Ухвала

від 28.08.2014 по справі 822/3009/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2014 року м. Київ К/800/53999/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Приходько І.В.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Хмельницької області (далі - ДПІ) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Обрій» (далі - Товариство) до ДПІ,

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Товариство звернулося із позовом до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182220 від 29 березня 2013 року, яким зменшений розмір від'ємного значення суми ПДВ, у розмірі 186 621,00грн.

На обґрунтування позову зазначило, що за наслідками здійснення господарських операцій від контрагентів були отримані належним чином оформлені податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями про їх прийняття.

2 вересня 2013 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2013 року № 0000182220 скасоване.

Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанції зазначили, що податкові накладні отримані Товариством від контрагентів, були оформлені згідно вимог чинного законодавства та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а також правомірно включено суми ПДВ до податкового кредиту у періоді в якому були отримані податкові накладні.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду, постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 10 січня 2013 року до 30 січня 2013 року посадовими особами ДПІ здійснена позапланова виїзна документальна перевірка правомірності нарахування Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за серпень 2011 року, лютий-червень 2012 року, за наслідками якої 19 лютого 2013 року складений акт перевірки № 101/22/35779344.

На підставі висновків ДПІ, викладених у вищезазначеному акті, Товариство порушило п. 198.1, п. 198.3, п. п. б п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

29 березня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000182220, яким зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у розмірі 186 621,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, Позивач придбав у ПрАТ «Галнафтохім» автомобільну шину «КАМА», а також отримував послуги з будівництва зерноочисного комплексу у ПрАТ «Агробудмеханізація», у зв'язку з чим Товариство отримало податкові накладні № 49/0019 від 3 лютого 2012 року та № 23 від 14 листопада 2011 року з відміткою про їх включення до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України , податкова накладна видається та реєструється у Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням про прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо податкові накладні сформовано з порушенням вимог встановленими пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що протягом операційного дня платнику податків надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до п. 6.1. Порядку заповнення податкової накладної, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" , податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації.

Судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що вказані податкові накладні в порядку ст. 201 Податкового кодексу України є надісланими належним чином та вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, в свою чергу, надавало право Товариству на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в березні 2012 року, у розмірі 1073,00 грн., та в червні 2012 року, у розмірі 164 782,00 грн.

Також, судами було встановлено, що податкову накладну № 49/0019 від 3 лютого 2012 року ДПІ отримало у березні 2012 року, а податкову накладну № 23 від 14 листопада 2011 року - у червні 2012 року, що підтверджується журналами вхідної документації Товариства за 2012 рік.

Згідно абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції щодо правомірності включення Товариством вказаних податкових накладних до податкового кредиту того періоду, у якому вони були отримані.

Крім того, судами попередніх інстанції зроблено обґрунтований висновок щодо помилковості висновків ДПІ стосовно невірно відкоригованого податкового кредиту Товариства за березень, квітень, травень, червень 2012 року, який необхідно коригувати у відповідності до сум зазначених в бухгалтерському обліку в реєстрах 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "інші витрати операційної діяльності".

Пунктом 11.10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України 24.12.10 № 1002 , встановлено, якщо платником проводиться розподіл сум податкового кредиту відповідно до п. 199.1 ст. 199 та/або абз. 2 пп. "а" пп. 209,15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України , в останній день звітного (податкового) періоду робиться запис щодо коригування записів податкових накладних, відповідно до яких придбавались такі товари/послуги.

Згідно з ч . 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Хмельницької області відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Приходько І.В.

Юрченко В.П.