ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2014 року Справа № 926/1338/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Рогач Л.І. суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивачаЮзьків М.І., дов. від 02.06.14 відповідачаТимофійчук Л.М., дов. від 01.02.14 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЧернівецької міської ради на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.05.14 у справі№926/1338/13 господарського суду Чернівецької області за позовомЧернівецької міської ради доПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" провизнання укладеними договорів оренди землі від 25.11.2013 в редакції Чернівецької міської ради
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.09.2014, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ходаківської І.П., для розгляду касаційної скарги у справі №926/1338/13 господарського суду Чернівецької області призначено колегію суддів у складі: головуючий - Рогач Л.І., судді - Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.
Чернівецька міська рада звернулася до господарського суду Чернівецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" про визнання укладеними договорів оренди землі від 25.11.2013 в редакції Чернівецької міської ради, обґрунтовуючи позовні вимоги приписами статей 175, 177, 181 Господарського кодексу України, статей 1, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.02.2014 у справі №926/1338/13 (суддя Проскурняк О.Г.) позов задоволено частково. Визнано укладеними в редакції Чернівецької міської ради договори оренди земельної ділянки від 25.11.2013 року за виключенням пункту 12.4. Рішення суду мотивовано, зокрема, тим, положення договорів оренди землі у редакції, запропонованій позивачем щодо сплати одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури міста відповідають рішенням Чернівецької міської ради, які є обов'язковими для сторін.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 (судді: Желік М.Б. - головуючий, Костів Т.С., Орищин Г.В.) рішення господарського суду Чернівецької області від 26.02.2014 у справі №926/1338/13 в частині задоволення позовних вимог скасовано. В цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова суду мотивована, зокрема, тим, що чинним законодавством не передбачено здійснення одноразових або будь яких інших внесків на розвиток інженерно-транспортної чи соціальної інфраструктури міста при укладені договорів оренди землі.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Чернівецька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 179, 181, 187 Господарського кодексу України, статей 648, 649 Цивільного кодексу України, статей 124, 152 Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 31.10.2012 Чернівецькою міською радою прийнято рішення № 639 "Про надання юридичним особам та підприємцям земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень і внесення змін до окремих рішень з цих питань", затверджено список землекористувачів, яким затверджуються проекти відведення земельних ділянок і надаються земельні ділянки в оренду. Пунктом 14 вказаного рішення міської ради зобов'язано осіб, яким надаються в оренду земельні ділянки, укласти впродовж 45 календарних днів з дня прийняття цього рішення з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти на розвиток інфраструктури м. Чернівців відповідно до умов договору. Згідно з додатком 4 до вказаного рішення Публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" затверджено проекти відведення земельних ділянок і надано земельні ділянки в оренду для обслуговування трансформаторних підстанцій на підставі дозволу на складання проекту відведення, рішення міської ради VI скликання від 25.02.2010 року № 1237, рішення міської ради V скликання від 29.04.2010 року № 1297, зокрема терміном оренди 10 (десять) років земельні ділянки, що розташовані за адресою м. Чернівці, вул. Райса Едуарда, 1 (вул. Українська, 22-А), вул. Магалянська, 22-Б, вул. Руська, 17-А, вул. Руська, 2-А, вул. Кохановського Анрі, 10-А, вул. Учительська, 1-А, вул. Каштанова, 46-А, вул. Каштанова, 20-Б, вул. Білоруська, 62-А, вул. Кобилиці Лук'яна, 21-Б, вул. Кармелюка Устима, 7-А, вул. Глібова Леоніда, 12-А, вул. Фучика Юліуса, 2-А, вул. Вірменська, 34-А, вул. Козачука Івана, 17-А, вул. Козачука Івана, 30-А, вул. Сагайдачного Петра гетьмана, 32-А, вул. Александрі Васіле, 28-А, вул. Хотинська, 45-Е, вул. Долинянська, 2-Б, та на 5 (п'ять) років по вул. Сидора Воробкевича, 19-Б, вул. Південно-Кільцева, 1-Д.
Рішенням Чернівецької міської ради від 31.10.2013 №1008 "Про надання Публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" земельних ділянок в оренду" доповнено пункт 1 додатка 4 до рішення міської ради від 31.10.2012 №639 приміткою щодо встановлення обмеження згідно зі статтею 111 Земельного кодексу України на зазначених вище земельних ділянках та встановлення охоронної зони трансформаторних підстанцій.
29.08.2013 рішенням Чернівецької міської ради №954 "Про надання юридичним особам і підприємцям земельних ділянок в оренду та визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень з цих питань" затверджено список землекористувачів, яким затверджуються проекти відведення земельних ділянок і надаються земельні ділянки в оренду, зокрема Публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" земельна ділянка, що розташована за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 2-А для реконструкції трансформаторної підстанції строком на 3 (три) роки на підставі дозволу на складання проекту відведення, рішення міської ради VI скликання від 27.06.2013 року № 912 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.10.2009 року.
Як установлено судами, на виконання рішень Чернівецької міської ради, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради направив для погодження та підписання відповідачу проекти договорів оренди земельних ділянок.
Однак, як установлено судами, відповідач підписав договори оренди з протоколами розбіжностей, оскільки не погодився із п. 11.1., п. 12.4. та п.п. 13.4.2. проектів договорів та просив їх виключити. Зокрема, товариство зазначило, що чинне законодавство не передбачає обов'язку орендаря здійснювати одноразові чи будь-які інші внески на розвиток соціальної інфраструктури міста в разі укладення договорів оренди, окрім того бази РЕМ, трансформаторні підстанції та землі зайняті повітряними лініями електропередач є невід'ємною частиною інфраструктури міста, функціонування яких та підтримання у належному стані забезпечується за рахунок коштів відповідача, відтак ПАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" не погоджує умови договорів оренди у запропонованій міською радою редакції.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Чернівецької міської ради про визнання укладеними договорів оренди землі від 25.11.2013 в редакції Чернівецької міської ради.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд визнав їх частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову повністю, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що чинним законодавством не передбачено здійснення одноразових або будь яких інших внесків на розвиток інженерно-транспортної чи соціальної інфраструктури міста при укладені договорів оренди землі. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив про те, що вимога про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки не відповідає приписам частини1 статті 187 Господарського кодексу України щодо обов'язковості укладення такого договору, а також визначеним у чинному законодавстві способам захисту цивільних прав та інтересів на земельні ділянки.
Втім, зазначені висновки судів попередніх інстанцій визнаються колегією судів передчасними, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частини 1 статті 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Таким чином, надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі".
Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суд у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
За таких обставин між сторонами виникли переддоговірні відносини, оскільки відповідач звернувся до позивача із заявою про передачу в оренду спірних земельних ділянок, а Радою на сесії прийнято відповідне рішення. Відтак, згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду, якщо спір виник при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір -умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Однак, судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.
Отже, для правильного вирішення даного спору суду необхідно застосувати відповідні норми права, якими регулюються спірні правовідносини та встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті.
Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Чернівецької міської ради задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.14 у справі №926/1338/13 господарського суду Чернівецької області та рішення господарського суду Чернівецької області від 26.02.14 у даній справі скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.
Головуючий Л.Рогач
Судді Г.Фролова
О.Яценко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2014 |
Оприлюднено | 06.10.2014 |
Номер документу | 40707089 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Фролова Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні