Постанова

від 30.09.2014 по справі 922/2119/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа № 922/2119/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

апелянта - ОСОБА_1 (особисто),

представника апелянта - ОСОБА_2 (довіреність № 3059 від 10 грудня 2013 року),

позивача - ОСОБА_3 (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу гр.ОСОБА_1 (вх. № 1767 Х/1-6 ) на рішення господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року у справі № 922/2119/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Приватного підприємства "Дара", м. Харків

про стягнення 200000,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Дара" про стягнення 200 000,00 грн. заборгованості за договором про абонентське юридичне обслуговування та надання консультаційних послуг з юридичних питань від 03 січня 2013 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року у справі № 922/2119/13 (суддя Макаренко О.В.) позовні вимоги задоволено повністю.

З відповідача на користь позивача стягнуто 200000,00 грн. заборгованості та судового збору у розмірі 4 000 грн.

Гр. ОСОБА_1, як спадкоємиця частини майнового права засновника на майно Приватного підприємства "Дара", не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року по справі № 922/2119/13 як незаконне та необгрунтоване.

Апеляційна скарга мотивована тим, зокрема, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, зокрема, місцевий господарський суд розглянув справу за відсутності уповноваженого представника відповідача, який не був повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що призвело до прийняття неправильного рішення. Апелянт звертає увагу на той факт, що укладену угоду між сторонами про надання юридичних послуг від 03 січня 2013 року ОСОБА_4 не підписувала, оскільки знаходилась за межами території України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2014 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, матеріали скарги повернуті заявнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2014 року скасовано, а справу направлено до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07 липня 2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження.

18 серпня 2014 року через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року по справі № 922/2119/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач вважає, зокрема, що укладена між сторонами угода про надання юридичних послуг від 03 січня 2013 року передбачала абонентське обслуговування ПП "Дара"; у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов угоди по сплаті вартості наданих юридичних послуг, у ПП "Дара" виникла заборгованість у розмірі 200000,00 грн., яку правомірно стягнув суд першої інстанції; оплата по цій угоді не залежала від обсягу виконаної роботи, вартість послуг визначена у грошовому вимірі - 50000,00 грн. за один календарний місяць, юридичні послуги, які були надані відповідачу, підтверджуються актами виконаних робіт та актом звірки розрахунків, підписані обома сторонами, а тому, вважає, що обсяг виконаної роботи не має значення.

22 серпня 2014 року від заявника апеляційної скарги надійшли документи: копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія довідки головного управління статистики у Харківській області, копії матеріалів досудового розслідування, копія скарги на дії слідчого та звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_5, які були долучені до матеріалів справи колегією суддів.

26 серпня 2014 року через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надано клопотання апелянта - ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи копії ухвали Київського районного суду м.Харкова від 15 листопада 2013 року та копію висновку о\у СДСБЕЗ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 21 листопада 2013 року, яке було задоволено колегією суддів (вх.6917).

Крім того, 26 серпня 2014 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи (вх.6918), оскільки вважає, що укладений між сторонами договір про абонентське юридичне обслуговування та надання консультацій з юридичних питань від 03 січня 2013 року, а також акти здачі-приймання виконаних робіт, акт звірки розрахунків від 07 травня 2013 року ОСОБА_4 не підписувала. Як зазначає апелянт, факт не підписання зазначених документів підтверджується, зокрема, тим, що 03 січня 2013 року (дата підписання договору) ОСОБА_4 знаходилась за межами країни, а також те, що підписи на зазначених документах не відповідають справжньому підпису ОСОБА_4

Окрім цього, було надано суду клопотання (вх. 6919 від 26 серпня 2014 року), в якому апелянт просить суд викликати у судове засідання для надання пояснень головного бухгалтера ПП "Дара" ОСОБА_6, витребувати журнал кредиторської заборгованості ПП "Дара", баланс ПП "Дара" за період з 01 січня 2013 року по теперішній час та направити запит до Державної прикордонної служби України для з'ясування обставин, чи виїжджала ОСОБА_4 за межі України за період з 24 грудня 2012 року по 10 січня 2013 рік.

Розгляд справи відкладався.

Заявником апеляційної скарги було заявлено клопотання про продовження строків розгляду апеляційної скарги, яке було задоволено колегією суддів.

23 вересня 2014 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. 8160) про залучення до матеріалів справи копій наступних документів: витягу Державної прикордонної служби з наявною інформацією щодо перетинання державного кордону України, ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02 червня 2014 року, ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 15 квітня 2014 року.

Зазначені документи були долучені до матеріалів справи.

Також, 23 вересня 2014 року від ОСОБА_1 надійшли оригінали документів (вх. 8164), які підписані засновником та керівником ПП «Дара» ОСОБА_4, які, на думку заявника апеляційної скарги, необхідні для призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи про справі.

Колегія суддів щодо призначення судової почеркознавчої експертизи вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів дійшла висновку про недоцільність проведення експертизи з огляду на те, що матеріали справи містять достатньо доказів, які можна дослідити при розгляді справи у судовому засіданні. Тобто, відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

У зв*язку з відмовою у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оригінали документів з підписами ОСОБА_4 були повернути заявникові.

Крім того, заявлені ОСОБА_1 клопотання про виклик у судове засідання для надання пояснень головного бухгалтера ПП "Дара" та витребування журналу кредиторської заборгованості ПП "Дара" та його балансу, колегія суддів відхиляє як недоцільні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення апелянта, його представника та позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, 03 січня 2013 року між Приватним підприємством "ДАРА" (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладений договір про абонентське юридичне обслуговування та надання консультаційних послуг з юридичних питань, предметом якого є здійснення Виконавцем на платній основі абонентського юридичного обслуговування Замовника, надання йому консультацій з юридичних питань у порядку та на умовах зазначених даним Договором (а.с. 10).

Відповідно до пункту 1.2 Договору під "абонентським юридичним обслуговуванням" сторони розуміють платне та систематичне надання Виконавцем Замовникові наступних юридичних послуг: усні та письмові консультації Замовника з питань цивільного, податкового, адміністративного, кримінального, трудового права, консультації з інших правових питань фінансово-господарської діяльності Замовника з опрацюванням конкретних ситуацій (на основі документів, наданих Замовником); складання договорів, доручень, позовних заяв, відзивів на позовні заяви, листів та інших документів правового характеру; розробка правових схем з досудового врегулювання спорів з дебіторами та кредиторами Замовника; розробка, складання, пред'явлення претензій та позовних заяв, в тому числі про стягнення заборгованості, неустойки, визнання договорів недійсними, визнання недійсними актів ненормативного характеру тощо; надання Замовнику правової допомоги з оформлення кредиторської та дебіторської заборгованості; забезпечення правовідносин Замовника із податковими органами; розробка проектів договорів та супровід їх укладення з контрагентами Замовника; ведення переговорів в інтересах Замовника з третіми особами з предмету Договору та з інших питань; представництво інтересів Замовника при вчиненні нотаріальних дій; про необхідність надання тих чи інших юридичних послуг або виконання юридичних робіт, що не передбачені предметом цього Договору Виконавець повідомляє усно чи письмово Замовника, або така необхідність визначається сторонами в окремих додатках до договору.

Замовник зобов'язався сплатити вартість юридичних послуг та юридичних робіт у розмірах та строки, визначені цим Договором.

Згідно з пункту 3.1 Договору вартість абонентського юридичного обслуговування складає 50000,00 грн. за один календарний місяць. Приймання - передача робіт здійснюється кожного місяця до 5 числа наступного за наданням послуг місяця на підставі акта здачі приймання виконаних робіт; У випадку, якщо Замовник не підписує акт виконаних робіт роботи вважаються узгодженими та прийнятими сторонами.

В матеріалах справи містяться акти здачі-приймання виконаних робіт за договором про абонентське юридичне обслуговування та надання консультацій з юридичних питань від 03 січня 2013 року: акт №1 від 31 січня 2013 року, №2 від 28.02.2013 року, №3 від 31 березня 2013 року та № 4 від 30 квітня 2013 року (а.с. 12,13, 14, 15), підписані сторонами договору на загальну суму 200000,00 грн.

Відповідно до акту звірки розрахунків від 07 травня 2014 року, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 200000,00 грн. (а.с.11).

Застосовуючи до спірних відносин положення статей 525, 526, 530, 612, 901 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані юридичні послуги, визначені договором про абонентське юридичне обслуговування та надання консультаційних послуг, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, проте доказів оплати за надані послуги відповідачем не надано.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Відповідно до частини статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За договором про надання послуг, у відповідності до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина друга стаття 11 Цивільного кодексу України).

З наявного в справі договору про абонентське юридичне обслуговування та надання консультацій з юридичних питань від 03 січня 2013 року вбачається, що договір був підписаний від імені ПП «Дара» ОСОБА_4, яка була засновком цього підприємства на той період часу.

Як убачається із витягу Державної прикордонної служби України з наявною у базі Головного центру обробки спеціальної інформації щодо перетинання державного кордону України, громадянка України ОСОБА_4 перетнула державний кордон, виїхавши за межі України 27 грудня 2012 року та повернувшись в Україну 06 січня 2013 року (вх. 8198 від 23 вересня 2014 року).

Статтею 647 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у спірному договорі, датою його складання є 03 січня 2013 року, а місцем його укладання є місто Харків.

Враховуючи, що ОСОБА_4 з 27 грудня 2012 року по 06 січня 2013 року була за межами території України і 03 січня 2013 року (день укладення спірного договору) фізично не могла підписати цей договір.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки спірний договір відповідачем не укладався, засновником ПП «Дара» не підписувався, то фактично і не відбулось виникнення, в розумінні статті 11 Цивільного кодексу України» права вимоги грошових коштів у розмірі 200000,00 грн. у позивача та обов'язку по сплаті цих коштів з боку відповідача.

Акти здачі-приймання виконаних робіт від 31 січня 2013 року, 28 лютого 2013 року, 31 березня 2013 року та 30 квітня 2013 року, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по стягненню 200000,00 грн. і підтвердження виконання ним пункту 3.1.1 Договору, не можуть бути прийнятими колегію суддів до уваги в якості належних та допустимих доказів в розумінні статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначені акти є похідними від спірного договору, а отже юридичної сили не мають.

Водночас, колегія суддів зазначає, що наявний в справі акт звірки розрахунків від 07 травня 2013 року, жодним чином не підтверджує заявлену позивачем суму боргу та не може бути визнаний належним та допустимим доказом існування заборгованості відповідача перед позивачем.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відомості про господарські операції містяться у первинних документами, які і підтверджують її здійснення.

Такі документи мають відповідати вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Це можуть бути видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі тощо. За положеннями цієї статті вони мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, акт звірки взаєморозрахунків не є документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції, тобто первинним документом бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тому колегія суддів дійшла висновку, що твердження позивача про наявність боргу за договором про надання юридичних послуг, який підтверджується актами приймання-передачі та актом звірки розрахунків, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а спірний Договір уповноваженою особою - засновником ПП «Дара» - ОСОБА_4 не підписувався.

Слід зазначити, що юридичною адресою ПП «Дара», згідно витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с. 208), є м. Харків, вул. Воєнна, 5, і, як зазначив заявник апеляційної скарги в судовому засіданні, ця адреса і була місцем знаходженням відповідача, проте вищезазначених документів для підпису ПП «Дара» не отримувало.

Разом з тим, позивач в засіданні суду апеляційної інстанції зазначив, що договір про абонентське юридичне обслуговування, акт звірки взаєморозрахунків та акти здачі-приймання виконаних робіт спочатку підписувались ним - позивачем із зазначенням дати, а потім передавались для підпису відповідачеві через інших осіб і за іншою адресою, а саме: вул..Морозова в м.Харкові.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено належне виконання зобов'язання. Поняття належного виконання зобов'язання охоплює виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета та належним способом.

Відповідно до вимог статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, не доведені позивачем відповідними засобами доказування, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 105 Господарського процесуального кодексу України в постанові мають бути зазначені, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, то з відповідача за на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 2, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року у справі № 922/2119/13 скасувати.

Прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Дара» (61005, м. Харків, вул.. Воєнна, 5, код 31440391) судовий збір у розмірі 2000,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 29.09.2014р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.