відповідно до копії витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Медтехніка - Суми" є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного товариства "Медтехніка - Суми" (код ЄДРПОУ 23291655). В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "СІКХ" є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного товариства "Медтехніка - Суми", про що свідчить копія витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 05.09.2014 року, відповідно до якого 11.04.2014 року відбулась державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи у зв'язку зі зміною найменування.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини не є підставою для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення по даній справі, оскільки суду першої інстанції не надавались вказані матеріали для дослідження.

Однак, це не позбавляє сторону звернутися з відповідною заявою на стадії виконавчого провадження в порядку ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Сумської області від 14.04.2014 року у справі №920/391/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка - Суми" залишити без задоволення .

2. Рішення господарського суду Сумської області від 14.04.2014 року у справі №920/391/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 26.09.2014 року.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О. В. Шевель