Постанова

від 17.09.2014 по справі 822/1782/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1782/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Залімського І. Г. Полотнянка Ю.П.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

представника відповідача - Лукова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Канола-Поділля" до Реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, треті особи - ТзОВ "Агромир Захід", ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 3,6935 га , -

В С Т А Н О В И В :

13.05.2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Канола-Поділля" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, треті особи - ТзОВ "Агромир Захід", ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 3,6935 га.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, решта сторін в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 січня 2009 року між ТОВ "Канола-Поділля" та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,6935 га. сільськогосподарського призначення за межами с. Дубовий Гай, що знаходиться на території Новоселицької сільської ради Полонського району строком на 5 років, який був зареєстрований 01.06.2009 року у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинений запис № 040975900192.

29.03.2014 року рішенням державного реєстратора реєструється право оренди на цю ж земельну ділянку за ТОВ "Агромир Захід".

На думку позивача такі дії державного реєстратора є протиправними, оскільки не закінчився строк дії договору оренди з ТОВ "Канола-Поділля", що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" N 1952-IV, прийшов до висновку про наявність причин для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів перш за все зауважує про те, що за загальним правилом спір, який стосується конкуренції прав декількох осіб на один і той же майновий об'єкт має приватний характер. Тому у випадку, коли такий спір лежить в основі адміністративної справи про скасування державної реєстрації права, адміністративний суд має перевірити лише відповідність дій державного реєстратора вимогам закону, не втручаючись у сам приватний спір.

У відповідності до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" N 1952-IV.

За змістом ст.2 Закону N 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 ч.1 ст. 4 Закону N 1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.

В силу ч. 1 ст.5 Закону N 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 7 ст.16 Закону N 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1 ); інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (п.6).

За змістом п.36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868 (надалі - Порядок №868) для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» в редакції, що діяла на час укладання договору від 29.01.2009 року, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В силу ч.ч.2 і 3 ст.125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Аналогічні положення закладені і в ст.18 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, законодавством передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається договором оренди за згодою орендаря та орендодавця, а право на використання орендованої земельної ділянки виникає у орендаря після державної реєстрації договору оренди, з моменту якої зазначений договір набирає чинності.

Пунктом 8 договору оренди земельних ділянок, розташованих на землях Новоселицької сільської ради Полонського району Хмельницької області, укладених між позивачем та ОСОБА_3 передбачено, що договір укладено на 5 років. Зазначеним пунктом також передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відтак, строк дії укладеного позивачем договору оренди земельних ділянок від 29.01.2009 року закінчився у січні 2014 року. До закінчення строку їх дії позивач не вчинив жодних передбачених цим договором дій щодо продовження їх дії на новий строк.

У зв'язку з недотримання позивачем умов договору щодо порядку продовження його дії, подальше користування позивачем спірною земельною ділянкою можливе лише шляхом укладання нового договору оренди, а не продовження дії договору, укладеного у 2009 році.

Таким чином, на дату прийняття державним реєстратором рішень від 29.03.2014 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, розташованої на землях Новоселицької сільської ради Полонського району Хмельницької області, за ТОВ «Агромир Захід», строк договору оренди цієї земельної ділянки, укладеного позивачем, закінчився.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону N 1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

В силу ч. 4 ст.24 Закону N 1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Суд також враховує, що станом на день розгляду спору, незважаючи на припинення за згодою сторін договорів оренди між ТОВ «Агромир Захід» та ОСОБА_3 позивач не вчинив дій щодо укладання договорів оренди з цими орендодавцями на новий строк.

Зазначене вище вказує на те, рішення державного реєстратора від 29.03.2014 року про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, розташованих на землях Новоселицької сільської ради Полонського району Хмельницької області, за ТОВ «Агромир Захід», жодним чином не порушують права позивача на оренду зазначених земельних ділянок., які станом на день прийняття спірних рішень не перебували в оренді позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі та в межах закону.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року, - скасувати .

Винести нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Канола-Поділля" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Залімський І. Г.

Полотнянко Ю.П.