Постанова

від 12.09.2014 по справі 920/633/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа № 920/633/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Джарани Є.О. за довіреністю б/н від 04.09.2014 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Медтехніка-Суми", м. Суми (вх. №2313С/-3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р. у справі № 920/633/14

за позовом ТОВ "НВК "УкрАсептика", м. Донецьк

до ТОВ "Медтехніка-Суми", м. Суми

про стягнення 11397,20 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2014 р. ТОВ "НВК "УкрАсептика" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ТОВ "Медтехніка-Суми" заборгованість в розмірі 11397,20 грн., з них: 10890,00 грн. основного боргу, який виник станом на 11.04.2014 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки № 924-01 від 28.01.2013 року, укладеного між сторонами у справі, 151,27 грн. пені, 116,35 грн. - 10 % річних та 239,58 грн. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827, 00 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.04.2014р. (суддя Шевченко П.І.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Медтехніка-Суми" на користь ТОВ "НВК УкрАсептика" заборгованість в розмірі 10890,00 грн., пеню в розмірі 151,27 грн., 10 % річних в розмірі 116,35 грн., інфляційні втрати в розмірі 239,58 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2014р. у справі №920/633/14 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; провести перегляд справи №920/633/14 за позовом ТОВ "НВК УкрАсептика" до ТОВ "Медтехніка-Суми".

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Відповідач вважає, що судом першої інстанції було позбавлено відповідача можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати докази, рішення суду прийняте за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, оскільки тільки 07.05.2014 р. дізнався про розгляд даної справи. По суті спору відповідачем жодного заперечення не надано.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.09.2014 р.

Позивач 04.09.2014 р. за вх. № 7291 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Представник відповідача в судове засідання 10.09.2014 року не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявляв).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань і небажання реалізувати своє право на участь у вирішенні спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності належних представників сторін та за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р. по даній справі підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Колегія суддів не вбачає процесуальних підстав скасування рішення, зазначених у апеляційній ск5арзі відповідача.

Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи надіслано з порушенням вимог ст.87 ГПК України. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням вказаної вище статті ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала від 15.04.2014 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 28.04.2014 р. була направлена судом першої інстанції 15.04.2014 р. за вих. № 4098 на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та апеляційній скарзі (вул. Прокоф'єва, 36, м. Суми), яка була повернута відділенням поштового зв'язку на адресу господарського суду Сумської області у зв'язку з відмовою відповідача отримати надісланий на його адресу рекомендований лист з повідомленням про вручення, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи (арк. справи 51), в свою чергу представник відповідача в дане судове засідання не з'явився.

Рішення суду по даній справі прийнято у судовому засіданні 28.04.2014 р., в якому представник відповідача був відсутній.

Надаючи відповідну правову оцінку вищенаведеним обставинам та зважаючи на те, що представник відповідача був відсутній в судовому засіданні, ухвала суду про призначення розгляду справи була направлена на належну адресу відповідача відповідно до вимог чинного законодавства, доказів несвоєчасного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду матеріали справи не містять - повідомлення відповідача про час і місце судового засідання можна визнати таким, що відповідає вимогам ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Вищенаведене свідчить про відсутність процесуальних підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2011 р.

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між 28.01.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 924-01, відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію (далі товар) в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в видаткових накладних (або специфікаціях), а відповідач в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару за умовами даного договору.

За умовами підпункту 2.2 пункту 2 даного договору, відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня його отримання.

Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 зазначеного договору, поставка товару здійснюється за рахунок позивача, в строк не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання заявки.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним на виконання умов договору поставки № 924-01 від 28.01.2013 року, відповідно до видаткової накладної № 129 від 11.02.2014 року поставлено відповідачеві товар на загальну суму з ПДВ в розмірі 10890,00 грн., проте відповідач не виконав умов укладеного між сторонами договору, не оплатив в повному обсязі та в установлений договором термін отриманий товар.

Факт поставки позивачем товару на склад відповідача підтверджується видатковою накладною № 129 від 11.02.2014 року на суму 10890,00 грн. (в т.ч. ПДВ), рахунком на оплату № 113 від 10.02.2014 року та довіреністю № 38 від 03.02.2014 року, копії яких долучено судом до матеріалів справи, зазначені первинні документи містять відомості щодо найменування відпущеного товару, його кількість, ціну та підписані представниками сторін.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що видаткова накладна складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено відповідачеві претензію № 402 від 21.03.2014 року з вимогою добровільно погасити заборгованість за поставлений товар, але дана претензія позивача залишена відповідачем

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10890,00 грн., яка не спростована відповідачем.

Отже, своїми діями відповідач порушив умови договору.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 712 ЦК України та ст. 193 ГК України суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в сумі 10890,00 грн.

Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача пені у розмірі 151,27 грн. за період з 04.03.2014 р. по 11.04.2014 р., інфляційних втрат у сумі 239,58 грн. за період з 04.03.2014 р. по 11.04.2014 р. Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства (а саме, ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України, ст. 230, ч. 6 ст. 232 ГК України), положень договору ( п.п. 5.4 , 5.5. п. 5) та фактичних обставин справи.

В свою чергу, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 10 % річних від суми заборгованості в розмірі 116,35 грн. за період з 04.03.2014 року по 11.04.2014 року, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, підпунктом 5.5 пункту 5 договору поставки № 924-01 від 28.01.2013 року передбачено, що відповідач має сплатити десять процентів річних від суми невиконаного зобов'язання за весь час порушення зобов'язання щодо оплати товару.

В свою чергу, спірним договором, а саме підпунктом 5.4 пункту 5 договору поставки № 924-01 від 28.01.2013 року передбачено у випадку порушення умов та строків оплати, обумовлених в договорі, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши дані пункти договору колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що в них йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення двічі, що не суперечить положенню ст. 61 Конституції України, у відповідності до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, частково ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Медтехніка-Суми", м. Суми на рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р. у справі № 920/633/14 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р. у справі № 920/633/14 в частині стягнення 116,35 грн. 10% річних неустойки та в цій частині прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р. у справі № 920/633/14 залишити без змін.

Стягнути з ТОВ "НВК УкрАсептика" (83023, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 102 Б, Ідентифікаційний код 33956622) на користь ТОВ "НВК УкрАсептика" (83023, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 102 Б, Ідентифікаційний код 33956622) судовий збір за подання позову у розмірі 18,65 грн.

Стягнути з ТОВ "НВК УкрАсептика" (83023, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 102 Б, Ідентифікаційний код 33956622) на користь ТОВ "НВК УкрАсептика" (83023, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 102 Б, Ідентифікаційний код 33956622) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9,32 грн.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 12.09.14

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.