Постанова

від 23.09.2014 по справі 910/21369/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа№ 910/21369/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дроботенко Ю.О. ( за довіреністю № 02/12/13 від 02.12.2013 рік) ;

від відповідача : Грегуль Н.В. ( за довіреністю №064 від 25.04.2014р.) ;

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2"

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2014р.

у справі № 910/21369/13 (суддя: Удалова О.Г.)

за позовом Приватного підприємства "Агроплюс-К"

до Публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство "Укрпостачбуд"

про стягнення заборгованості у розмірі 597 995,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі у розмірі 597 995,43 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. у справі №910/21369/13 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного підприємства "Агроплюс-К" 543 658 грн. 84 коп. основного боргу, 12 150 грн. 34 коп. трьох процентів річних, в іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив , що матеріали справи належним чином підтверджено порушення відповідачем умов договору про переведення боргу № 1-АП від 29.12.2010 р., згідно з якими відповідач зобов'язувався виплатити позивачу заборгованість у розмірі 543 658,85 грн., але взятих на себе зобов'язань не виконав.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, те що сума заборгованості, заявлена позивачем до стягнення з відповідача, не підтверджується первинними документами, що не свідчить про наявність боргу в задоволеному обсязі. Деякі копії видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, не містять прізвища, ім'я та по батькові уповноваженої особи одержувача ВАТ «Укрпостачбуд» та реквізитів довіреності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2014 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Київська пересувна механізована колона-2" та призначено справу № 910/21369/13 до розгляду на 24.06.2014 р., у складі колегії суддів. Головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 24.06.2014 року, в зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, здійснити розгляд справи № 910/21369/13 у складі: головуючий суддя Руденко М.А,, суддів: Скрипка І.М., Пономаренко Є.Ю.

24.06.2014р. представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином. Колегія суддів ухвалила розгляд справи відкласти на 15.07.2014р.

В подальшому справа неодноразово відладалась.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 09.09.2014 року, в зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. у відпустці, здійснити розгляд справи № 910/21369/13 у складі: головуючий суддя Руденко М.А,, суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

В судовому засіданні 23.09.2014 року представник позивача вказав , що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

23.09.2014 року представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи, за наявними у справі доказами

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.03.2008 р. між ПП "Агроплюс-К" (постачальник) та ВАТ "Укрпостачбуд" (покупець) був укладений господарський договір поставки № 03/03/08/1 (Договір поставки) (т.1 а.с.19).

За умовами зазначеного договору, постачальник (ПП "Агроплюс-К") зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві (ВАТ "Укрпостачбуд") продукцію, а покупець (ВАТ "Укрпостачбуд") зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму. (п. 1.1 Договору поставки). Асортимент, кількість продукції, ціна та вартість кожної партії поставки продукції уточнюється сторонами в момент вибірки покупцем (ВАТ "Укрпостачбуд") продукції постачальника (ПП "Агроплюс-К"). Передача продукції від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування продукції, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну продукції та загальну вартість продукції, що постачається. На загальну вартість продукції нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття продукції, є датою поставки продукції постачальником (ПП "Агроплюс-К"). (п. 4.1 Договору поставки). Постачальник (ПП "Агроплюс-К") поставляє покупцеві (ВАТ "Укрпостачбуд") продукцію не пізніше наступного дня після подання заявки (п. 4.3 Договору поставки).

Згідно з п. 8.1 Договору поставки, покупець (ВАТ "Укрпостачбуд") повинен сплатити поставлену продукцію протягом 10 (десяти) календарних днів після дати поставки на підставі рахунку, виставленого постачальником (ПП "Агроплюс-К").

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постачальник (ПП "Агроплюс-К") передав покупцю (ВАТ "Укрпостачбуд") продукцію на загальну суму 1 919 269,51 грн., що підтверджується видатковими накладними за період з 05.03.2008 р. по 10.10.2008 р.,(т.1 а.с.111-174), а покупець (ВАТ "Укрпостачбуд") прийняв вказану продукцію, проте оплатив її частково в розмірі 1 706 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за період з 24.03.2008 р. по 17.09.2008 р. (т.2 а.с.10-26), а також довідкою про стан заборгованості за договором № 03/03/08/1 від 03.03.2008 р. між ПП "Агроплюс-К" та ВАТ "Укрпостачбуд" (т.2 а.с.8)

Отже, у ВАТ "Укрпостачбуд" утворилась заборгованість за договором поставки перед приватним підприємством "Агроплюс-К" у розмірі 212 769,51 грн.

В подальшому, 29.12.2010 р. між публічним акціонерним товариством "Укрпостачбуд" (первісний боржник), приватним підприємством "Агроплюс-К" (новий боржник) та товариством обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрпостач" (кредитор) було укладено договір про переведення боргу № 1-УП (Договір № 1-УП) (т.1 а.с.103).

Відповідно до п. 2 Договору № 1-УП, первісний боржник (ПАТ «Укрпостачбуд») переводить на нового боржника (ПП «Агроплюс-К») борг (грошове зобов'язання) у розмірі 330 889,34 грн. (триста тридцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 34 коп.), в тому числі ПДВ 55 148,22 грн., що виник на підставі розділу 8 Основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.

Згідно з п. 3 Договору № 1-УП, новий боржник (ПП «Агроплюс-К») має право висунути проти вимоги кредитора (ТОВ "Торговий дім "Укрпостач") всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором (ТОВ "Торговий дім "Укрпостач") та первісним боржником (ПАТ «Укрпостачбуд») за Основним договором.

Також, 29.12.2010 р. між публічним акціонерним товариством "Укрпостачбуд" (третя особа), публічним акціонерним товариством "Київська пересувна механізована колона-2" (відповідач) та приватним підприємством "Агроплюс-К" (позивач) був укладений договір про переведення боргу № 1-АП (Договір № 1-АП) (т.1 а.с.24).

За умовами п. 1 Договору № 1-АП регулюються відносини, пов'язані з переведенням боргу третьої особи у зобов'язаннях, що виникли з господарського договору поставки № 03/03/08/1 від 03.03.2008 р., укладеного між третьою особою та позивачем ("Основний договір-1") та договору про переведення боргу № 1-УП від 29.12.2010 р., укладеного між третьою особою, позивачем та ТОВ "Торговий дім Укрпостачбуд" ("Основний договір-2").

Відповідно до п. 2 Договору № 1-АП, третя особа переводить на відповідача борг (грошове зобов'язання), а відповідач погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання у розмірі 543 658,85 грн., в тому числі ПДВ 90 609,81 грн., що виник на підставі: розділу 8 Основного договору-1 у розмірі 212 769,51 грн. з ПДВ; пункту 5 Основного договору-2 у розмірі 330 889,34 грн. з ПДВ.

При цьому, відповідач, підписуючи даний договір, підтвердив, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Основним договором-1 та Основним договором-2, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором-1 та Основним договором-2 між третьою особою та позивачем. (п. 4 Договору № 1-АП)

25.07.2012 р. між позивачем, відповідачем та третьою особою була укладена додаткова угода № 1 до договору про переведення боргу № 1-АП від 29.12.2010 року (т. 1 а.с.28). За умовами якої сторони домовились доповнити Договір № 1-АП пунктом 2.1 наступного змісту: "Відповідач зобов'язується сплатити позивачу борг (грошове зобов'язання) у розмірі 543 658,85 грн., в тому числі ПДВ - 90 609,81 грн., шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позивача в строк до 30.11.2012 р. включно з правом дострокового погашення".

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведена заборгованість за договором поставки, розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить 543 658,84 грн., в тому числі, за договором поставки № 03/03/08/1 від 03.03.2008 року у розмірі 212 769,51 грн., за договором про переведення боргу № 1-УП від 29.12.2010р. у розмірі 330 889,34 грн., відповідно до укладеного між ними і ПАТ «Укрпостачбуд» Договору № 1-АП про переведення боргу від 29.12.2010 р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 522 ЦК України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зважаючи на з'ясовані судом першої інстанції обставини, колегія суддів вважає вірним висновок, щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 543 658,84 коп. та 3 відсотків річних, оскільки заборгованість виникла на підставі укладених договорів про переведення боргу, при цьому боргові зобов'язанні підтверджені первісними бухгалтерськими документами. При цьому зазначає, що укладаючи договори про переведення боргу відповідач, згідно їх умов підтвердив, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між первісним боржником та кредитором. (п. 4 Договору № 1-УП )

Доводи апеляційної скарги про те, що надані позивачем первісні документи (видаткові накладні до Договору поставки) не свідчать про наявність боргу в заявленому обсязі, оскільки не містять таких реквізитів як прізвище, ім'я та по-батькові уповноваженої особи одержувача - відкритого акціонерного товариства "Укрпостачбуд" та реквізитів довіреності, а видаткова накладна № 0000041 від 21.07.2008 р. не містить печатки відкритого акціонерного товариства "Укрпостачбуд" (третьої особи), яке отримувало продукцію, колегія суддів вважає необґрунтованими зважаючи на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Так, прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції за умови наявності її особистого підпису, а також реквізити довіреностей на отримання матеріальних цінностей та наявність печатки не являються згідно чинного законодавства обов'язковими реквізитами видаткової накладної, відсутність яких ставить під сумнів факт отримання продукції за такою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, видаткові накладні, згідно з якими позивач передав продукцію третій особі на виконання Договору поставки, містять особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплений печаткою відкритого акціонерного товариства "Укрпостачбуд" (третьої особи), а видаткова накладна № 0000041 від 21.07.2008 р. посвідчена особистим підписом, особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції (т.1 а.с.113).

В матеріалах справи відсутні будь докази того, що підтверджують втрату печатки третьою особою або інші обставини, що могли б свідчити про підписання видаткових накладних зі сторони третьої особи не уповноваженою на те особою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не був позбавлений можливості, встановити реальний розмір заборгованості та висунути свої заперечення, щодо його обсягу кредиторові до прийняття на себе боргового зобов'язання, проте цього не зробив і уклавши Договір № 1-АП погодився прийняти та виконати боргове зобов'язання у розмірі, встановленому умовами Договору № 1-АП.

Окрім того, колегія приймає до уваги, що рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2014 року у справі № 910/23573/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 року, за позовом ПАТ «Київська пересувна механізована колона -2» до ПП «Агроплюс-К» та ПАТ «Укрпостачбуд», у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору про переведення боргу № 1-АП від 29.12.2010 р. відмовлено.

Стосовно іншої частини основного боргу, що виникла з Договору № 1-УП, наявність заборгованності підтверджена актом взаєморозрахунків від 24.11.2008 р., копія якого долучена до матеріалів справи, в розмірі 330 889,33 грн.(т.1 а.с.147)

Враховуючи вищевикладені обставини справ, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно було встановлено, що розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить 543 658,84 грн. В матеріалах справи, відсутні будь які належні та допустимі докази які б підтвердили оплату заборгованості перед позивачем.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 40 551,60 грн., оскільки договір переведення боргу № 1-АП від 29.12.2010 р. не містить пункту про обов'язок нового боржника (відповідача) сплатити кредиторові пеню у випадку прострочення виконання зобов'язання.

Також вірним є висновок суду першої інстанції щодо стягнення трьох процентів річних у розмірі 12 154,00 грн., згідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки відповідач вважається таким, що прострочив строк виконання зобов'язання , визначений відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди № 1 від 25.07.2012 року.

Враховуючи вищевикладені обставини справ, колегія суддів вважає, що скаржник не підтвердив належними та допустимими доказами доводи апеляційної скарги, в свою чергу судом першої інстанції, вірно та в повному обсязі були досліджені матеріали справи та винесено законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2014 року у справі № 910/21369/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2014 року у справі № 910/21369/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2014 року у справі № 910/21369/13 залишити без змін.

Матеріали справи №910/21369/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко