Постанова

від 17.09.2014 по справі 821/3640/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3640/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Димерлія О.О., Зуєвої Л.Є.,

при секретарі Берекет Н.В.,

за участю представника позивача - Харченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Стевлалі» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2013 року № 0006042200 та № 0006052200. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що податковим органом грубо порушено його права та вимоги діючого законодавства щодо проведення документальних перевірок та застосування штрафних санкцій. При цьому, позивач наголошував на тому, що при проведенні перевірки та складанні відповідного акта, перевіряючими порушено вимоги п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, відповідно до приписів якого, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України. Вказав, що зазначення в акті перевірки неправдивих даних про відсутність реквізитів в первинних документах, та, як наслідок, не підтвердження первинними документами отримання послуг, призвело до порушення приписів п.п. 21.1.4 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, відповідно до яких посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, організацій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням по справі, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, судові витрати віднести за рахунок позивача.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Стевлалі» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 14.08.2007 року №1499102000008815. Взято на податковий облік в органах Державної податкової служби 17.08.2007 року за №13731.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.08.2007 року №100060337, позивач є платником ПДВ.

Також, судом встановлено, що у період з 29.07.2013 року по 16.08.2012 року відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Стевлалі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами даної перевірки складено акт №553/21-03-22-01/35329888 від 23.08.2013 року.

З вищенаведеного акта перевірки вбачається, що перевіркою позивача встановлено наступні порушення: п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 272157, 00 грн., в тому числі по періодам: за 1 квартал 2011 року на суму 4000, 00 грн., за 2-4 квартал 2011 року в сумі 27408, 00 грн., за 2012 рік на суму 240749, 00 грн.; порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 244098, 00 грн., в тому числі: за грудень 2010 року на суму 247, 00 грн., за березень 2011 року на суму 14021, 00 грн., за вересень 2011 року на суму 17750, 00 грн., за грудень 2011 року на суму 14307, 00 грн., за березень 2012 року на суму 51947, 00 грн., за жовтень 2012 року на суму 145826, 00 грн.; порушення п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року на суму 1962, 00 грн.; п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковим агентом Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПС України 24.12.2010 року за №1020 в результаті чого у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3-4 квартал 2011 року, 1-4 квартал 2012 року не відображено суми доходів, нарахованих та виплачених фізичній особі ОСОБА_2

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0006042200 від 11.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 332345, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 272157, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 60188, 00 грн.

Також, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0006052200 від 11.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 36518, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 32018, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4500, 00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому формування валових витрат позивачем є правомірним.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином підставою для формування валових витрат є реальність господарських операцій; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Судом встановлено, що між ПП «Стевлалі» та ПП «Влада-Плюс» укладено договір транспортного експедирування від 01.03.2011 р. та 01.08.2011 року, згідно яких останнім надано послуги по перевезенню вантажу (транспортні послуги). Відповідно до п. 2 та 3 вищезазначених договорів виконавець (ПП «Влада-Плюс») зобов`язується заключати договори на перевезення вантажів, забезпечувати подачу під загрузку в строки встановлені «Замовником» технічно справний і відповідаючий санітарним нормам України автотранспорт у відповідності з вимогами, оговореними в Заявці на перевозку. «Виконавець» за вимогою «Замовника» контролює правильність оформлення товаросупроводжувальних документів. «Виконавець» визначає типи та кількість автомобілів, необхідних для перевезення вантажу, вказаного в заявці «Замовника». «Виконавець» відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття вантажа до перевезення від вантажовідправника до моменту здачі вантажу вантажоотримувачу. Прийняття вантажу до перевезення у місцях зберігання і здача його вантажоотримувачу здійснюється представником «Виконавця», безпосередньо на вагах, на місцях завантаження і вивантаження вантажу після зважування тари і брутто автотранспорту, які зазначаються в товаро-траспортній накладній. «Виконавець» інформує «Замовника» про змушені затримки автотранспорту на завантаженні, вивантаженні вантажу, а також на шляху, аваріях та інших непередбачуваних обставинах, перешкоджаючих своєчасній доставці вантажу. «Замовник» зобов`язується у письмовій формі, надавати «Виконавцю» інформацію про заплановані об`єми перевозки та графіка поставок, подавати заявки не пізніше 3 суток (без врахування вихідних і святкових днів) до початку перевезення і забезпечувати «Виконавця» необхідними документами для завантаження вантажу. «Замовник» зобов`язується забезпечити своєчасне розвантаження автотранспорту «Виконавця», оформлення в установленому порядку товаросупроводжувальних документів в пункті вивантаження. «Замовник» зобов`язується оплатити послуги «Виконавця», здійснені у відповідності з цим договором. Оплата здійснюється Замовником відповідно виставленому рахунку. Комплексна ставка оговорюється у Додатковій угоді по кожній відправці окремо і включає в себе: доставку товару автотранспортом до пункту вивантаження, винагорода Виконавця. При необхідності оформлювати сертифікацію вантажу, вартість якої оговорюється у додатковій угоді. Величина вартості цих робіт і послуг визначається на підставі попереднього розрахунку. По закінченню виконання робіт по відправленню заявленої Продукції здійснюється звірка виконаних Сторонами зобов`язань, після чого Сторони підписують акт виконаних робіт з відображенням взаєморозрахунків по кожній відправці окремо. У відповідності з актом виконаних робіт здійснюється остаточний розрахунок по заявленому перевезенню Продукції.

На підтвердження здійснення вказаних операцій позивачем надано товаро-транспортні накладні та акт здачі-прийняття робіт, додаткові договори.

Крім того, 03.05.2012 р. між ПП «Стевлалі» та ПП «Мунтян» було укладено договір доручення № 3/5-12 на поставку продукції. Відповідно до п. 2 та 3 зазначеного договору Повірений здійснює пошук потенційних Контрагентів, проводить переговори з потенційними Контрагентами щодо здійснення купівлі-продажу Товару Довірителя або Товару, що знаходиться у власності третіх осіб. Переговори з потенційними Контрагентами проводяться Повіреним самостійно. При необхідності до переговорів може бути залучено представника Довірителя. Повірений укладає з Контрагентами Договір 1 та Договір 2 в кількості 2-х примірників (для Довірителя та для Контрагента) та залишає собі копію укладеного Договору. В день укладення Договору і Повірений передає Довірителю один примірник Договору 1 або Договору 2, у разі неможливості надати оригінал Договору, Повірений направляє копію Договору 1 або Договору 2 факсимільним зв`язком за номером: (0552) 454686. Повірений подає Довірителю звіт про виконання доручення в останній день поточного місяця. Один екземпляр звіту з відміткою про прийняття виконання доручення Довіритель повертає Повіреному. Плата за виконання доручення становить від 1% до 5% від суми кожного укладеного Договору 1 та Договору 2 або по домовленості за кожний договір окремо. Сплачується Довірителем не пізніше _____ числа місяця слідуючого за місяцем в якому Повіреним було вчинено дії на виконання умов цього Договору. Плата за виконання доручення справляється в національній валюті України - гривні.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано копії актів здачі-приймання робіт, копії звітів.

Таким чином, судова колегія зазначає, що позивачем надано до суду первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій, однак, суд не може обмежуватись виключно формальним застосуванням приписів Податкового Кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Отже, дослідивши надані до суду позивачем документи транспортування та договір доручення, судом встановлено, що ОСОБА_2 є засновником та керівником ПП «Стевлалі» та директором ПП «Влада-Плюс», а також приватним підприємцем ОСОБА_2, який підписував вищезазначені договори сам з собою, сам собі, згідно договорів, давав завдання по виконанню договорів та сам собі сплачував кошти за послуги і з них формував валові витрати.

Законодавство не забороняє одній і тій же фізичній особі бути директором відразу декількох юридичних осіб, однак така господарська діяльність несе ряд юридичних проблем, серед яких однією з головних є можливість укладення договорів між юридичними особами, директором яких є одна і та ж фізична особа.

Крім того, відповідно до актів виконаних робіт, які є у матеріалах справи, постачальники ПП «Стевлалі» є одні і ті ж самі підприємства, які є постачальниками ПП «Влада-Плюс». Таким чином, підприємства, працюючи в одному сегменті ринку, були обізнані щодо учасників цього ринку і налагодження стабільних зв`язків.

Зобов`язання, згідно до ст. 509 ЦК України повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Укладаючи договір, орган або особа, яка виступає від імені юридичної особи, зобов`язана діяти добросовісно і розумно при цьому укладений правочин не повинен порушувати суспільні інтереси та вимоги законодавства.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту за умови якщо господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність і були спрямовані на протиправне отримання податкових вигод. Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено факту товарності господарської операції.

З огляду на вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що зменшення об`єкту оподаткування ПП "Стевлалі» є штучним, позивачем не доведено факту здійснення господарських операцій, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Стевлалі» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2013 року № 0006042200 та № 0006052200 - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Стевлалі» до Державного бюджету України судовий збір в сумі 2294, 00 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 18.09.2014 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: Л.Є. Зуєва