Постанова

від 18.09.2014 по справі 826/7946/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7946/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Екніс-Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Екніс-Україна" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Екніс-Україна" подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку апелянта з питань перевірки податкового законодавства з податку на прибуток та прибутку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес Плюс ХХІ» за період з 01.01.2013 року по 28.02.2014 року.

За результатами перевірки було складено акт № 404/26-55-22-08/33784420 від 13 травня 2013 року, в якому встановлено порушення апелянтом п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на прибуток на загальну суму 684 512 грн. та порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість за загальну суму 750 539 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкове-повідомлення рішення № 67326552208 від 21.05.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 026 768 грн. та податкове повідомлення-рішення № 67226552208 від 21.05.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 125 809 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено можливість правомірного формування податкової вигоди за спірними операціями та не доведено підстав для формування господарських операцій з контрагентом.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав з ТОВ «Бізнес Плюс XXI» договори підряду №БП-2013-04-06 від 04.06.2013 року та №БП-2013-06-11 від 11.06.2013 року.

Дані договори були підписані від імені ТОВ «ЕК «Екніс-Україна» директором Яновичем О. В., який діє на підставі статуту ("замовник"), та від імені ТОВ «Бізнес Плюс XXI» директором ОСОБА_4, який діє на підставі статуту ("виконавець").

Згідно з договором підряду МБП-2013-04-06 від 04.06.2013 року замовник доручає та сплачує, а виконавець бере на себе обов'язок провести розробку конструкторської документації, інструкцій з установки, експлуатації або введення в експлуатацію та технічного обслуговування аналітичного обладнання згідно з специфікацією, яка є невід'ємним додатком до договору (додаток №1), в термін до 20.07.2013 року. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи згідно з договором.

Загальна вартість робіт становить 998 171,98 грн., у тому числі ПДВ - 166 362 грн.

Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до 20.09.2013 року.

Згідно з договором підряду №БП-2013-06-11 від 11.06.2013 року замовник доручає та сплачує, а виконавець бере на себе обов'язок провести дослідження та порівняльний аналіз діючої нормативно-технічної документації, що стосується технічних характеристик електротехнічного обладнання, розробку інструкцій з експлуатації та технічного обслуговування зазначеного обладнання, метод тестування зазначеного обладнання, аналіз та розрахунок електричних параметрів зазначеного обладнання згідно з специфікацією, яка є невід'ємним додатком до договору (додаток №1), в термін до 31.07.2013 року. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи згідно з договором.

Загальна вартість робіт становить 3 325 062,95 грн., у тому числі ПДВ - 554 177,18 грн.

Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до 30.09.2013 року.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Бізнес Плюс XXI» було складено для ТОВ «ЕК «Екніс-Україна» акти здавання-приймання виконаних робіт, які від імені ТОВ «Бізнес Плюс XXI» підписані директором ОСОБА_4 та скріплені печаткою підприємства.

Звіт про дослідження та порівняльний аналіз діючої нормативно-технічної документації, що стосується технічних характеристик електротехнічного обладнання, розробку інструкцій з експлуатації та технічного обслуговування зазначеного обладнання, метод тестування зазначеного обладнання, звіт про аналіз та розрахунок електричних параметрів зазначеного обладнання, технічне завдання заводу на виготовлення зазначеного обладнання в електронному вигляді на СR-диску передана виконавцем та прийнята замовником в електронному вигляді на СR-диску.

ТОВ «Бізнес Плюс XXI» було видано для ТОВ «ЕК «Екніс-Україна» податкові накладні, які від імені ТОВ «Бізнес Плюс XXI» підписані директором ОСОБА_4 та скріплені печаткою підприємства.

ТОВ «ЕК «Екніс-Україна» перерахувало на рахунок ТОВ «Бізнес Плюс XXI» грошові кошти в сумі 3 863 234,93 грн., у тому числі ПДВ - 643 932,5 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості рахунку « 631 - Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість ТОВ «ЕК «Екніс-Україна» по розрахункам з ТОВ «Бізнес Плюс XXI» складає 460 000 грн., у тому чилі ПДВ - 76 666,67 грн.

Позивачем (апелянтом) включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес Плюс XXI» (податковий номер 38346094) на загальну суму 750 539,16 грн., що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року (р/н 9051757346 від 20.08.13 року).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями про перерахування коштів за поставлений товар.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентами та оформлені згідно вимог чинного в Україні законодавства.

Окрім того, необхідно зауважити, що протокол допиту директора TOB «Бізнес Плюс XXI» від 12 лютого 2014 року ОСОБА_4 не можна вважати документом, що встановлює факт підписання податкових накладних іншою особою та підставою для тверджень про неможливість їх врахування при визначенні суми податкового кредиту з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 83.1 п. 83 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Зі змісту ст. 84 Кримінально-процесуального кодексу України вбачається, що при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.

Отже, протокол слідчої дії, в тому числі і протокол допиту директора TOB «Бізнес Плюс XXI» є документом, який фіксує виключно проведення слідчої дії. В свою чергу, інформація, викладена у вказаному протоколі допиту директора, не носить преюдиційного характеру та не може бути підставою для визначення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в розумінні ст. 83 ПК України.

Крім того, з урахуванням інформації, викладеної в протоколі допиту директора TOB «Бізнес Плюс XXI», для підтвердження невідповідності податкових накладних вимогам законодавства необхідним є проведення експертизи, на вирішення якої повинно бути поставлено питання про здійснення ідентифікації особи, яка вчинила підпис виданих податкових накладних.

Таким чином, для визначення факту підписання податкових накладних певними особами (директором товариства, як посадовою особою, яка здійснює керівництво його поточною господарською діяльністю або іншими особами) обов'язковим є наявність належним чином оформленого експертного висновку почеркознавчої експертизи.

Відсутність такого висновку не дає підстави вважати, що підписи на податкових накладних, виданих позивачу, були оформлені неналежним чином і, як наслідок, позивач не мав права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Тобто, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії податкових, видаткових накладних, які відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року № 996-XIV є первинними документами бухгалтерського обліку, що фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновки податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ «Бізнес Плюс XXI» договорів безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, контрагент (ТОВ «Бізнес Плюс XXI») позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом, який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано, а отже підлягають скасуванню.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Екніс-Україна" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2014 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 67226552208 та 67326552208 від 21 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 23.09.2014 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.