ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2014 року Справа № 910/8983/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Мележик Н.І., Самусенко С.С. - доповідача,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спот2Д" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2014 року у справі№ 910/8983/14 господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спот2Д" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення грошових коштів за участю представника: від відповідача: ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Спот2Д" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 74 000 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач як виконавець не виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання/виконання послуг/робіт, попередньо оплачених позивачем.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі №910/8983/14 (суддя Котков О.В.) позовні вимоги задоволено повністю.
Рішення мотивовано тим, що виконавцем не надано належних та достатніх доказів не пізніше 31.10.2013 щодо виконання зобов'язання за вищезазначеним договором. Господарським судом першої інстанції вказано, що виконавцем не представлено замовнику акт прийому-передачі наданих послуг відповідно до умов договору в строк до 05.11.2013.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 (судді: Пашкіна С.А. - головуючий, Баранець О.М., Сітайло Л.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постанову апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, ст.ст. 526, 509, 901 Цивільного кодексу України. Апеляційною інстанцією вказано, що в матеріалах справи наявний акт надання послуг, складений та підписаний відповідачем, та відсутні докази підписання та повернення екземпляра акта виконавцеві.
Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Спот2Д" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі №910/8983/14 залишити в силі.
Зокрема, заявник касаційної скарги зазначає, що судове рішення прийнято з порушенням ст.ст. 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.09.2014 касаційну скаргу у справі № 910/8983/14 прийнято до провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.
Стаття 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання/виконання послуг/робіт №116, згідно п.1.1 виконавець (відповідач) зобов'язується надати замовнику (позивачу) визначені договором послуги з оброблення даних в системі "Spot2D": налаштування автоматизованого обміну даних для клієнта замовника - с/г ТОВ ім. Шевченка, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги/роботи.
Відповідно до п.3.3 договору послуги/роботи, надані виконавцем за даним договором, оплачуються замовником у строк не пізніше 15 банківських днів від моменту прийняття послуг/робіт замовником за умови надання виконавцем належним чином оформлених оригіналів відповідних акта прийому-передачі послуг/робіт, рахунка-фактури.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що замовник перерахував на користь виконавця 74 000 грн. як оплату за послуги по договору за жовтень 2013.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.4.3 договору протягом 5 робочих днів з дати отримання від виконавця акта замовник має підписати та повернути один екземпляр акта виконавцеві або направити виконавцеві письмову мотивовану відмову від підписання.
У випадку вмотивованої відмови від підписання вказаних актів сторони підписують двосторонній акт з переліком недоліків наданих послуг та строків їх усунення.
Не підписання замовником акта приймання-передачі наданих послуг у вказаний термін, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем своїх зобов'язань, послуги/роботи вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими замовником без зауважень.
Апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах справи наявний акт надання послуг №15/13 від 31.10.2013, складений та підписаний відповідачем.
Також, апеляційна інстанція встановила, що в матеріалах справи відсутні докази підписання та повернення екземпляра акта виконавцеві (відповідачу), а також відсутні докази мотивованої відмови від підписання такого акта, як передбачено п.4.3 договору.
За ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За встановлених обставин апеляційною інстанцією з огляду на пункт 4.3 договору колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду.
Оскільки доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування наведених у скарзі норм права господарським судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає правових підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спот2Д" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 у справі №910/8983/14 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Мележик
С. Самусенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2014 |
Оприлюднено | 06.10.2014 |
Номер документу | 40707102 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Самусенко C.C.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні